Справа № 22ц-530\2007 Головуючий в 1-й інстанції: Селезньова Т.В.
Категорія: Доповідач: Борисов Є.А.
УХВАЛА
Іменем України
З квітня 2007 року Судова колегія судової палати з цивільних справ апеляційного суду.
Луганської області у складі:
головуючого: Борисова Є.А.
суддів: Пригорнєвої Л.І., Кравченко Н.В.
при секретарі: Пономарьовій О.І.
розглянувши в відкритому судовому засіданні в м. Луганську цивільну справу за
апеляційною скаргою Міського комунального підприємства «Жилсервіс» на рішення
Артемівського районного суду м. Луганська від 25 жовтня 2006 року по справі за позовом
ОСОБА_1до МКП «Жилсервіс», МКП «Луганськжитло», Луганської
міської ради, Управління житлово-комунального господарства Луганської міської ради,
Фінансового управління Луганської міської ради про відшкодування моральної шкоди,
зобов'язання виконати ремонт крівлі.
встановила:
Позивачка звернулася до Артемівського районного суду м. Луганська з позовом, в якому просила стягнути з відповідачів - МКП «Жилсервіс» та МКП «Луганськжитло» 10000 грн. в рахунок відшкодування заподіяної їй моральної шкоди, що була спричинена в результаті залиття її квартири у вересні 2001 року і неодноразовим залиттям квартири в подальшому протягом 2001-2006 років під час дощів через аварійний стан крівлі над її квартирою, розташованою за адресою АДРЕСА_1. Моральна шкода полягає в нервуваннях і хвилюванні, у погіршенні житлових умов через постійну сирість у квартирі, в естетичному погіршенні житла, в необхідності вживати додаткових зусиль для усунення шкоди після неодноразових залиттів та для запобігання небажаних наслідків, у неможливості здійснити ремонт у квартирі у зв'язку з його недоцільністю, оскільки залиття квартири продовжується тривалий час.
Крім того позивачка просила зобов'язати відповідачів (на розсуд суду - відповідно до їх компетенції") здійснити ремонт крівлі над її квартирою, мотивуючи тим, що ні МКП «Луганськжилфонд» ні МКП «Луганськжилсервіс» не утримували і не утримують в належному стані крівлю будинку, не займались своєчасно необхідним поточним ремонтом, а виконаний частковий ремонт, що мав місце в серпні - вересні 2005 року проведено неякісно, не усунено течію, крівля на даний час потребує капітального ремонту.
До участі у справі в якості відповідачів крім МКП «Луганськжитло» та МКП «Жил сервіс» були залучені Луганська міська рада, Управління житлово-комунального господарства Луганської міської ради, Фінансове управління Луганської міської ради.
Рішенням Артемівського районного суду м. Луганська від 25 жовтня 2006 року позовні вимоги ОСОБА_1були задоволені частково, а саме на її користь стягнуто в рахунок відшкодування моральної шкоди: з МКП «Луганськжитло» - 600 грн., з МКП « Жил сервіс» - 900 грн. Крім того, МКП «Жил сервіс» було зобов'язане здійснити аварійний і капітальний ремонт крівлі у будинку № АДРЕСА_1, в якій мешкає позивачка. Луганська міська рада та Управління житлово-комунального господарства були зобов'язані забезпечити фінансування
капітального ремонту крівлі в будинку № АДРЕСА_1.
В апеляційній скарзі МКП «Жилсервіс» просить скасувати рішення суду, а справу направити на новий розгляд , посилаючись на те, що висновки суду першої інстанції не відповідають обставинам справи і судом неправильно застосовані норми матеріального та процесуального права.
Заслухавши доповідача, пояснення представників сторін, що брали участь у судовому засіданні, дослідивши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги, судова колегія вважає за необхідне її відхилити з наступних підстав.
Відповідно до ст. 213 ЦПК України законним і обгрунтованим є рішення, коли суд виконав всі вимоги цивільного судочинства, вирішив справу згідно із законом, на основі повного і всебічного з'ясування обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених такими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Відповідно до ст. 308 ЦПК України апеляційний суд відхиляє апеляційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням вимог матеріального і процесуального права.
Не може бути скасоване правильне по суті і справедливе рішення суду з одних лише формальних міркувань.
З матеріалів справи вбачається, що висновки суду у повному обсязі відповідають обставинам справи.
Так встановлено, що позивачка мешкає в квартирі № АДРЕСА_1. Будинок, в якому знаходиться квартира позивачки, є власністю територіальної громади м. Луганська. Квартира не приватизована. Вказані обставини підтверджуються поясненнями сторін і матеріалами справи. Також судом першої інстанції встановлено з 2001 року і до моменту розгляду справи в суді квартира позивачки неодноразово була залита дощовою водою через дефекти в обладнанні відводів, вентиляційних каналів, пошкодження шиферу на крівлі. Крівля будинку знаходиться в аварійному стані і потребує ремонту. Вказані обставини підтверджуються поясненнями сторін, показаннями свідків, іншими матеріалами справи (а.с. 3, 5-12, 14) Через неодноразове залиття квартири постійно псується майно позивачки і остання вимушена тривалий час проживати в приміщенні, яке не відповідає санітарним нормам, в якому наявні сирість і цвіль. Вказані обставини підтверджуються поясненнями позивачки, показаннями свідків ОСОБА_2., ОСОБА_3., ОСОБА_4. та іншими матеріалами справи.
Відповідно до вимог Постанови КМУ № 939 від 22.06.1998 року поточний ремонт житлового фонду, що перебуває у комунальній власності, здійснюється силами юридичної особи, на яку покладено функцію по технічному утриманню і експлуатації житлового фонду і на балансі якої знаходиться житловий фонд, капітальний ремонт повинен здійснюватись за рахунок коштів з місцевого бюджету.
Судом першої інстанції було встановлено, що станом на літо 2001 року багатоквартирний будинок, в якому розташована квартира позивачки, знаходився на балансі і технічному утриманні у КП «Луганськжилфонд» і суд вірно дійшов висновку про те, що залиття квартири позивачки у 2001 році мало місце з вини вказаного підприємства, яке існувало на час звернення позивачки з позовом до суду у жовтні 2001 року і не утримувало будинок у належному стані, не приймало заходів по ремонту крівлі.
Оскільки невдовзі після цього КП «Луганськжилфонд» було реорганізоване шляхом приєднання до МКП «Луганськжитло», то суд першої інстанції дійшов вірного висновку про те, що відповідальність за шкоду, спричинену позивачці в результаті залиття її квартири в 2001 році повинен нести правонаступник КП «Луганськжилфонд» - МКП «Луганськжитло» 3 урахуванням характеру завданої позивачці майнової шкоди в результаті залиття її квартири, тривалості часу, на протязі якого вона вимушена зазнавати
побутові незручності і вживати додаткових зусиль для усунення шкоди та запобігання небажаних наслідків залиття квартири, суд першої інстанції обґрунтовано дійшов висновку про необхідність стягнення з МКП «Луганськжитло» 600 грн. в рахунок відшкодування моральної шкоди на підставі ст. 440-1 ЦК України в редакції 1963 року
Судом першої інстанції було також встановлено, що з липня 2002 року обов'язок по належному утриманню і ремонту багатоквартирного будинку, в якому знаходиться квартира позивачки, було покладено на МКП «Жилсервіс». Вказані обставини підтверджуються наявними в матеріалах справи копією рішення Луганської міськради, копією статуту вказаного підприємства (а.с.38-48). Судом було також встановлено, що з моменту передачі на баланс МКП «Жилсервіс» спірного будинку балансоутримувач впродовж тривалого часу не здійснював належного і якісного ремонту крівлі, прилягань до вентиляційних каналів, відводів, а фактично проведені ремонтні роботи виконав неякісно, не приймав достатніх заходів щодо ініціювання питання про капітальний ремонт крівлі. З урахуванням вказаних обставин суд першої інстанції дійшов вірного висновку, що причиною завдання шкоди квартирі позивачки протягом часу з 2002 по 2006 роки було недбале виконання службових обов'язків відповідними службами, що експлуатують будинок, а також неналежне утримання комунального майна. З урахуванням всіх обставин справи, в тому числі з урахуванням часткових заходів щодо ремонту крівлі, що приймались МКП «Жилсервіс», а також з урахуванням тривалості часу, впродовж якого позивачка вимушена проживати в погіршених житлових умовах і вживати додаткових зусиль для усунення негативних наслідків неодноразового залиття її квартири, а також з урахуванням характеру її душевних страждань, суд першої інстанції обґрунтовано стягнув з МКП «Жилсервіс» 900 грн. в рахунок відшкодування завданої моральної шкоди на підставі ст. 440-1 ЦК України в редакції 1963 року і ст. 1167 ЦК України в редакції 2003 року. Судова колегія також вважає, що суд обгрунтовано зобов'язав МКП «Жилсервіс» здійснити аварійний і капітальний ремонт крівлі над квартирою позивачки, а Луганську міську раду та Управління житлово-комунального господарства - забезпечити фінансування капітального ремонту крівлі в будинку № АДРЕСА_1, враховуючи розмежування повноважень між органами місцевого самоврядування і комунальними підприємствами, метою діяльності яких є обслуговування та ремонт житлового фонду, що знаходиться на їх балансі.
Таким чином, судова колегія вважає, що доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції і не дають підстав для висновку про неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального чи процесуального права, які призвели, або могли призвести до неправильного вирішення справи. Судом першої інстанції постановлене правильне по суті і справедливе рішення.
Керуючись ст.ст.303, 308, 313-315 ЦПК України, колегія суддів, -
ухвалила:
Апеляційну скаргу Міського комунального підприємства «Жилсервіс» відхилити.
Рішення Артемівського районного суду м. Луганська від 25 жовтня 2006 року по справі за позовом ОСОБА_1до МКП «Жилсервіс», МКП «Луганськжитло», Луганської міської ради, Управління житлово-комунального господарства Луганської міської ради, Фінансового управління Луганської міської ради про відшкодування моральної шкоди, зобов'язання виконати ремонт крівлі залишити без змін.
Ухвала апеляційного суду набирає чинності з моменту її проголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду України протягом двох місяців після її проголошення.