Справа №2-5171/10

РІШЕННЯ

Іменем УКРАЇНИ

                 20 серпня 2010 року Ворошиловський районний суду м. Донецька у складі:

      головуючої - судді Переверзєвої Л.І.,

      при секретарі – Щукіній О.В.,

           розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Донецьку цивільну справу  за позовом ОСОБА_1 до управління Пенсійного фонду України у Ворошиловському районі м. Донецька про нарахування щомісячної доплати, як дитині війни, -

ВСТАНОВИВ:

            22.06.2010 року позивач звернувся  до суду з позовом до управління Пенсійного фонду України у Ворошиловському районі м. Донецька про нарахування щомісячної доплати, як дитині війни.

            В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що він народився ІНФОРМАЦІЯ_1, відповідно до ст. 1 Закону України № 2195-1V від 18 листопада 2004 року «Про соціальний захист дітей війни» є дитиною війни. Згідно зі ст. 6 зазначеного Закону з першого січня 2006 року йому повинна виплачуватися щомісячна соціальна допомога у розмірі 30% мінімальної пенсії за віком.

           Верховна рада України своїм Законом України № 3235 - 1V від 20.12.2005р. «Про Державний бюджет України на 2006 рік», ст. 77 та ст. 110  та Законом України № 489 – V від 19.12.2006 року «Про Державний бюджет України на 2007 рік», ст. 71 п. 12, а також ст. 41 Закону України “Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України” призупинила дію ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни».

    Однак Конституційний Суд України своїм рішенням № 6рп/2007 від 09.07.2007 р. по справі № 1-29/2007 р., керуючись ст. ст. 147, 150, 152 Конституції України та ст. ст. 45, 51, 61, 63, 65 Закону України «Про Конституційний Суд України», вирішив: п. 1 визнати таким, що не відповідає Конституції України  і є неконституційним положенням Закону України «Про Державний бюджет України на 2007 рік» п. 12 ст. 71, яким зупинено дію ст. 6 Закону України № 2195 - 1V від 18 листопада 2004 року «Про соціальний захист дітей війни»; п. 3 положення ст. 71 Закону України «Про Державний бюджет України на 2007 рік», № 489 – V від 19.12.2006 р. визначений неконституційним; п. 5 рішення Конституційного Суду України в цій справі має преюдиціальне значення для суддів загальної юрисдикції при розгляді ними позовів у зв’язку з правовідносинами, які виникли внаслідок дій положень статей зазначених законів, що визнані неконституційними, п. 6 рішення Конституційного Суду України є обов’язковим до виконання на території України, остаточним і не може бути оскарженим. Відповідно до ч. 2 ст. 3 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» державні соціальні гарантії дітям війни, встановлені цим Законом, не можуть бути обмежені, або скасовані іншими нормативно-правовими актами. Згідно ч. 2 ст. 19 та ч. 3 ст. 22 Конституції України органами державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов’язані діяти на підставі в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законом України. Таким чином, зважаючи на вищевикладене, невиплата йому соціальної допомоги, передбаченої ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», є протиправною і такою, що суперечить Конституції України та Законам України.

            Розмір соціальної допомоги відповідно до ст. 6 Закону України “Про соціальний захист дітей війни” становить 30 % мінімальної пенсії за віком. Мінімальна пенсія за віком відповідно до ст. 28 Закону України “Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування” встановлюється у розмірі прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність.

            Просить суд відновити пропущений строк  для звернення до суду з позовом, зобов’язати Управління пенсійного фонду в Ворошиловському районі  м. Донецька провести нарахування щомісячної доплати до пенсії в розмірі 30 % мінімальної пенсії за віком з 01.01.2007року по 31.12.2009 року.

             Позивач у судове засідання не з’явився, надав суду заяву про розгляд справи без його участі.

              Представник відповідача в судове засідання не з’явився, надав суду заперечення на позов, в яких зазначив що Закон України "Про соціальний захист дітей війни" в ст.7 чітко визначив, що фінансове забезпечення державних соціальних гарантій, передбачених цим Законом, здійснюється за рахунок коштів Держанного бюджету України. Ч. 2 ст. 95 Конституції України встановлює, що виключно законом про Державний бюджет України визначаються будь-які видатки держави на загальносуспільні потреби, розмір і цільове спрямування цих видатків. Згідно ч. 5 ст. 18 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" страхові внески не можуть зараховуватися до Державного бюджету України, бюджетів інших рівнів, не підлягають вилученню з Пенсійного фонду або з Накопичувального фонду і не можуть використовуватися на цілі не передбачені цим Законом. Кошти Пенсійного фонду не включаються до складу Державного бюджету України і не підлягають оподаткуванню (ч.2 ст.72 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування"). Відповідно до ч. 2 ст. 73 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" забороняється використання коштів Пенсійного фонду для оплати договорів страхування довічних пенсій і одноразових виплат та на цілі не передбачені цим Законом. Рішенням Конституційного Суду України від 09.07.2007 року у справі № 1-29/2007 (справа про соціальні гарантії громадян) визнано не конституційними положення п. 12 ст.71. ст.1 II Закону України «Про державний бюджет України на 2007 рік» та ці положення втратили чинність. Таким чином, норми ст. 6 Закону України "1 Іро соціальний захист дітей війни" є діючими з 09.07.2007. Разом з тим. Законом України «Про державний бюджет України на 2007 рік» не передбачені виплати відповідно до Закону України "Про соціальний захист дітей війни". Закон України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" вказує на те, що мінімальний розмір пенсії за віком за наявності у чоловіків 25, а у жінок - 20 років страхового стажу встановлюється у розмірі прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, визначеного законом (ч. 1 ст. 28). Проте частиною 3 цієї етапі встановлено, то мінімальний розмір пенсії за віком, встановлений абзацем першим частини І цієї стані застосовується виключно для визначення розмірів пенсій, призначених згідно з цим Законом, а тому щодо пенсіонерів, яким доплата до пенсій призначена за іншими спеціальними законами, у тому числі і на підставі Закону України "Про соціальний захист дітей війни", зазначений у частині 1 етапі 28 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" розмір мінімальної пенсії за віком не застосовується. Розмір доплати до пенсії, встановлений ст.6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни", був визначений, виходячи з розміру мінімальної пенсії за віком, який для цієї категорії пенсіонерів законодавчо встановлений не був. Положення частини 3 ст. 28 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" щодо встановлених обмежень застосування розміру мінімальної пенсії за віком, визначеного частиною 1 цього Закону. Конституційним Судом України такими, що не відповідають Конституції України, не визнавалися, а тому підлягають виконанню. Отже вимоги про те, що базова мінімальна пенсія за віком при обчисленні доплати до пенсії з урахуванням положень ст. 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни" новина визначатися згідно із Законом України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" суперечить законодавству, що підлягає застосуванню до спірних правовідносин. Просив суд розглянути справу у його відсутність.

            Суд, дослідивши матеріали справи, вважає, що позов підлягає частковому задоволенню, виходячи з наступних підстав.  

  Відповідно до Закону України „Про соціальний захист дітей війни” до дітей війни віднесені особи, які є громадянами України та яким на час закінчення Другої світової війни (02 вересня 1945 року) було менше 18 років.  

  Позивач віднесений до категорії дітей війни, знаходиться на обліку в Управлінні Пенсійного фонду України в Ворошиловському районі м. Донецька, що підтверджується відповідним НОМЕР_1

 Враховуючи зазначений статус позивача, він, відповідно до ст. 6 Закону України „Про соціальний захист дітей війни” має право на отримання державної соціальної підтримки, а саме підвищення до пенсії в розмірі 30 % мінімальної пенсії за віком.

  Відповідно до ст. 6 Закону України „Про соціальний статус дітей війни”, дітям війни пенсії або щомісячне довічне грошове утримання чи державна соціальна допомога, що виплачується замість пенсії, підвищується на  30 відсотків мінімальної пенсії за віком.  

 Згідно ст. 7 Закону України „Про соціальний захист дітей війни”, фінансове забезпечення державних соціальних гарантій, передбачених цим Законом, здійснюється за рахунок коштів Державного бюджету України.  

Стосовно позовних вимог щодо здійснення позивачу доплати до пенсії за 2007 рік, суд вважає їх підлягаючими частковому задоволенню, з таких підстав.  

 Відповідно до п. 12 ст. 71 Закону України „Про Державний бюджет на 2007 рік”, дію статті 6 Закону України „Про соціальний захист дітей війни”, з урахуванням ст. 111 цього Закону, було зупинено.  

 Рішенням Конституційного Суду України від 09.07.2007 року за № 6-рп/2007, визнано таким, що не відповідає Конституції України (є неконституційним) положення п. 12 ст. 71 Закону України „Про Державний бюджет на 2007 рік”, яким зупинено дію ст. 6 Закону України „Про соціальний захист дітей війни”, з урахуванням ст. 111 цього Закону.  

 Рішення Конституційного Суду України у цій справі має преюдиціальне значення для судів загальної юрисдикції при розгляді ними позовів у зв'язку з правовідносинами, які виникли  внаслідок дії положень статей зазначеного закону, що визнані неконституційними. Рішення Конституційного Суду України є обов'язковим до виконання на території України, остаточним і не може бути  оскаржене.  

 Відповідно до ч. 2 ст. 152 Конституції України закони, інші правові акти або їх окремі положення, що визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом рішення про їх неконституційність.  

 Виходячи з приписів ч. 2 ст. 152 Конституції України та дати ухвалення рішення Конституційним Судом України Управління Пенсійного фонду України в Ворошиловському районі м. Донецька повинно було нараховувати та сплачувати позивачу доплату до пенсії, передбачену ст. 6 Закону України „Про соціальний захист дітей війни” з 09.07.2007 року, оскільки з моменту ухвалення Конституційним Судом України рішення щодо неконституційності пункту 12 статті 71 Закону України „Про Державний бюджет України”, ця норма втратила чинність та не підлягала застосуванню. Отже, відповідач з 09.07.2007 року мав діяти у відповідності з приписами діючої норми ст. 6 Закону України „Про соціальний захист дітей війни”, нараховувати та здійснювати позивачу відповідні доплати.

 Стосовно позовних вимог щодо здійснення позивачу доплати до пенсії за 2008 рік, суд вважає їх такими, що підлягають до задоволення з наступних підстав.

 Відповідно до п. п. 41 розділу 2 Закону України „Про Державний бюджет на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України” текст статті 6 Закону України „Про соціальний захист дітей війни” викладено в наступній редакції: „Дітям війни (крім тих, на яких поширюється дія Закону України „Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту”) до пенсії або щомісячного довічного грошового утримання чи державної соціальної допомоги, що виплачується замість пенсії, виплачується підвищення у розмірі надбавки, встановленої для учасників війни. Ветеранам війни, які мають право на отримання підвищення до пенсії або щомісячного довічного грошового утримання чи державної соціальної допомоги, що виплачується замість пенсії, відповідно до цього Закону та Закону України „Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту” дане підвищення провадиться за їх вибором згідно з одним із законів”.

 Рішенням Конституційного Суду України від 22.05.2008 року за № 10-рп2008 року, визнано таким, що не відповідає Конституції України (є неконституційним) положення п. п. 41 розділу 2 Закону України „Про Державний бюджет на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України”.

 Таким чином, на підставі рішення Конституційного Суду України від 22.05.2008 року та приписів ч. 2 ст. 152 Конституції України районне управління Пенсійного фонду України за місцем проживання позивача з 22.05.2008 року повинно було діяти у відповідності з приписами діючої норми ст. 6 Закону України „Про соціальний захист дітей війни”, нараховувати та здійснювати позивачу доплату до пенсії у розмірі 30% мінімальної пенсії за віком.

 Між тим, до 22.05.2008 року, тобто до ухвалення зазначеного рішення Конституційним Судом України, відповідач, здійснюючи позивачу доплати, передбачені ст. 6 Закону України „Про соціальний захист дітей війни” в редакції від 01.01.2008 року, з урахуванням  п. п. 41 розділу 2 Закону України „Про Державний бюджет на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України”, діяв на підставі та у відповідності з діючою нормою зазначених законів, а тому позовні вимоги щодо стягнення доплати до пенсії у розмірі 30% мінімальної пенсії за віком з 01.01.2008 року по 21.05.2008 року задоволенню не підлягають.

 Стосовно позовних вимог щодо здійснення позивачу доплати до пенсії за 2009 рік, суд вважає їх такими, що не підлягають задоволення., оскільки позивачка зазначила в позові, що вона отримала щомісячну державну допомогу з 01.01.2009 року по 31.12.2009 року, тому вимоги в цій частині є безпідставними та в задоволенні яких необхідно відмовити.

Відповідно до ч. 2 ст. 6 Конституції України органи законодавчої, виконавчої та судової влади здійснюють свої повноваження у встановлених Конституцією межах і відповідно до законів України.  

 Згідно абз. 1 п. 1 Положення про Пенсійний фонд України, затвердженого Указом Президента України від 01.03.2002 року за № 121/2001 Пенсійний фонд України є центральним органом виконавчої влади.  

 Пунктом  1.1 Положення про управління Пенсійного фонду України в районах, містах і районах у містах, затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України від 30.04.2002 року за № 8-2 управління Пенсійного фонду  України у районах, містах і районах у містах є органами Пенсійного фонду України, підвідомчими відповідно головним управлінням цього фонду в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі, що разом з цими управліннями утворюють систему органів Пенсійного фонду України та мають завданням - забезпечення призначення та виплати пенсії.  

 Отже, обов'язок по нарахуванню та виплати доплати до пенсії, яка передбачена Законом України „Про соціальний захист дітей війни”, покладено саме на органи Пенсійного фонду України.  

 Враховуючи, що держава взяла на себе обов'язок щодо виплати позивачу 30 % доплати до пенсії та поклала виконання цього обов'язку на центральний орган виконавчої влади – Пенсійний фонд України, який діє через свої місцеві органи, що входять в систему його органів, але вони не вчинили жодної дії для нарахування цих коштів та їх виплати, суд вважає, що вони не виконали своїх повноважень без поважної причини.  

  Виходячи із системного аналізу приписів Конституції України та наведених нормативно-правових актів, суд вважає безпідставними посилання відповідача на відсутність коштів, як на обґрунтування правомірності  невиконання  своїх зобов'язань перед позивачем.  

  Отже, відсутність коштів у відповідача, який не вчинив жодної дії щодо їх отримання для забезпечення виконання своїх зобов'язань або невиконання іншим органом виконавчої влади свого обов'язку щодо виділення коштів на здійснення позивачу виплат, гарантованих йому Конституцією України, не є підставою для відмови в задоволенні позову та визнання правомірними дій або бездіяльності відповідача.

  Між тим, виходячи зі змісту позову та для повного захисту прав позивача, за захистом яких він звернувся до суду, суд вважає за необхідне визнати протиправною бездіяльність Управління Пенсійного фонду України в Ворошиловському районі м. Донецька по не виконанню приписів статті 6 Закону України „Про  соціальний захист дітей війни”, яка призвела до порушення прав позивача на своєчасне  нарахування та отримання доплати до пенсії.  

  При цьому, суд, враховуючи, що позивач отримує пенсію за віком, зобов'язує відповідача нарахувати  не державну соціальну допомогу, як то він просить, а доплату до призначеної пенсії.  

  Вимоги позивача щодо виплати конкретної суми на вимогах закону не базуються, оскільки розрахунок та виплата певної суми є обов'язком відповідача, а не суду.

  Відповідно до п. 34 ст. 4 Декрету Кабінету Міністрів України „Про Державне мито” від 21.01.1993 року № 7-93 органи Пенсійного фонду України звільнені від сплати державного мита.

  Пунктом 5 ч. 3 ст. 81 ЦПК України передбачено, що не підлягають оплаті витрати на інформаційно-технічне забезпечення у справах про: відшкодування шкоди, завданої особі незаконними рішеннями, діями чи бездіяльністю органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, їх посадовою особою, а так само незаконними рішеннями, діями чи бездіяльністю органів дізнання, досудового слідства, прокуратури або суду.

           На   підставі Конституції України, Закону України „Про соціальний захист дітей війни”, Закону України „Про Державний бюджет України на 2007 рік”, постанови Кабінету Міністрів України „Про деякі питання соціального захисту окремих категорій громадян” № 530 від 28.05.2008 року, Рішення Конституційного Суду України від 09 липня 2007 року №6-рп/2007, Закону України „Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України”, Рішення Конституційного Суду України № 10-рп/2008 від 22.05.2008 року, Закону України „Про Державний бюджет України на 2009 рік”, , Декрету Кабінету Міністрів України „Про Державне мито”, ст. ст. 1, 10, 11, 14, 60, 64, 81, 208, 209, 212-215, 294 ЦПК України, суд, -

ВИРІШИВ:

  Позов ОСОБА_1 до Управління Пенсійного фонду України у Ворошиловському районі м. Донецька про стягнення недоплаченої щомісячної державної соціальної допомоги, як дитині війни – задовольнити частково.

  Стягнути з Управління Пенсійного фонду України в Ворошиловському районі м. Донецька на користь ОСОБА_1 надбавку до пенсії в розмірі 30% мінімальної пенсії за віком з розміру, встановленого ч. 1 ст. 28 Закону України „Про загальнообов'язкове пенсійне страхування” за період з 09 липня 2007 року по 31 грудня 2007 року, з 22 травня 2008 року по 11 серпня 2008 року, з 01 січня 2010 року по 20 серпня 2010 року включно з урахуванням фактично отриманих позивачем сум.

 В іншій частині позовних вимог ОСОБА_1 – відмовити.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом десяти днів з дня проголошення рішення.

          Суддя Ворошиловського районного

                            суду Донецька Л.І. Переверзєва

Довідка: Рішення набрало чинності 31.08.2010 року

                Оригінал знаходиться в справі №2-5171/10

Суддя: