Справа №2-2431/2007 р

ЗАОЧНЕ    РІШЕННЯ

Іменем України

30 березня 2007 року Автозаводський районний суд м. Кременчука Полтавської

області в складі:    головуючого - судді - Зємцова В.В.                                        

при секретарі                 - Галайчук Н.І.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Кременчуці справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу,

В С Т А Н О В И В:

У січні 2007 року до суду звернувся ОСОБА_1 з позовом до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу.

Вказував, що з відповідачем перебуває у зареєстрованому шлюбі з 28 серпня 1999 року. У шлюбі мають неповнолітню доньку ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1.

Сімейно-шлюбні відносини між сторонами були припинені у серпні 2006 року по тій причині, що в сім'ї виникали непорозуміння, сварки, які привели до втрати почуттів любові та поваги один до одного. Проживають окремо, спільного господарства не ведуть. Просив шлюб розірвати.

У судовому засіданні позивач ОСОБА_1 позов підтримав, просив задовольнити, посилаючись на обставини та підстави, викладені в позовній заяві

Відповідач ОСОБА_2 не з'явилася в судове засідання повторно без поважних причин. Про день та час розгляду була повідомлена належним чином. Про причини неявки суд не повідомляла.

Суд, вислухавши пояснення позивача, який не заперечував проти ухвалення заочного рішення, вивчивши матеріали справи, встановив наступне.

Сторони по справі зареєстрували шлюб 28 серпня 1999 року, який є для сторін -повторним. У шлюбі мають неповнолітню доньку ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1.

Сімейно-шлюбні відносини сторони припинили у серпні 2006 .року по тій причині, що мали різні погляди на життя. В сім'ї' виникали сварки та непорозуміння, які привели до відчуженості та втрати почуттів любові та поваги. Сім'я фактично розпалась, проживають сторони окремо, спільного господарства не ведуть.

Відповідно до ч. 2 ст.112 Сімейного Кодексу України суд постановляє рішення про розірвання шлюбу, якщо буде встановлено, що подальше спільне життя подружжя, збереження шлюбу суперечило б інтересам одного з них, неповнолітніх дітей, що має істотне значення.

На підставі встановлених фактів суд вважає, що позов підлягає задоволенню, оскільки подальше спільне життя сторін по справі і збереження їх шлюбу суперечило б інтересам позивача ОСОБА_1 та неповнолітньої дитини сторін по справі: доньки ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1.

Витрати по розірванню шлюбу необхідно покласти на позивача ОСОБА_1 у вигляді необхідності сплати на користь держави мита у розмірі 17 грн. за одержання свідоцтва про розірвання шлюбу, відповідача ОСОБА_2 у зв'язку з цим необхідно звільнити від сплати мита на користь держави.     

2

Керуючись ст. ст. 104, 105, ПО, 112 Сімейного Кодексу України, ст. ст. 14, 57 -59, 208, 209, 212 - 215,218 ЦПК України,

ВИРІШИВ:                                           

ПозовОСОБА_1 -задовольнити.

Шлюб, зареєстрований між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 (дошлюбне прізвище - ОСОБА_4), 28 серпня 1999 року у Центральному відділ РАЦСу Кременчуцького міського управління юстиції, а/з за № 735 - розірвати.

Стягнути з позивача ОСОБА_1 на користь держави мито у розмірі 17 грн. за одержання свідоцтва про розірвання шлюбу.

Звільнити від сплати мита на користь держави відповідача ОСОБА_2

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом 10 днів з дня отримання його копії.

Рішення може бути оскаржено до Апеляційного Суду Полтавської області через

Автозаводський районний суд м. Кременчука шляхом подачі в 10-денний строк з дня

проголошення рішення заяви про апеляційне оскарження і подання після цього

протягом 20 днів апеляційної скарги, з подачею її копії до апеляційної інстанції або в

порядку ч. 4 ст. 295 ЦПК України.