Справа №2-178/2010 р.  

Р І Ш Е Н Н Я  

І М Е Н Е М  У К Р А Ї Н И  

(повний текст)  

  09 вересня 2010 року  Красноокнянський районний суд Одеської області в складі:  

головуючого                                           судді Якових В.І.,  

при секретарі                                          Канському О.С.,  

за участю  позивача                               ОСОБА_1,          

представника позивача                          адвоката ОСОБА_2,  

представника відповідача                     адвоката  ОСОБА_3,  

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду смт. Красні Окни Одеської області цивільну справу   за позовом   ОСОБА_1 до СВК «Прогрес»  про дострокове припинення договору оренди земельної ділянки та її повернення власнику   , -  

в  с  т  а  н  о  в  и  в:  

  12.07.2009 року позивач ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до відповідача  СВК «Прогрес» Маяківської сільради Красноокнянського району, Одеської області про   дострокове припинення договору оренди   землі від 04 лютого 2008 року, укладеного ОСОБА_1 з СВК «Прогрес» Маяківської сільради Красноокнянського району, Одеської області та зобов’язання   СВК «Прогрес»   повернути ОСОБА_1  належну йому на праві приватної власності земельну ділянку в належному стані.  

Свої вимоги позивач мотивував вимоги тим, що він є власником земельного паю розміром 4,57 га. За пропозицією керівника СВК «Прогрес», свого батька - ОСОБА_4 погодився і уклав договір про оренду вказаної земельної ділянки від 04 лютого 2008 року з СВК «Прогрес» на строк 10 років, не вникаючи в його умови, яки розроблялися в СВК «Прогрес». З часом позивач зрозумів, що цей договір для нього є кабальним, невигідним, зокрема: п.7 Договору встановлений фіксований розмір орендної плати в сумі 593 грн. без урахування індексів інфляції; п.11 Договору встановлюється, що розмір орендної плати сторонами не переглядається. Зазначене дозволяє відповідачу безперешкодно експлуатувати землю на вигідних для нього, але не для позивача умовах. Позивач неодноразово звертався до голови СВК «Прогрес» з приводу дострокового припинення дії оспорюваного договору оренди з викладених підстав, але останній відмовив. Зазначене стало підставами для звернення до суду. При цьому, позивач посилався на Укази Президента України «Про невідкладні міри по прискоренню земельної реформи в сфері сільськогосподарського виробництва» № 666/94 від 10 листопада1994 року, «Про порядок паювання земель, переданих в колективну власність сільськогосподарським, організаціям та установам» № 270/95 від 08 серпня 1995 року, «Про невідкладні міри по прискоренню реформування аграрного сектору економіки» № 1529/99 від 03 грудня 1999 року, п. 1 Указу Президента України від 02 лютого 2002 року «Про додаткові заходи щодо соціального захисту селян - власників земельних ділянок та земельних часток (паїв)» зі змінами, внесеними згідно з Указом Президента від 13 серпня 2002 року, постановою Кабінету Міністрів «Про врегулювання питань відносно забезпечення захисту майнових паїв селян в процесі реформування аграрного сектору економіки» № 177 від 28 лютого 2001 року.  

Позивач та його представник в судовому засіданні в своїх поясненнях повністю підтвердили викладені в позовній заяві факти, просили задовольнити  позовні вимоги в повному обсязі.  

Представник відповідача в судовому засіданні позовні вимоги не визнав, просив суд відмовити в задоволенні позову. В своїх поясненнях суду підтвердив факт законності укладення спірного   договору оренди   землі від 04 лютого 2008 року,  наполягав на відповідності законодавству і повному виконанні сторонами усіх умов договору та зазначив, що письмовими вимогами про зміну умов орендної плати позивач не звертався.  

В судовому засіданні свідок ОСОБА_4 пояснив, що за його участю та  при його керівництві СВК «Прогрес» уклав договір   оренди   землі від 04 лютого 2008 року з позивачем  ОСОБА_1  Договір відповідає законодавству України, спірний договір повністю виконувався і на сей час виконується сторонами, зокрема позивач отримує належну йому орендну плату.  

  Вислухавши пояснення сторін, заслухавши свідка, дослідивши наявні в матеріалах справи докази,  судом в судовому засіданні встановлені такі факти,  відповідні їм правовідносини та правові норми, яки підлягають застосуванню до цих правовідносин.  

Як встановлено у судовому засіданні, на підставі державного акту на право власності на земельну ділянку серії ОД № 065636 від 29 листопада 2004 року та Акту прийому-передачі земельної частки (паю) в натурі від 01.11.2004 року позивач ОСОБА_1 є власником і отримав в натурі земельну ділянку розміром 4,57 га, виділеної йому в якості земельного паю із земель бувшого КСП «Прогрес» Маяківської сільради Красноокнянського району Одеської області (а.с.6,8-9).  

Згідно довідки відділу Держкомзему у Красноокнянському районі №15-01-14/2327 від 05.07.2010 року,  середній розмір земельної ділянки по державному акту для ведення товарного сільськогосподарського виробництва на території Маяківської сільради Красноокнянського району  по СВК «Прогрес» становить 4,69 га, вартістю 46 468 грн. 33 коп. (а.с.7).  

04 лютого 2008 року між СВК «Прогрес»  та ОСОБА_1  укладено договір оренди землі без номеру, який зареєстрований 05.12.2008 року в Красноокнянському відділі Одеської регіональної філії ДП «Центр державного земельного кадастру» і земельна ділянка передана в оренду СВК «Прогрес»  (а.с.10-12).  

Відповідно до п.7 вказаного Договору, встановлена орендна плата 593 грн., форма орендної плати не визначена, а згідно п.8 Договору, обчислення розміру орендної плати здійснюється без урахування індексів інфляції.  

Згідно довідки СВК «Прогрес» за 2008 рік позивач в якості орендної плати отримав насіння загальною вартістю 1182,50 грн., за 2009 рік - 1101 грн. (а.с.36).  

Судом встановлено і сторонами в судовому засіданні не заперечувалося, що позивач отримував орендну плату, і не звертався до відповідача із заявами про перегляд розміру орендної плати відповідно до Указу Президента України, тобто у розмірі 3% від грошової оцінки земельної ділянки, зокрема письмово.  

Відповідно до частин 1 і 2 ст. 21 Закону «Про оренду землі» від 6 жовтня 1998 року № 161-ХІV орендна плата за землю - це платіж, який орендар вносить орендодавцеві за  користування  земельною ділянкою.  

Розмір, форма і строки внесення орендної плати за землю встановлюються за згодою сторін у договорі оренди (крім строків внесення орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності, які встановлюються відповідно до Закону «Про плату за землю»).  

Статтею 30 Закону України «Про оренду землі» закріплено, що зміна умов договору оренди землі здійснюється за взаємною згодою сторін. У разі недосягнення згоди щодо зміни умов договору оренди землі спір вирішується в судовому порядку.  

Відповідно до ст.23 Закону України «Про оренду землі» орендна плата за земельні ділянки, що перебувають у власності фізичних  чи юридичних осіб, переглядаються за згодою сторін.  

Позивачем не надано доказів  того, що питання щодо зміни  орендної плати ним перед відповідачем порушувалося та вирішувалося, зокрема за взаємною згодою сторін, доказів  направлення відповідачу відповідної пропозиції щодо зміни будь-яких умов договору оренди позивачем суду надано не було.  

Пунктом 1 Указу Президента України № 92/2002 (зі змінами внесеними Указами Президента N 830/2002 від 13.09.2002 року та № 725/2008 від 19.08.2008 року) визнано одним із пріоритетних завдань пореформеного розвитку аграрного сектора економіки забезпечення підвищення рівня соціального захисту сільського населення, зокрема, шляхом запровадження плати за оренду земельних ділянок сільськогосподарського призначення, земельних часток / паїв / у розмірі не менше 3% визначеної відповідно до законодавства вартості земельної ділянки, земельної частки (паю)  та поступового збільшення цієї плати залежно від результатів господарської діяльності та фінансово-економічного стану орендаря.  

Тобто, ця норма Указу, який був прийнятий після укладання сторонами договору, має рекомендований характер, а тому вона не могла бути підставою для зміни умов договору оренди, за якими сторони досягли домовленості під час його укладення, а у випадку відмови в  зміні умов договору, його розірвання.  

Статтею 651 Цивільного кодексу України передбачено, що зміна договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом. Відповідно до ст. 654 Цивільного кодексу України зміна договору вчиняється в такій самій формі, що й договір, що змінюється.  

Відповідно до ст. 652 Цивільного кодексу України у разі істотної зміни обставин, якими сторони керувалися при укладенні договору, договір може бути змінений або розірваний за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або не випливає із суті зобов’язання.  

Зміна обставин є істотною, якщо вони змінилися настільки, що, якби сторони могли це передбачити, вони не уклали б договір або уклали б його на інших умовах.  

В даному випадку положення Указу Президента не може розцінюватися  як порушення іншою стороною  істотних умов  договору, оскільки сторони, які його уклали не  могли розраховувати на те що Указом Президента України буде підвищений розмір  орендної плати до 3%.  

Відповідно до ст.32 Закону України «Про оренду землі»,  на вимогу однієї із сторін договір  оренди  землі  може  бути достроково     припинений шляхом його розірвання за  рішенням  суду  в  разі  невиконання сторонами обов'язків,  передбачених статтями 24 і 25 цього Закону, зокрема у разі не виконання  орендодавцем та орендарем  умов  договору, а також  в разі випадкового знищення чи пошкодження об'єкта оренди,  яке істотно перешкоджає  передбаченому  договором використанню земельної ділянки,  а також на підставах,  визначених Земельним кодексом України та іншими законами України.  

З  урахуванням викладеного, суд вважає, що сторони виражаючи вільне волевиявлення, уклали договір оренди землі, визначивши розмір орендної плати, та виконали усі умови зазначеного договору, виконання умов договору не спричинило ніяких негативних наслідків, а невідповідність його положенням Указу Президента України не суперечить Закону, оскільки Законом України «Про оренду землі» право встановлення розміру орендної плати надано сторонам у договорі, тому в задоволенні позову слід відмовити.  

Доводи позивача, які зводяться до того, що у липні 2009 року відповідач отримав від позивача заяву про припинення договору оренди, що у 2008 році надавалося неякісне зерно та  на 20 грн. менш ніж передбачено договором, не грунтуються на доказах, не містять правових підстав та не спростовують відсутність підстав для задоволення позову.  

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.10,11,15,60,88,208-210,212-215,218 ЦПК України,  суд, -  

в  и  р  і  ш  и  в  :  

  В задоволенні позову   ОСОБА_1 до СВК «Прогрес»  про дострокове припинення договору оренди   землі від 04 лютого 2008 року, укладеного ОСОБА_1 з СВК «Прогрес» Маяківської сільради Красноокнянського району, Одеської області та зобов’язання   СВК «Прогрес»   повернути ОСОБА_1  належну йому на праві приватної власності земельну ділянку в належному стані   -- відмовити.  

Апеляційна  скарга  на  рішення  суду  подається протягом десяти днів з дня його проголошення до апеляційного суду Одеської області через   Красноокнянський районний суд   .  

  Рішення суду набирає законної сили у порядку передбаченому ч.1 ст.223 ЦПК України.  

Суддя :