РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 2-308 / 2010

11 серпня  2010 року  Славутицький міський суд Київської області  в складі :

Головуючого :     Малишенко Т.О., при секретарі :     Брагіда А.А.

За участю сторін :     Позивача  ОСОБА_1; відповідач не з’явився, треті особи не з’явилися.

Розглянувши у відкритому судовому засіданні  цивільну справу за  позовною заявою ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю “Відродження Полісся”  треті особи :  Управління Пенсійного Фонду України в м. Славутичі ;  Акціонерний комерційний банк  “Форум”  - про захист трудових прав, -

В С Т А Н О В И В :

Позивач звернувся до суд  з позовною заявою про  стягнення з відповідача  ТОВ фірма “ Відродження Полісся”  заборгованості  із заробітної плати, середнього заробітку за час  затримки розрахунку при звільненні,  компенсації втрати частини заробітку у зв’язку  з порушенням строків її виплати, індексації заробітної плати, моральної шкоди та стягнення на користь  третьої особи УПФУ в м, Славутичі   страхових внесків на  загальнообов’язкове державне пенсійне страхування. .

Свої вимоги позивач обґрунтовує тим, що вона була пов’язана трудовими  відносинами з відповідачем у період з  20.10.2003  року   по 03.12.2009 року .  Після звільнення з роботи  03.12.2009  року  за угодою сторін на підставі ст. 36 п.1 КЗпП України,   відповідач  за власної вини  та  всупереч вимогам законодавства в день звільнення і до цього часу не провів з нею повний розрахунок.  Зазначене  є також підставою для стягнення середньомісячного заробітку за час затримки розрахунку при звільненні. Оскільки заробітна плата  систематично виплачувалася з затримкою, то позивач вважає, що є підстави  для стягнення   компенсації втрати частини заробітку у зв’язку  з порушенням строків її виплати , індексації заробітної плати  та моральної шкоди.  Оскільки відповідачем не сплачено із її заробітку страхові внески до  фонду  загальнообов’язкового державного пенсійного страхування, вважає свої права на пенсійне забезпечення також порушеними.

У процесі розгляду справи позивачка змінювала та уточнювала свої позовні вимоги.  В результаті просить суд : стягнути заборгованість  по заробітній платі у розмірі – 16640 гривень 61 копійку;  середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні з 03.12.2009  року  по день проголошення рішення суду;  компенсацію втрати частини заробітної плати у зв’язку  з порушенням строків її виплати у розмірі -  1509 гривень 16 копійок;  індексацію заробітної плати  за період з жовтня 2003 року  по грудень 2009 року  у розмірі  1697 гривень 75 копійок;  зобов’язати відповідача   нарахувати та сплатити страхові внески  передбачені Законом України “Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування”  відповідно до укладеного нею трудового договору  за період з серпня  2007 року по грудень 2009 року і подати відомості до персоніфікованого обліку  інформаційних систем та мереж  Управління Пенсійного Фонду України в м. Славутичі у повному обсязі за вказаний період.

У судовому засіданні позивачка підтримала свої уточнені позовні вимоги у повному обсязі та просила їх задовольнити.

Відповідач до судового засідання не з’явився Про час та місце проведення попереднього судового засідання повідомлений  належним чином.

Третя особа  Акціонерний Комерційний банк “Форум” до судового засідання не з’явився Про час та місце проведення попереднього судового засідання повідомлений  належним чином.

Третя особа Управління Пенсійного Фонду України в м. Славутичі   до суду не  з’явилися.  Надали суду клопотання про розгляд справи без участі представника. Проти позовних вимог не заперечують, просять прийняти рішення відповідно до діючих норм законодавства.

Вимоги позивача  підлягають задоволенню в повному обсязі зі слідуючи підстав.

Судом встановлено, що позивачка відповідно до наказу №  п/К 000101 від 20.10.2003  року  була  прийнятий на роботу  до ТОВ фірма  “Відродження Полісся”  з 20.10.2003  року  у якості завідуючої комори  ( а/с 7 )  та наказом №  п/К-00319   від 03.12.2009  року   звільнена з роботи  03.12.2009  року   за угодою сторін  по ч.1 ст. 36 КЗпП ( а/с 8 ). У день звільнення відповідач всупереч вимогам ст. ст. 47, 116 КЗпП України  повний розрахунок з позивачем не провів.

Згідно довідки  Товариства з обмеженою відповідальністю фірми “Відродження Полісся” заборгованість по заробітній платі перед позивачем  після його звільнення, станом на 04.12.2009 року  складає  16840,61  грн. ( а/с 3 ).

 Як вбачається із довідки   відповідача,  заборгованість підприємства по виплаті заробітної плати перед позивачем почалася з листопада місяця 2008 року, тобто відповідачем тривалий час порушувалися вимоги ст.115 КЗпП України щодо  дотримання  встановлених законодавством термінів виплати заробітної плати найманим працівникам.

За таких обставин відповідач повинен  відповідно до вимог ст. 34 Закону України  “Про оплату праці “ компенсувати позивачу  втрату частини заробітної плати за весь період її затримки.   На підставі Закону України “Про  компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв’язку з порушенням строків їх виплати”  № 2050-111 від 19.10.2000 року  сума компенсації обчислюється шляхом  множення сум  нарахованого, але не виплаченого доходу за відповідний місяць на  індекс інфляції в період невиплати  доходу.  Враховуючи  зазначені  нормативні документи,  діючі  індекси інфляції в період затримки виплати заробітної плати, а також розрахунок  позивача  компенсація втрати  частини заробітної плати у зв’язку  з порушенням  строків їх виплати становить  - 1509, 16  грн., що  відповідачем не оспорюється.

Відповідно до ч. 1 ст. 117 КЗпП України у разі не виплати з вини власника або уповноваженого ним органу належних звільненому працівникові сум в день звільнення,  підприємство повинно сплатити працівникові його  середній заробіток за  весь час затримки.  Довідка відповідача  б/н від 25.12.2009 року  свідчить про те, що середньомісячний заробіток позивачки становить  2516,18 гривень, а середньоденний – 89,86 гривень.  За даними поданого позивачем  розрахунку  середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні по день слухання справи складає, виходячи із середньомісячного заробітку позивачки – 20668,60 гривень, що відповідачем  не оспорюється.

Судом також установлено, що відповідачем без належних на те підстав,  не проводилася індексація заробітної плати, яка передбачена  відповідно  до ст. 95 КЗпП України у встановленому законом порядку.  Відповідно до Закону України “Про індексацію грошових  доходів населення”  заробітна плата підлягає  підвищенню  відповідно до діючих рівнів інфляції. Відповідно до розрахунку позивача  сума індексації заробітної плати за період з жовтня 2003 року по  грудень 2009 року складає 1697,75 гривень, що відповідачем не оспорюється.

Зазначені суми підлягають стягненню з відповідача на користь позивача.

Ст.11 Закону України “Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування”  № 1058-ІУ від 09.07.2003 року , встановлено, що особи, які  працюють на підприємствах, установах, організаціях  створених відповідно до законодавства України незалежно від форм власності, підлягають  загальнообов’язковому  державному пенсійному страхуванню. Ст. 14 цього Закону визначено, що підприємства, установи, організації створені відповідно до законодавства України незалежно від форм власності,       зобов’язані на  підставі ст. 17 цього Закону:  зареєструватися в   територіальних органах  Пенсійного фонду незалежно від того, чи він веде  фактично господарську діяльність чи ні та чи проводить  розрахунки з оплати праці чи ні  - вести облік  виплат ( доходів) застрахованої особи ;  подавати звітність  територіальним органам Пенсійного Фонду в строки та порядку  за формою, встановленою Пенсійним Фондом;  та виконувати інші вимоги, передбачені цим законом , а також нормативно – правовими актами, прийнятими відповідно до вимог цього закону. Як видно із   індивідуальних відомостей  про застраховану особу від  09.08.2010 року  виданої позивачеві органом Пенсійного Фонду України м. Славутича , копія якої долучена до матеріалів справи, відповідач свої зобов’язання передбачені законодавством  не виконував, не нараховував та не сплачував необхідні внески  ні із сум заробітної плати, яку він виплачував  позивачеві за період з серпня 2007 року по жовтень 2008  року ні за період коли заробітну плату позивачеві  взагалі не виплачував : з листопада місяця 2008 року по грудень  місяць 2009 року. Оскільки,  відповідно до вимог законодавства України, за таких обставин,   період роботи у відповідача не  включається  до  стажу роботи позивача,  та зазначений період не  може бути в подальшому підставою для нарахування  йому  пенсії,  так як  за вказаний період не сплачено страхові внески, що визначено  ст. 1 Закону України “Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування”  № 1058-ІУ від 09.07.2003 року  та вкладається у поняття “Страховий стаж”, то є усі підстави вважати права позивача  в цій частині порушені та підлягають відновленню. Оскільки ст. 16  Закону України “Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування”  № 1058-ІУ від 09.07.2003 року  визначено, що громадяни   мають  право  у судовому порядку вимагати від   страхувальника  сплати  страхових внесків,  то  судом добуто усі підстави  для  зобов’язання відповідача  нарахувати усі належні до сплати суми відповідно до укладеного  трудового за весь період порушення його прав  з серпня місяця 2007  року по грудень місяць 2009 року включно   та сплатити  страхові внески,  передбачені  Законом України  “Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування”  № 1058-ІУ від 09.07.2003 року  і  подати відомості  до  персоніфікованого обліку  інформаційних систем та мереж  Управління Пенсійного Фонду України в м. Славутичі у повному обсязі за вказаний період і подати  відомості за встановленою формою.

Відповідно до ст. 237-1 КЗпП України відшкодування моральної шкоди працівникові проводиться у разі,  якщо порушення його законних прав призвели до моральних страждань, втрати нормальних життєвих зв’язків і вимагають від нього додаткових зусиль для організації свого життя. Судом встановлено, що не невиплата заробітної плати призвела до того, що позивачка постійно прикладає зусилля , щоб вийти із скрутного становища, оскільки її заробіток є єдиним  доходом сім’ї. Весь час їй доводилося брати гроші у знайомих та родичів гроші в борг для забезпечення необхідним для життя себе та свою сім’ю. . Дана ситуація досить негативно відображається на її психологічному стані, внаслідок чого вона зазнала моральних страждань.

Виходячи з характеру порушень прав позивача та тривалості його моральних страждань, суд оцінює розмір відшкодування моральної шкоди на суму  3000 гривень.

На підставі  ст.  88 ЦПК України стягненню з відповідача підлягає судовий збір на користь держави в розмірі, передбаченому ст. 3 Декрету Кабінету Міністрів України “Про державне мито” № 007-93 від 21.03.1993 р.  та витрати на інформаційно – технічне забезпечення   судового процесу.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 10,11,209,213-215,218 ЦПК України,  ст. 47,116,117, 237-1 КЗпП України,  Закону України “Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування”   суд ,-

В И Р І Ш И В :

Позов задовольнити.

Стягнути  з Товариства з обмеженою відповідальністю фірма “Відродження Полісся”  на користь ОСОБА_1  заборгованість по заробітній платі у сумі – 16840  гривень 61  копійка ; середній заробіток  за час затримки розрахунку при звільненні  - 20668 гривень  60  копійок;  компенсацію  втрати частини заробітної плати у зв’язку з порушенням строків її виплати  – 1509 гривень 16 копійок ; індексацію заробітної плати  за період з жовтня 2003 року по  грудень 2009 року  у сумі – 1697 гривень 75 копійок;  моральну шкоду  -  3000 гривень; всього – 43716  гривень  12 копійок.

Зобов’язати Товариство  з обмеженою відповідальністю фірму  “Відродження Полісся” нарахувати та сплатити страхові внески на суми оплати праці   ОСОБА_1,   передбачені Законом України “Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування”  відповідно до укладеного нею трудового договору  за період з серпня  2007 року по грудень 2009 року і подати відомості до  персоніфікованого обліку  інформаційних систем та мереж  Управління Пенсійного Фонду України в м. Славутичі у повному обсязі за вказаний період.

 Стягнути  з Товариства з обмеженою відповідальністю фірма “Відродження Полісся”  судовий збір у розмірі – 437  гривень 16 копійок,  а також витрати  за інформаційно – технічне забезпечення   у сумі – 120  гривень.

Рішення суду може бути оскаржено  в апеляційному порядку  до апеляційного суду Київської області  через Славутицький міський суд Київської області протягом 10 днів з  моменту оголошення.

Суддя