1-14/2009

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27 квітня 2009 року м. Феодосія

Військовий місцевий суд Сімферопольського гарнізону під головуванням судді ГАПОНОВА Д.Ю., при секретарі ШВЕЦЬ Я.В., за участю державного обвинувача - заступника військового прокурора Феодосійського гарнізону МОСІЙЧУКА І, Ю., потерпілого ОСОБА_1, підсудного ОСОБА_2, розглянув у відкритому судовому засіданні, в розташуванні військової частини А4489 кримінальну справу за обвинуваченням військовослужбовця цієї частини солдата

ОСОБА_2, який народився ІНФОРМАЦІЯ_1 року у селі Оникієве, Маловисківського району Кіровоградської області, громадянина України, з середньою освітою, раніше не судимого, не одруженого, на військову службу призваного у травні 2008 року Маловисківським райвійськкоматом Кіровоградської області, який до призову мешкав за адресою: АДРЕСА_1

у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 406 КК України

Судовим слідством суд,

ВСТАНОВИВ:

25 лютого 2009 року близько 19 години 30 хвилин в приміщенні туалету військової частини А4489 «М» ОСОБА_2 порушуючи вимоги ст. ст. 11,49,50,128 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України та ст. ст. 1,4 Дисциплінарного статуту Збройних Сил України, вдарив співслужбовця ОСОБА_1, з яким не знаходиться у відносинах підлеглості кулаком в обличчя, спричинивши останньому крововилив в проекції середньої частини нижній щелепи зліва і перелам кута нижньої щелепи зліва, тобто середньої тяжкості тілесні ушкодження.

Підсудний ОСОБА_2 вину в пред’явленому обвинувачені визнав, дав покази, які за своїм змістом відповідають викладеному вище та пояснив, що 25 лютого цього року у присутності співслужбовців вдарив ОСОБА_1 за те, що останній відмовився виконувати наказ чергового офіцера про заготівлю дров для обігріву приміщення казарми частини.

В порядку ст. 299 КПК України суд, за погодженням з учасниками судового розгляду, визнав недоцільним дослідження доказів стосовно тих фактичних обставин справи, які ніким не оспорюються. Покази ОСОБА_2 про вчинення ним даного злочину, а також зібрані по справі докази відповідають фактичним обставинам справи та ніким не оспорюються.

Згідно висновку судово - медичної експертизи, виявлені у ОСОБА_1 крововилив в проекції середньої частини нижньої щелепи зліва та перелам кута нижньої щелепи зліва, відносяться до тілесних ушкоджень середньої степені тяжкості.

Встановлено, що ОСОБА_2 та ОСОБА_1 у відносинах підлеглості не знаходяться.

За висновком військово-лікарської комісії ОСОБА_2 придатний до військової служби.

Таким чином, суд вважає встановленим, що 25 лютого 2009 року ОСОБА_2, в приміщенні туалету військової частини А4489 «М» наніс ОСОБА_1, який не знаходився з ним у відносинах підлеглості, удар кулаком в обличчя, спричинивши тому тілесні ушкодження середнього ступеню тяжкості, та оскільки ці дії ОСОБА_2 були вчинені на території військової частини, в присутності особового складу та пов’язані з очевидним для винного порушенням порядку військових відносин, суд кваліфікує їх за ч. 2 ст. 406 КК України, як порушення статутних правил взаємовідносин між військовослужбовцями за відсутності відносин підлеглості, що заподіяло середньої тяжкості тілесні ушкодження.

Призначаючи покарання підсудному ОСОБА_2, суд приймає до уваги, що він вперше притягається до кримінальної відповідальності, щиро покаявся у вчиненому, активно сприяв розкриттю злочину, виховувався без батька, до призову на військову службу займався суспільно - корисною працею, виключно позитивно характеризується за місцем проживання та по військовій службі, в добровільному порядку відшкодував ОСОБА_1 моральну шкоду, враховує суд також думку потерпілого, який просив суворо не карати ОСОБА_2.

Наведені обставини суд визнає не лише пом’якшуючими відповідальність ОСОБА_2, а й такими, що істотно знижують ступінь тяжкості вчиненого злочину, внаслідок чого, з урахуванням особи винного, суд вважає можливим, відповідно до ст. 69 КК України, перейти до іншого, більш м’якого виду основного покарання, не зазначеного в санкції ч. 2 ст. 406 КК України, та призначити ОСОБА_2 покарання у виді арешту, передбаченого ст. 60 КК України.

На підставі викладеного, керуючись статтями 323,324 КПК України, суд,

ЗАСУДИВ:

ОСОБА_2 визнати винним у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 406 КК України, на підставі якої призначити йому покарання у виді двох місяців арешту.

Запобіжний захід ОСОБА_2 - нагляд командування військової частини скасувати, до набрання вироком законної сили утримувати його на гауптвахті Кримського територіального управління військової служби правопорядку.

Строк відбуття покарання ОСОБА_2 обчислювати з моменту проголошення вироку.

На вирок може бути подана апеляція до військового апеляційного суду Військово-Морських Сил через військовий місцевий суд Сімферопольського гарнізону протягом п’ятнадцяти діб з моменту його проголошення, а засудженим в той же строк з моменту вручення йому копії вироку.