ЧЕРНІВЕЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
П О С Т А Н О В А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
06 вересня 2010 р. м. Чернівці Справа № 2а-2741/10/2470
10:00
Чернівецький окружний адміністративний суд в складі:
головуючого судді - Бойко О.Я.;
при секретареві судового засідання – Олійник О.В.;
з участю:
представника позивача ОСОБА_1 - ОСОБА_2 (за довіреністю);
представника відповідача Державної податкової інспекції в м. Чернівці - Чмоли І.І., Мішанчук О.А. (за довіреністю),
розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Державної податкової інспекції в м. Чернівці про про скасування рішення ДПІ,-
ВСТАНОВИВ :
В поданому до суду адміністративному позові позивач просить суд скасувати рішення №0004600234 від 13.05.2010р. про застосування штрафних (фінансових) санкцій в розмірі 27180,00 грн. як безпідставне, а відтак протиправне.
В обґрунтування своїх позовних вимог позивач зазначає, що вона зареєстрована у ДПІ у м. Чернівці та є платником єдиного податку. Посадовими особами ДПІ у м. Чернівці, було проведено планову перевірку , за результатами якої було оформлено акт (довідку) від 27.04.2010р. На підставі даного акту було винесене спірне рішення №0004600234 від 13.05.2010р., яким застосовано до ПП ОСОБА_1 штрафні санкції за порушення ст..3 п.12 Закону України №265 від 06.07.1995р. «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» .
Позивач вважає таке рішення безпідставним, протиправним, а дії перевіряючих посадових осіб такими , що діяли з перевищенням наданих їм повноважень та поза межами наданої чинним законодавством компетенції з наступних підстав.
1. Позивач стверджує, що чинне законодавство не зобов’язує відповідача, як платника єдиного податку, застосовувати у своїй діяльності РРО, відповідно, в нього і відсутній обов’язок вести у порядку , встановленому законодавством про РРО, облік товарних запасів (залишків) на складах таабо за місцем їх реалізації, відповідність готівкових коштів на місці продажу.
2. Позивач вказує на незаконність проведення перевірки за її безпідставністю, оскільки приватний підприємець ОСОБА_1 не здійснює діяльності, що регулюється та регламентується зазначеними в направленні на перевірку Законами України та постановою НБУ.
3.Крім того, відповідачем було порушено оформлення проведеної ним 27.04.2010р. перевірки , оскільки для реєстрації результатів перевірок не передбачений такий документ як «Акт (довідка)».
В судовому засіданні позивач та її представник підтримали позовні вимоги у повному обсязі та просили суд задовольнити позов.
Представник(и) відповідача заперечували проти позову, посилаючись, що позивачем було порушено вимоги п.12 ст.3 Закону №265 . А саме - позивач не вів облік товарних запасів за місцем здійснення ним торговельної діяльності.
Перевіривши матеріали адміністративної справи , суд приходить до висновку, що адміністративний позов слід задовольнити повністю, виходячи з наступного.
Судом встановлені такі обставини та відповідні їм правовідносини.
Приватний підприємець ОСОБА_1 відповідно до свідоцтва №8870 серії Ж №918571 від 10.03.2010р. є платником єдиного податку до 31.12.2010р.
За результатами проведеної планової перевірки (27.04.10р.) посадовими особами податкового органу встановлено порушення п.12 ст.3 Закону №265 від 06.07.1995р. «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі громадського харчування та послуг» (надалі - Закон №265), що відображено в акті (довідка) перевірки від 27.04.10р. На підставі даного акту рішенням № 0004600234 від 13.05.10р. до позивача було застосовано штрафні фінансові санкції у сумі 27180 (двадцять сім тисяч сто вісімдесят) грн..00коп.
Для здійснення планової перевірки податковим органом було видане направлення №000321 від 21.04.2010р. В зазначеному направленні вказана підстава для проведення планової перевірки позивача, а саме: графік проведення перевірок СГД відділом контролю за суб'єктами господарювання, що здійснюють розрахунки уготівковій формі на квітень 2010р.
Встановлені судом обставини повністю підтверджуються дослідженими в судовому засіданні доказами.
До вказаних правовідносин слід застосовувати такі положення Закону.
Відповідно до п.12 ст.3 Закону №265 суб’єкти підприємницької діяльності , які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг зобов’язані вести у порядку, встановленому законодавством, облік товарних запасів на складах та/або за місцем їх реалізації,здійснювати продаж лише тих товарів, які відображені в такому обліку, за винятком продажу товарів особами, які відповідно до законодавства оподатковуються за правилами, що не передбачають ведення обліку обсягів реалізованих товарів (надання послуг).
Згідно з ст..6 Закону №265 передбачено, що облік товарних запасів фізичною особою – суб’єктом підприємницької діяльності ведеться у порядку, визначеному чинним законодавством, а юридичною особою (її філією, відділеннм, іншим відокремленим підрозділом) – у порядку, визначеному відповідним національним положенням (стандартом) бухгалтерського обліку. Облік ведеться з урахуванням особливостей, встановлених для суб’єктів малого підприємництва. Обов’язок із ведення обліку товарних запасів не застосовується до осіб, які відповідно до законодавства оподатковуються за правилами, що не передбачають ведення обліку придбаних або проданих товарів.
Таким чином, юридичні особи зобов’язані вести облік товарних запасів відповідно до Закону України «Про бухгалтерський облік ті фінансову звітність» №996 від 16.07.99р. (надалі - Закон №996) та стандартам бухобліку.
На фізичних осіб – СГД Закон №996 не розповсюджується, т.я. вони не ведуть бухгалтерський облік, а також не оформлюють первині документи. І ніякими іншими нормативними актами порядок здійснення обліку ними товарних запасів на складах не передбачений.
Фізичні особи – СГД (платники єдиного податку) повинні вести тільки облік своїх доходів та витрат в цілях оподаткування.
При цьому необхідно враховувати, що відповідно до Указу Президента України від 03.07.98р. №727/98 «Про спрощену систему оподаткування , обліку та звітності суб’єктів малого підприємництва” платники єдиного податку – юридичні особи ведуть податковий облік за тими податками, платниками яких вони є згідно з цим Указом. Суб’єкт малого підприємництва – юридична особа зобов’язана вести Книгу обліку доходів та витрат і касову книгу. Даний Указ не містить вимог вести податковий облік фізичними особами – СГД на спрощеній системі оподаткування. Також не закріплений на законодавчому рівні порядок обліку витрат фізичними особами – СГД, платників єдиного податку. І це зрозуміло. Адже такі витрати не впливають на розмір єдиного податку для фізичних осіб.
Пунктом 8 наказу Державної податкової адміністрації України від 29.10.99р. №599 «Про затвердження Свідоцтва про сплату єдиного податку та Порядку його видачі», який зареєстровано в Міністерстві юстиції України від 02.11.99р. за №752/4045, передбачено, що для визначення результатів власної підприємницької діяльності на підставі хронологічного відображення здійснених господарських і фінансових операцій платник єдиного податку веде книгу обліку доходів і витрат згідно із додатком 10 до Інструкції про прибутковий податок з громадян, затвердженої наказом Головної державної податкової інспекції України від 21.04.93р. та зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 09.06.93р. за №64. При цьому обов’язковому заповненню підлягать лише графи «період обліку», «витрати на виробництво продукції», «сума виручки (доходу)», «чистий дохід».
Таким чином, фізичні особи – СГД, платники єдиного податку, не зобов’язані вести облік товарних запасів на складах та/або по місцю їх реалізації. Це випливає з п.12 ст.3 Закону №265, в якому передбачено, якщо особи, які у відповідності з законодавством оподатковуються по правилам, що не передбачають ведення обліку об’ємів реалізованих товарів, не зобов’язані вести облік товарних запасів на складах та/або по місцю їх реалізації. А відтак - відповідач не мав права застосовувати штрафну санкцію за відсутність такого обліку.
Суд не погоджується з позицією позивача, що у відповідача не було законних підстав здійснювати, як зазначено в направленні, планову перевірку, оскільки відсутня діяльність, яка підпадає під предмет перевірки.
Стаття 16 Закону №265 встановлює свої правила проведення планових та позапланових перевірок і не містить відсильних норм для перевірок суб’єктів, перелічених у пп.5-9 ст.9 Закону №265. До таких, зокрема, належать приватні підприємці – платники єдиного податку, які не займаються реалізацією підакцизних товарів (крім пива на розлив), які не застосовують ні РРО, ні КОРО з розрахунковими книжками та квитанціями.
Так, дана стаття Закону передбачає, що планова перевірка таких осіб здійснюється не частіше одного разу за підсумками звітного календарного року, але не раніше строків, визначених законодавством для подання річного податкового звіту (декларації) такими особами такого податку.
Щодо правильності оформлення проведення перевірки Актом (довідкою), суд не погоджується з позицією представника позивача стосовно того, що чинним законодавством не передбачено існування та використання органами податкової служби України для реєстрації результатів перевірок такого документа , як Акт (довідка). Наказом ДПА №584 від 11.09.08р. затверджений саме такий зразок і форма актів перевірок («АКТ (ДОВІДКА) перевірки за дотриманням суб’єктів господарювання порядку проведення розрахунків за товари (послуги), вимог з регулювання обігу готівки, наявності торгових патентів та ліцензій» ). В методологічних рекомендаціях щодо заповнення актів перевірок, затверджених вказаним вище Наказом ДПА , роз’яснено, що у разі відсутності порушень з боку суб’єкта господарювання, посадовими особами оформляється довідка.
Відповідно до ст.19 Конституції України органи державної влади, їх посадові особи зобов"язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
На підставі викладеного, суд вважає , що відповідач при проведенні планової перевірки та при встановленні порушень в діяльності приватного підприємця ОСОБА_1 неправильно застосував норму закону чим перевищив свої законні повноваження, що потягнуло за собою протиправність рішення про застосування фінансових санкцій.
На підставі викладеного, керуючись ч.3 ст2, ст.ст. 160-163, 167 КАС України, суд , -
ПОСТАНОВИВ:
1. Адміністративний позов задовольнити повністю.
2. Рішення №0004600234 від 13.05.10 про застосування штрафних (фінансових) санкцій в розмірі 27180 (двадцять сім тисяч сто вісімдесят) грн.. 00 коп. видане ДПІ у м.Чернівці за результатами перевірки фізичної особи ОСОБА_1, проведеної 27.04.10 року визнати протиправним і скасувати.
3. Присудити, здійснений позивачем та документально підтверджений судовий збір в сумі 8 (вісм) грн.50 коп., з Державного бюджету України.
Постанова набирає законної сили після закінчення строків подання апеляційної скарги, якщо вона не була подана у встановлені строки. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.
Відповідно до частини першої статті 185, частини першої-другої, четвертої статті 186 Кодексу адміністративного судочинства України, сторони які беруть участь у справі, мають право оскаржити в апеляційному порядку дану постанову повністю або частково шляхом подання апеляційної скарги до Львівського апеляційного адміністративного суду через Чернівецький окружний адміністративний суд.
Скарга про апеляційне оскарження даної постанови подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.
Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, перебачених частиною четвертою статті 167 цього Кодексу, було повідомлено про можливість отримання копіїї постанови безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.
Постанову в повному обсязі виготовлено 10.09.10р.
< Текст >
Суддя О.Я.Бойко