Справа №2-0-36 2007 року
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
27 березня 2007 року Макарівський районний суд Київської
області в складі головуючого судді Устимчук М.Ю., при секретарі Нестерчук О.С., розглянувши у відкритому судовому засідання і залі суду смт. Макарів цивільну справу за заявою ОСОБА_1, заінтересована особа відділ у справах громадянства і міграції та реєстрації осіб Макарівського РА ГУ МВС України в Київській області про встановлення факту проживання на території України, -
ВСТАНОВИВ:
Заявник звернулась до Макарівського районного суду з вказаною заявою посилаючись на те, що вона народилась в м. Джезказган Нікопольського району Джезказганської області , республіки Казахстан ІНФОРМАЦІЯ_1року у громадян ОСОБА_2та ОСОБА_3, які на час її народження не перебували у зареєстрованому шлюбі, а тому при її народженні свідоцтво про її народження не виписували.
У 1979 році вона разом з своїми батьками переїхали в с. Колонщина Макарівського району Київської області, де проживає і по даний час.
Так, вона закінчила школу заочної форми навчання в смт. Макарів, з 1979 року почала свою трудову діяльність в колгоспі „ Ленінський шлях" с Колонщина Макарівського району Київської області , куди її прийняли без документів.
Незважаючи на вказане , що вона не має паспорта громадянина України, раніше паспорт також не отримувала.
Коли у 2006 році вона звернулась до паспортної служби Макарівського РВ ГУ МВС України їй відмовили у видачі паспорта у зв"язку з тим, що їй вже виповнилось 18 років .
Відповідно до ст.. 2 Закону України „ Про громадянство" від 08.10.1991 року з відповідними змінами, громадянами України є :
· усі громадяни колишнього СРСР , які на момент проголошення незалежності України ( 24 серпня 1991 року) постійно проживали на території України ;
· усі особи, які на момент набрання чинності Законом України „ Про громадянство „ ( 13 листопада 1991 року) постійно проживали в Україні, незалежно від раси, кольору шкіри, політичних, реблігійних та інших переконань, статі, етнічного та соціального походження, майнового стану , місця проживання, мовних чи інших ознак і не є громадянином інших держав.
Стаття 5 цього Закону визначає, що єдиним документом , який підтверджує громадянство України є паспорт громадянина України, який видається певній особі. На момент настання юридичних фактів , які конкретно визначені в ст.. 2 Закону і наведені у заяві я постійно проживав на території України , мав постійне місце проживання, працював і не був громадянином іншої будь-якої держави, тому з даних підстав він вважає себе повноправним громадянином України.
Оскільки, іншим способом окрім звернення до суду встановити факт її постійного проживання на території України загалом і конкретно на момент набрання чинності Законом України „ Про громадянство не можливо, просила суд встановити факт її проживання на території України.
У судовому засіданні заявник свої заявлені вимоги підтримала, викладене у заяві підтвердила.
Заінтересована особа свого представника у судове засідання не направили, хоча були належним чином повідомлені.
2
Вислухавши пояснення заявника, свідків , дослідивши письмові матеріали справи , суд встановив, що заявник по справі народилась ІНФОРМАЦІЯ_1року в м. Джезказган Нікопольського району Джезказганської області , республіки Казахстан у громадян ОСОБА_2та ОСОБА_3, які на час її народження не перебували у зареєстрованому шлюбі, а тому при її народженні свідоцтво про її народження не виписували.
У 1979 році заявник перебуваючи у неповнолітньому віці разом з своїми батьками переїхали в с. Колонщина Макарівського району Київської області, де проживає і по даний час.
( ах. 5)
З заявник закінчила школу заочної форми навчання в смт. Макарів, що підтверджується
копією атестату . (а.с. 8)
У жовтні 1979 року почала свою трудову діяльність в колгоспі „ Ленінський шлях" с Колонщина Макарівського району Київської області , де працювала дояркою по 1998 рік .
(а.с.9-10) В період з 1998 року по 1999 рік заявник працювала санітаркою у Київському обласному онкологічному диспансері.
(а.с. 11)
Свідок ОСОБА_4 та свідок ОСОБА_5. у судовому засіданні пояснили , що знають заявника по справі з 1979 року, оскільки проживають по сусідству, можуть підтвердити факт постійного проживання заявника на території України .
Відповідно до ст.. 2 Закону України „ Про громадянство" від 08.10.1991 року з відповідними змінами, громадянами України є :
- усі громадяни колишнього СРСР , які на момент проголошення незалежності України ( 24 серпня 1991 року) постійно проживали на території України ;
усі особи, які на момент набрання чинності Законом України „ Про громадянство „ ( 13 листопада 1991 року) постійно проживали в Україні, незалежно від раси, кольору шкіри, політичних, реблігійних та інших переконань, статі, етнічного та соціального походження, майнового стану , місця проживання, мовних чи інших ознак і не є громадянином інших держав.
Стаття 5 цього Закону визначає, що єдиним документом , який підтверджує громадянство України є паспорт громадянина України, який видається певній особі. На момент настання юридичних фактів , які конкретно визначені в ст.. 2 Закону і встановлені у судовому засіданні , заявник по справі постійно проживала на території України , мала постійне місце проживання, працювала і не була громадянином іншої будь-якої держави, а тому заявлені вимоги підлягають задоволенню.
На підставі викладеного, керуючись ст.. 2 , 5 закону України „ про громадянство" , ст.. ст.. 10,11, 60, 88, 212, 215, 223 , 256-259 ЦПК України,
ВИРІШИВ:
Заявлені вимоги ОСОБА_1 про встановлення факту проживання на території України.
3
Встановити факт проживання на території України ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1року народження , мешканки с. АДРЕСА_1станом на 13 листопада 1991 року.
Заяву про апеляційне оскарження рішення суду може бути подано протягом десяти днів з часу його проголошення.
Апеляційну скаргу на рішення суду може бути подано до Апеляційного суду Київської області через Макарівський районний суд протягом двадцяти днів з часу подання заяви про апеляційне оскарження.