Справа № 2-а-823/10

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М     У К Р А Ї Н И

13 вересня 2010 року                                                                                     Солом'янський районний суд м. Києва

в складі : головуючого судді -Букіної О.М.

                          при секретарі -Дімаковій Г.О.

розглянувши в відкритому судовому засіданні м. Києві справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до інспектора ДПС взводу № 3 роти ДПС м. Житомира Добровольського В.В. про скасування постанови по справі про адміністративне правопорушення, суд -

В С Т А Н О В И В :

27 липня 2010 року ОСОБА_1 звернувся з позовом до відповідача та просив скасувати постанову по справі про адміністративне правопорушення серія АМ № 124411 від 19.07.2010 року, складену інспектором ДПС взводу № 3 роти ДПС м. Житомира Добровольським В.В. та закрити справу про адміністративне правопорушення відносно позивача у зв’язку з відсутністю в його діях складу такого правопорушення.

Свої вимоги мотивує тим, що 19 липня 2010 року інспектором ДПС взводу № 3 роти ДПС м. Житомира Добровольським В.В. було складено протокол про адміністративне правопорушення серія АМ1 № 041976, а на підставі зазначеного протоколу було винесено постанову по справі про адміністративне правопорушення серія АМ № 124411.

Відповідно до вищенаведеного протоколу та постанови по справі про адміністративне правопорушення зазначено, що  19 липня 2010 року о 19 год. 23 хв. на 228 км. а/д. Київ-Чоп, водій транспортного засобу «Опель», номерний знак НОМЕР_1, при обмежені швидкості руху до 50 км./год., рухався зі швидкістю 82 км/год. та перевищив встановлену швидкість руху на 32 км/год., чим  порушив п. 12.6 ПДР України, швидкість руху вимірювалася приладом «Візир» № 0812435.

Посилається на ту обставину, що 19 липня 2010 року о 19 год. 23 хв. дійсно рухався на 228 км. а/д. Київ-Чоп, однак правил дорожнього руху не порушував, оскільки рухався зі швидкістю не більше ніж 50 км/год. і чітко контролював швидкість руху свого автомобіля. Зазначає, що працівником ДАІ  не було досліджено усіх наявних доказів по справі, в якості доказу посилався на ту обставину, що радаром зафіксовано швидкість саме автомобілю позивача.  

Додатково посилався на ту обставину, що прилад «Візир» фактично не є таким, що працює в автоматичному режимі та в протоколі про адміністративне правопорушення не зазначено хто саме проводив фіксацію швидкості за допомогою даного засобу, хоча до використання спеціальних засобів нагляду за дорожнім рухом допускаються лише співробітники, які вивчили інструкції та заліки з використання даних приладів.

Позивач у судове засідання не з’явився, подав до суду клопотання про розгляд справи у його відсутність, уточнив позовні вимоги та просив суд скасувати постанову по справі про адміністративне правопорушення серія АМ № 124411 від 19.07.2010 року, складену інспектором ДПС взводу № 3 роти ДПС м. Житомира Добровольським В.В., та просив суд позов задовольнити.

Відповідач інспектор ДПС взводу № 3 роти ДПС м. Житомира Добровольський В.В. у судове засідання не з’явився, про час і місце розгляду справи повідомлений належним чином, про причини неявки суду не повідомив.

За даних обставин суд приходить до висновку про можливості розгляду справи за відсутності відповідача на підставі наявних   матеріалів справи.

Дослідивши та оцінивши письмові матеріали справи, суд приходить до наступного висновку.

Судом встановлено, що 19 липня 2010 року інспектором ДПС взводу № 3 роти ДПС м. Житомира Добровольським В.В. було складено протокол про адміністративне правопорушення серія АМ1 № 041976, а на підставі зазначеного протоколу було винесено постанову по справі про адміністративне правопорушення серія АМ № 124411 (а.с.3-4).

Відповідно до вищенаведеного протоколу та постанови по справі про адміністративне правопорушення 19 липня 2010 року о 19 год. 23 хв. на 228 км. а/д. Київ-Чоп, водій транспортного засобу «Опель», номерний знак НОМЕР_1, при обмежені швидкості руху до 50 км./год., рухався зі швидкістю 82 км/год. та перевищив встановлену швидкість руху на 32 км/год., чим  порушив п. 12.6 ПДР України, швидкість руху вимірювалася приладом «Візир» № 0812435.

Відповідно до ст. 222 Кодексу України про адміністративні правопорушення розгляд справ про правопорушення, передбачені ч.1 ст.122 цього Кодексу, покладено на органи внутрішніх справ (міліцію).

Відповідно   до   ст.   251   КпАП,   доказами   в   справі   про   адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган    (посадова   особа)   встановлює   наявність    чи    відсутність    адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне     правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами.

Згідно положень ст.   254   КпАП про вчинення адміністративного правопорушення складається протокол уповноваженими на те посадовою особою або представником громадської організації чи органу громадської самодіяльності.

Разом з тим, суд звертає увагу на те, що вимірювач швидкості «Візир» фактично не є таким, який працює в автоматичному режимі. Його використання з метою фіксування правопорушень здійснюється безпосередньо працівником ДАІ, він працює від акумуляторної батареї, відповідно до технічних характеристик має можливості вибору спеціальних режимів роботи та фіксує порушення правил дорожнього руху без допомоги фото- або відео- засобів, а тому за допомогою останнього не можна визначити швидкість якого саме транспортного засобу було зафіксовано.

Відповідно до п. 24 Постанови Пленуму Верховного Суду N 14 України від 23 грудня 2005 року «Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини  проти  безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту,  а також про адміністративні правопорушення на транспорті» встановлено, що зміст постанови має відповідати вимогам, передбаченим статтями 283 і 284 КпАП. У ній, зокрема, потрібно навести докази, на яких ґрунтується висновок про вчинення особою адміністративного правопорушення,  та зазначити мотиви відхилення  інших доказів,  на які  посилався правопорушник, чи висловлених останнім доводів.  

Згідно положень ст. 69 Кодексу адміністративного судочинства України передбачає, що доказами в  адміністративному  судочинстві  є  будь-які  фактичні  дані,   на  підставі   яких  суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються судом на підставі пояснень сторін, третіх осіб та їхніх представників, показань свідків, письмових і речових доказів, висновків експертів.

Враховуючи вищенаведене та ту обставину, що відповідачем не було надано жодних інших доказів в підтвердження порушення ОСОБА_1 Правил дорожнього руху України, окрім показань приладу «Візир» та складеного протоколу про адміністративне правопорушення, суд вважає, що необхідним скасувати постанову по справі про адміністративне правопорушення АМ № 124411 від 19.07.2010 року про притягнення до адміністративної відповідальності позивача за ч.1 ст.122 КпАП України, як протиправну.

Керуючись статтями 122, 251, 258, 268, 283, 288 Кодексу України про адміністративні правопорушення, статтями 2, 4, 7, 17, 94, 158, 158-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

П О С Т А Н О В И В:

Позов ОСОБА_1 до інспектора ДПС взводу № 3 роти ДПС м. Житомира Добровольського В.В. про скасування постанови по справі про адміністративне правопорушення - задовольнити.

Визнати протиправною та скасувати постанову по справі про адміністративне правопорушення АМ № 124411 від 19.07.2010 року складеної інспектором ДПС взводу № 3 роти ДПС м. Житомира Добровольським В.В. про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за ч.1 ст.122 Кодексу України про адміністративні правопорушення.

Постанова не оскаржується.

  Суддя :