Справа: № 2-172872007р.

       РІШЕННЯ                                        

ІМЕНЕМ  УКРАЇНИ

29 березня 2007 року Автозаводський районний суд м. Кременчука Полтавської

області у складі:       головуючого судді - Зємцова В.В.

при секретарі                                              - Галайчук Н.І.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Кременчуці цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ВДВС Автозаводського, району м. Кременчука про усунення перешкод у володінні власністю та відшкодування заподіяної майнової та моральної шкоди, -

ВСТАНОВИВ:

Позивач ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до відповідача ВДВС Автозаводського району м. Кременчука, в якому вказував, що є власником квартири АДРЕСА_1 з 23 грудня 2006 року на підставі рішення Автозаводського райсуду м. Кременчука від 12.12.2006 року.

Як стало йому відомо, 18 січня 2007 року державним  виконавцем Автозаводського ВДВС м. Кременчука Ґонтар К.В. був накладений арешт на мою квартиру з-за заборгованості по аліментах бувшого власника квартири ОСОБА_2.

Згідно ст. 334 ЦК України право власності на майно за договором, який підлягає нотаріальному посвідченню, виникає у набувача з моменту такого посвідчення або з моменту набрання законної сили рішення суду про визнання договору, не посвідченого нотаріально, дійсним.

23 лютого ним було подано заяву до ВДВС Автозаводського району м. Кременчука, де він повідомив про неправомірність арешту накладеного постановою від 18.01.07 р.

Станом на 05.03 2007 року арешт на його квартиру не скасований, хоча до ВДВС було надано копію рішення суду від 12.12.2006 року. З-за цього несе збитки у зв'язку з тим, що не може розпоряджатися квартирою маючи намір її продати.

Змушений затримати продаж квартири, сплачуючи комунальні платежі за строк

на який затримується продаж квартири.                                                         

Крім цього він поніс моральну шкоду. Моральна шкода виражається в тому, що відповідачем було порушено нормальний перебіг його повсякденного життя. Своїми діями ВДВС заподіяв значні моральні збитки, оскільки, позивач був змушений брати позику для отримання грошей. Тому як на квартиру був накладений арешт, що не могло, звичайно, порадувати його та принести в життя оптимізму і бадьорості. Своїми вчинками ВДВС спричинив виникнення нервового розладу. Стрес та нервове напруження, яке було спровоковано такими непередбачуваними труднощами значно погіршили стан його здоров'я, а це, як загальновідомо, майже напевне скоротить тривалість його прогнозованого життя, що узагалі не піддається будь-якій оцінці або відшкодуванню.

Що стосовно розміру моральної шкоди, то моральну шкоду не можна відшкодувати в повному обсязі, так як немає (і не може бути) точних критеріїв майнового виразу душевного болю, спокою, честі та гідності особи. Будь-яка компенсація моральної коди не може бути адекватною дійсним стражданням, тому її

2

розмір може мати суто умовний вираз. Тому, при визначенні розміру моральної шкоди позивач виходить з принципів розумності, справедливості та з урахуванням тих страждань, які зазнав та оцінює дану шкоду в 10000 грн.

В судовому засіданні представник позивача - ОСОБА_3 позовні вимоги уточнив, просив суд постановити рішення, яким звільнити з під арешту, накладеного згідно постанови від 18.01.2007 року державного виконавця відділу ДВС в Автозаводському районі м. Кременчука, квартиру АДРЕСА_1, що належить ОСОБА_1.

Представник відповідача - Ґонтар К. В. уточнені позовні вимоги визнала, та пояснила, що вважає за можливе їх задовольнити.

Суд, вислухавши пояснення сторін, їх представників, представника третьої особи, вивчивши матеріали справи та дослідивши докази у їх сукупності, встановив.

ОСОБА_1є власником квартири АДРЕСА_1з 23 грудня 2006 року на підставі рішення Автозаводського райсуду м. Кременчука від 12.12.2006 року.

18 січня 2007 року державним виконавцем Автозаводського ВДВС м. Кременчука Ґонтар К.В. був накладений арешт на квартиру позивача з-за заборгованості по аліментах бувшого власника квартири ОСОБА_2.

Згідно ст. 334 ЦК України право власності на майно за договором, який підлягає нотаріальному посвідченню, виникає у набувача з моменту такого посвідчення або з моменту набрання законної сили рішення суду про визнання договору, не посвідченого нотаріально, дійсним.

23 лютого позивачем було подано заяву до ВДВС Автозаводського району м. Кременчука, де він повідомив про неправомірність арешту накладеного постановою від 18.01.07 р.

Станом на 05.03 2007 року арешт на його квартиру не скасований, хоча до ВДВС було надано копію рішення суду від 12.12.2006 року

Враховуючи вищевикладені обставини, суд вважає, що позов ОСОБА_1підлягає задоволенню у повному обсязі. Слід постановити рішення, яким звільнити з під арешту, накладеного згідно постанови від 18.01.2007 року державного виконавця відділу ДВС у Автозаводському районі, квартиру АДРЕСА_1, що належіть ОСОБА_1.

Керуючись ст. ст. 334 ЦК України, ст. ст. 10, 60, 212, 213, 214, 215 ЦПК України,

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги ОСОБА_1- задовольнити.

Звільнити з під арешту, накладеного згідно постанови від 18/91.2007 року державного виконавця відділу ДВС у Автозаводському районі, квартиру АДРЕСА_1, що належіть ОСОБА_1.

Рішення може бути оскаржене до Апеляційного суду Полтавської області шляхом подачі заяви про апеляційне оскарження рішення суду протягом 10 днів з дня проголошення рішення через Автозаводський районний суд м. Кременчука. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом 20 днів після подання заяви про апеляційне оскарження або без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.