КИЇВСЬКИЙ МІЖОБЛАСНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
____________________________________________
01033, м.Київ, вул.Жилянська 58-б тел. 284-37-31
Іменем України
П О С Т А Н О В А
21.07.10 Справа № 18/036-10
Київський міжобласний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого судді: Майданевич А.Г. (доповідач по справі),
суддів:
Гаврилюк О.М
за участю представників:
згідно з протоколом судового засідання від 21.07.2010 року,
розглянувши апеляційну скаргу обслуговуючого кооперативу «Садове товариство «Калина-2009»на ухвалу господарського суду Київської області від 03.06.2010 року
по справі № 18/036-10 (головуючий суддя Кошик А.Ю., судді –Ярема В.А., Горбасенко П.В.)
за позовом Садівницького товариства «Калина», с. Блиставиця,
до Обслуговуючого кооперативу «Садове товариство «Калина-2007», с. Блиставиця,
Обслуговуючого кооперативу «Садове товариство «Калина-2009», с. Блиставиця,
за участю третьої особи: Бородянської районної державної адміністрації Київської області, смт. Бородянка
про визнання установчих документів недійсними,-
ВСТАНОВИВ:
Ухвалою господарського суду Київської області від 03.06.2010 року припинено провадження по справі № 18/036-10 за позовом садівницького товариства «Калина»(далі - позивач) до обслуговуючого кооперативу «Садове товариство «Калина-2007»(далі –відповідач-1), обслуговуючого кооперативу «Садове товариство «Калина-2009»(далі –відповідач-2) за участю третьої особи: Бородянської районної державної адміністрації Київської області про визнання установчих документів недійсними.
Не погоджуючись із зазначеною ухвалою господарського суду Київської області, обслуговуючий кооператив «Садове товариство «Калина-2009»звернувся до апеляційного господарського суду зі скаргою в якій просить ухвалу господарського суду Київської області від 03.06.2010 року скасувати, справу направити для розгляду до господарського суду Київської області. В своїх доводах відповідач-1 посилався на те, що при винесені ухвали судом першої інстанції мало місце невідповідність висновків суду обставинам справи та неправильне застосування норм процесуального права.
Садівницьке товариство «Калина»на підставі ст. 96 ГПК України надіслало відзив на апеляційну скаргу в якому просить у задоволенні апеляційної скарги обслуговуючого кооперативу «Садове товариство «Калина-2009»на ухвалу господарського суду Київської області від 03.06.2010 року у справі № 18/036-10 відмовити повністю, ухвалу залишити без змін.
Представник позивача в судовому засіданні надав свої пояснення та просив оскаржувану ухвалу суду залишити без змін, а апеляційну скаргу обслуговуючого кооперативу «Садове товариство «Калина-2009»залишити без задоволення.
Представник відповідача-2 в судовому засіданні надав свої пояснення та просив апеляційну скаргу задовольнити.
Представники третьої особи в судове засідання не з’явились, про день та час розгляду справи були повідомлені належним чином, про що свідчать зворотні поштові повідомлення про вручення поштового відправлення, які знаходиться в матеріалах справи. При цьому від Бородянської районної державної адміністрації Київської області надійшов відзив із клопотанням про розгляд справи без участі їх представника, яке судом апеляційної інстанції розглянуто та долучено до матеріалів справи. Однак, вказана обставина не перешкоджає розгляду справи, оскільки учасник судового процесу, який не з’явився в судове засідання, був належним чином повідомлений про час та місце розгляду справи, а явка сторін в судове засідання обов’язковою не визнавалась. За таких обставин колегія суддів апеляційного господарського суду вважає за можливе розглянути справу за наявними в ній матеріалами відповідно до ст. 75 Господарського процесуального кодексу України.
Дослідивши наявні в справі матеріали, розглянувши апеляційну скаргу, відзив на апеляційну скаргу, заслухавши пояснення представника позивача, Київським міжобласним апеляційним господарським судом встановлено наступне.
Як вбачається з матеріалів справи, у лютому 2010 року садівницьке товариство «Калина»звернулося до господарського суду Київської області з позовом до обслуговуючого кооперативу «Садове товариство «Калина-2007», обслуговуючого кооперативу «Садове товариство «Калина-2009»за участю третьої особи: Бородянської районної державної адміністрації Київської області про визнання установчих документів недійсними.
26.05.2010 року позивачем подано заяви про уточнення позовних вимог, відповідно до яких садівницьке товариство «Калина»просить суд визнати недійсними:
- абзац 3 загальних положень статуту обслуговуючого кооперативу «Садове товариство «Калина-2009»в частині включення до місцезнаходження найменування СТ «Калина», затвердженого протоколом № 1 установчих зборів від 03.11.2009 року, зареєстрованого Бородянською районною державною адміністрацією Київської області 13.11.2009 року номер запису 133110220000001410 (а.с. 113);
- абзац 1 загальних положень та абз. 2 п. 4.2 статуту обслуговуючого кооперативу «Садове товариство «Калина-2007», затвердженого протоколом № 1 зборів учасників від 06.02.2007 року, зареєстрованого Бородянською районною державною адміністрацією Київської області 13.02.2007 року номер запису 13311020000000878 (а.с. 114).
Ухвалою господарського суду Київської області від 03.06.2010 року припинено провадження по справі № 18/036-10 на підставі ст.ст. 12, 21, п.п. 1, 6 ч. 1 ст. 80 ст. 86 ГПК України. Зокрема, припинено провадження у справі щодо позовних вимог до обслуговуючого кооперативу «Садове товариство «Калина-2007»на підставі п. 6 ч. 1 ст. 80 ГПК України у зв’язку із ліквідацією.
Крім того, при прийнятті оскаржуваної ухвали, місцевий господарський суд дійшов висновку, що відповідачі у даній справі не є господарськими товариствами і їх створення та діяльність не породжує корпоративних відносин. Крім того, на думку суду першої інстанції, за даним позовом мають відповідати фізичні особи –засновники обслуговуючого кооперативу «Садове товариство «Калина-2007»: ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3 та обслуговуючого кооперативу «Садове товариство «Калина-2009»: ОСОБА_1, ОСОБА_4, ОСОБА_3, які згідно зі ст. 21 ГПК України не можуть бути сторонами в господарському процесі.
Колегія суддів апеляційного господарського суду, беручи до уваги межі перегляду справи у апеляційній інстанції, обговоривши доводи апеляційної скарги, проаналізувавши на підставі фактичних обставин справи застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права при прийнятті оскаржуваної ухвали, дійшла до висновку про те, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, а оскаржувана ухвала місцевого господарського суду підлягає частковому скасуванню з наступних підстав.
Статтею 101 ГПК України встановлено, що у процесі перегляду справи апеляційний господарський суд за наявними у справі і додатково поданими доказами повторно розглядає справу. Апеляційний господарський суд не зв’язаний доводами апеляційної скарги (подання) і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.
Колегія суддів апеляційного господарського суду, скасовуючи частково ухвалу місцевого господарського суду, зазначає наступне.
Відповідно до ч. 2 ст. 106 ГПК України апеляційні скарги на ухвали місцевого господарського суду розглядаються в порядку, передбаченому для розгляду апеляційних скарг на рішення місцевого господарського суду.
Пунктом 1 частини 1 статті 80 ГПК України передбачено, що господарський суд припиняє провадження у справі, якщо спір не підлягає вирішенню в господарських судах України.
Припинення провадження у справі - це форма завершення справи, яке зумовлене передбаченими законом обставинами, що повністю відкидають можливість судочинства.
Як зазначається в п. 5 листа Вищого арбітражного суду України від 17.06.1993 року № 01-8/683 «Про окремі недоліки у вирішенні господарських спорів», провадження у справі не може бути припинене з підстав, не передбачених ст. 80 ГПК України.
Спір не підлягає вирішенню в господарських судах, якщо: а) спір не є підвідомчим господарському суду, тобто предмет спору не охоплюється ст. 12 ГПК України; б) спір за предметною ознакою підвідомчий господарському суду, але одна зі сторін не може бути учасником господарського процесу; в) право чи інтерес не підлягають судовому захисту.
Згідно з ч. 1 ст. 21 ГПК України, сторонами в господарському процесі - позивачами і відповідачами - можуть бути підприємства та організації, зазначені у статті 1 ГПК України. Згідно з положеннями ст. 1 ГПК України, право на звернення до господарського суду за захистом своїх порушених права мають юридичні особи, фізичні особи –суб’єкти підприємницької діяльності, фізичні особи при розгляді корпоративних спорів.
На переконання колегії суддів апеляційного господарського суду, суб’єктний склад учасників у даній справі відповідає вимогам ст. 21 та ст. 1 ГПК України, оскільки учасники судового процесу у справі, як то сторони так і третя особа є юридичними особами, що підтверджується матеріалами справи.
При цьому, під час прийняття оскаржуваної ухвали, місцевий господарський суд вдаючись до оцінки обставин справи та посилаючись на ст. 8 ЗУ «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців», робить висновок, що сама юридична особа не несе відповідальності за зміст своїх установчих документів, і при цьому не залучає до участі у справі засновників цієї юридичної особи, натомість суд першої інстанції повинен був, дослідивши матеріали справи з посиланням на вищенаведену норму законодавства та розглянути справу по суті (прийняти рішення про відмову чи про задоволення позовних вимог), а тому оскаржувана ухвала місцевого господарського суду про при чинення провадження у справі є необґрунтованою та передчасною.
У п. 3 інформаційного листа від 25.11.2005 року № 01-8/2229 «Про деякі питання практики застосування норм законодавства, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у I півріччі 2005 року»Вищий господарський суд України зазначив, що господарські суди вирішують спори у порядку позовного провадження, коли склад учасників спору відповідає статті 1 ГПК України, а правовідносини, щодо яких виник спір, носять господарський характер. Дійшовши висновку, що предмет позову не відповідає встановленим законом або договором способам захисту прав, суд повинен відмовити у позові, а не припиняти провадження у справі за її непідвідомчістю суду.
Підсумовуючи вищенаведене, колегія суддів апеляційного господарського суду дійшла висновку про те, що місцевий господарський суд в частині припинення провадження щодо позовних вимог до обслуговуючого кооперативу «Садове товариство «Калина-2009»порушив вимоги п. 1 ч. 1 ст. 80 ГПК України, а тому оскаржувана ухвала суду в цій частині підлягає скасуванню, а справа направленню на розгляд до господарського суду Київської області.
Між тим, у відповідності до п. 6 ч. 1 ст. 80 ГПК України суд припиняє провадження у справі через об’єктивну неможливість подальшого судочинства, оскільки одну зі сторін (чи всі сторони) ліквідовано.
Відповідно до ст. 33 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб –підприємців»юридична особа є такою, що припинилася, з дати внесення до Єдиного державного реєстру запису про державну реєстрацію припинення юридичної особи.
З матеріалів справи вбачається, що юридичну особу - обслуговуючий кооператив «Садове товариство «Калина-2007»ліквідовано. Так, реєстрацію обслуговуючого кооперативу «Садове товариство «Калина-2007»державним реєстратором було припинено 23.04.2010 року відповідно до ст. 38 ЗУ «Про державну реєстрацію юридичних та фізичних осіб-підприємців», припинення юридичної особи відповідача-1 відбулось на підставі постанови господарського суду Київської області від 10.11.2008 року по справі № А17/439-08, що не пов’язане з банкрутством.
Таким чином, місцевий господарський суд дійшов вірного висновку в частині припинення провадження у справі щодо позовних вимог до обслуговуючого кооперативу «Садове товариство «Калина-2007»на підставі п. 6 ч. 1 ст. 80 ГПК України, а тому в цій частині оскаржувану ухвалу суду слід залишити без змін.
Згідно зі ст. 103 ГПК України апеляційна інстанція за результатами розгляду апеляційної скарги (подання) має право: 1) залишити рішення місцевого господарського суду без змін, а скаргу (подання) без задоволення; 2) скасувати рішення повністю або частково і прийняти нове рішення; 3) скасувати рішення повністю або частково і припинити провадження у справі або залишити позов без розгляду повністю або частково; 4) змінити рішення.
Відповідно до ст. 104 ГПК України підставами для скасування або зміни рішення місцевого господарського суду є неповне з’ясування обставин, що мають значення для справи а також неправильне застосування норм матеріального права та процесуального права, якщо це порушення призвело до прийняття неправильного рішення.
З огляду на вищенаведене, апеляційний господарський суд вважає, що зазначеним вище обставинам місцевий господарський суд не надав належної оцінки, що призвело до прийняття невірної ухвали. Зокрема, ухвала господарського суду Київської області від 03.06.2010 року прийнята після неповного з’ясування обставин, що мають значення для справи, які місцевий господарський суд визнав встановленими, а також у зв’язку з неправильним застосуванням норм матеріального та процесуального права, і є такою що не відповідає нормам закону.
Таким чином, апеляційна скарга обслуговуючого кооперативу «Садове товариство «Калина-2009»підлягає задоволенню, а оскаржувану ухвалу суду слід скасувати частково, а саме в частині припинення провадження щодо позовних вимог до обслуговуючого кооперативу «Садове товариство «Калина-2009»та передати на розгляд до господарського суду Київської області. В іншій частині ухвалу господарського суду Київської області від 03.06.2010 року про припинення провадження у справі № 18/036-10 щодо позовних вимог до обслуговуючого кооперативу «Садове товариство «Калина-2007»слід залишити без змін.
Судові витрати розподіляються відповідно до вимог статті 49 ГПК України.
Враховуючи наведене вище та керуючись статтями 49, 99, 101-105 Господарського процесуального кодексу України, апеляційний господарський суд,-
ПОСТАНОВИВ:
1. Апеляційну скаргу обслуговуючого кооперативу «Садове товариство «Калина-2009»на ухвалу господарського суду Київської області від 03.06.2010 року по справі № 18/036-10 задовольнити.
2. Ухвалу господарського суду Київської області від 03.06.2010 року по справі № 18/036-10 скасувати частково, а саме в частині припинення провадження щодо позовних вимог до обслуговуючого кооперативу «Садове товариство «Калина-2009»та передати на розгляд до господарського суду Київської області.
В іншій частині ухвалу господарського суду Київської області від 03.06.2010 року про припинення провадження у справі № 18/036-10 щодо позовних вимог до обслуговуючого кооперативу «Садове товариство «Калина-2007»залишити без змін.
3. Матеріали справи № 18/036-10 передати на розгляд господарського суду Київської області.
Постанову Київського міжобласного апеляційного господарського суду може бути оскаржено до Вищого господарського суду України у порядку, передбаченому ст. 107 ГПК України.
Постанова Київського міжобласного апеляційного господарського суду за наслідками перегляду відповідно до ст. 105 ГПК України набирає законної сили з дня її прийняття.
Головуючий суддя: Майданевич А. Г.
Судді:
Гаврилюк О.М
Мальченко А.О.
Дата відправки 27.07.10