Справа №2-204 /2010р.

Р І Ш Е Н Н Я  

І М Е Н Е М  У К Р А Ї Н И  

(повний текст)

 02 вересня  2010 року  Красноокнянський районний суд Одеської області в складі:

головуючого                                  судді Якових В.І.,

при секретарі                                           Канському О.С.,

за участю позивачки                             ОСОБА_1,  

відповідача                                             ОСОБА_2,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду смт. Красні Окни Одеської області цивільну справу  за позовом  ОСОБА_1  до ОСОБА_2  про стягнення аліментів на утримання трьох дітей, -

 в  с  т  а  н  о  в  и  в:

 04 серпня 2010 року позивачка  ОСОБА_1  звернулася  до суду з позовом до відповідача  ОСОБА_2  про стягнення аліментів на утримання трьох дітей в твердій грошовій сумі по 700 грн. на кожну дитину, але не менше 30% встановленого Законодавством України прожиткового мінімуму на кожну дитину щомісячно до досягнення дітьми повноліття.

Свої вимоги позивачка  мотивує тим, що з 20 квітня 1991 року знаходиться в зареєстрованому шлюбі з відповідачем. Шлюб зареєстрований Резинським районним відділом ВРАГС Молдови, актовим записом за № 12. Від цього шлюбу мають четверо дітей, з них троє неповнолітні: син ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_1, донька ОСОБА_4 ІНФОРМАЦІЯ_2 та донька ОСОБА_5 ІНФОРМАЦІЯ_3, котрі мешкають разом з позивачкою та знаходяться на її утриманні. Протягом довгого часу відповідач не допомагає у вихованні дітей та не надає матеріальної допомоги на їх утримання, офіційно не працює, надає платну допомогу приватним підприємцям, але розмір його доходу не відомий, інших утриманців не має, утримання за виконавчими листами з нього не здійснюється. Відповідач фізично здоровий, працездатний, може і повинен матеріально утримувати своїх дітей. Зазначені обставини стали підставами звернення до суду.

В судовому засіданні позивачка позов підтримала повністю, в своїх поясненнях підтвердила викладені в позовній заяві факти і просила задовольнити позов в повному обсязі.

Відповідач направив заяву, згідно якої позовні вимоги визнав в повному обсязі, в  судовому засіданні підтвердив визнання позовних вимог, пояснивши суду, що в нього мінливий доход, який  не перевищує 2500-3000 грн.

Відповідно до ч.4 ст.174 ЦПК України, у разі визнання відповідачем позову, суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову.    

 У зв’язку з визнанням позову відповідачем, суд роз’яснивши сторонам наслідки визнання позову, заслухавши пояснення позивачки і відповідача, з’ясувавши обставини справи та перевіривши їх доказами шляхом безпосереднього дослідження письмових доказів в матеріалах справи, вважає, що визнання відповідачем позову не суперечить закону, не порушує прав, свобод та інтересів інших осіб, у зв’язку з чим позовні вимоги в частині стягнення аліментів підлягають задоволенню з наступних  законних підстав.    

Сторони перебувають в шлюбі  з  20 квітня 1991 року, який зареєстрований  Резинським районним відділом запису актів громадського стану республіки Молдова, актовий запис у книзі реєстрації актів укладення шлюбів  № 12. У сторін між собою шлюб перший (а.с.4).

Від шлюбу сторони мають трьох неповнолітніх дітей: сина  ОСОБА_6 ІНФОРМАЦІЯ_4; доньку ОСОБА_4 ІНФОРМАЦІЯ_5; доньки ОСОБА_5 ІНФОРМАЦІЯ_6 (а.с.5-8).

В судовому засіданні встановлено і не заперечується сторонами, що позивачка знаходиться у відпусті за доглядом за дитиною, відповідач офіційно не  працевлаштований  і не отримує  стабільного  заробітку (доходу), але має нерегулярний, мінливий дохід, який не перевищує 2500-3000 грн.,  інших осіб у нього на утриманні немає.

Відповідач матеріальної допомоги на утримання та виховання дітей не надає.    

Згідно ст. 180 СК України, батьки зобов’язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття.  

Відповідно до ч.1 ст.182 СК України, при визначенні розміру аліментів суд враховує, стан здоров'я та матеріальне становище дитини, стан здоров'я та матеріальне становище платника аліментів,  наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина,  інші обставини, що мають істотне значення.     При цьому, мінімальний  розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим,   ніж  30  відсотків  прожиткового  мінімуму  для  дитини відповідного  віку.  

Відповідно до ч.1 ст.184 СК  України, якщо платник аліментів має нерегулярний, мінливий дохід, частину догоду одержує в натурі , а також за наявності інших обставин, що мають істотне значення, суд за заявою платника або одержувача може визначити розмір у твердій грошовій сумі.

Статтею 200 СК України встановлено, що суд визначає розмір аліментів на неповнолітніх дочку, сина у твердій грошовій сумі і (або) у частці від заробітку (доходу) платника аліментів з урахуванням обставин, зазначених у статті 182 цього Кодексу.    

Пунктом 17 п.п. 4  Постанови Пленуму  Верховного Суду України від 15 травня 2006 року №3 «Про застосування судами окремих норм Сімейного  кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та  стягнення  аліментів встановлено, що розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж  зазначений  у  ч.2 ст.182 СК України ( мінімальний розмір  аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 30 відсотків прожиткового мінімуму на  одну дитину відповідно віку).  

Статтею 52 Закону України «Про Державний бюджет України на 2010 рік» з 1 липня  по 1 жовтня 2010 року встановлений розмір прожиткового мінімуму на дітей віком до 6-ти років у сумі 771 грн., а на дітей віком від 6 до 18 років - 921 грн.    

Згідно ст.128 КЗпП Україну, розмір  відрахувань  із заробітної плати при стягненні аліментів на неповнолітніх дітей не може перевищувати сімдесяти відсотків.

З огляду на наведені норми закону, враховуючи встановлені судом обставини справи, зокрема, що відповідач є працездатною особою середнього віку, працює і має можливість платити аліменти, офіційно не  працевлаштований, але має щомісячний мінливий дохід,  що  заявлена позивачкою к стягненню в якості  аліментів  сума 2100 грн. перевищує 70% доходу відповідача, суд вважає за можливе в частині розміру аліментів позов задовольнити частково та стягнути з відповідача на користь позивачки аліменти на утримання трьох неповнолітніх дітей в розмірі 500 грн. на кожну дитину щомісячно.  Суд вважає, що такий розмір аліментів буде відповідати принципам виваженості та справедливості.  

Відповідно до п.1 ч.1 ст. 367 ЦПК України, суд допускає негайне виконання рішень у справах про стягнення аліментів – у межах суми платежу за один місяць.  

Відповідно до ст.ст. 88,89 ЦПК України,  враховуючи що позивачка на підставі ст.4 Декрету Кабінету Міністрів України «Про державне мито» та положень ч.3 ст.81 ЦПК України звільнена від судових витрат при подачі позову до суду, суд стягує з відповідача  на користь держави 51 грн. державного мита. В враховуючи пропорційність задоволення позовних вимог позивачки 71,43% (1500х100:2100) ,    суд стягує з відповідача  на користь держави витрати за інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи в сумі 85,71 грн.      

Щодо вимог позивачки про стягнення з відповідача витрат по оплаті юридичної допомоги згідно наданої квитанції адвоката у сумі 450 грн. (а.с.1), суд вважає, що  вони підлягають частковому задоволенню з наступних підстав.    

Згідно наданого суду розрахунку витрат на юридичну допомогу (а.с. 23), правову допомогу позивачці надав адвокат ОСОБА_7 обласної колегії адвокатів ОСОБА_8 В правову допомогу  увійшло :  консультація 20 грн., ознайомлення з документами 40 грн., складання позовної заяви  330 грн.,  всього на суму 390 грн. В судових засіданнях адвокат участі не приймав, але суд враховує, що правова допомога надається не тільки в судовому засіданні, до неї відносяться інші дії, необхідні для розгляду справи, а саме: складання позовної заяви, надання усної консультації,  але не виготовлення позовної заяви, тексту і копій документів технічними засобами і не вивчення законодавства, зокрема останнє є підставою для виконання адвокатом своїх функцій .  

Тому, враховуючи пропорційність задоволення позовних вимог позивачки, суд дійшов до висновку, що стягненню з відповідача на користь позивачки підлягає компенсація витрат на правову допомогу у розмірі 278 грн. 57 коп., так як вона відповідає нормам  ч.2 ст.84 ЦПК України, роз’ясненням викладеним в Постанові Пленуму Верховного суду України від 12.06.2009  № 2  «Про застосування норм  цивільного процесуального законодавства при розгляді справ у суді першої інстанції» та  додатку №1 Постанови Кабінету Міністрів України  №590 від 27.04.2006 року  «Про граничні розміри компенсації витрат, пов'язаних з розглядом цивільних та адміністративних справ».            

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 4, 10, 60, 88, 213-215, 218 ЦПК України, суд, -

 в и р і ш и в :

 Позов ОСОБА_1  - задовольнити частково.  

 Стягнути з ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_7, уродженця с. Попоуци Резінського району республіки Молдови, мешканця АДРЕСА_1 на користь ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_10, мешканки с. Новокрасне Красноокнянського району на утримання трьох неповнолітніх дітей: сина  ОСОБА_6 ІНФОРМАЦІЯ_4; доньки ОСОБА_4 ІНФОРМАЦІЯ_5; доньки ОСОБА_5 ІНФОРМАЦІЯ_6; аліменти  у розмірі 500 грн. на кожну дитину щомісячно, починаючи з 04.08.2010 року,   до виповнення ними повноліття.

 Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 витрати на правову допомогу в сумі 278 грн. 57 коп.

 Стягнути з  ОСОБА_2 на користь держави судові витрати по справі: держмито в сумі 51 грн. і витрати з інформаційно-технічного забезпечення в сумі 85 грн. 71 коп. за  інформаційно-технічне забезпечення Красноокнянського районного суду.  

 Рішення в частині стягнення аліментів підлягає негайному виконанню, в межах суми платежу за один місяць.

   На рішення може бути подана заява про апеляційне оскарження протягом десяти днів з дня проголошення рішення, а апеляційна скарга протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження, які подаються в апеляційний суд Одеської області через Красноокнянський районний суд, або в порядку ч.4 ст.295 ЦПК України.

  Рішення суду набирає законної сили у порядку передбаченому ч.1 ст.223 ЦПК України.  

                                           Суддя :