Справа № 2-162/2010 р.

                                                                   РІШЕННЯ                                                          

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

 02 червня 2010 року                                                            Ананьївський районний суд Одеської області

в складі: головуючого судді        Скуртова М.І.

при секретарі                                 Чернієнко О.В.                          

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Ананьєві цивільну справу за позовом Публічного акціонерного товариства „Райффайзен Банк Аваль” в особі Одеської обласної дирекції Публічного акціонерного товариства „Райффайзен Банк Аваль” до ОСОБА_2, ОСОБА_3 про стягнення заборгованості за кредитом,

 ВСТАНОВИВ:

             Позивач звернувся до суду з позовною заявою, в якій зазначає, що 07 березня 2007 року між ВАТ „Райффайзен Банк Аваль” в особі Одеської  обласної дирекції ВАТ „Райффайзен Банк Аваль” та ОСОБА_2 було укладено кредитний договір №014/0075/74/71304 про надання кредиту у вигляді не відновлювальної кредитної лінії з лімітом 128068 доларів США строком з 07.03.2007 року по 07.03.2027 року із сплатою 13,25 відсотків річних за користування кредитними коштами.

Позичальник належним чином свої зобов’язання не виконує, зокрема не здійснює часткове погашення кредиту та відсотків за користування.

Відповідно до умов кредитного договору  було підписано та нотаріально посвідчено іпотечний договір предметом якого є нерухоме майно — квартира, що знаходиться в              АДРЕСА_1. Після реалізації даної квартири на прилюдних торгах за  285414,00 гривень залишився борг в розмірі 1100844,63 гривень, котрий до сьогодні не повернуто.    

В якості забезпечення кредиту наданого ОСОБА_2 між позивачем та ОСОБА_3 було підписано договір поруки №014/0075/74/71304 від 07.03.2007 року, згідно якого остання на добровільних засадах бере на себе зобов’язання перед Позивачем відповідати по зобов’язанням ОСОБА_2, які виникають з умов кредитного договору №014/0075/74/71304 від 07.03.2007 року.

ОСОБА_2 належним чином свої обов’язки не виконує, тому станом на 17.02.2010 року виникла прострочена заборгованість по поверненню кредиту в сумі 1100844  гривень 63 копійок,  в зв’язку з чим позивач просить задовольнити позовні вимоги.

При розгляді справи представник позивача позовні вимоги підтримав в повному обсязі, просить стягнути з відповідачів в солідарному порядку на користь банка заборгованість по кредиту в сумі 1100844 гривень 63 копійок, яка складається з основного боргу за кредитом, заборгованості по відсоткам та заборгованості за пенею. Крім того представник банку зазначив, що заборгованість була значно більшою, однак позикодавцем було реалізовано заставне майно – квартиру, а отримані кошти зараховано в рахунок погашення боргу.  

Відповідач ОСОБА_2 в судовому засіданні позовні вимоги визнала повністю, пояснила, що дійсно оформила кредит на себе, а отримані кошти віддала тітці —                 ОСОБА_3 для придбання останньою квартири. Згодна на стягнення зазначеної заборгованості.

Відповідач ОСОБА_3 в судовому  засіданні пояснила, що дійсно її племінниця — ОСОБА_2 оформила кредит на себе, а кошти віддала її для придбання квартири. Повідомила також, що декілька раз вносила передбачені договором кредитування платежі, однак через фінансову скруту перестала. В зв”язку з наведеним банком було реалізовано раніше придбану нею квартиру.  

Вислухавши пояснення представника позивача та вивчивши матеріали справи, суд приходить до висновку про задоволення позовних вимог в повному обсязі з наступних підстав.

Встановлено також, що згідно заяви — ОСОБА_2 просить надати їй кредит в сумі 128068 доларів США на  придбання квартири, яка розташована  в АДРЕСА_1 (а.с.8).

Відповідно до копій      паспортів ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженка та мешканка м. Ананьєва Ананьївського району Одеської області, а ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_2, уродженка с. Мар’янівка Ананьївського району Одеської області та мешканка АДРЕСА_2 (а.с.9-13).  

Встановлено, що 07 березня 2007 року між ВАТ „Райффайзен банк Аваль” та громадянкою ОСОБА_2 було укладено кредитний договір №014/0075/74/71304, згідно якого останній було надано у тимчасове користування на умовах повернення строковості та платності грошові кошти у сумі 128068 доларів США в порядку та на умовах визначених договором. Згідно умов даного договору, а саме: п.1.2. сплата кредиту здійснюється щомісячно в розмірі 1/240 від суми ліміту отриманого кредиту, Банк надає Позичальнику кредит строком до 07 березня 2027 року, додатково, при наданні кредиту Позичальник сплачує на користь Банку комісію за оформлення кредиту в розмірі 1 % від суми кредиту; п.1.4 процентна ставка за користування кредитом складає 13,25 % річних; п.6.1. Кредитор має право у разі несвоєчасного погашення кредиту або відсотків за його користування видати наказ про примусову оплату боргового зобов’язання; п.6.5. достроково стягувати заборгованість за кредитом, нараховані відсотки за користування кредитом та штрафні санкції, у випадках невиконання Позичальником умов цього договору та/або договорів іпотеки, інших договорів, що забезпечують погашення кредиту; п.10.1. за порушення строків повернення кредитної заборгованості та відсотків за користування кредитом, передбачених положеннями цього договору, Позичальник сплачує Кредитору пеню в розмірі 0,5 % від суми простроченого платежу, за кожний день прострочення, про що свідчить копія договору (а.с.16-18).    

Крім того встановлено, що 07 березня 2007 року було укладено додаткову угоду №2 до договору №014/0075/74/71304 від 07.03.2007 року, згідно якої ОСОБА_2 зобов’язалась передати Кредитору в заставу майно, що буде придбане – квартиру по АДРЕСА_1 (а.с.22).    

Судом встановлено, що 14 жовтня 2007 року та  16 жовтня 2007 року банком було повідомлено ОСОБА_2 про прострочку платежу за кредитом, про що свідчать відповідні попередження та поштові повідомлення (а.с.23-36).

Копія квитанції від 07 березня 2007 року підтверджує той факт, що ОСОБА_2  через касу банку було видано готівкою 126800 доларів  США (а.с.27).  

Згідно копії договору поруки укладеного між ВАТ „Райффайзен банк Аваль” (Кредитор) та ОСОБА_3 (Поручитель), ОСОБА_2 (Боржник)  було укладено договір поруки згідно якого Поручитель на добровільних засадах бере на себе зобов’язання перед Кредитором відповідати по зобов’язанням Боржника, які виникають з умов кредитного договору №014/0075/74/71304 від 07.03.2007 року; п.2.1. сторони договору визначають, що у випадку невиконання Боржником взятих на себе зобов’язань по кредитному договору, Поручитель несе солідарну відповідальність перед Кредитором у тому ж обсязі, що і Боржник, включаючи сплату основного боргу за кредитним договором, нарахованих відсотків за користування кредитом, неустойки та відшкодування збитків (а.с.28,29).    

На підставі копії договору іпотеки укладеного між ВАТ „Райффайзен банк Аваль” (іпотекодержатель) та ОСОБА_2 (іпотекодавець), встановлено, що в разі невиконання останньою своїх зобовязань за Кредитним договором іпотекодержатель має право задовольнити свої вимоги за рахунок заставленого майна, а саме квартири по АДРЕСА_1 (а.с.30-34).

Так, судом встановлено, що 09 квітня 2008 року  приватним нотаріусом Овідіопольського районного нотаріального округу  було вчинено виконавчий напис, відповідно якого він пропонує задовольнити грошові вимоги ВАТ „Райффайзен банк Аваль” по відношенню до ОСОБА_2 за рахунок коштів отриманих від реалізації квартири по АДРЕСА_1. В зв”язку з наведеним було відкрито виконавче провадження та описане майно (а.с.35-39).    

На підставі наданих документів (а.с.42-50) встановлено що Відкрите акціонерне товариство „Райффайзен банк Аваль” наприкінці 2009 року змінило назву на Публічне акціонерне товариство „Райффайзен банк Аваль”.    

Згідно розрахунку суми заборгованості по кредитному договору №014/0075/74/71304 від 07 березня 2007 року станом на 17.02.2010 року заборгованість становить: заборгованість за кредитом 924417 гривень 48 копійок, заборгованість по відсоткам 158411 гривень 03 копійки, пеня за прострочення відсотків по кредиту 18016 гривень 12 копійок, а всього 1100844 гривні 63 копійки (а.с.51-56).  

Статтею 553 ч.1 ЦК України передбачено, що за договором поруки поручитель поручається перед кредитором боржника за виконання ним свого обов’язку. Поручитель відповідає перед кредитором за порушення зобов’язання боржником.

Згідно ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.  

Відповідно до ч. 1 ст. 624 ЦК України якщо за порушення зобов'язання встановлено неустойку, то вона підлягає стягненню у повному розмірі, незалежно від відшкодування збитків.  

Відповідно до до ст. 629 ЦК України  договір є обов'язковим для виконання сторонами.  

Так, згідно ч.1 ст. 530 ЦК України 1. Якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.  

Відповідно до ст. 1048 ЦК України 1. Позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.  

Встановлено, що ст. 1050 ЦК України передбачено, що   якщо позичальник своєчасно не повернув суму позики, він зобов'язаний сплатити грошову суму відповідно до статті 625 цього Кодексу. Якщо позичальник своєчасно не повернув речі, визначені родовими ознаками, він зобов'язаний сплатити неустойку відповідно до статей 549 - 552 цього Кодексу, яка нараховується від дня, коли речі мали бути повернуті, до дня їх фактичного повернення позикодавцеві, незалежно від сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього Кодексу. Якщо договором встановлений обов'язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього Кодексу.  

Ст. 1054 ЦК України зазначає: за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.  

Таким чином з вищенаведеного вбачається, що 07 березня 2007 року ВАТ „Райффайзен Банк Аваль” дійсно було надано кредит ОСОБА_2 в сумі 128068,00 доларів США. Однак позичальник перестав вносити платежі по його поверненню та сплачувати відсотки за користування, тобто відповідачем порушено умови договору кредитування стосовно строковості та платності послуг за користування кредитом. Умовами договору встановлено, також, що в разі прострочення внесення платежів Банком нараховується пеня на прострочену невнесену суму та застосовуються штрафні санкції. Крім того було укладено договір поруки, згідно якого ОСОБА_3М взяла на себе зобов’язання перед Кредитором відповідати по зобов’язанням Боржника (ОСОБА_2) в повному обсязі та в разі невиконання зобов’язань несе солідарну відповідальність перед Кредитором. Судом також встановлено, що в рахунок погашення заборгованості по кредиту Банком було зараховано кошти, які були отримані від реалізації заставного майна. Враховуючи те, що одностороння відмова від виконання зобов’язання є неможливою та відповідачі несуть солідарну відповідальність, тому суд приходить до висновку про задоволення позовних вимог у повному обсязі.

Вирішуючи питання про судові витрати, суд вважає, що вони повинні бути покладені на відповідачів, оскільки з їх строни не виконані умови договору .          

Керуючись ст.ст. 525,553,559,526,530,549,554,559,611,612,624,629,1048,1050,1054 ЦК України, ст.ст. 15,30,60,88,209,212-215 ЦПК України, суд,-

 ВИРІШИВ:

          Позовні вимоги задовольнити в повному обсязі.

Стягнути в солідарному порядку з ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1,  паспорт серії НОМЕР_4, виданий Ананьївським РВ УМВС України в Одеській області 17.11.1998 року, ідентифікаційний номер НОМЕР_1, яка зареєстрована за адресою АДРЕСА_4 та з ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_2, паспорт серії НОМЕР_3, виданий Київським РВ УМВС України в Одеській області 07.05.2002 року, ідентифікаційний номер НОМЕР_2, яка зареєстрована за адресою          с. Шелехове, Ананьївський район Одеська область, адреса фактичного проживання —           АДРЕСА_3 на користь Публічного акціонерного товариства „Райффайзен Банк Аваль” в особі Одеської обласної дирекції „Райффайзен Банк Аваль” (65000, м. Одеса, вул. Садова, 10, МФО 328351, код ЄДРПОУ 23876031, р/р 2909949) заборгованість за кредитом на загальну суму 1100844 гривні 63 копійки, у тому числі: заборгованість за кредитом 924417 гривень 48 копійок, заборгованість по відсоткам 158411 гривень 03 копійки, пеня за прострочення відсотків по кредиту 18016 гривень 12 копійок.

Стягнути в солідарному порядку з ОСОБА_2, ОСОБА_3, на користь Публічного акціонерного товариства „Райффайзен Банк Аваль” в особі Одеської обласної дирекції „Райффайзен Банк Аваль”, державне мито  в розмірі 1700 гривень 00 копійок та  витрати на інформаційно-технічне забезпечення в розмірі  120 гривень 00  копійок,  які були внесено ним при подачі позовної заяви, а всього стягнути 1820 гривень 00 копійок .

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку через суд першої інстанції шляхом подачі в 10-денний строк з дня проголошення рішення заяви про апеляційне оскарження і подання після цього протягом 20 днів апеляційної скарги, з подачею її копії до апеляційної інстанції або в порядку ч. 4 ст. 295 ЦПК України.

Головуючий суддя:                                                                                          М.І. Скуртов

  Рішення набуває законної сили „____” __________________2010 року.