Апеляційний суд Кіровоградської області
Справа № 22–5522/2010 Головуючий у І-й інстанції – Петушков С.А.
Категорія - 57 Доповідач – Бубличенко В.П.
У Х В А Л А
Іменем України
6 вересня 2010 року колегія суддів судової палати в цивільних справах апеляційного суду Кіровоградської області в складі:
головуючої судді - Бубличенко В. П.
суддів Єгорової С.М.
Сукач Т. О.
при секретарі - Савченко Н.В.
розглянула у відкритому судовому засіданні в місті Кіровограді справу за адміністративним позовом ОСОБА_2 до управління Пенсійного фонду України в місті Олександрії Кіровоградської області про визнання дій неправомірними та зобов’язання провести перерахунок пенсії, за апеляційною скаргою управління Пенсійного фонду України в місті Олександрії Кіровоградської області на постанову Олександрійського міськрайонного суду Кіровоградської області від 19 листопада 2009 року і
в с т а н о в и л а :
В червні 2009 року ОСОБА_2 звернувся в суд з позовом до управління Пенсійного фонду України в місті Олександрії Кіровоградської області про визнання дій неправомірними та зобов’язання провести перерахунок пенсії.
В обґрунтування своїх вимог позивач зазначав, що є інвалідом 3-ї групи внаслідок захворювання, яке пов’язане з роботами по ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, перебуває на обліку в управлінні Пенсійного фонду України в місті ОСОБА_2 і отримує пенсію по інвалідності в розмірі, меншому ніж передбачено Законом України «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи».
12 травня 2009 року він звернувся до відповідача з проханням провести перерахунок призначеної йому пенсії та додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров’ю, відповідно до ст.ст. 50, 54 Закону України «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», виходячи з розміру мінімальної пенсії за віком. Проте в задоволенні заяви було відмовлено з посиланням на відсутність правових підстав для проведення такого перерахунку.
Вважаючи дії управління Пенсійного фонду України в місті ОСОБА_2 неправомірними, позивач просив задовольнити його вимоги та зобов’язати відповідача провести перерахунок раніше призначеної пенсії по інвалідності та додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров’ю, з моменту його звернення, відповідно до ст.50, ч.4 ст.54 Закону України «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», виходячи з розміру мінімальної пенсії за віком, встановленого Законом України «Про Державний бюджет України на 2008 рік».
Постановою Олександрійського міськрайонного суду Кіровоградської області від 19 листопада 2009 року позов задоволено частково. Відповідача зобов’язано провести перерахунок ОСОБА_2 основної та щомісячної додаткової пенсії з 22 травня 2008 року до 31 грудня 2008 року відповідно до ст.50 та ч.4 ст.54 Закону України «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», та здійснити її нарахування і виплату.
Вимоги щодо перерахунку пенсії за період з 1 січня 2008 року до 22 травня 2008 року (до ухвалення Конституційним Судом України рішення № 10-рп від 22 травня 2008 року ) визнані необгрунтованими і залишені без задоволення.
У апеляційній скарзі управління ставить питання про скасування постанови суду як такої, що ухвалена з порушенням норм матеріального і процесуального права, і просить ухвалити нове рішення, яким відмовити ОСОБА_2 у задоволенні його позову.
Заслухавши доповідача, дослідивши матеріали справи, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах, визначених ст. 303 ЦПК України, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.
Відповідно до частини першої статті 46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.
Основні положення щодо реалізації конституційного права громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, на охорону їх життя і здоров’я, створення єдиного порядку визначення категорій зон радіоактивно забруднених територій, умов проживання і трудової діяльності на них, соціального захисту потерпілого населення визначені та закріплені в Законі України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи».
22 травня 2008 року рішенням Конституційного Суду України № 10-рп/2008 були визнані неконституційними положення пункту 28 розділу II Закону України «Про державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України», якими з 1 січня 2008 року були внесені зміни, зокрема, до статей 50, 54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи».
Відповідно до ст.152 Конституції України закони, інші правові акти або їх окремі положення, що визнанні неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України рішення про їх неконституційність.
Рішення Конституційного Суду України мають преюдиціальне значення для судів загальної юрисдикції при розгляді ними позовів у зв’язку з правовідносинами, які виникли внаслідок дії положень статей зазначених Законів, що визнані неконституційними, та є обов’язковими до виконання на території України.
З урахуванням наведеного суд першої інстанції правильно застосував норми Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждала внаслідок Чорнобильської катастрофи» в редакції, яка була чинною до внесення змін Законом України «Про державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України».
Безпідставними є посилання відповідача у скарзі на ч.5 ст.54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», якою передбачено, що порядок обчислення пенсії по інвалідності, що настала внаслідок каліцтва чи захворювання, і пенсії у зв’язку з втратою годувальника внаслідок Чорнобильської катастрофи визначається Кабінетом Міністрів України.
Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно положень ч.4 ст.9 КАС України, за правилами якого розглянута справа, у разі невідповідності нормативно-правового акта Конституції України, закону України, міжнародному договору, згода на обов’язковість якого надана Верховною Радою України, або іншому правовому акту суд застосовує правовий акт, який має вищу юридичну силу.
Отже, за конституційними нормами виходячи з пріоритетності законів над підзаконними актами суд першої інстанції дійшов правильного висновку, що при визначенні розміру пенсії позивачеві застосуванню підлягають статті 50 та 54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи»,а не постанови Кабінету Міністрів України, які істотно звужують обсяг встановлених законом прав.
Відповідно до ст.ст. 50,54 вказаного Закону під час визначення розміру пенсії та щомісячної додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров’ю, за основу їх нарахування береться мінімальна пенсія за віком.
Мінімальний розмір пенсії за віком згідно ст. 28 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» встановлюється в розмірі прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність. Положення ч.3 ст.28 зазначеного Закону щодо застосування мінімального розміру пенсії за віком, встановленого частиною 1 цієї статті, тільки стосовно визначення розмірів пенсій, призначених згідно з цим Законом, не є перешкодою для застосування даної величини для обрахування інших пенсій чи доплат, пов’язаних з мінімальною пенсією за віком, оскільки чинним законодавством не встановлено іншого мінімального розміру пенсії за віком.
Враховуючи наведене, не можна визнати обґрунтованими доводи апеляційної скарги щодо неправомірності застосування судом до спірних правовідносин положень ч.1 ст.28 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування».
Не є підставою для скасування рішення суду посилання відповідача на відсутність коштів для перерахунку та виплати пенсій, які встановлені статтею 46 Конституції України та ст.ст. 50, 54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи».
Згідно з практикою Європейського суду з прав людини, яка відповідно до ст.17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» є джерелом права, органи державної влади не можуть посилатися на відсутність коштів як на причину невиконання своїх обов’язків (справа «Кечко проти України», рішення від 8 листопада 2005року).
Не можна погодитися з доводами апеляційної скарги щодо того, що управління Пенсійного фонду не є належним відповідачем по заявленим позивачем вимогам.
Відповідно до Положення про Пенсійний фонд України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 24 жовтня 2007 року № 1261, та з урахуванням Положення про управління Пенсійного фонду України в районах, містах і районах у містах, затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України від 30 квітня 2002 року № 8-2, управління Пенсійного фонду в районах, містах, районах у містах забезпечує своєчасне і повному обсязі фінансування та виплату пенсій, безпосередньо призначає (здійснює перерахунок) і виплачує пенсії та інші виплати відповідно до чинного законодавства. Виходячи з наведеного, управління Пенсійного фонду є належним відповідачем за позовом про перерахунок та виплату пенсії.
Постанова суду відповідає обставинам справи та вимогам закону, доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду, тому вона не підлягає задоволенню.
Керуючись ст.ст. 303, 304-1, 307, 308, 313, 314, 315 ЦПК України, п.1 розділу ХІІ «Прикінцеві положення» Закону України № 2453-VІ від 7 липня 2010 року «Про судоустрій і статус суддів», колегія суддів судової палати в цивільних справах апеляційного суду Кіровоградської області
у х в а л и л а :
Апеляційну скаргу управління Пенсійного фонду України в місті Олександрії Кіровоградської області відхилити.
Постанову Олександрійського міськрайонного суду Кіровоградської області від 19 листопада 2009 року залишити без змін.
Рішення є остаточним і касаційному оскарженню не підлягає.
Головуюча
Судді