Справа № 2-4551/10
Р І Ш Е Н Н Я
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
10 серпня 2010 року Дарницький районний суд міста Києва
в складі: головуючого судді ЛЕОНТЮК Л.К.
при секретарі ЗАХАРОВІЙ О.О.
з участю представника
позивача ОСОБА_2
представника відповідача
Інспекції ДАБК у м. Києві ШЕВЧЕНКО С.В.
Представника ДРДА
у м. Києві ЯНЧЕНКО М.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві цивільну справу за позовну заяву ОСОБА_5 ДО ГОЛОВНОГО УПРАВЛІННЯ ЖИТЛОВОГО ЗАБЕСПЕЧЕННЯ КИЇВСЬКОЇ МІСЬКОЇ ДЕРЖАВНОЇ АДМІНІСТРАЦІЇ, ІНСПЕКЦІЇ ДЕРЖАВНОГО АРХІТЕКТУРНО-БУДІВЕЛЬНОГО КОНТРОЛЮ У М. КИЄВІ, ГОЛОВНОГО УПРАВЛІННЯ ЗЕМЕЛЬНИХ РЕСУРСІВ КИЇВСЬКОЇ МІСЬКОЇ ДЕРЖАВНОЇ АДМІНІСТРАЦІЇ, треті особи: ДАРНИЦЬКА РАЙОННА У М. КИЄВІ РАДА, КИЇВСЬКЕ МІСЬКЕ БЮРО ТЕХНІЧНОЇ ІНВЕНТАРІЗАЦІЇ ТА РЕЄСТРАЦІЇ ПРАВА ВЛАСНОСТІ НА ОБ»ЄКТИ НЕРУХОМОГО МАЙНА про визнання права власності на об»єкт самочинного будівництва, суд
ВСТАНОВИВ:
Позивачка звернулася до суду з позовом до Головного управління житлового забезпечення Київської міської державної адміністрації, Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю у м. Києві, Головного управління земельних ресурсів Київської міської державної адміністрації, треті особи: Дарницька районна в м. Києві рада, Київське міське бюро технічної інвентаризації та реєстрації права власності на об»єкти нерухомого майна про визнання права власності на самочинно добудовану частину будинку на земельній ділянці, розташованій за адресою: АДРЕСА_1.
Обґрунтовуючи свої позовні вимоги тим, що 19.08.1997 року вона отримала у власність будинок АДРЕСА_1 в рівних частинах зі своєю матір»ю від рідної тітки, на підставі дарування. Рішенням Київської Міської Ради від 17.03.2005 року було вирішено передати у приватну власність земельні ділянки для будівництва і обслуговування жилих будинків, господарських будівельних споруд. Згідно вищезгаданого рішення земельна ділянка, на якій розташований будинок АДРЕСА_1, була передана ОСОБА_5 та її матері, ОСОБА_9 у спільну часткову власність.
На вказаній земельній ділянці нею за рахунок власних коштів самочинно було добудовано частину будинку. Будівництво велося на земельній ділянці відведеній для цих потреб, але без належного оформлення документів на забудову. Спірне нерухоме майно збудовано нею. без належного дозволу та належно затвердженого проекту, в з»язку з чим є самочинним будівництвом.
У серпні 2009 року після смерті ОСОБА_9, її матері, відкрилася спадщина, єдиною спадкоємицею є вона, однак прийняти спадщину, а саме частину будинку, що належала померлій, вона не має можливості, оскільки житлова площа будинку збільшилась за рахунок добудови, а нотаріус не може визначити, яку частину необхідно передати у спадок. Тобто, згідно договору дарування у спадок переходить частина, яка належала її матері, а саме – 15 м.кв., але залишається ще площа будинку, що була добудована. Таким чином житловий будинок АДРЕСА_1 в м. Києві не введений в експлуатацію.
В судовому засіданні представник позивача ОСОБА_2 зменшив позовні вимоги в частині зобов»язання видачі державного акту на землю, стосовно інших позовних вимог – позов підтримав. Визнання права власності позивачки на самовільно збудовану частину жилого будинку не буде порушувати прав інших осіб, тому просив позов задовольнити.
Представник відповідача - Головного управління житлового забезпечення Київської міської державної адміністрації в судове засідання не з»явився, про час та місце розгляду справи повідомлений належним чином, надав письмові пояснення на позовну заяву та просив розглядати справу у відсутності представника відповідача. В письмових поясненнях зазначив, що Управління не яким чином не претендує та не оспорює право власності позивача, спір відносно вказаного нерухомого майна відсутній, при винесенні рішення просив покладатися на розсуд суду.
Представник відповідача - Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю у м. Києві Шевченко С.В., уповноважений за довіреністю від 22 червня 2010 року, в судовому засіданні проти задоволення позову заперечував, оскільки дозвіл на виконання будівельних робіт з добудови житлового будинку за адресою: АДРЕСА_1 не видавався, в установленому порядку будинок в експлуатацію не приймався, крім того, заява про прийняття в експлуатацію вказаного будинку до Інспекції не надходила.
Представник відповідача - Головного управління земельних ресурсів Київської міської державної адміністрації в судове засідання не з»явився, про час та місце розгляду справи повідомлений належним чином, надав письмові заперечення на позовну заяву та просив розглянути справу у його відсутність. В письмових запереченнях зазначив, що оскільки документи, що посвідчують право власності на земельну ділянку за адресою: АДРЕСА_1 в Управлінні не зареєстровані. Враховуючи, що матір позивачки ОСОБА_9 на момент смерті не отримувала державного акта на право власності на вищезазначену земельну ділянку, то право власності на неї не виникло, отже зазначена частка у праві на земельну ділянку не увійшла до складу спадщини. Таким чином, для видачі позивачу акта на право власності на вказану земельну ділянку необхідно внести зміни до рішення Київської міської ради, а оскільки на даний час відсутнє таке рішення у Головного управління земельних ресурсів Київської міської державної адміністрації відсутні підстави для видачі позивачу державного акта на право власності на земельну ділянку, отже Управління не порушувала права позивачки, а тому просить відмовити у задоволенні позовних вимог до нього.
Представник третьої особи - Київського міського бюро технічної інвентаризації та реєстрації права власності на об»єкти нерухомого майна, в судове засідання не з»явився, про час та місце розгляду справи повідомлений належним чином, надав письмові заперечення на позовну заяву та просив розглянути справу у його відсутність, просив у задоволенні позову відмовити у повному обсязі, оскільки реєстрації права власності підлягають тільки об»єкти нерухомого майна. Будівництво і яких закінчено та які прийняті в експлуатацію у встановленому порядку.
Представник третьої особи – Дарницької районної у м. Києві державної адміністрації, Янченко М.В., уповноважений за довіреністю від 20 січня 2010 року, в судовому засіданні проти задоволення позову заперечував, оскільки до повноважень районних у м. Києві державних адміністрацій не входить оформлення права власності на житлові будинки.
Вислухавши представника позивачки, вивчивши матеріали справи та письмові заперечення і пояснення представників відповідачів, третіх осіб, суд вважає встановленими наступні обставини та відповідні їм правовідносини.
На підставі договору дарування від 19.08.1997 року позивачка ОСОБА_5 отримала у власність ? житлового будинку за адресою: АДРЕСА_1 (а.с.8).
Рішенням Київської Міської Ради від 17.03.2005 року було вирішено передати у приватну власність земельну ділянку, на якій розташований будинок АДРЕСА_1, який переданий ОСОБА_5 та її матері, ОСОБА_9 у спільну часткову власність (а.с. 9).
Як вбачається з копії технічного паспорту на індивідуальний житловий будинок по АДРЕСА_1 виготовленого станом на 09.07.2004 року Київським міським БТІ (а.с. 20), ОСОБА_5 здійснила самовільну добудову житлового будинку, загальна житлова площа якого наразі становить 89,4 кв.м, де основна житлова – 43, 6 кв.м, допоміжна площа – 43,8 кв.м.
Як встановлено в судовому засіданні вищевказаний будинок в установленому законом порядку в експлуатацію не введений.
З пояснень в судовому засіданні представника Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю у м. Києві встановлено, що дозволу на виконання будівельних робіт з добудови житлового будинку за адресою: АДРЕСА_1 Інспекція не видавала.
Відповідно до ст. 10 Закону України «Про архітектурну діяльність» для забезпечення під час забудови територій, розміщення і будівництва об»єктів архітектури додержання суб»єктами архітектурної діяльності затвердженої містобудівної та іншої проектної документації, місцевих правил забудови населених пунктів, вимог вихідних даних, а також з метою захисту державою прав споживачів будівельної продукції здійснюється в установленому законодавством порядку державний архітектурно-будівельний контроль та нагляд, який в свою чергу забезпечує Державна архітектурно-будівельна інспекція України та її територіальні органи.
Згідно зі ст. 9 Закону України «Про архітектурну діяльність» будівництво об»єктів архітектури, здійснюється відповідно до затвердженої проектної документації, державних стандартів, норм та правил, місцевих правил, забудови населених пунктів у порядку, визначеному ст. 24 Закону України «Про планування та забудову територій».
Частиною 3 ст. 28 Закону України « Про основи містобудування» встановлено, що закінчені будівництвом об»єкти підлягають прийняттю в експлуатацію в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України. Експлуатація не прийнятих у встановлених законодавством порядку об»єктів забороняється.
Згідно з пунктом 2 діючої з 01.01.2009 року Постанови Кабінету Міністрів України від 08.10.2008 року «Про порядок прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об»єктів», прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об»єктів здійснюється комісією і полягає у підтвердженні нею готовності до експлуатації об»єктів нового будівництва, реконструкції, реставрації, капітального ремонту, комунікацій та споруд інженерної і транспортної інфраструктури, їх інженерно-технічного оснащення та забезпечення, пускових комплексів, черг будівництва відповідно до погодженої та затвердженої в установленому порядку проектної документації.
Відповідно до вищевказаного Порядку, приймальна комісія для прийняття в експлуатацію закінченого будівництвом об»єкту створюється Інспекцією державного архітектурно-будівельного контролю, яка видала дозвіл на виконання будівельних робіт, на підставі письмової заяви замовника об»єкта будівництва.
Згідно з пунктом 15 вказаного Порядку, датою прийняття в експлуатацію закінченого будівництвом об»єкта є дата видачі зареєстрованого інспекцією державного архітектурно-будівельного контролю свідоцтва.
Розпорядженням Київської міської державної адміністрації № 1820 від 31.08.2001 року затверджено «Положення про порядок оформлення права власності на об»єкти нерухомого майна», відповідно до якого оформлення права власності з видачею правовстановлюючих документів проводиться лише на об»єкти, введені в експлуатацію.
Відповідно до пункту 1.6 Тимчасового положення про порядок реєстрації права власності на нерухоме майно, затвердженого наказом Міністерства юстиції України № 7/5 від 07.02.2002 року, реєстрації права власності підлягають тільки на об»єкти нерухомого майна, будівництво яких закінчено та які прийняті в експлуатацію у встановленому порядку, за наявності матеріалів технічної інвентаризації, підготовлених тим ЬТІ, яке проводить реєстрацію права власності на ці об»єкти.
Відповідно до 4.1, 4.2, 4.3 Положення «Про порядок прийняття в експлуатацію об»єктів будівництва», затвердження Розпорядження Київської міської державної адміністрації №249 від 01.03.1993 року, індивідуальні житлові будинки, що закінчені будівництвом(реконструкцією, розширенням) їх власником(фізичною особою) приймаються в експлуатацію на підставі дозволу на введення в експлуатацію, кий видається управлінням Держархбудконтролю м. Києва власнику індивідуального житлового будинку.
Власник індивідуального житлового будинку пред»являє в управлінні Держархбудконтролю для одержання дозволу на введення в експлуатацію закінченого будівництвом будинку наступні документи: - заяву по встановленій формі; - дозвіл держадміністрації на будівництво житлового будинку; - проект будівництва, узгоджений Головкиївархітектурою; - документи на право користування (власності) земельною ділянкою, на якій здійснено будівництво; - акти технічного прийняття в експлуатацію комунікацій житлового будинку відповідними міськими службами; - контрольну геодизічну зйомку генплану забудови ділянки з нанесеними на ній межами; - довідку БТІ м. Києва про технічну інвентаризацію споруд і мереж, що знаходяться на території домоволодіння і належать власнику і приймаються в експлуатацію; - висновки районної санепідемстанції, пожінспекції про відповідність споружених об»єктів встановленим санітарно-гігієнічним та протипожежним вимогам; - технічний висновок про несучу спроможність конструкцій, який видається госпрозрахунковими організаціями, що мають право або ліцензію на здійснення якості будівель-монтажних робіт.
Отже, судом встановлено, що житловий будинок по АДРЕСА_1 є самочинним будівництвом, оскільки відсутній дозвіл на проведення будівельних робіт, що посвідчує право власника здійснити забудову земельної ділянки,; будинок до експлуатації не прийнятий, а позивачка не зверталась до Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю у м. Києві для отримання вказаного дозволу та прийняття будинку в експлуатацію, тому суд приходить до висновку, що позивачка не набула права власності на добудований нею будинок по АДРЕСА_1.
Без звернення у встановленому порядку до відповідних компетентних органів звернення з даним позовом до суду не є належним здійсненням своїх прав, оскільки суд не є уповноваженим органом у сфері містобудування. Отже, нереалізоване право позивачки не може бути порушене, оскаржене чи не визнане відповідачами.
Відповідно до ст. 3 ЦПК України, судовому захисту підлягає право особи, яке порушене, оспорене чи не визнане , а нереалізоване (нездійснене) право судовому захисту не підлягає, оскільки це не передбачене чинним законодавством.
Посилання позивачки на ст. 392 ЦК України суд вважає безпідставним, оскільки вона не набула право власності на нерухоме майно,тоді як позов про визнання права власності у разі оспорювання чи невизнання цього права іншою особою, а також у разі втрати документа, який засвідчує його право власності – має пред»являти лише власник майна.
Враховуючи, що будівля являє собою нерухоме майно, пов»язане фундаментом із землею і створене з відповідних будівельних матеріалів і конструкцій, поєднаних між собою в певній технологічній послідовності, визначений проектною документацією, державними будівельними стандартами, нормами та правилами, суд не має права приймати такі рішення, та брати на себе відповідальність за:
1.правильне поєднання між собою будівельних матеріалів і конструкцій, результатом якого є створення нерухомого майна;
2. те, що створена будівля, споруда відповідає державним будівельним нормам і правилам;
3. те, чи володіє створена будівля, споруда необхідною міцністю, стійкістю та експлуатаційною надійністю;
Тобто, це ті питання, які засвідчуються сертифікатом відповідності закінченого будівництвом об»єкта який видає Інспекція.
Враховуючи викладене, суд приходить до висновку, що підстави для визнання за позивачкою ОСОБА_5 права власності на самочинно добудоване нерухоме майно відсутні, тому в задоволені позову про визнання права власності на самочинно добудований житловий будинок, а також зобо»язання Київського міського БТІ зареєструвати право власності позивачки на вказаний об»єкт нерухомого майна - необхідно відмовити.
На підставі викладеного, ст. 328, 331, 375, 376, 392 ЦК України, ст. 18 Закону України « Про основи містобудування», ст. 23, 24, 29 Закону України «Про планування і забудову територій», ст. 7,9 Закону України «Про архітектурну діяльність», Постанови Кабінету Міністрів України № 923 від 08.10.2008 року, Положення «Про порядок прийняття в експлуатацію об»єктів будівництва» затвердження Розпорядження Київської міської державної адміністрації №249 від 01.03.1993 року, керуючись ст.ст. 3, 10, 11, 57, 60, 61, 209, 213, 215, 218ЦПК України, суд,
ВИРІШИВ:
В задоволенні позову ОСОБА_5 ДО ГОЛОВНОГО УПРАВЛІННЯ ЖИТЛОВОГО ЗАБЕСПЕЧЕННЯ КИЇВСЬКОЇ МІСЬКОЇ ДЕРЖАВНОЇ АДМІНІСТРАЦІЇ, ІНСПЕКЦІЇ ДЕРЖАВНОГО АРХІТЕКТУРНО-БУДІВЕЛЬНОГО КОНТРОЛЮ У М. КИЄВІ, ГОЛОВНОГО УПРАВЛІННЯ ЗЕМЕЛЬНИХ РЕСУРСІВ КИЇВСЬКОЇ МІСЬКОЇ ДЕРЖАВНОЇ АДМІНІСТРАЦІЇ, треті особи: ДАРНИЦЬКА РАЙОННА У М. КИЄВІ РАДА, КИЇВСЬКЕ МІСЬКЕ БЮРО ТЕХНІЧНОЇ ІНВЕНТАРІЗАЦІЇ ТА РЕЄСТРАЦІЇ ПРАВА ВЛАСНОСТІ НА ОБ»ЄКТИ НЕРУХОМОГО МАЙНА про визнання права власності на об»єкт самочинного будівництва – відмовити.
Рішення може бути оскаржене до Апеляційного суду м. Києва через Дарницький районний суд протягом 10 днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справ, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днівз дня отримання цього рішення.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.
СУДДЯ ЛЕОНТЮК Л.К.