1-17/2009

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

6 травня 2009 року м. Сімферополь

Військовий місцевий суд Сімферопольського гарнізону під головуванням ГАПОНОВА Д.Ю., при секретарі ШВЕЦЬ Я.В., за участю державного обвинувача - старшого помічника військового прокурора Євпаторійського гарнізону БАБЕНКА В.В., у відкритому судовому засіданні, в приміщенні суду розглянув кримінальну справу за обвинуваченням старшого прапорщика військової частини А4249В

ОСОБА_3, який народився ІНФОРМАЦІЯ_1 року у селі Семенівка, Єланецького району Миколаївської області, громадянина України, з середньою освітою, одруженого, маючого на утриманні двох неповнолітніх та одну малолітню дитину, раніше не судимого, на військовій службі з 1986 року, мешкає за адресою: Автономна Республіка Крим, село Андріївка, військова частина А4249В,

у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 410 КК України.

Судовим слідством суд,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_3 проходить службу на посаді командира військової частини А4249В, та будучи, у зв’язку з цим, військовою службовою особою, двічі привласнював паливо - мастильні матеріали частини, які перебували у його віданні.

Так, 28 січня 2009 року ОСОБА_3 за накладною №8 від 26 січня цього року отримав у військовій частині А2506 для забезпечення потреб підпорядкованої йому частини дизельне мастило марки СЕЛЕНА 20W30 в кількості 540гк., вартість якого складала 1196 грн. 64 коп. Наведене мастило ОСОБА_3 до військової частини А4249В не здав, продавши його в селі Ізвесткове громадянину ОСОБА_4, а отримані за це гроші використав на власні потреби.

Надалі, 4 квітня цього року ОСОБА_3 вивіз 228 літрів дизельного палива марки «3-0,2-25» вартістю 999 грн. 10 коп., 9 літрів (що дорівнює вазі у 8кг) дизельного мастила марки СЕЛЕНА 20W30 вартістю 17 грн. 73 коп., які того ж дня продав невстановленим особам на автодорозі Севастополь - Євпаторія, а виручені за це гроші витратив для особистих потреб.

Разом ОСОБА_3 привласнив паливо - мастильних матеріалів, які відносяться до іншого військового майна на загальну суму 2213 грн. 47 коп.

Допитаний в судовому засіданні підсудний ОСОБА_3 вину в пред’явленому обвинуваченні визнав, дав покази, які за своїм змістом відповідають викладеному вище, та пояснив, що вчинив злочин не подумавши про наслідки.

В порядку ст. 299 КПК України суд, за погодженням з учасниками судового розгляду, визнав недоцільним дослідження доказів стосовно тих фактичних обставин справи, які ніким не оспорюються. Покази ОСОБА_3 про вчинення ним даного злочину, а також зібрані по справі докази, відповідають фактичним обставинам справи та ніким не оспорюються.

Згідно дослідженої в судовому засіданні накладної №8 від 26 січня 2009 року 28 січня цього року ОСОБА_3 у військовій частині А2506 отримав 540кг дизельного мастила марки СЕЛЕНА 20W30.

Встановлено, що на період січень - квітень 2009 року вартість дизельного мастила марки СЕЛЕНА 20W30 в кількості 548кг становить 1214 грн. 37 коп., а дизельного палива марки «3-0,2-25» у кількості 228 літрів -999 грн. 10 коп.

Відповідно до квитанції серії 02АААД №307086 від 24 квітня 2009 року ОСОБА_3, в якості відшкодування завданої його діями шкоди, вніс на рахунок військової частини А4249 2213 грн. 47 коп.

Таким чином, дії ОСОБА_3, який, займаючи посаду командира військової частини А4249В, та користуючись цим, 28 січня та 4 квітня 2009 року незаконно заволодів паливо - мастильними матеріалами, вартістю 2213 грн. 47 коп., які перебували у його віданні, суд кваліфікує за ч. 2 ст. 410 КК України, як привласнення іншого військового майна військовою службовою особою із зловживанням службовим становищем, вчинене повторно.

Призначаючи покарання підсудному, суд враховує його з’явлення із зізнанням, щире каяття, активне сприяння розкриттю злочину, добровільне відшкодування завданого збитку, крім того, приймає до уваги суд і те, що по військовій службі ОСОБА_3 характеризується виключно позитивно, злочин вчинив вперше, має на утриманні двох неповнолітніх та одну малолітню дитину.

Наведені обставини суд визнає не лише пом’якшуючими відповідальність ОСОБА_3, а й такими, що істотно знижують ступінь тяжкості вчиненого злочину, внаслідок чого, з урахуванням особи винного, суд приходить до висновку про можливість застосувати до нього ст. 69 КК України, призначивши більш м’який вид

покарання, не зазначеного в санкції ст. 410 ч. 2 КК України, а саме, призначивши йому покарання у вигляді штрафу, передбаченого ст. 53 того ж Кодексу, та враховуючи тяжкість вчиненого ОСОБА_3 злочину, та його майновий стан, слід прийти до висновку про накладення на нього мінімального розміру штрафу.

На підставі викладеного, керуючись статтями 323,324 КПК України, суд,

ЗАСУДИВ:

ОСОБА_3 визнати винним у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 410 КК України, на підставі якої, з урахуванням ст. 69 та 53 того ж Кодексу, призначити йому покарання у виді штрафу в розмірі тридцяти неоподаткованих мінімумів доходів громадян, на суму 510 грн.

Запобіжний захід СОКИРІ - підписку про невиїзд - скасувати.

Речові докази у справі: накладну №8 від 26 січня 2009 року - зберігати в матеріалах кримінальної справи; журнал вахтового моториста військової частини А4249В - передати за належністю до військової частини А4249В; автомобіль «FORD SIERRA» д.н. НОМЕР_1, який знаходиться на відповідальному зберіганні ОСОБА_3 - вважати переданим за належністю.

На вирок може бути подана апеляція до військового апеляційного суду Військово-Морських Сил через військовий місцевий суд Сімферопольського гарнізону протягом п’ятнадцяти діб з моменту його проголошення.