Справа № 2-А-854/10/1512

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13 липня 2010 року

    Київський районний суд м. Одеси в складі:

        головуючого – судді         Салтан Л.В.

        при секретарі             Небесній О.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Одесі справу за адміністративним позовом

ОСОБА_1

до Київського РВ ОМУ ГУМВС України в Одеській області

про зобов’язання вчинити певні дії,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернувся до суду з адміністративним позовом до Відділу громадянства і реєстрації фізичних осіб Київського РВ ОМУ ГУМВС України в Одеській області про визнання бездіяльності незаконною та зобов’язання вчинити певні дії.

В ході судового засідання позивач надав до суду уточнену позовну заяву до Київського РВ ОМУ ГУМВС України в Одеській області про зобов’язання вчинити певні дії, а саме зобов’язати відповідача зареєструвати його місце проживання за адресою: АДРЕСА_1.

Позивач посилається на те, що він є власником будинку АДРЕСА_1 на підставі договору дарування від 26 грудня 2003 року та постійно проживає в вказаному будинку. В жовтні 2009 року він звернувся до відділу громадянства і реєстрації фізичних осіб Київського РВ ОМУ ГУМВС України в Одеській області із відповідною заявою про реєстрацію за місцем його постійного проживання, оскільки він зареєстрований за адресою : АДРЕСА_2, але ця квартира вже багато років йому не належить і він в ній фактично не проживає. Працівниками відділу громадянства і реєстрації фізичних осіб Київського РВ ОМУ ГУМВС України в Одеській області позивачу було відмовлено в усній формі в реєстрації за його постійним місцем проживання. Така відмова порушує конституційне право позивача щодо вільного вибору місця реєстрації та місця проживання, та інші його законні права, тому позивач був вимушений звернутися до суду за захистом своїх прав.

У судовому засіданні позивач позов підтримав.

Представник відповідача у судове засідання не з’явився, про час і місце слухання справи був повідомлений належним чином, надіслав до суду заяву про розгляд справи за його відсутності.

Вислухавши пояснення позивача, дослідивши матеріали справи, суд вважає, що позов підлягає задоволенню.

У судовому засіданні встановлено, що згідно з договором дарування від 26 грудня 2003 року, посвідченого приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу Плужник Г.О., реєстровий номер 11190, ОСОБА_1 є власником будинку з надвірними спорудами, що розташовані на земельній ділянці, загальною площею 290 кв. м, за адресою: АДРЕСА_1.

Відповідно до витягу про реєстрацію права власності на нерухоме майно №15893510 від 12 серпня 2007 року, виданого КП «ОМБТІ та РОН», ОСОБА_1 зареєстрував право власності на вказаний будинок. Згідно з державним актом на право власності на земельну ділянку серії НОМЕР_1 від 30 червня 2005 року ОСОБА_1 належить земельна ділянка № 5 площею 290 кв. м, яка знаходиться за адресою: АДРЕСА_1.

Згідно з листом Одеської дирекції поштамт – центр поштового зв’язку № 07-31/2721 від 16 грудня 2009 року будинку, що належить ОСОБА_1, можливо присвоїти поштову адресу: АДРЕСА_1.

Відповідно до ст. 33 Конституції України – кожному, хто на законних підставах перебуває на території України, гарантується свобода пересування, вільний вибір місця проживання.

Згідно з ч.2 ст. 6 Закону України «Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні»- для реєстрації місця проживання особою має бути подано письмову заяву. Частина 4 ст. 6 Закону України «Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні», передбачено, що заява про реєстрацію місця проживання є єдиною підставою для реєстрації місця проживання особи.

      Положеннями Постанови з питань оформлення документів та контролю щодо реєстрації місця проживання та перебування, затвердженої Наказом МВС України № 571 від 26 травня 2004 року, передбачено, що для організації обліку осіб за місцем проживання та перебування органи реєстрації повинні:- проводити реєстрацію фізичних осіб, які проживають та перебувають на відповідній території, що перебуває у сфері їх

обслуговування; - підтримувати інформаційні бази реєстраційного обліку населення в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі в актуальному стані;- надавати відомості про місце проживання та перебування фізичної особи, та персональні дані у випадках, передбачених законами України чи іншими нормативно-правовими актами, або за згодою самої особи;- у випадках відмови в реєстрації письмово повідомити заявнику про причину відмови.

Стаття 64 Конституції України передбачає, що Конституційні права і свободи людини і громадянина не можуть бути обмежені, крім випадків, передбачених Конституцією України.

Керуючись ст. 158, 159, 160, 161, 162, 163, 167, 186 КАС України, Постановою з питань оформлення документів та контролю щодо реєстрації місця проживання та перебування, затвердженої Наказом МВС України № 571 від 26 травня 2004 року, ч.2,ч.4 ст. 6 Закону України «Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні», ст. 33 Конституції України суд,-

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов ОСОБА_1 до Київського РВ ОМУ ГУМВС України в Одеській області про зобов’язання вчинити певні дії - задовольнити.

Зобов’язати Київський РВ ОМУ ГУМВС України в Одеській області поставити ОСОБА_1 на реєстраційний облік за місцем його постійного проживання, за адресою: АДРЕСА_1, після того, як ОСОБА_1 зніміться з реєстраційного обліку з попереднього місця проживання.

Постанова може бути оскаржена до Одеського апеляційного адміністративного суду шляхом подання до Київського районного суду м. Одеси заяви про апеляційне оскарження постанови суду протягом десяти днів з дня проголошення постанови, а також подання апеляційної скарги до Київського районного суду м. Одеси протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження.

Головуючий