Справа №22ц- 5269 /2010 р.                                                            Головуючий в І інстанції

Категорія: 57                                                                                               Берлімова Ю.Г.

                                                                                                      Доповідач: Капітан І.А.

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

2010  року вересня  місяця 02  дня колегія суддів судової плати в цивільних справах апеляційного суду Херсонської області в складі:

                                                                   Головуючого :          Капітан І.А.

                            Суддів : Полікарпової О.М.

Цуканової І.В.

                                  при секретарі :  Валігурській Л.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Херсоні цивільну справу за апеляційною скаргою управління Пенсійного фонду України в Іванівському районі Херсонської області на рішення Іванівського районного суду Херсонської області від 26 липня  2010 року в справі за позовом ОСОБА_3  до управління Пенсійного фонду України в Іванівському районі Херсонської області про визнання бездіяльності неправомірною та зобов’язання вчинити певні дії,

в с т а н о в и л а:

В червні  2010 року ОСОБА_3  звернулася до суду з вищевказаним позовом, в якому зазначала, що відповідно до Закону України від 18.11.2004 р. «Про соціальний захист дітей війни» вона є дитиною війни. Ст. 6 зазначеного вище Закону дає їй право на щомісячну допомогу в розмірі 30% мінімальної пенсії за віком, яку вона не отримує з 01.01.2006 р. З 01.01.2008 р. отримує 10% соціальної допомоги як дитині війни. Після того, як довідалася про порушення своїх прав, звернулася до управління Пенсійного фонду в Іванівському районі Херсонської області (далі - Управління) із заявою про виплату вищевказаної соціальної допомоги в розмірі 30%, в задоволенні якої було відмовлено.    

Просила визнати бездіяльність Управління по нарахуванню та виплаті їй щомісячного підвищення на 30% мінімальної пенсії за віком, передбаченої ст.6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» неправомірною. Зобов’язати відповідача провести перерахунок пенсії і забезпечити нарахування та виплату недоплаченої соціальної допомоги на її користь з 01.01.2007 р. по 31.12.2009 р. в розмірі 30% щомісячно.

Рішенням Іванівського районного суду Херсонської області від 26 липня                 2010 року позов ОСОБА_3  задоволено частково. Визнано неправомірною бездіяльність Управління щодо перерахунку і виплати щомісячного підвищення на 30% мінімальної пенсії за віком, передбаченого ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни». Зобов’язано Управління нарахувати та виплатити ОСОБА_3  щомісячну недоплачену державну соціальну допомогу як дитині війни в розмірі 30% мінімальної пенсії за віком з розміру, встановленого ч. 1 ст. 28 закону України «Про загальнообов’язкове пенсійне страхування», за період часу з 09.07.2007 р. по 31.12.2007 р., з 22.05.2008 р. по 31.12.2008 р. та з 01.01.2009 р. по 31.12.2009 р. з урахуванням виплачених 10%. В задоволенні іншої частини позовних вимог відмовлено.

В апеляційній скарзі Управління, посилаючись на неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального права, просило скасувати рішення Іванівського районного суду Херсонської області від 26 липня  2010 р. та постановити нове рішення, яким відмовити  позивачу в задоволенні позову.

Заслухавши доповідача, перевіривши матеріали справи та законність рішення суду в межах доводів апеляційної скарги та заявлених позовних вимог, колегія суддів вважає її такою, що не підлягає задоволенню з наступних підстав.

З матеріалів справи вбачається, що ОСОБА_3  має статус дитини війни              (а.с. 7 ), а тому відповідно до ст.6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» пенсії або щомісячне грошове утримання чи державна соціальна допомога, що виплачується замість пенсії, підвищуються на 30% мінімальної пенсії за віком.

Колегія суддів погоджується з висновком суду щодо часткового задоволення позовних вимог ОСОБА_3  за 2007-2009 роки, оскільки судом першої інстанції були вірно застосовані норми матеріального права.

Відповідно до ч. 2 ст. 152 Конституції України закони, інші правові акти або їх окремі положення, що визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України рішення про їх неконституційність.

Рішенням Конституційного Суду України від 09.07.2007 р. визнано таким, що не відповідає Конституції України (є неконституційним) положення Закону України «Про Державний бюджет на 2007 рік», яким зупинено дію ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни».

Рішенням Конституційного суду України від 22.05.2008 р. визнано такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними), положення Закону України «Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України», яким змінено редакцію ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни».

Законом України «Про Державний бюджет України на 2009 рік» дія ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» не зупинялася і будь-які обмеження щодо її застосування не встановлювалися.

Суд першої інстанції вірно дійшов висновку, що Управління повинно було нараховувати та сплачувати позивачу доплату до пенсії за період з 09.07.2007 р. до 31.12.2007 р., з 22.05.2008 р. до 31.12.2008 р., з 01.01.2009 р. до 31.12.2009 р. у відповідності з приписами норми ст.6 Закону України «Про соціальний захист дітей» в редакції 2004 р.

Отже, відповідач повинен був діяти у відповідності з приписами діючої норми           ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» від 18 листопада 2004 р., нараховувати та здійснювати позивачу відповідні доплати за період з 09.07.2007 р. по 31.12.2007 р., з 22.05.2008 р. по 31.12.2008 р., з 01.01.2009 р. по 31.12.2009 р.

Доводи апеляційної скарги щодо відсутності бюджетних коштів для повної реалізації програми з доплат дітям війни судом апеляційної інстанції до уваги не приймаються, оскільки питання фінансування цих видатків не є предметом спору. Проблеми надання бюджетних коштів управлінню Пенсійного фонду України для виконання покладених на нього обов’язків виходять за межі заявлених вимог. Також не приймаються до уваги доводи апелянта щодо можливого нецільового використання коштів Пенсійного фонду України, оскільки суд не приймав рішення про проведення виплат з власних джерел фінансування останнього.

Керуючись ст.ст. 303, 307, 308, 314, 315 ЦПК України, колегія суддів, -

у х в а л и л а:

Апеляційну скаргу управління Пенсійного фонду України в Іванівському районі Херсонської області відхилити.

Рішення Іванівського районного суду Херсонської області від 26 липня  2010 року залишити без змін.

Ухвала є остаточною і касаційному оскарженню не підлягає.

Головуючий:                                                               Судді: