Справа № 2-489/2010 р.

РІШЕННЯ

Іменем України

05 травня 2010 р. Васильківський міськрайонний суд Київської області в складі:

головуючого А. А. Бабіша

при секретарі Н.М. Яренко

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Василькові справу за позовом Відкритого акціонерного товариства «Морський транспортний банк» до ОСОБА_1, ОСОБА_2, третя особа: Управління держкомзему у Васильківському районі Київської області про звернення стягнення на предмет іпотеки, -

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до суду з позовною заявою, в якій просив звернути стягнення на предмет іпотеки шляхом його продажу будь-якій третій особі.

Свої позовні вимоги обгрунтував тим, що  згідно умов кредитного договору № 00481/RK від 23.06.2008 року, ОСОБА_2 був наданий кредит у вигляді не поновлюваної кредитної лінії в сумі 204608,41 доларів США з терміном погашення до 22.06.2028 р. включно із сплатою 11,9 % річних за фактичний період користування кредитними коштами на суму залишку заборгованості за кредитом.

В якості забезпечення позичальником виконання своїх зобов’язань позивач 23.06.2008 року уклав з ОСОБА_1 договір іпотеки, відповідно до якого ОСОБА_1 передав позивачу в іпотеку нерухоме майно – земельну ділянку, яка розташована за адресою: Київська область, Васильківський район, село Рославичі, кадастровий номер 3221487301:01:015:0031.

В порушення умов договору кредиту ОСОБА_2 систематично порушувала свої зобов’язання по поверненню кредиту та сплаті нарахованих відсотків за користування кредитом, з порушенням строків встановлених кредитним договором, зокрема строків та залишку заборгованості за кредитом, встановлених графіком погашення кредиту. Станом на 25 листопада 2009 року заборгованість ОСОБА_2 за кредитним договором становить 196571,75 дол. США (сто дев’яносто шість тисяч шістсот сімдесят один долар США 75 центів), що за курсом НБУ становить 1571584,29 грн. (один мільйон п’ятсот  сімдесят одна тисяча п’ятсот вісімдесят чотири гривні 29 копійок) та 133670,31 (сто тридцять три тисячі шістсот сімдесят гривень 31 копійка) заборгованості за пенею та штрафом.

 Пізніше позивач звернувся до суду із заявою, в якій доповнив свої позовні вимоги та просив встановити початкову ціну продажу для його подальшої реалізації 236400,00 грн.

В судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав та просив їх задовольнити.

Відповідач в судовому засіданні позов не визнав та показав, що позивач без його відома та погодження провів експертну грошову оцінку земельної ділянки, переданої в іпотеку в забезпечення виконання зобов’язань ОСОБА_2 Однак, замовником оцінки нерухомого майна може бути лише він, як особа, якій зазначене майно належить на законних підставах.

    Суд, заслухавши сторін, дослідивши інші наявні в справі письмові докази, прийшов до висновку, що позов підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

    Судом було встановлено, що 23.06.2008 року між позивачем та ОСОБА_2 було укладено кредитний договір № 00481/RK, відповідно до якого позивач зобов’язувався надати ОСОБА_2 кредитні кошти з 23 червня 2008 року і терміном погашення по 22 червня 2028 р. включно, у вигляді не поновлюваної кредитної лінії у розмірі 204608,41 доларів США зі сплатою за користування кредитом відсотків у розмірі 11,9% річних за фактичний період користування кредитом на суму залишку заборгованості за кредитом та зі сплатою комісії за обслуговування кредиту 0%, що сплачується щомісяця в період сплати у гривні за курсом НБУ на дату нарахування, незалежно від валюти кредиту; комісії за надання кредиту 0,5%, що сплачується у момент надання кредиту за курсом НБУ на дату нарахування, незалежно від валюти кредиту. Періодом сплати вважати період з «26» по останнє число кожного місяця.(а.с. 7-18).

В якості забезпечення ОСОБА_2 виконання своїх зобов’язань щодо погашення кредиту, сплати відсотків, можливих штрафних санкцій, а також інших витрат на здійснення забезпеченої іпотекою вимоги, позивач 23.06.2008 року уклав з майновим поручителем ОСОБА_1 іпотечний договір, посвідчений нотаріально та зареєстрований в реєстрі за № 2117, за умовами якого майновий поручитель передав позивачу в іпотеку нерухоме майно – земельну ділянку загальною площею 0,1501 га, з цільовим призначенням – для будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд, кадастровий номер 3221487301:01:015:0031, яка знаходиться за адресою: село Рославичі Васильківського району Київської області.  (а.с.19-21).

У відповідності до п. 18.8.1. договору іпотеки позивач з  метою задоволення своїх вимог має право звернути стягнення на предмет іпотеки у випадку, якщо в момент настання термінів виконання будь-якого із зобов’язань, передбачених кредитним договором, вони не будуть виконані.

Позивачем надіслано вимоги про усунення порушень № 1312/04 від 18.09.2009 р. на ім’я ОСОБА_1 та № 1381/04 від 05.10.2009 р на ім’я ОСОБА_2 (а.с. 22-26).

Вимоги позивача залишилися незадоволеними.

Згідно із розрахунком розміру заборгованості ОСОБА_2 перед позивачем за договором кредиту № 00481/RK від 23.06.2008 р. станом на 25 листопада 2009 року (курс НБУ – 1 дол. США – 7,990900 грн.) розмір заборгованості по кредиту становить: 1571584,29 грн. – заборгованість за кредитом та відсотками та 133670,31 грн. – заборгованість за кредитом та штрафом, а всього 1705254,60 грн.(а.с.61,62).

Відповідно до ст. 526 ЦК України зобов'язання повинні виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства.

Згідно ч. 1 ст.  530 ЦК України, якщо у зобов’язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до ст. 1049 ЦК України позичальник зобов’язаний повернути позикодавцеві позику у строк та в порядку, встановлені договором.

Відповідно до ст. 611 ЦК України у разі порушення зобов’язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки та відшкодування збитків та моральної шкоди.

Згідно із ст. 12 Закону України «Про іпотеку» у разі порушення іпотекодавцем обов’язків, встановлених іпотечним договором, іпотекодержатель має право вимагати дострокового виконання основного зобов’язання, а в разі його невиконання – звернути стягнення на предмет іпотеки.

Виходячи із вище зазначеного, суд прийшов до висновку, що позовна вимога щодо звернення стягнення на предмет іпотеки підлягає до задоволення.

Відповідно до ч. 6 ст. 38 Закону України «Про іпотеку» ціна продажу предмета іпотеки встановлюється за згодою між іпотекодавцем та іпотекодержателем або  на підставі оцінки майна суб'єктом  оціночної діяльності, на рівні, не нижчому за звичайні ціни на цей вид майна.

Як зазначив ОСОБА_1 згоди на встановлення ціни іпотеки в розмірі 236400,00 грн. він не надавав. Крім того, відповідно до ст. 11 Закону України «Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні» замовниками оцінки майна можуть бути особи, яким зазначене майно належить на законних підставах, а також ті, які замовляють оцінку майна за дорученням зазначених осіб.

Із визначення іпотеки, що дається в статті 1 Закону України «Про іпотеку» випливає, що нерухоме майно,  що є предметом іпотеки, залишається у володінні і  користуванні  іпотекодавця. Таким чином, лише ОСОБА_1 може бути замовником оцінки майна, що являється предметом іпотеки.

У зв’язку з вище викладеним, позовна вимога щодо проведення стягнення на предмет іпотеки шляхом надання позивачу права продажу предмета іпотеки будь-якій третій особі з початковою ціною предмету іпотеки для його подальшої реалізації 236400,00 грн. не підлягає задоволенню. Так само не підлягає до задоволення позовна вимога щодо надання Відкритому акціонерному товариству «Морський транспортний банк» права на отримання будь-яких документів, необхідних для продажу предмета іпотеки.

На підставі ст. 88 ЦПК України суд також вважає за необхідне стягнути солідарно з відповідачів на користь позивача сплачений ним судовий збір у сумі 1700 грн., 120 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення, та 1560 грн. витрат за розміщення оголошення про виклик відповідачів до суду, а всього стягнути 3380 грн. судових витрат.

Керуючись ст. ст. 1, 12., ч. 6 ст. 38, ст. 39 Закону України «Про іпотеку», ст. 11 Закону України «Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні», ст. ст. 526, 530, 611, 1049 ЦК України, ст.ст. 10, 11, 60, 79, 88, 212-215 ЦПК України, суд,

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги задовольнити частково.

Звернути стягнення  на належне ОСОБА_1 на праві приватної власності нерухоме майно, що є предметом іпотеки згідно з іпотечним договором, зареєстрованим за № 2117, а саме: земельну ділянку, яка розташована за адресою: Київська область, Васильківський район, село Рославичі, кадастровий номер: 3221487301:01:015:0031, загальною площею 0,1501 га, цільове призначення – для будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд, Державний акт на право власності на земельну ділянку серії ЯЖ № 411382, виданий Управлінням земельних ресурсів у Васильківському районі Київської області 21 травня 2008 року на підставі Договору дарування земельної ділянки від 23.10.2007 р. № 2-1-2597, зареєстрованим в Книзі записів реєстрації державних актів на право власності на землю та на право постійного користування землею, договорів оренди землі за № 01083260026, - на користь Відкритого акціонерного товариства «Морський транспортний банк» в рамках заборгованості ОСОБА_2 за кредитним договором № 00481/RK в розмірі 196571,75 дол. США (сто дев’яносто шість тисяч шістсот сімдесят один долар США 75 центів), що за курсом НБУ становить 1571584,29 грн. (один мільйон п’ятсот  сімдесят одна тисяча п’ятсот вісімдесят чотири гривні 29 копійок) та 133670,31 (сто тридцять три тисячі шістсот сімдесят гривень 31 копійка) заборгованості за пенею та штрафом, а всього 1705254,60 грн.

Стягнути солідарно з ОСОБА_1 та ОСОБА_2 на користь Відкритого акціонерного товариства «Морський транспортний банк» 1700 грн. сплаченого судового збору та 120 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення, 1560 грн. витрат за розміщення оголошення про виклик відповідачів до суду, а всього стягнути 3380 грн. судових витрат.

В іншій частині заявлених позовних вимог відмовити.

Заяву про апеляційне оскарження рішення суду першої інстанції може бути подано протягом десяти днів з дня проголошення рішення. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження.

Суддя                                         А.А. Бабіш