КИЇВСЬКИЙ МІЖОБЛАСНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

____________________________________________

01033, м.Київ,  вул.Жилянська 58-б                                                       тел. 284-37-31

Іменем   України

                                          П О С Т А Н О В А

22.07.10                                                                              Справа №  11-16/218

Київський міжобласний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого судді                    Остапенка О.М.,

суддів:                                        Ільєнок Т.В.,

                                                  Тарасенко К.В.,

при секретарі судового засідання Лебедєвій С.В.,

за участю представників згідно протоколу судового засідання від 22.07.2010 року,

розглянувши апеляційну скаргу фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 на ухвалу господарського суду Черкаської області від 20.04.2010 року

у справі          № 11-16/218 (суддя Довгань К.І.)

за позовом          фізичної особи-підприємця ОСОБА_2, м. Київ,

до                    1. товариства з обмеженою відповідальністю «Славнафта», м. Дніпропетровськ,

                    2. товариства з обмеженою відповідальністю «Маранта, ЛТД», м. Кременчук Полтавської області,

про                    визнання права власності на майно –

встановив:

Відповідно до розпорядження Заступника Голови суду від 21.07.2010 року у зв’язку з перебуванням у відпустці суддві Маляренка А.В. та Шевченка В.Ю. здійснено заміну складу колегії суддів. Перегляд в апеляційному порядку ухвали господарського суду Черкаської області по справі № 11-16/218 здійснюється Київським міжобласним апеляційним господарським судом у складі колегії суддів: головуючого судді Остапенка О.М. та суддів Тарасенко К.В. і ОСОБА_5

24 грудня 2007 року суб’єкт підприємницької діяльності ОСОБА_2 звернувся до господарського суду Черкаської області з позовом до товариства з обмеженою відповідальністю «Славнафта»та товариства з обмеженою відповідальністю «Маранта ЛТД»про визнання права власності на майно.

Рішенням господарського суду Черкаської області від 05.02.2008 року позов було задоволено повністю, визнано право власності за суб’єктом підприємницької діяльності-фізичною особою ОСОБА_2, а також стягнуто з товариства з обмеженою відповідальністю «Маранта ЛТД»1 186,00 грн. державного мита та 118,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Постановою Київського міжобласного апеляційного господарського суду від 22.04.2008 року у справі № 16/218 зазначене рішення суду першої інстанції залишено без змін, а апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю «Маранта ЛТД»    –без задоволення.

Постановою Вищого господарського суду України від 03.07.2008 року зазначені рішення суду першої та постанову суду апеляційної інстанцій скасовано, а справу передано на новий розгляд до суду першої інстанції.

Постановою Верховного Суду України від 23.09.2008 року касаційну скаргу суб’єкта підприємницької діяльності ОСОБА_2 задоволено, постанову Вищого господарського суду України від 03.07.2008 року скасовано, а постанову Київського міжобласного апеляційного господарського суду від 22.04.2008 року залишено в силі.

29.05.2009 року суб’єкт підприємницької діяльності ОСОБА_2 звернувся до господарського суду Черкаської області з заявою від 26.05.2009 року про прийняття додаткового рішення у справі №16/218, в якій просив прийняти додаткове рішення і стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю «Маранта ЛТД»на його користь 50 500,00 грн. на відшкодування витрат по оплаті послуг адвоката.

Заяву обґрунтовано тим, що оскільки для представництва інтересів позивача у всіх судових інстанціях було запрошено адвоката, то у відповідності зі ст. 49 ГПК України суми по оплаті послуг адвоката, пов’язані з розглядом справи покладаються при задоволенні позову на відповідача.

Ухвалою господарського суду Черкаської області від 11.06.2009 року у справі     № 16/218 позивачу відмовлено у задоволенні заяви про прийняття додаткового рішення по справі та стягнення з ТОВ «Маранта ЛТД»50 500,00 грн. на відшкодування витрат по оплаті послуг адвоката.

Вказану ухвалу мотивовано тим, що оскільки вимога про відшкодування витрат на допомогу адвоката не заявлялася позивачем в ході розгляду справи, додаткове рішення по ній прийнято бути не може, так як це не передбачено ст. 88 ГПК України.

Постановою Київського міжобласного апеляційного господарського суду від 19.10.2009 року у справі № 16/218 зазначену ухвалу суду першої інстанції залишено без змін, а апеляційну скаргу ОСОБА_2 –без задоволення.

Постановою Вищого господарського суду України від 11.02.2010 року зазначені ухвалу суду першої та постанову апеляційного господарського суду скасовано, а справу передано на новий розгляд до суду першої інстанції.

Ухвалою господарського суду Черкаської області від 20.04.2010 року під час нового розгляду у справі № 11-16/218 відмовлено ФОП ОСОБА_2 у прийнятті додаткового рішення про стягнення з ТОВ «Маранта ЛТД»у якості відшкодування судових витрат, понесених ним в сумі 50 500,00 грн. на оплату послуг приватного підприємця ОСОБА_6

Ухвалу суду першої інстанції мотивовано тим, що позивач поніс витрати на оплату послуг адвоката, наданих на умовах договору, укладеного з останнім як з суб’єктом підприємницької діяльності.

Не погоджуючись із зазначеною ухвалою місцевого господарського суду, позивач звернувся до апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати ухвалу господарського суду Черкаської області від 20.04.2010 року у справі № 11-16/218 та ухвалити додаткове рішення, яким стягнути з ТОВ «Маранта, ЛТД»на його користь 50 500,00 грн. на відшкодування витрат по оплаті за послуги адвоката, посилаючись на неправильне застосування судом норм матеріального права.

Ухвалою Київського міжобласного апеляційного господарського суду від 14.06.2010 року вищезазначену апеляційну скаргу прийнято до провадження та призначено справу до розгляду у судовому засіданні за участю повноважних представників сторін.

Ухвалою Київського міжобласного апеляційного господарського суду від 08.07.2010 року розгляд справи відкладено на 22.07.2010 року у зв’язку з неявкою в судове засідання представників відповідача-1 та відповідача-2.

Представник позивача в судовому засіданні 22.07.2010 року підтримав доводи, викладені в апеляційній скарзі, просив суд апеляційну скаргу ФОП ОСОБА_2 задовольнити, ухвалу господарського суду Черкаської області від 20.04.2010 року скасувати та ухвалити додаткове рішення, яким стягнути з ТОВ «Маранта, ЛТД»на його користь 50 500,00 грн. на відшкодування витрат по оплаті за послуги адвоката.

Представник відповідача-1 та відповідача-2 в судове засідання 22.07.2010 року не з’явилися, про причини неявки суд не повідомлено. Про час, дату та місце проведення засідання повідомлені належним чином.

Колегія суддів виходить з того, що розгляд справи відкладався, представники сторін мали можливість надати необхідні докази та сформулювати свою позицію відносно спору, поданих матеріалів достатньо для розгляду апеляційної скарги та вирішення спору по суті. Неявка відповідачів в судове засідання не перешкоджає розгляду апеляційної скарги за наявним у справі матеріалами.

В судовому засіданні, яке відбулось 22.07.2010 року, за згодою представника позивача було оголошено вступну та резолютивну частини постанови Київського міжобласного апеляційного господарського суду по справі № 11-16/218.

Розглянувши доводи апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи та дослідивши докази, проаналізувавши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судом першої інстанції норм законодавства та заслухавши пояснення представників сторін, колегія суддів апеляційного господарського суду дійшла висновку, що у задоволенні апеляційної скарги ФОП ОСОБА_2 слід відмовити, а ухвалу господарського суду Черкаської області від 20.04.2010 року по справі № 11-16/218 –залишити без змін виходячи з наступного.

Відповідно до ст. 99 ГПК України, в апеляційній інстанції справи переглядаються за правилами розгляду цих справ у першій інстанції з урахуванням особливостей, передбачених у розділі ХІІ ГПК України.

Згідно з ч. 2 ст. 101 ГПК України, апеляційний господарський суд не зв’язаний доводами апеляційної скарги (подання) і перевіряє законність та обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.

Відповідно до ч. 2 ст. 106 ГПК України апеляційні скарги на ухвали місцевого господарського суду розглядаються в порядку, передбаченому для розгляду апеляційних скарг на рішення місцевого господарського суду.

У своїй заяві позивач просить місцевий господарський суд прийняти додаткове рішення у справі, яким відшкодувати за рахунок відповідача у якості судових витрат, понесені ним витрати в сумі 50 500 грн. на оплату послуг адвоката.

Статтею 44 ГПК України передбачено, що до складу судових витрат входить оплата послуг адвоката. В контексті цієї норми, судові витрати за участь адвоката при розгляді справи підлягають сплаті лише в тому випадку, якщо вони сплачені адвокату стороною, котрій такі послуги надавались, та їх оплата підтверджується відповідними фінансовими документами.

Відповідно до частини 3 статті 48 Господарського процесуального кодексу України витрати, що підлягають сплаті за послуги адвоката, визначаються у порядку встановленому Законом України «Про адвокатуру». Дія вказаного закону поширюється тільки на осіб, які є адвокатами.

Згідно ст. 12 Закону України «Про адвокатуру», оплата праці адвоката  здійснюється на підставі угоди між громадянином чи юридичною особою і адвокатським об'єднанням чи адвокатом. Отже, виходячи з положень даної статті одержувачем грошових коштів, які перераховуються для оплати послуг адвоката є адвокатське об’єднання або адвокат, як фізична особа.

Поняття особи, котра є адвокатом наводиться в статті 2 Закону України «Про адвокатуру», де зазначено, що адвокатом може бути громадянин України, який має вищу юридичну освіту, стаж роботи за спеціальністю юриста або помічника адвоката не менше двох років, склав кваліфікаційні іспити, одержав свідоцтво про право на зайняття адвокатською діяльністю та прийняв Присягу адвоката України.

Так, згідно Свідоцтва про право на зайняття адвокатською діяльністю № 246 від 07.08.2006 року, ОСОБА_6 є адвокатом (т. 2 а. с. 21)

Однак, як вбачається із матеріалів справи, договір про надання юридичних послуг   № Ю-20/12/07 від 20.12.2007 року укладено між позивачем та приватним підприємцем ОСОБА_6, що діє на підставі свідоцтва про державну реєстрацію суб’єкта підприємницької діяльності, а не адвокатом чи адвокатським об’єднанням                      (т. 2 а. с. 17-19).

Крім цього, у платіжному дорученні № 1326 від 24.12.2007 року, яка надана позивачем в підтвердження оплати послуг адвоката, призначення платежу «за юридичні послуги», а не адвокатські послуги, як то передбачено вимогами ст. 44, 48 ГПК України, а одержувачем зазначено ПП ОСОБА_1 (т. 2 а. с. 20).

Зі змісту вищенаведених норм чинного законодавства вбачається, що відшкодування послуг адвоката на підставі ст. 44 ГПК України, можливе лише при наявності по-перше, представництва інтересів сторони у суді саме адвокатом, а не юрисконсультом або представником за дорученням, по-друге, наявність угоди між адвокатом, або адвокатським об’єднанням на надання адвокатських послуг при представництві інтересів в суді та стороною по справі, по-третє, оплата послуг саме адвоката або адвокатського об’єднання згідно вищезазначеного договору про надання послуг адвоката.

Також з матеріалів справи вбачається що ОСОБА_6 представляв інтереси позивача в різних судових інстанціях по довіреності № 11922 від 20.12.2007 року, виданою ОСОБА_2 на підставі усного договору доручення, саме як фізична особа. Одночасно в зазначеній довіреності позивач уповноважує представляти його інтереси і інших осіб, а саме: ОСОБА_7, ОСОБА_8 та ОСОБА_9, які брали участь в судових засіданнях на протязі розгляду даної справи (т. 1 а. с. 13).

Зазначену угоду позивачем було подано суду лише у травні 2009 року разом із заявою від 26.05.2009 року про прийняття додаткового рішення у справі № 16/218 щодо стягнення з ТОВ «Маранта ЛТД» на його користь 50 500,00 грн. на відшкодування витрат по оплаті послуг адвоката.

До того часу, ОСОБА_6 представляв інтереси позивача на підставі вищезазначеної довіреності як фізична особа.

Таким чином, колегія суддів апеляційної інстанції погоджується із висновком місцевого господарського суду щодо відсутності підстав для стягнення з відповідача 50 500,00 грн. витрат на оплату послуг адвоката.

З даною правовою позицією погоджується Вищий господарський суд України у своїх постановах від 14.12.2005 року у справі № 13/515-1 та від 20.09.2005 року у справі № 21/38.

Враховуючи вищенаведене, колегія суддів Київського міжобласного апеляційного господарського суду дійшла висновку, що ухвалу господарського суду Черкаської області від 20.04.2010 року у справі № 11-16/218 прийнято відповідно до вимог чинного законодавства з правильним застосуванням норм матеріального та процесуального права, а тому підстав для її скасування чи зміни не вбачається.

За таких обставин, апеляційна скарга ФОП ОСОБА_2 на ухвалу господарського суду Черкаської області від 20.04.2010 року задоволенню не підлягає.

Керуючись ст. ст. 99, 101-103, 105, 106 ГПК України, Київський міжобласний апеляційний господарський суд, –

постановив:

1.          Апеляційну скаргу фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 на ухвалу господарського суду Черкаської області від 20.04.2010 року у справі         № 11-16/218 залишити без задоволення.

2.          Ухвалу господарського суду Черкаської області від 20.04.2010 року у справі         № 11-16/218 залишити без змін.

3.          Копію постанови суду надіслати учасникам апеляційного провадження.

4.          Справу № 11-16/218 повернути до господарського суду Київської області

Головуючий суддя                                                                      О.М. Остапенко

Судді:                                                                                          Т.В. Ільєнок

                                                                                                              К.В. Тарасенко

Дата відправки