Справа № 22а – 7602 Головуючий у І інстанції Сидоренко З.С.
Категорія: 57 Доповідач Собіна І.М.
Р І Ш Е Н Н Я
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
15 вересня 2010 року м. Рівне
Колегія суддів судової палати в цивільних справах апеляційного суду Рівненської області в складі:
головуючого судді Собіни І.М.
суддів: Пашкевича О.Є., Хилевича С.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за апеляційною скаргою управління Пенсійного фонду України в Дубровицькому районі Рівненської області на постанову Дубровицького районного суду від 23 грудня 2009 року у справі за позовом ОСОБА_1 до управління Пенсійного фонду України в Дубровицькому районі Рівненської області про поновлення пропущеного строку та про стягнення недоплаченої щомісячної соціальної допомоги «Дітям війни»,
ВСТАНОВИЛА:
Постановою Дубровицького районного суду від 23 грудня 2009 року позов задоволено частково.
Стягнуто з управління Пенсійного фонду України в Дубровицькому районі Рівненської області на користь ОСОБА_1 підвищення до пенсії в розмірі 30 відсотків мінімальної пенсії за віком за період з 2 квітня по 31 грудня 2006 р., з 9 липня по 31 грудня 2007 р. та з 22 травня 2008 р. по 31 грудня 2008 року включно в сумі 2398,15 грн.
В задоволенні решти позовних вимог відмовлено.
У поданій на постанову апеляційній скарзі відповідач вказує , що Управління виконало свої функції відносно виплати допомоги позивачу у 2006 - 2007 роках у повному обсязі і всі кошти отримані відповідачем з Державного бюджету на ці цілі виплачені дітям війни згідно ст.95 Конституції, ст. 87 Бюджетного кодексу, Закону України "Про соціальний захист дітей війни".
Просить оскаржувану постанову скасувати та відмовити в позові.
Колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню частково, оскільки місцевий суд при вирішенні справи порушив норми матеріального права.
Судом першої інстанції встановлено, що позивач ОСОБА_1 відноситься до категорії дітей війни і знаходиться на обліку у відповідача.
Відповідно до ст. 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни" дітям війни пенсії підвищуються на 30 відсотків мінімальної пенсії за віком.
Згідно з положеннями вказаного Закону України пенсія позивачці повинна виплачуватись із збільшенням її на 30% мінімальної пенсії за віком.
При цьому колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що розмір мінімальної пенсії за віком необхідно обчислювати відповідно до ч. 1 ст. 28 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування», оскільки чинним законодавством не встановлено іншого, крім передбаченого ч. 1 цієї статті, мінімального розміру пенсії за віком.
Пунктом 17 ст. 77 Закону України "Про Державний бюджет України на 2006 рік" зупинено на 2006 рік дію статті 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни". Законом України від 19.01.2006 № 3367-IV внесені зміни до Закону України "Про Державний бюджет України на 2006 рік", відповідно до яких виключено пункт 17 ст. 77, а ст. 110 викладена в іншій редакції. Зокрема встановлено, що державна соціальна підтримка дітей війни, передбачена статтею 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни", запроваджується у 2006 році поетапно, за результатами виконання бюджету у першому півріччі, у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України за погодженням з Комітетом Верховної Ради України з питань бюджету.
Оскільки Кабінет Міністрів України у 2006 році не визначив порядку нарахування та виплати надбавки до пенсії, передбаченої статтею 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни", то вимоги позивача стосовно такої виплати у зазначеному році задоволенню не підлягають.
Суд першої інстанції на вказане уваги не звернув і прийшов до помилкового висновку про неправомірність дій відповідача у 2006 році і без законних на те підстав зобов’язав відповідача за період з 2 квітня по 31 грудня 2006 року нарахувати та виплатити позивачу пенсію у розмірі, збільшеному відповідно до Закону України "Про соціальний захист дітей війни».
Враховуючи зазначене, колегія суддів апеляційної інстанції прийшла до висновку, що постанова місцевого суду була ухвалена з порушенням норм матеріального права, що є підставою для скасування рішення місцевого суду та ухвалення нового рішення про відмову в позові в частині визнання неправомірними дій відповідача у проведенні нарахування та виплати надбавки до пенсії встановленої для дітей війни за період з 2 квітня 2006 року по 31 грудня 2006 року.
Дію ст. 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни" з урахуванням статті 111 Закону України "Про Державний бюджет України на 2007 рік" відповідно до пункту 12 частини першої статті 71 Закону України "Про Державний бюджет України на 2007 рік" було призупинено на 2007 рік.
Рішенням Конституційного Суду України від 9 липня 2007 № 6-рп/2007 визнано такими, що не відповідають Конституції України, пункт 12 статті 71 та статті 111 Закону України "Про Державний бюджет України на 2007 рік".
Отже, в період з 9 липня 2007 року по 31 грудня 2007 року відповідач був зобов’язаний нарахувати та виплатити позивачу пенсію в розмірі, встановленому статтею 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни".
Відповідно до рішення Конституційного Суду України від 22.05.2008 р. положення пункту 41 розділу ІІ Закону України «Про державний бюджет України на 2008 р. та про внесення змін до деяких законодавчих актів України» від 28.12.2007 р. визнанні такими, що не відповідають Конституції України, тобто є неконституційними.
Отже, в період з 22 травня 2008 року по 31 грудня 2008 року відповідач був зобов’язаний нарахувати та виплатити позивачу пенсію в розмірі, встановленому статтею 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни".
Крім того, колегія суддів вважає помилковим визначення судом конкретного розміру заборгованого підвищення до пенсії, що підлягає виплаті позивачу.
З огляду на положення ст.ст. 21, 105, 162 КАС України адміністративний позов може містити вимоги щодо визнання незаконними рішення, дії чи бездіяльність відповідача, зобов'язання вчинити певні дії, відшкодувати шкоду, заподіяну незаконними рішеннями, дією чи бездіяльністю.
Встановивши, що відповідач у справі порушив норми права, які регулюють спірні правовідносини, місцевий суд повинен був визнати такі дії протиправними і зобов'язати відповідача провести нарахування та виплату належних позивачу сум відповідно до закону, а не ухвалювати рішення про стягнення чи виплату їх конкретних розмірів.
Враховуючи вказане, колегія суддів прийшла до висновку, що постанова місцевого суду в частині зобов’язання відповідача виплатити позивачу конкретну суму надбавки до пенсії підлягає зміні шляхом виключення із резолютивної частини постанови вказівки на конкретну суму грошових коштів.
Керуючись ст. 15, ч. 2 ст. 3041, п. 2 ч.1 ст. 307, ст. 308, ст. 309, ст. 315 , ст. 316, ст. 317, ЦПК України, п.2 розділу II Прикінцевих та перехідних положень Закону України N 1691-VI « Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо підвідомчості справ, пов'язаних із соціальними виплатами» від 18 лютого 2010 року, ст. 28 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» колегія суддів,
ВИРІШИЛА :
Апеляційну скаргу управління Пенсійного Фонду України в Дубровицькому районі Рівненської області задовольнити частково.
Постанову Дубровицького районного суду від 23 грудня 2009 року в частині стягнення з управління Пенсійного фонду України в Дубровицькому районі Рівненської області на користь ОСОБА_1 підвищення до пенсії в розмірі 30 відсотків мінімальної пенсії за віком за період з 2 квітня по 31 грудня 2006 р. скасувати, в задоволенні позовних вимог в цій частині відмовити.
Постанову Дубровицького районного суду від 23 грудня 2009 року в частині стягнення з управління Пенсійного фонду України в Дубровицькому районі Рівненської області на користь ОСОБА_1 підвищення до пенсії в розмірі 30 відсотків мінімальної пенсії за віком у конкретно визначеній грошовій сумі - змінити, виключивши із резолютивної частини постанови слова «в сумі 2398,15 грн. (дві тисячі триста дев’яносто вісім гривень 15 копійок)», зобов’язавши управління Пенсійного фонду України в Дубровицькому районі Рівненської області нарахувати та виплатити ОСОБА_1 підвищення до пенсії в розмірі 30 відсотків мінімальної пенсії за віком відповідно до ст. 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни" за періоди: з 9 липня 2007 року по 31 грудня 2007 р. та з 22 травня 2008 р. по 31 грудня 2008 року.
В решті оскаржувану постанову залишити без змін.
Рішення апеляційного суду є остаточним і касаційному оскарженню не підлягає.
Головуючий :
Судді: