Справа № 2-28/10

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М       У К Р А Ї Н И

29 червня 2010 року                   Дніпровський районний суд м. Києва в складі

головуючої судді                         Яровенко  Н.О.

при секретарі                               Щербині Н.А., Арюліній А.С.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2, 3-і особи: Київська міська філія АКБ «Укрсоцбанк», ОСОБА_3 про поділ майна подружжя та зустрічний позов ОСОБА_2 до ОСОБА_1, 3-я особа Київська міська філія АКБ «Укрсоцбанк» про поділ майна подружжя, -  

в с т а н о в и в:

    Позивач звернувся до суду з позовом до ОСОБА_2 про паділ майна посилаючись на те, що з жовтня 1997 року по грудень 2002 року він перебував у шлюбі з ОСОБА_2 06.11.2003 року позивач повторно уклав шлюб з відповідачкою. Від шлюбу дітей немає. Сімейне життя не склалось, тому з січня 2007 року сторони не ведуть спільного господарства, не підтримують шлюбно-сімейні відносини. Згоди про поділ майна між сторонами не досягнуто, тому просив суд поділити набуте за час шлюбу з відповідачкою майно виділивши йому: земельну ділянку, розміром 0,056 га в АДРЕСА_2, вартістю 303 000 грн.; автомобіль «Mersedes Benz», 1996 року випуску, д/н НОМЕР_1, вартістю 101000 грн.;  земельну ділянку розміром 0,5 га по АДРЕСА_3, вартістю 1 010 000 грн.; автомобіль «Suzuki Grand Vitara», 2006 року випуску, д/н НОМЕР_2, вартістю 151500 грн., а на загальну суму 1 565 500 грн. Відповідачу виділити квартиру АДРЕСА_1, вартістю 2 020 000 грн. А також стягнути з відповідача на користь позивача різницю між вартістю квартири та іншого майна, яка становить 454 500 грн.

    В подальшому представником позивача декілька разів було уточнено позовні вимоги в кінцевому результаті просили суд стягнути на користь ОСОБА_1 в натурі, наділивши його правом на квартиру АДРЕСА_1, вартістю 862 600 грн., автомобіль «Mersedes Benz», 1996 року випуску, д/н НОМЕР_1, вартістю 78 948 грн. 10 коп. на загальну суму 941 548 грн. 10 коп. Відповідачу надати в натурі: земельну ділянку по АДРЕСА_3, вартістю 1 014 200 грн.; автомобіль «Suzuki Grand Vitara», 2006 року випуску, вартістю 147 239 грн. 94 коп. та невиконані зобов’язання стосовно цього автомобіля перед АКБ «Укрсоцбанк»; 1/2 частину закритого (погашеного) зобов’язання перед кредитною установою Київською філією АКБ «Укрсоцбанк» за договором № 10-29/424 від 14.06.2005 року на суму 427 785 грн. 35 коп., а всього на загальну суму 1 589 766 грн. 44 коп. Виключити з майна, що підлягає поділу: земельну ділянку, розміром 0,056 га в АДРЕСА_2 та садовий будинок в АДРЕСА_2, земельну ділянку № 3 площею 0,0502 га, яка розташована в АДРЕСА_4 та садовий будинок АДРЕСА_5, а також автомобіль «Mersedes Benz», 1987 року випуску, д/н НОМЕР_4.  

    В судовому засіданні позивач та його представник остаточні позовні вимоги підтримали в повному обсязі та просять суд задовольнити.

    Відповідач та її представник в судовому засіданні позов не визнали. ОСОБА_2 звернулась з зустрічним позовом до ОСОБА_1 посилаючись на те, що ОСОБА_1 в первісному позові зазначив не все майно, яке було нажите сторонами під час перебування у шлюбі, а саме сторонами було набуте наступне майно: садовий будинок та земельна ділянка площею 0,0541 га в АДРЕСА_2, земельна ділянка та будинок АДРЕСА_6; земельна ділянка в АДРЕСА_5 площею 6 соток; земельна ділянка площею 7 соток в АДРЕСА_7; земельна ділянка АДРЕСА_8; земельна ділянка АДРЕСА_9; земельна ділянка площею 0,35соток на АДРЕСА_10; автомобіль «Mersedes Benz», 1996 року випуску, д/н НОМЕР_1; мікроавтобус «Mersedes Benz», д/н НОМЕР_4; однокімнатна квартира АДРЕСА_1; нежитлове приміщення на цокольному поверсі будинку АДРЕСА_10; частка в ТОВ «Гіппократ» в розмірі 128 700 грн. А також в червні 2005 року подружжя взяли кредит в АКБ «Укрсоцбанк» на суму 108 300 доларів США. Автомобіль «Suzuki Grand Vitara», 2006 року випуску, д/н НОМЕР_2 просила виключити з майна, яке підлягає поділу, оскільки він був придбаний в кредит за гроші, які надала мати позивача за зустрічним позовом їй. Крім того, земельна ділянка площею 0,374 га по АДРЕСА_3 була надана ОСОБА_2 за її заявою на прохання її матері та родичів, дана земельна ділянка та ділянка, яка знаходиться поруч та відведена її матері є фактично однією земельною ділянкою, тому вона теж повинна бути виключена з майна, яке підлягає поділу. Тому позивач за зустрічним позовом просила суд виділити їй та визнати за нею право власності на квартиру АДРЕСА_1, садовий будинок та земельну ділянку площею 0,0541 га в АДРЕСА_2. Все інше майно виділити ОСОБА_1 та визнати за ним право власності. Оскільки ОСОБА_1 стає власником набагато більшої частини майна, то позивач за зустрічним позовом просила суд покласти на ОСОБА_1 обов’язки по сплаті кредиту АКБ «Укрсоцбанк». А також поділити борг сторін перед ОСОБА_4 на рівні частини, зобов’язавши кожного сплатити 25000 доларів США.

    В подальшому ОСОБА_2 декілька разів уточнювала позовні вимоги за зустрічним позовом та в кінцевому результаті просила суд: виключити з переліку, що підлягає поділу земельну ділянку площею 0,374 га по АДРЕСА_3 та зобов’язання подружжя по кредиту в АКБ «Укрсоцбанк» за договором від 14.06.2005 року на суму 108 300 доларів США. Виділити ОСОБА_2 та визнати за нею право власності на квартиру АДРЕСА_1, земельну ділянку № 3, площею 0,0502 га, яка розташована в АДРЕСА_5, кадастровий номер 66621008, садовий будинок АДРЕСА_5, площею 49,30 кв.м, автомобіль «Suzuki Grand Vitara», 2006 року випуску, д/н НОМЕР_3. Та грошові зобов’язання по кредитному договору № 10-29/1670 від 29.03.2006 року в АКБ «Укрсоцбанк». ОСОБА_1 виділити та визнати за ним право власності на наступне майно: мікроавтобус «Mersedes Benz», 1987 року випуску, д/н НОМЕР_4, автомобіль «Mersedes Benz», 1996 року випуску, д/н НОМЕР_1, земельну ділянку АДРЕСА_2, кадастровий номер 66613020, садовий АДРЕСА_2.

    3-я особа Київська міська філія АКБ «Укрсоцбанк» в судовому засіданні висловила думку про вирішення питання на розсуд суду.

    3-я особа ОСОБА_3 позов в частині поділу земельної ділянки АДРЕСА_5, який розташований на даній земельній ділянці просить суд виключити з переліку спільного майна подружжя ОСОБА_1, оскільки дана земельна ділянка та садовий будинок є його власністю. Він взяв в борг у ОСОБА_1 21000 доларів США до 2011 року, а в забезпечення цього зобов’язання передав ОСОБА_1 свій будинок та земельну ділянку. На даний момент земельна ділянка та будинок перебувають у його користуванні. Борг ним майже повністю сплачений, а тому в 2011 році ОСОБА_1 йому назад документально передасть його майно.

    Суд, вислухавши пояснення сторін, допитавши свідків, дослідивши матеріали справи, приходить до наступного висновку.

    Як вбачається з пояснень та матеріалів справи, з 03 жовтня 1997 року по грудень 2002 року ОСОБА_1 та ОСОБА_2 перебували в зареєстрованому шлюбі. В подальшому 06.11.2003 року сторони знову вступили в зареєстрований шлюб, який розірваний в червні 2007 року ( т.1 а.с.7-10).

    За час перебування в шлюбі у власності подружжя перебуває наступне майно:

-   квартира АДРЕСА_1, вартістю 862 600 грн. ( т.1 а.с.129-132),

-    автомобіль «Mersedes Benz», 1996 року випуску, дн НОМЕР_1, вартістю 78 948 грн. 10 коп. (т.1 а.с.44),

-   автомобіль «Mersedes Benz», 1987 року випуску, дн НОМЕР_4, вартістю 17 675 грн. (т.1 а.с.220),

-   земельну ділянку АДРЕСА_5, вартістю 98 418 грн. ( т.2 а.с.167),

-   садовий будинок АДРЕСА_5, вартістю 10000 грн. ( т.1 а.с.232),  

-    земельна ділянка в АДРЕСА_3, вартістю 1 014 200 грн. (т.1 .а.с.190),

-   автомобіль «Suzuki Grand Vitara», 2006 року випуску дн НОМЕР_3, вартістю 147 239 грн. 94 коп. (т.2 а.с.7),

-    земельна ділянка АДРЕСА_2, (т.3 а.с.127),

-   садовий будинок АДРЕСА_2, вартістю разом з землею 121 200 грн. (т.3 а.с.128).

Крім цього, подружжям під час шлюбу отримало два кредити. Перший відповідно до договору про надання невідновлювальної кредитної лінії № НОМЕР_5 від 14.06.2005 року на суму 108 300 доларів США (т.1 а.с.11- 13). Другий по договору кредиту № 10-29\1670 від 29.03.2006 року на суму 30 497 доларів США ( т.2 а.с172-176).

    Позивач ОСОБА_1 наполягаючи на позові просить суд виключити з числа сумісної власності наступне майно: автомобіль «Mersedes Benz», 1987 року випуску, як такий, що отриманий ним в дар від батька; земельну ділянку № 3 площею 0,0502 га, яка розташована в АДРЕСА_4 та  садовий будинок АДРЕСА_5, як такі, що належать ОСОБА_3; земельна ділянка АДРЕСА_2; садовий будинок АДРЕСА_2, як такі, що отримані ним у власність до вступу в шлюб.

    ОСОБА_2 заперечуючи проти позову вважає, що все це майно є спільною сумісною власністю подружжя.

    Так в судовому засіданні встановлено, що автомобіль «Mersedes Benz», 1987 року випуску, дн НОМЕР_4, ОСОБА_1 отримано у власність 31.08.1999 року, що підтверджується копією свідоцтва про реєстрацію (а.с. 220.) На підтвердження того факту, що даний автомобіль отримано в дар від свого батька надав копію доручення від колишнього власника автомобіля (т.3 а.с.98). Також в судовому засіданні було допитано двох свідків з боку ОСОБА_1, його батька ОСОБА_5 та його рідну сестру ОСОБА_6 Але суд не може погодиться з позицією позивача ОСОБА_1, оскільки автомобіль було придбано під час шлюбу, встановити підстави для проведення перереєстрації не надається можливим, в зв’язку з обмеженим терміном зберігання архівних матеріалів (т.2 а.с.223), до пояснень свідків ОСОБА_5 та ОСОБА_6 суд відноситься критично, оскільки вони є близькими родичами позивача. Таким чином, суд вважає автомобіль «Mersedes Benz», 1987 року випуску  сумісною власністю подружжя. Вартість майна встановлюється відповідно до висновку оцінювача ТОВ «Добсон-аналітік» в розмірі 17 675 грн. (т.1 а.с.221), дана  вартість сторонами не оспорювалась.

      Що стосується земельної ділянки № 3 площею 0,0502 га, яка розташована в АДРЕСА_4, яку отримано у власність на підставі договору купівлі продажу земельної ділянки від 15.06.2005 року (т.2 а.с.167) та  садового будинку АДРЕСА_5, набутого у власність на підставі договору купівлі-продажу садового будинку (т.1 а.с.232). На підтвердження того факту, що дана земельна ділянка та садовий будинок не є власністю ОСОБА_1, а є лише забезпеченням боргового зобов’язання ОСОБА_3 перед ОСОБА_1 представник ОСОБА_3 надав копії розписок про отримання в борг коштів в сумі 21 000 доларів США (т.3 а.с. 102-107). Але з даним погодиться не можна, оскільки з п.9 договору купівлі продажу земельної ділянки вбачається, що договір укладається за згодою дружини покупця ОСОБА_2 В подальшому позивач отримав державний акт на землю (т.3 а.с.11). За даними Головного управління земельних ресурсів земельна ділянка АДРЕСА_5 зареєстрована за ОСОБА_1 (т.3 а.с.11). Укладання договору купівлі-продажу не може свідчити про забезпечення зобов’язання за борговими розписками, а тому дана земельна ділянка є спільною сумісною власністю подружжя. Вартість майна встановлюється відповідно до договору купівлі-продажу земельної ділянки, а саме в сумі 98 418 грн..

Теж саме можливо віднести і до садового будинку АДРЕСА_5. Але за даними Київського міського БТІ вказаний садовий будинок зареєстрований на праві власності за ОСОБА_3 (т.3 а.с.37). Відповідно до ч.2 ст.331 ЦК України, право власності на нерухоме майно відповідно до закону підлягає державній реєстрації, а право власності виникає з моменту державної реєстрації. За таких обставин суд не може визнати даний садовий будинок спільною сумісною власністю подружжя.

Що стосується  земельної ділянки АДРЕСА_2, (т.3 а.с.127) та садового будинку АДРЕСА_2. Як вбачається з матеріалів справи, колишній користувач садової ділянки ОСОБА_7  25.04.1997 року написав заяву про надання йому дозволу продажу садової ділянки  (т.2 а.с.177). Того ж дня ОСОБА_1 написав заяву про надання дозволу на придбання даної ділянки (т.2 а.с.178). В члени садового товариства ОСОБА_1 було прийнято 12 жовтня 1997 року (т.2 а.с.168). А шлюб сторони вступили 03.10.1997 року. В подальшому ОСОБА_1 приватизував дану земельну ділянку отримавши на неї державний акт та отримавши свідоцтво про право власності на садовий будинок ( т.3 а.с. 127, 128). Таким чином, суд вважає земельну ділянку та садовий будинок АДРЕСА_2 сумісною власністю подружжя. Вартість майна встановлюється відповідно до іпотечного договору, вказана вартість земельної ділянки та садового будинку в сумі 121 200 грн. (т. 1 а.с.25).

Наполягаючи на зустрічному позові ОСОБА_2 просить суд виключити з числа майна, що є спільною сумісною власністю подружжя земельну ділянку в АДРЕСА_3 та зобов’язання відповідно до договору про надання невідновлювальної кредитної лінії № НОМЕР_5 від 14.06.2005 року на суму 108 300 доларів США . Земельна ділянка є її особистою власністю, оскільки право власності нею було набуто шляхом приватизації. Що стосується зобов’язання, то гроші ОСОБА_1 було використано для власних потреб, а тому є його особистою власністю.

Так, з матеріалів справи вбачається, що 06.06.1998 року ОСОБА_2 перебуваючи в зареєстрованому шлюбі з ОСОБА_1 звернулась з заявою до Великосалтанівської сільської ради про виділення їй земельної ділянки для будівництва та ведення особистого селянського господарства (т.2 а.с.169). Розглянувши вказану заяву рішенням Великосалтанівської сільської ради № 159-12-ХХШ від 15.03.2001 року ОСОБА_2 отримала у власність безкоштовно вказану земельну ділянку розміром 0,374 га. В подальшому на підставі вказаного рішення був виданий державний акт на землю від 29.08.2002 року. Таким чином, саме виділення земельної ділянки та набуття права власності на неї відбулося під час шлюбу. Також слід зазначити, що в судовому засіданні був допитаний свідок ОСОБА_8, який пояснив, що ОСОБА_1 неодноразово надавав благодійну допомогу та завозив фарби для місцевої школи. Така ж інформація міститься в відповіді на запит (т.2 а.с.224). При розгляді в Васильківському міськрайонному суді спору з приводу суміжного землекористування ОСОБА_9 та ОСОБА_10, представляв інтереси останньої, яка є матер’ю його колишньої дружини. В 2003 році ОСОБА_1 займався розчисткою земельних ділянок ОСОБА_2 та ОСОБА_10 від сміття та чагарників.

Відповідно до ч.3 ст. 116 ЗК України, безоплатна передача земельних ділянок у власність громадян провадиться у разі: приватизації земельних ділянок, які перебувають у користуванні громадян; одержання земельних ділянок внаслідок приватизації державних в комунальних сільськогосподарських підприємств, установ та організацій; одержання земельних ділянок із земель державної і комунальної власності в межах норм безоплатної приватизації, визначених цим Кодексом.

Суд вважає, дану земельну ділянку сумісною власністю подружжя, оскільки на той момент, коли ОСОБА_2 зверталась з заявою про виділення їй земельної ділянку вона перебувала у шлюбі. Іншої можливості отримання земельної ділянку у власність від держави законом ніж безкоштовна передача, а саме приватизація не, передбачено. Будь-які застереження щодо неможливості визнання земельних ділянок, отриманих у власність внаслідок приватизації, спільним майном подружжя в законі відсутні. Державний акт на землю ОСОБА_2 отримала  також під час шлюбу, тому є всі підстави вважати дане майно сумісною власність подружжя. Вартість даної земельної ділянки відповідно до висновку експертизи складає  1 014 200 грн. (т.2 а.с.114-129).

Окремо  слід зазначити, що земельна ділянка АДРЕСА_2, яка отримана у власність ОСОБА_1 на підставі рішення Київської міської ради № 31-5\752 від 24.02.2000 року  та садовий будинок № 13, який було отримано у власність на підставі наказу Головного управління житлового забезпечення № 502-СГК від 25.03.2005 року ОСОБА_2 вважає сумісною власністю подружжя  не дивлячись на те, що дане майно було отримано у власність також шляхом приватизації, тобто безкоштовно.

    Що стосується зобов’язання відповідно до договору про надання невідновлювальної кредитної лінії № НОМЕР_5 від 14.06.2005 року на суму 108 300 доларів США, то як встановлено в судовому засіданні з пояснень позивача дані кошти ним були отримані в кредит зі згоди його колишньої дружини під час шлюбу. Приблизно 50 000 доларів США було використано на погашення боргу сім’ї, 21 000 доларів США дав в борг ОСОБА_3 інша сума була використана на сімейні потреби. На початку слухання справи відповідач ОСОБА_2 визнавала той факт, що дані кошти є спільною сумісною власністю подружжя, але в подальшому змінила свою думку, вважаючи їх особистою власністю ОСОБА_1 На виконання ст. 60 ЦПК України відповідачем ОСОБА_2 не надано жодного доказу використання цих коштів на власні потреби позивача. Навпаки в матеріалах справи є відповідь на адресу суду з АКБ «Укрсоцбанк», що ОСОБА_1 було надано дозвіл від ОСОБА_2 на зняття грошей в сумі 24 000 доларів США для придбання житла на вторинному ринку (т.2 а.с.24). Даний факт свідчить про спільне використання кредитних коштів. Таким чином, суд вважає зобов’язання за вказаним договором спільним зобов’язанням подружжя. Відповідно до довідки АКБ «Укрсоцбанк» від 30.04.2010 року вказане зобов’язання виконано в повному обсязі. З договору про надання невідновлювальної кредитної лінії від 14.06.2005 року вбачається, погашення траншів кредиту буде здійснюватись з січня 2007 року (т.1 а.с.11). Цей же факт підтверджено довідкою від 27.05.2010 року та поясненнями представника АКБ «Укрсоцбанк». Так, гроші подружжям було отримано траншами до 2007 року, а сплата тіла кредиту починаючи з січня 2007 року. В рішенні Печерського районного суду від 15.06.2007 року (т.1 а.с.10)  вказано, що позивач ОСОБА_2 вказала, що разом з ОСОБА_1 не проживає з січня 2007 року. Проти цього факту відповідач ОСОБА_2 не заперечувала.    

Пленум Верховного суду України у постанові від 21.12.2007 року № 11 «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про право на шлюб, розірвання шлюбу, визнання його недійсним та поділ спільного майна подружжя» п. 24 роз’яснив, до складу майна, що підлягає поділу включається загальне майно подружжя, наявне у нього на час розгляду справи, та те, що знаходиться у третіх осіб. При поділі майна враховуються також борги подружжя та правовідносини за зобов’язаннями, що виникли в інтересах сім’ї (ч. 4 ст. 65 СК).

  Таким чином, кредитні кошти були отримані та використані подружжям під час шлюбу, а зобов’язання виконав особисто ОСОБА_1 Відповідно до довідки з банку зобов’язання сплачувалось у доларах США. Тому, суд вважає за можливе стягнути з ОСОБА_2 1\2 частину виконаного зобов’язання, а саме 54 150 доларів США (108300 доларів США : 2 ), що еквівалентно 427 785 грн. 35 коп. (курс НБУ за 1 долар США 7 грн. 91 коп.)

ОСОБА_2 під час шлюбу було укладено кредитний договір на суму 30 497 доларів США на покупку автомобіля «Suzuki Grand Vitara» (т.3 а.с.135-137). До січня 2007 року, тобто до фактичного припинення шлюбних відносин, вказане зобов’язання згідно довідки банку (т.3 а.с.138) було виконано частково на суму 53 883 грн. 63 коп., яке суд враховує при поділі. Обов’язок виконання зобов’язання суд залишає за ОСОБА_2, оскільки кредит був отриманий на покупку автомобіля, який перебуває в її користуванні.

    В решті обсягу спільного майна подружжя спору немає.

Таким чином, за час шлюбу подружжям ОСОБА_2 було придбано наступне майно: квартиру АДРЕСА_1, вартістю 862 600 грн.; автомобіль «Mersedes Benz» 1996 року випуску, дн НОМЕР_1, вартістю 78 948 грн. 10 коп.; автомобіль «Mersedes Benz», 1987 року випуску, дн НОМЕР_4, вартістю 17 675 грн.; земельну ділянку АДРЕСА_5, вартістю 98 418 грн.; земельна ділянка в АДРЕСА_3, вартістю 1 014 200 грн.;  автомобіль «Suzuki Grand Vitara», 2006 року випуску дн НОМЕР_3, вартістю 147 239 грн. 94 коп.; земельна ділянка АДРЕСА_2, садовий будинок АДРЕСА_2, вартістю разом з землею 121 200 грн., а всього на 2 340 279 грн.

    Ідеальна частка кожного з подружжя складає 1 170 139 грн. 50 коп.

    Відповідно до ст. 70 СК України, у разі поділу майна, що є об’єктом спільної сумісної власності подружжя, частки майна дружини та чоловіка є рівними, якщо інше не визначено домовленістю між ними або шлюбним договором.

 Пленум Верховного суду України у постанові від 21.12.2007 року № 11 «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про право на шлюб, розірвання шлюбу, визнання його недійсним та поділ спільного майна подружжя» п. 23 роз’яснив, вирішуючи спори між подружжям про майно, необхідно встановлювати обсяг спільно нажитого майна, наявного на час припинення спільного ведення господарства, з’ясовувати джерело і час його придбання. Спільною сумісною власністю подружжя, що підлягає поділу (статті 60, 69 СК, ч. 3 ст. 368 ЦК), відповідно до частин 2, 3 ст. 325 ЦК можуть бути будь-які види майна, за винятком тих, які згідно із законом не можуть їм належати (виключені з цивільного обороту), незалежно від того, на ім’я кого з подружжя вони були придбані чи внесені грошовими коштами, якщо інше не встановлено шлюбним договором чи законом. Спільною сумісною власністю подружжя, зокрема, можуть бути: квартири, жилі й садові будинки; земельні ділянки та насадження на них, продуктивна і робоча худоба, засоби виробництва, транспортні засоби; грошові кошти, акції та інші цінні папери, паєнакопичення в житлово-будівельному, дачно-будівельному, гаражно-будівельному кооперативі; грошові суми та майно, належні подружжю за іншими зобов’язальними правовідносинами, тощо.

 Статтею 71 СК України передбачено, що  майно,  що є об’єктом права спільної сумісної власності подружжя,  ділиться між ними в натурі. Якщо дружина та чоловік не домовилися про порядок поділу майна,  спір може бути вирішений судом.  При цьому суд бере до уваги інтереси дружини,  чоловіка,  дітей та інші обставини,  що мають істотне значення. Неподільні речі присуджуються одному з подружжя,  якщо інше не визначено домовленістю між ними.

Поділивши спірне майно у спосіб, запропонований як ОСОБА_1, так і ОСОБА_2, суд істотно відступить від  принципу рівності часток подружжя, оскільки майно, що буде виділено кожному з подружжя істотно відрізняється за ціною, тому такий варіант суперечитиме вимогам Закону і призведе до порушення принципу законності та справедливості судового рішення. У разі згоди обох сторін на поділ майна саме у такий спосіб, це питання, на думку суду, має бути вирішено ними у позасудовому порядку, як це передбачено ст. 63 СК України, шляхом укладення угоди щодо розпорядження цим майном на взаємовигідних умовах або у інший спосіб.

Таким чином, виходячи з обсягу майна, вартості майна, ідеальної долі кожного з подружжя, суд вважає за можливе розділити спільно нажите майно подружжя ОСОБА_2 наступним чином.

Виділити позивачу ОСОБА_1: квартиру АДРЕСА_1, вартістю 862 600 грн.; автомобіль «Mersedes Benz», 1996 року випуску, дн НОМЕР_1, вартістю 78 948 грн. 10 коп.; автомобіль «Mersedes Benz», 1987 року випуску, дн НОМЕР_4, вартістю 17 675 грн.; земельну ділянку № 3 площею 0,0502 га, яка розташована в АДРЕСА_4, вартістю 98 418 грн.; земельна ділянка АДРЕСА_2 та садовий будинок АДРЕСА_2, вартістю разом з землею 121 200 грн., а всього на суму 1 178 839 грн. 10 коп.

ОСОБА_2 виділити наступне майно: земельну ділянку в АДРЕСА_3, вартістю 1 014 200 грн.; автомобіль «Suzuki Grand Vitara», 2006 року випуску дн НОМЕР_3, вартістю 147 239 грн. 94 коп. (т.2 а.с.7), а всього на суму 1 161 439 грн. 94 коп.

При виділі земельної ділянки в АДРЕСА_3 суд враховує той факт, що власником суміжної земельної ділянки є мати відповідача ОСОБА_2

Окремо слід зазначити щодо виділення квартири АДРЕСА_1. Відповідач ОСОБА_2 наполягала про виділення даної квартири в її власність, оскільки це є її єдине житло. Але з цим погодиться не можна, оскільки в судовому засідання достовірно встановлено, що дана квартира переобладнана під офісне приміщення. З пояснень дільничного інспектора вбачається, що працюючи дільничним інспектором Печерського РУ ГУ він жодного разу не бачив ОСОБА_2, світла також ніколи не бачив. ОСОБА_2 в вказаній квартирі не проживає. Як йому відомо вказана квартира з 2005 року по 2008 рік здавалась в найом під офісне приміщення.  Згідно п. 5 ППВС України від 12.06.2009 року № 2 «Про застосування норм цивільного процесуального законодавства при розгляді справ у суді першої інстанції, якщо інше не встановлено ЦПК України, позови до фізичної особи пред’являються до суду за місцем її проживання (ним не є місцеперебування), яке щодо фізичної особи визначається відповідно до положень статті 29 ЦПК України, і статті 3 Закону України «Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні», згідно з яким місцем проживання фізичної особи є житловий будинок, квартира, інше приміщення придатне до проживання в ньому, у відповідному населеному пункті, в якому фізична особа проживає постійно, переважно або тимчасово, але понад шість місяців на рік.

Різниця між вартістю виділеного майна ОСОБА_1 та ідеальною долею, яка припадає на кожного з подружжя, складає 8 699 грн. 60 коп.

Відповідно до ст. 392 ЦК України, власник майна може пред’явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує право власності.

Таким чином, суд не тільки розподіляє майно подружжя, а і визнає за ними право власності на те майно, яке їм виділено внаслідок поділу майна.

Враховуючи, що судом з ОСОБА_2 стягнуто 1\2 частину виконаного зобов’язання за договором про надання невідновлювальної кредитної лінії від 14.06.2005 року в сумі   427 785 грн. 35 коп., суд відраховує різницю між виділеним майном, 1\2 суми зобов’язання за кредитним договором від 29.06.2006 року  та остаточно стягує з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 392 143 грн. 94 коп.

З урахуванням викладеного, суд приходить до висновку, що як первісний позов так і зустрічний позов підлягають задоволенню частково.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 69, 70, 71 СК України, ст.ст. 10, 58, 60,  88, 131, 212-215, 218 ЦПК України, суд, -

в и р і ш и в:

    Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2, 3-і особи: Київська міська філія АКБ «Укрсоцбанк», ОСОБА_3 про поділ майна подружжя та зустрічний позов ОСОБА_2 до ОСОБА_1, 3-я особа: Київська міська філія АКБ «Укрсоцбанк» про поділ майна подружжя задовольнити частково.

    Виділити та визнати право власності за ОСОБА_1 наступне майно: квартиру АДРЕСА_1, вартістю 862 600 грн.; автомобіль «Mersedes Benz» 1996 року випуску, дн НОМЕР_1, вартістю 78 948 грн. 10 коп.; автомобіль «Mersedes Benz», 1987 року випуску, дн НОМЕР_4, вартістю 17 675 грн.; земельну ділянку АДРЕСА_5, вартістю 98 418 грн.; земельну ділянку АДРЕСА_2 та садовий будинок АДРЕСА_2, вартістю разом з землею 121 200 грн., на загальну суму 1 178 839 грн. 10 коп.

    Виділити та визнати право власності за ОСОБА_2 наступне майно: земельну ділянку  в АДРЕСА_3, вартістю 1 014 200 грн.; автомобіль «Suzuki Grand Vitara», 2006 року випуску дн НОМЕР_3, вартістю 147 239 грн. 94 коп., на загальну суму 1 161 439 грн. 94 коп.

Обов’язок виконати зобов’язання за кредитним договором № 10-29\1670 від 29.03.2006 року залишити за ОСОБА_2.

    Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 392 143 грн. 94 коп.    

    В решті позовів відмовити.

    До суду може бути подана заява про апеляційне оскарження рішення суду протягом десяти днів з дня його проголошення. Апеляційна скарга подається протягом 20 днів після подання заяви про апеляційне оскарження.

Суддя