1-41\07

Вирок

іменем України

28.03.2007 року Тетіївський районний суд Київської області у складі:

головуючого судді:   Архангельського A.M.

при секретарі:                            Волошко К.В.

прокурора :                       Защитинської Т.І.

розглянувши у відкритому судовому засіданні м. Тетіїв, кримінальну справу про обвинувачення:

ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1року народження, уродженця с. Гребінки, Васильківського району Київської області, українця, громадянина України, освіта середня, військовозобов'язаного , не одруженого , не працюючого, раніше судимого 24.11.2006 року за ч. 1. ст. 122 КК України до 1 року позбавлення волі із звільненням від відбуття покарання з іспитовим строком в 2 роки, жителя м. АДРЕСА_1, у вчиненні злочину передбаченого ст. 164 ч.1 КК України,

встановив:

Підсудній ОСОБА_1. відповідно рішення Тетіївського районного суду №2-394 від 04.08.2006 року зобов'язаний сплачувати аліменти на користь Тетіївського дитячого будинку „ Надія" в розмірі 1\4 частини з усіх видів заробітку, але не менше 30% від прожиткового мінімуму на дитину відповідного віку на утримання дочки ОСОБА_2 1994 року народження, починаючи з 26.06.2006 року. Про те ОСОБА_1. злісно ухилявся від сплати аліментів і має заборгованість по аліментах станом на 01.01.2007 року в сумі 1223 гривні.

В судовому засіданні підсудній ОСОБА_1. вину свою в пред'явленому йому обвинуваченні визнав повністю і підтримав ті покази, що давав на досудовому слідстві, пояснив, що він не може влаштуватися на роботу, а тому не виплачує аліменти. По питанню працевлаштування він не звертався в районний центр зайнятості. У вчиненому щиро кається.

Суд, приймаючи до уваги, що підсудній ОСОБА_1. вину свою у вчиненні злочину визнав повністю, заслухавши думку учасників судового розгляду, вважає недоцільним досліджувати докази стосовно встановлених досудовим слідством обставин справи, оскільки встановлені фактичні обставини справи ніким не оспорюються.

Таким чином аналізуючи установлені і повірені судовим слідством докази суд вважає, що вина підсудного у вчиненні злочину доведена і його дії суд кваліфікує за ч.І ст. 164 КК України, так як він злісно ухилявся від сплати встановлених рішенням суду коштів (аліментів) на утримання дитини, має заборгованість по аліментах в сумі 1223 гривні.

Вибираючи покарання підсудному, суд враховує характер і ступінь суспільної небезпечності скоєного злочину, особу винного, який вчинив злочин під час іспитового стоку, враховує характеристику з місця проживання підсудного і вважає, що виправлення та перевиховання підсудного можливе при засудженні його до позбавлення волі.

2

Суд вважає, що по скільки ОСОБА_1. був засуджений Тетіївським районним судом 24.11.2006 року за ч.І ст. 122 КК України до 1 року позбавлення волі із звільненням від відбуття покарання з іспитовим строком в 2 роки і вчинив злочин під час іспитового строку то відповідно до ст.71 КК України до призначеного покарання за даним вироком необхідно приєднати повністю покарання за вироком від 24.22.2006 року. При цьому необхідно врахувати, що відповідно до ст.72 КК України при складанні покарань за сукупністю злочинів менш суворий вид покарання переводиться в більш суворий вид виходячи з такого співвідношення два дні обмеження волі відповідає одному дню позбавлення волі.

Постільки ОСОБА_1. за попереднім вироком не пройшов лікування від алкоголізму під час відбуття покарання і згідно до висновку судово - наркологічної експертизи являється хронічним алкоголіком, потребує примусового лікування від алкоголізму і таке лікування йому не протипоказано, то суд вважає за необхідне застосувати до нього примусове лікування від алкоголізму підчас відбуття покарання.

Керуючись ст. 323 ,ст. 324 КПК України ,суд

засудив:

ОСОБА_1 за ч. 1. ст. 164 КК України з застосуванням ст. 72 КК України до 6 ( шести) місяців позбавлення.

На підставі ст.71 КК України за сукупністю вироків приєднати повністю не відбуте покарання за вироком Тетіївського районного суду від 24.11.2006 року, яким ОСОБА_1. був засуджений за ч. 1. ст. 122 КК України до 1 року позбавлення волі із звільненням від відбуття покарання з іспитовим строком в 2 роки і остаточне покарання ОСОБА_1визначити 1( один) рік 6 ( шість) місяців позбавлення волі.

В силу ст. 96 КК України зобов'язати ОСОБА_1. під час відбуття покарання пройти примусове лікування від алкоголізму.

Міру запобіжного заходу засудженому ОСОБА_1. до вступу вироку в законну силу   залишити підписку про не виїзд.

Строк відбуття покарання ОСОБА_1. рахувати з часу звернення вироку до виконання.

Вирок може бути оскаржений до Київського обласного апеляційного суду на протязі 15 діб з моменту його оголошення.