апеляційний суд автономної республіки крим

у м. ФЕОДОСІЇ

Дело № 22-а-1003-ф /2006 р.                       Головуючий першої інстанції

Бєлоусов Е.Ф. Суддя доповідач Моісеєнко Т .І.

УХВАЛА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

2006 року серпня місяця 8 дня колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Автономної Республіки Крим у м. Феодосії в складі: Головуючого, судді - Моісеєнко Т.І.

Судців - Мамасуєвої Л.О.,Кателіна В.В. При секретарі - Апостолові О.О. розглянув у відкритому судовому засіданні в м. Феодосії справу адміністративної юрисдикції за позовом ОСОБА_1 до Відділу державної виконавчої служби в м. Керч та ОСОБА_2 про покладання обов'язку виставити на торги арештоване майно, за апеляційною скаргою ОСОБА_2 на постанову Керченського міського суду від 16.03.2006 року -   

ВСТАНОВИЛА:

ОСОБА_1. звернулась з позовом до Відділу державної виконавчої служби в м. Керч та ОСОБА_2 про покладання обов'язку виставити на торги арештоване майно, мотивуючи тим, що рішенням Керченського міського суду від 04.11.2003 року з ОСОБА_2 на її користь стягнута сума боргу в розмірі 117448 грн. 77 коп. У виконання даного рішення, 05.12.2003 року було відкрито виконавче провадження і 08.12.2003 року накладений арешт на нежитлове приміщення, розташоване по вул. АДРЕСА_1 в м. Керч АРК. Однак, ніяких мір до реалізації зазначеного майна, з метою виконання судового рішення, виконавчою службою не прийнято, чим порушені її права..

Постановою Керченського міського суду від 16.03.2006 року позов ОСОБА_1. задоволено. Відділ державної виконавчої служби в м.Керч зобов.язаний виставити на торги нежитлове приміщення площею 109 кв.м, розташоване в літ»А» по вул.АДРЕСА_1 м.Керч

Суд дійшов до висновку про те, що відповідно рішенню Керченського міського суду від 21 вересня 2004 року, яке набрало чинності, нежитлове приміщення площею 109 кв.м, розташоване в лит.»А» по вул. АДРЕСА_1 в м. Керч, належить боржнику ОСОБА_2., оскільки договір дарування вказаного майна, укладений 05.12.2003 року між ОСОБА_2. і ОСОБА_3., визнаний недійсним, державна реєстрація права власності на вказане майно за ОСОБА_3. скасована. Вказана обставина, згідно ЗУ „Про виконавче провадження", робить можливим реалізувати спірне нежитлове приміщення з публічних торгів, з метою виконання рішення суду від 04.11.2003 року.

На вказану постанову Керченського міського суду ОСОБА_2. подав апеляційну скаргу, в який ставить питання про скасування зазначеної постанови.

Апелянт вважає, що судом першої інстанції при ухваленні постанови, неправильно застосовані норми матеріального права, а саме ст. 62 ЗУ „Про виконавче провадження", вказує на ті обставини, що він не є власником зазначеного нежитлового приміщення, в зв'язку з чим воно не може бути предметом торгів..

Дослідивши матеріали справи, доводи апеляційної скарги,   колегія суддів

вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню.

Судом встановлено, що нежитлове приміщення, розташоване в літ"А" по вул. АДРЕСА_1 в м. Керч, за договором купівлі-продажу від 28.12.2002 року,  укладеного між виконкомом Керченської міської Ради та ОСОБА_2., належить боржнику- відповідачу по справі.

  З матеріалів справи вбачається, що 5 грудня 2003 року між ОСОБА_2 та ОСОБА_3 був укладений договір дарування, відповідно якому ОСОБА_2. подарував ОСОБА_3. нежитлове приміщення, розташоване в літ "А" по вул.АДРЕСА_1 зазначений договір був визнаний недійсним, державна реєстрація права власності на вказане нерухоме майно за ОСОБА_3. - скасована.

Згідно зі ст. 216 ЦК України, недійсний правочин не створює юридичних наслідків.

У разі недійсності правочину, кожна із сторін зобов'язана повернути другій стороні у натурі все, що вона одержала на виконання цього правочину.

Ухвалою Керченського міського суду від 08.04.2005 року, яка набрала чинності,

роз'яснено рішення суду від 21.09.2004 року.Згідно вказаної ухвали, державна реєстрація права власності на нерухоме майно, приміщення площею 109 кв.м, розташоване в літ."А" по вул..АДРЕСА_1 м. Керч (№ НОМЕР_1) залишена за ОСОБА_2. (а.с.8)

Таким чином, після набрання чинності рішення Керченського міського суду від 21.09.2004 року і ухвали суду від 08.04.2005 року, власником зазначеного приміщення є ОСОБА_2. Доказів того, що право власності ОСОБА_2 на нежитлове приміщення

припинено відповідно до вимог ст.346 ЦК України, суду не надано.

Відповідно до вимог стю.50 ЗУ "Про виконавче провадження", у разі відсутності у боржника коштів та цінностей, достатніх для задоволення вимог стягувача,  стягнення звертається на належне боржникові інше майно.

Доводи апеляційної скарги ОСОБА_2не містять доказів, які свідчать про необгрунтованість висновків суду першої інстанції

Керуючись ст. 200 КАС України, колегія суддів,-

                                                           УХВАЛИЛА

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 - відхилити.

Постанову Керченського міського суду від 16.03.2006 року - залишити без змін.

Ухвала набирає чинності з дня проголошення і може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо по  Вищого адміністративного суду України протягом 1 місяця.