Справа №2-128/2007р.

  РІШЕННЯ                                

Іменем України

28 березня 2007 року Автозаводський районний суд м. Кременчука Полтавської

області в складі:                головуючого - судді - Зємцова В.В.

при секретарі                  - Галайчук Н.І.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Кременчуці справу за позовом ОСОБА_1 до ВАТ „Кременчуцький Колісний завод" ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4 про захист честі, гідності, ділової репутації, стягнення моральної шкоди,

ВСТАНОВИВ:

У вересні 2005 року до суду звернувся ОСОБА_1 з вказаним позовом до ВАТ „Кременчуцький Колісний завод", ОСОБА_2, ОСОБА_3. та ОСОБА_4.

Зазначав, що 26 червня 2005 року о 05 год. 00 хв. він йшов з роботи. На прохідній № 2 пред"явив в розгорнутому виді перепустку контролеру ОСОБА_5 та показав, що мається в пакеті. Підійшов до, дверей та виявив, що вони закриті, попрохав охоронника їх відкрити і побачив, що він знаходиться в нетверезому стані. Зробив зауваження охороннику, на що він затребував перепустку.

Контролер ОСОБА_5 не випустив його з заводу і він повідомив начальника караулу ОСОБА_6, що контролер КПП № 2 в нетверезому стані. Про цей випадок він повідомив начальника цеху ЦРів - ОСОБА_7 і його замісника. Він пообіцяв уладнати конфлікт.

07 липня 2005 року, йдучи на роботу в 3-ю зміну через КПП № 2 о 22 год. 30 хв.,

він пред'явив контролеру ОСОБА_4 перепустку в розгорнутому виді, але він

вимагав від нього надати йому перепустку в руки. Перепустку він не надав,

побоюючись про намір контролера відібрати її, визвати охорону і доставити в

караульне приміщення заводу.

Але контролер ОСОБА_4схватив його руками, став насильно утримувати, вимагати від нього надати йому в руки перепустку. Він вирвався від нього і вийшов за територію заводу і вирішив йти додому, але він продовжував його переслідувати за територією заводу і насиль утримувати за руки і крутити їх, причиняючи фізичний біль та моральні страждання. На допомогу йому вибіг помічник начальника караулу ОСОБА_3, вони вдвох з ОСОБА_4 скрутили руки, спричинивши фізичний біль, затягнули до прохідної, а потім повезли до караульного приміщення.

8  приміщенні караулу ОСОБА_2 затребував надати йому перепустку. Він

назвав прізвище та став вимагати сповістити майстра ОСОБА_8 про затримання. Але він

більше двох годин утримував в караульному приміщенні позивача, погрожував

розправою через органи міліції за закрити в караульному приміщенні. Тільки через 2

години він подзвонив сторожу 1-го цеху, щоб він знайшов майстра ОСОБА_8 і сказав

йому, щоб він з"явився в караульне приміщення, при цьому склав акт № 96 від

07.07.2005 року про затримання. В акті були викладені неправдиві відомості, акт не

було пред'явлено для ознайомлення і підпису, його підписав тільки майстер ОСОБА_8

2

Для прийняття міри впливу на порушника, адміністрація заводу направила на ім"я начальника цеху акт про затримання та службову записку про порушення позивачем пропускного режиму для реагування, а також було вказано, що він брутально висловлювався на адресу працівників охорони.

На зборах дільниці 22.07.2005 року були поширені неправдиві відомості про вчинення протиправного вчинку.

Після зборів дільниці капремонту ЦРІВ адміністрація заводу і профком вивісили інші Правила внутрішнього трудового розпорядку для працівників ВАТ „Кременчуцький Колісний завод", вказавши дату затвердження 28 липня 2005 року де було зазначено, що перепустка пред'являється в розгорнутому виді, а на вимогу працівника охорони передається йому в руки без будь-який питань і умов.

Вважає, що працівники охорони перевищили свої службові повноваження, затримання супроводжувалося насильницькими діями, що спричинили біль та моральні страждання, принизили його як особу, порушили право на свободу та особисту недоторканість.

Просив зобов'язати ОСОБА_2, ОСОБА_3. та ОСОБА_4 вибачитися перед ним в присутності колективу дільниці капітального ремонту цеху ЦРІВ Колісного заводу за неправомірні дії 07 липня 2005 року при його затриманні. Стягнути з ВАТ „Кременчуцький Колісний завод" на його користь 2000 грн. моральної шкоди, що були спричинені йому працівниками відомчої охорони при виконанні повноважень, стягнути судові витрати на його користь і за надану юридичну допомогу.

У судовому засіданні позивач ОСОБА_1 від пояснень по суті позову та від виклику свідків відмовився, зіславшись на те, що ним був заявлений відвід всьому складу Автозаводського райсуду і він не бажає давати ніякі пояснення по суті позову.

Представники відповідачів - ВАТ „Кременчуцький Колісний завод" -Піцул Л.П. та Марченко О.О. позов не визнали у повному обсязі. Надали суду заперечення в яких вказували, що 07.07.2005 року ОСОБА_1, перетинаючи КПП № 2 близько 22 год. 30 хв. пред"явив контролеру ОСОБА_4перепустку, але не виконав його вимогу щодо передачі йому перепустки в руки для більш детального огляду. Зазначена вимога контролера є обґрунтованою і передбаченою Інструкцією. Позивач відреагував на вимогу неадекватно. Він принижував честь, гідність контролера, висловлювався нецензурними словами. Перевищення своїх повноважень працівниками охорони здійснено не було. Просили у позові відмовити повністю.

Співвідповідачі - ОСОБА_2 та ОСОБА_3 позов не визнали у повному обсязі, просили у позові відмовити. Пояснили, що діями згідно з Інструкцією, що діє на ВАТ „Кременчуцький Колісний завод", повноваження свої не перевищували.

Співвідповідач ОСОБА_4в судове засідання повторно не прибув, був належним чином повідомлений про розгляд справи, викликався в судове засідання через оголошення у пресі. Про причини неявки суд не повідомляв.

Суд, вислухавши пояснення позивача, представників відповідачів, співвідповідачів, встановив наступне.

Згідно ст. 297 ЦК України кожен має право на повагу його гідності та честі.

Ст. 299 ЦК України визначає, що фізична особа, яка наділена Законами України на недоторканість своєї ділової репутації має право звернутися до суду з позовом про її захист.

07 липня 2005 року, йдучи на роботу в 3-ю зміну через КПП № 2 о 22 год. 30 хв., позивач ОСОБА_1 пред'явив контролеру ОСОБА_4перепустку в розгорнутому виді, але він вимагав від нього надати йому перепустку в руки. Перепустку він не надав, побоюючись про намір контролера відібрати її, визвати охорону і доставити в караульне приміщення заводу.

Контролер ОСОБА_4став насильно утримувати позивача, вимагати від нього надати йому в руки перепустку. Перепустку позивач не надав.

3

За територією заводу позивача було затримано контролером ОСОБА_4та

помічником начальника караулу ОСОБА_3 В приміщенні караулу ОСОБА_2 затребував надати йому перепустку. Після затримання позивач у категоричній

формі відмовлявся повідомити охоронцям своє прізвище, надати письмові пояснення за

фактом, що є предметом розгляду.                                                                              

Про порушення було складено акт № 96 від 07.07.2005 року про затримання, який позивач відмовився підписати. Факт знаходження позивача ОСОБА_1 у караульному приміщення більше двох годин не знайшов свого підтвердження у судовому засіданні.

Відповідачем ВАТ „Кременчуцький Колісний завод" в судовому засіданні була надана довідка, згідно якої, система видеоспостереження, що діє на ВАТ „КрКЗ" позволяє зберігати в пам"яті комп"ютера дані видеозапису на протязі 20 днів. При цьому система записує нові дані в пам"ять комп"ютера на місто видеозаписів, проведених 20 днів тому.

Як було з'ясовано у судовому засіданні, на ВАТ „Кременчуцький Колісний завод" діє внутрішня Інструкція „О пропускном и внутриоб»ектовом режиме в ОАО «Кременчугский Колесный завод» де зазначено, що при вході на завод або виході з заводу перепустка пред'являється працівникам охорони у розгорнутому вигляді, а на вимогу працівників охорони передається їм в руки без запитань та умов. Такі вимоги контролерів зумовлені тим, що в останній час почастішали випадки пред"явлення підробних перепусток невідомими особами.

Таким чином працівники охорони діяли у рамках затвердженої інструкції. А позивач ОСОБА_1 не виконав її вимоги.

За таких обставин у позові ОСОБА_1 слід відмовити повністю.

Керуючись ст. ст. 297, 299 ЦК України, ст. ст. 14, 57 - 59, 208, 209, 212 - 215, 218 ЦПК України,-

ВИРІШИВ:

У позові ОСОБА_1 до ВАТ „Кременчуцький Колісний завод" ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4 про захист честі, гідності, ділової репутації, стягнення моральної шкоди - відмовити повністю.

Рішення може бути оскаржене до Апеляційного Суду Полтавської області через

Автозаводський районний суд м. Кременчука шляхом подачі в 10-денний строк з дня

проголошення рішення заяви про апеляційне оскарження і подання після цього

протягом 20 днів апеляційної скарги, з подачею її копії до апеляційної інстанції або в

порядку ч. 4 ст. 295 ЦПК України.