КИЇВСЬКИЙ МІЖОБЛАСНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

____________________________________________

01033, м.Київ,  вул.Жилянська 58-б                                                       тел. 284-37-31

Іменем   України

                                          П О С Т А Н О В А

22.07.10                                                                      Справа №  21/18

Київський міжобласний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого судді                    Остапенка О.М.,

суддів:                                        Тарасенко К.В.,

                                                  Жук Г.А.,

при секретарі судового засідання Лебедєвій С.В.,

за участю представників згідно протоколу судового засідання від 22.07.2010 року,

розглянувши апеляційну скаргу приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Партнер»на рішення господарського суду Полтавської області від 13.04.2010 року

у справі          № 21/18 ( суддя Тимченко Б.П.)

за позовом          товариства з додатковою відповідальністю «Страхова компанія «ФІНЕКС»,                               м. Київ,

до                    закритого акціонерного товариства «Страхова компанія «Партнер»,            м. Кременчук,

про                    стягнення 1 172,25 грн. –

встановив:

Відповідно до розпорядження Заступника Голови суду від 21.07.2010 року у зв’язку з перебуванням у відпустці судді Маляренка А.В. здійснено заміну складу колегії суддів. Перегляд в апеляційному порядку рішення господарського суду Полтавської області по справі № 21/18 здійснюється Київським міжобласним апеляційним господарським судом у складі колегії суддів: головуючого судді Остапенка О.М. та суддів Тарасенко К.В. і Жук Г.А.

Рішенням господарського суду Полтавської області від 13.04.2010 року по справі   № 21/18 позовні вимоги задоволено у повному обсязі. Присуджено до стягнення з ЗАТ «Страхова компанія «Партнер»на користь ТДВ «Страхова компанія «ФІНЕКС»1 172,25 грн. боргу, 102,00 грн. витрат по сплаті державного мита та 236,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Рішення суду першої інстанції мотивовано тим, що матеріалами справи підтверджується порушення відповідачем зобов’язання щодо виплати своєї частки страхового відшкодування за договором про загальні умови факультативного перестрахування (ретроцесії) № 25-ПФ від 01.11.2006 року та договором перестрахування № 596-2008 від 17.10.2008 року.

Не погоджуючись із зазначеним рішенням місцевого господарського суду, відповідач звернувся до апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить відмовити в задоволенні позову, посилаючись на порушення судом норм матеріального права та неповне з’ясування обставин, що мають значення для справи.

Позивач у своєму відзиві на апеляційну скаргу просить суд апеляційної інстанції скаргу відповідача залишити без розгляду, рішення місцевого господарського суду –без змін.

Ухвалою Київського міжобласного апеляційного господарського суду від 21.06.2010 року вищезазначену апеляційну скаргу прийнято до провадження та призначено справу до розгляду у судовому засіданні за участю повноважних представників сторін.

Ухвалою Київського міжобласного апеляційного господарського суду від 08.07.2010 року розгляд справи відкладено на 22.07.2010 року у зв’язку з неявкою в судове засідання представника позивача та необхідністю витребувати додаткові докази.

Позивач в судове засідання 22.07.2010 року не з’явився, про причини неявки суд не повідомлено. Про час, дату та місце проведення засідання повідомлений належним чином.

Представник відповідача в судовому засіданні 22.07.2010 року підтримав доводи, викладені в апеляційній скарзі, просив суд апеляційну скаргу ПАТ «Страхова компанія «Партнер»задовольнити, рішення господарського суду Полтавської області від 13.04.2010 року по справі № 21/18 скасувати та прийняти нове, яким відмовити в задоволенні позову.

В судовому засіданні, яке відбулось 22.07.2010 року, за згодою представника відповідача було оголошено вступну та резолютивну частини постанови Київського міжобласного апеляційного господарського суду по справі № 21/18.

Розглянувши доводи апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи та дослідивши докази, проаналізувавши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судом першої інстанції норм законодавства та заслухавши пояснення представника відповідача, колегія суддів апеляційного господарського суду дійшла висновку, що апеляційну скаргу ПАТ «Страхова компанія «Партнер»слід задовольнити, а рішення господарського суду Полтавської області від 13.04.2010 року по справі № 21/18 –скасувати виходячи з наступного.

Відповідно до ст. 99 ГПК України, в апеляційній інстанції справи переглядаються за правилами розгляду цих справ у першій інстанції з урахуванням особливостей, передбачених у розділі ХІІ ГПК України.

Згідно з ч. 2 ст. 101 ГПК України, апеляційний господарський суд не зв’язаний доводами апеляційної скарги (подання) і перевіряє законність та обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.

Як вбачається із матеріалів справи між ТДВ «Страхова компанія «ФІНЕКС»та ЗАТ «Страхова компанія «Партнер», правонаступником якого є ПАТ «Страхова компанія «Партнер»було укладено договір про загальні умови факультативного перестрахування (ретроцесії) № 25-ПФ від 01.11.2006 року (далі договір)(а. с. 11-17).

Згідно розділу 1 договору предметом договору є загальні умови перестрахування (ретроцесії) ризиків, переданих (прийнятих) сторонами на факультативній (необов’язковій) основі по договорах факультативного перестрахування (ретроцесії), а також права та обов’язки сторін при укладенні, виконанні і припиненні договорів факультативного перестрахування (ретроцесії).

Під ризиком (страховим ризиком) розуміється визначена подія, на випадок якої проводиться страхування і яка має ознаки імовірності і випадковості настання.

Під передачею ризику в перестрахування розуміється страхування одним страховиком на визначених договором факультативного перестрахування (ретроцесії), ковер-нотом (конкретним договором перестрахування) умовах ризику виконання усіх або частини своїх зобов’язань перед страхувальником в іншого страховика.

На підставі та на умовах даного договору сторонами було укладено договір перестрахування № 596-2008 від 17.10.2008 року (а. с. 19), відповідно до якого позивач (перестрахувальник) передав, а відповідач (перестраховик) прийняв у перестрахування автомобіль Skoda Oktavia D реєстраційний номер НОМЕР_1, що належить на праві власності ОСОБА_1.

Зазначений автомобіль застрахований у ТДВ «Страхова компанія «ФІНЕКС»Зозулею Валерієм Володимировичем (страхувальник) за договором добровільного страхування наземного транспорту № 3064.06.00 від 01.09.2008 року (а. с. 24-29).

17.09.2009 року Зозуля В.В. заявою-повідомленням № 2440 сповістив позивача про настання страхового випадку, що відбувся 16.09.2009 року за участю автомобіля Skoda Oktavia D реєстраційний номер НОМЕР_1 (а. с. 30-31).

Того ж дня позивач відповідно до договору, листом Вих. № 993 від 17.09.2009 року сповістив відповідача про настання вказаного страхового випадку        (а. с. 20).

Позивачем було складено страховий акт № 2440/3064.06.00 від 01.10.2009 року за договором страхування № 3064.06.00 від 01.09.2008 року про те, що 16.09.2009 року з застрахованим транспортним засобом стався страховий випадок (а. с. 43).

Вартість відновлювального ремонту, згідно рахунку-фактури ТОВ «Євроавтоцентр»№ СФ-0003451 від 17.09.2009 року, становить 3 126,00 грн. (а. с. 42).

Відповідно до умов договору страхування франшиза за ризиком ДТП без вини водія складає 0 грн.

Таким чином розмір страхового відшкодування склав 3 126,00 грн.

На виконання вимог п. 1.2, 11.1.5 договору страхування, позивач виплатив страхувальнику страхове відшкодування у розмірі 3 126,00 грн., що підтверджується платіжним дорученням № 931 від 28.10.2009 року (а. с. 44).

Згідно п. 3.4.1 договору перестраховик зобов’язується перерахувати перестрахувальнику свою частину страхового відшкодування, розмір якої розрахований відповідно до умов договору і конкретного договору перестрахування, у термін, передбачений договором, якщо інше не передбачено у договорі перестрахування.

Відповідно до п. 4 договору перестрахування при настанні страхового випадку перестраховик зобов’язується виплатити перестрахувальнику належне йому перестрахове відшкодування протягом десяти робочих днів після отримання від перестрахувальника страхового акту та інших документів, що підтверджують факт і розмір збитку чи рішення судового органу, на підставі якого у перестрахувальника виникло зобов’язання виплатити страхове відшкодування.

Згідно графи «ліміт відповідальності перестраховика»договору перестрахування, частина (обсяг) відповідальності відповідача у страховому відшкодуванні складає 37,50%.

Таким чином частина страхового відшкодування відповідача складає 1 172,25 грн. ( (3 126, х 37,50) / 100).

Комплект документів, передбачений п. 4 договору перестрахування, відповідач одержав 18.01.2010 року разом із Дебет-нотом вих. № 23 від 12.01.2010 року (а. с. 23), що підтверджується повідомленням про вручення поштового відправлення № 3204643 (а. с. 23).

Колегія суддів апеляційного господарського суду вважає, що місцевий господарський суд задовольнивши позовні вимоги щодо стягнення з відповідача його частки перестрахувального відшкодування у сумі 1 172,25 грн. дійшов передчасного та помилкового висновку з огляду на наступне.

Відповідно до ст. 5 договору перестрахувальна премія є платою перестрахувальника перестраховику за надання перестрахувального захисту. Оплата перестрахувальної премії здійснюється в гривнях, якщо інше не зазначено в конкретному договорі перестрахування. Перестрахувальник зобов’язаний перерахувати перестраховику перестрахувальну премію (за винятком комісійних –якщо вони передбачені конкретним договором перестрахування) протягом 20 робочих днів з моменту підписання конкретного договору перестрахування, а також надходження страхової премії від страхувальника, якщо інший термін сплати не обговорений у конкретному договорі перестрахування.

Згідно п. 3.2.3 договору перестрахувальник зобов’язується перерахувати перестраховику перестрахувальну премію за надання перестрахувального захисту по конкретному договорі перестрахування в термін, обговорений даним договором, якщо інший порядок сплати перестрахувальної премії не обговорений у конкретному договорі перестрахування.

Як вбачається із договору перестрахування, порядок оплати перестрахувальної премії визначено чотирма частинами по 375,00 грн., відповідно до 30.10.2008 року, до 25.12.2008 року, до 25.03.2009 року, до 25.06.2009 року.

Як стверджує відповідач та підтверджує позивач у своєму відзиві на апеляційну скаргу, перестрахувальник не виконав свого зобов’язання відповідно до п. 3.2.3 договору щодо виплати четвертої частини перестрахувальної премії за договором перестрахування.

Посилання позивача на п. 6 договору перестрахування, відповідно до якого перестраховик ніяким чином не може звільнитися від відповідальності, прийнятої за цим договором перестрахування, без письмового повідомлення перестрахувальника в строк не менше 10-ти робочих днів до дати запланованого припинення або призупинення відповідальності є безпідставним та спростовуються матеріалами справи.

Згідно п. 4.3 договору у випадку, якщо перестрахувальник не перерахував перестрахувальну премію за конкретним договором перестрахування в термін, передбачений п. 5.3 договору, перестраховик має право в односторонньому порядку припинити дію перестрахувального захисту по цьому конкретному договору перестрахування за умови обов’язкового письмового повідомлення перестрахувальника про припинення відповідальності в термін не менше 10-ти робочих днів до дати припинення відповідальності.

Як вбачається з наданої відповідачем копії листа Вих. № 2/140-10 від 03.02.2010 року, направленого позивачу, перестраховик відмовив у виплаті своєї частки страхового відшкодування за договором перестрахування, посилаючись на несплату перестрахувальником четвертої частини перестрахувальної премії.

Таким чином місцевий господарський суд неповно з’ясував усі обставини, що мають значення для справи та дійшов помилково висновку при вирішенні даного спору.

Враховуючи вищенаведене, колегія суддів апеляційного господарського суду дійшла висновку, що місцевим господарським судом порушено норми матеріального і процесуального права, а тому рішення господарського суду Полтавської області від        13.04.2010 року у справі № 21/18 слід скасувати та прийняти нове, яким у задоволенні позову відмовити.

За таких обставин, апеляційна скарга приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Партнер»на рішення господарського суду Полтавської області від 13.04.2010 року підлягає задоволенню.

Керуючись ст. ст. 99, 101 –105 ГПК України, Київський міжобласний апеляційний господарський суд, –

постановив:

1.          Апеляційну скаргу закритого акціонерного товариства «Страхова компанія «Партнер»на рішення господарського суду Полтавської області від 13.04.2010 року у справі № 21/18 задовольнити.

2.          Рішення господарського суду Полтавської області від 13.04.2010 року у справі № 21/18 скасувати.

3.          Прийняти нове рішення, яким у задоволенні позову відмовити.

4.          Стягнути з товариства з додатковою відповідальністю «Страхова компанія «ФІНЕКС»(юр. адреса: 03151, м. Київ, пр-т Повітрофлотський, 54, фактична адреса: 02002, м. Київ, вул. М. Раскової, 23, оф. 910, код 32641358, р/р 26504300003316 у ВАТ «Фінексбанк»м. Київ, код банку 380311) на користь приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Партнер»(юр. адреса: 39614, Полтавська область, м. Кременчук, вул. Чапаєва, 75, фактична адреса: 39614, Полтавська область, м. Кременчук, вул. 40 років Жовтня, 2/7, код 13958383, р/р 26507050000001 в КФ ВКБ «Індустріалбанк»м. Кременчук код банку 331304) 51,00 грн. витрат по сплаті державного мита за розгляд апеляційної скарги.

5.          Доручити місцевому господарському суду видати наказ.

6.          Копію постанови суду надіслати учасникам апеляційного провадження.

7.          Справу № 21/18 повернути до господарського суду Полтавської області.

Головуючий суддя                                                                      О.М. Остапенко

Судді:                                                                                          К.В. Тарасенко

                                                                                                              Г.А. Жук

Дата відправки