САМАРСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА ДНІПРОПЕТРОВСЬКА

Справа № 2-1702/10

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19 липня 2010 року Самарський районній суд м. Дніпропетровська у складі:

    головуючого судді                     Румянцева О.П.

    при секретарі                     Бакум І.М.  

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду у м. Дніпропетровську цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до Виконавчого комітету Самарської районної у м. Дніпропетровська Ради, треті особи: Комунальне підприємство «Дніпропетровське міжміське бюро технічної інвентаризації», Інспекція державного архітектурно-будівельного контролю Дніпропетровської області, Головне архітектурно-планувальне управління Дніпропетровської міської Ради про визнання права власності на самочинне будівництво, -

В С Т А Н О В И В:

03.06.2010 року позивач звернулася до Самарського районного суду м. Дніпропетровська з позовом до Виконавчого комітету Самарської районної в м. Дніпропетровську Ради,  треті особи: Комунальне підприємство «Дніпропетровське міжміське бюро технічної інвентаризації», Інспекція державного архітектурно-будівельного контролю Дніпропетровської області, Головне архітектурно-планувальне управління виконкому Дніпропетровської міської Ради про визнання права власності на самочинне будівництво .

 В обґрунтування своїх вимог позивачі посилаються на те, що їй на праві   власності на підставі свідоцтва про право на спадщину за заповітом від 05.03.2010 року належить АДРЕСА_1. В 1974 році для покращення житлових умов у вищевказаному будинку, були проведені певні переобладнання без належного на те дозволу, а саме,  приміщення 1-1 площею 5,7 кв.м. було переобладнано з житлової кімнати в санвузол, приміщення 1-3 площею 5,5 кв.м. переобладнано з житлової кімнати в кухню, приміщення 1-8 площею 8,3 кв.м. переобладнане з кухні в житлову кімнату. Надвірні будівлі Б-гараж, Г- літня кухня, Д- сарай побудовані самочинно. Вказані споруди є капітальними, їх фундамент побудований з бетону, стіни – з цегли, покрівля гаражу Б залізобетонна, а покрівля літньої кухні Г та сараю Д – шиферна. Батько позивачки ОСОБА_2 після проведення інвентаризації в 2009 році почав займатися узаконенням переобладнань та споруд. ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_2 помер. Позивач просила визнати за нею  право власності на самочинно переобладнані приміщення житлового будинку А-1, а саме, 1-1 площею 5,7 кв.м., 1-3 площею 5,5 кв.м., 1-8 площею 8,3 кв.м. та на гараж Б, літню кухню – Г, сарай – Д в АДРЕСА_1    

    В судовому засіданні позивач позовні вимоги підтримала в повному обсязі та просили визнати за ними право власності на самочинно переобладнані приміщення житлового будинку А-1, а саме, 1-1 площею 5,7 кв.м., 1-3 площею 5,5 кв.м., 1-8 площею 8,3 кв.м. та на гараж – Б, літню кухню – Г, сарай – Д в АДРЕСА_1

    Представник відповідача – Виконкому Самарської районної в м. Дніпропетровську ради в судовому засіданні позов визнала в повному обсязі.

    Представник третьої особи – Головного архітектурно-планового управління Дніпропетровської міської Ради в судове засідання не з’явився, надіслав на адресу суду заяву про розгляд справи у його відсутності.

Представник третьої особи – інспекції державного архітектурно-будівельного контролю Дніпропетровської міської ради в судове засідання не з’явився, надіслав на адресу суду письмові пояснення в яких не заперечував проти задоволення позову та просив розглянути справу за його відсутності.

Представник третьої особи – Комунального підприємства «Дніпропетровського міжміського бюро технічної інвентаризації» Дніпропетровської міської ради в судове засідання не з’явився, повідомлявся належним чином, причина неявки суду не відома.

  Зазначені правовідносини регулюються Цивільним Кодексом України.

В судовому засіданні встановлено, що АДРЕСА_1 належить на праві приватної власності ОСОБА_1, на підставі свідоцтва про право на спадщину за заповітом від 05.03.2010 року (а.с. 6-7).

Під час експлуатації домоволодіння були здійснені переобладнання, а саме приміщення 1-1 площею 5,7 кв.м. було переобладнано з житлової кімнати в санвузол, приміщення 1-3 площею 5,5 кв.м. переобладнано з житлової кімнати в кухню, приміщення 1-8 площею 8,3 кв.м. переобладнане з кухні в житлову кімнату. Надвірні будівлі Б-гараж, Г- літня кухня, Д - сарай побудовані самочинно, що підтверджується копією технічного паспорту (а.с. 8-12).

Згідно з висновком експерта, виконаним Товариством з обмеженою відповідальністю «Арт-Синтез» № 280501 від 04.06.2009 року, стан будівельних конструкцій спірних об’єктів є задовільним, самочинні об’єкти відповідають діючим вимогам та нормам. (а.с. 14-20).

Вказані вище спірні правовідносини регулюються Цивільним кодексом України, Положенням про порядок надання дозволу на виконання будівельних робіт, затвердженим Наказом Державного комітету будівництва, архітектури та житлової політики України від 05.12.2000 р. № 273.

В силу с ч. 1 ст. 376 ЦК України жилий будинок, будівля, споруда, інше нерухоме майно вважається самовільним будівництвом, якщо вони побудовані або будуються на земельній ділянці, яка не була відведена для цієї мети, або без належного дозволу або належним чином затвердженого проекту, або з суттєвими порушеннями будівельних норм і правил.

Відповідно до п. 1.1 Положення про порядок надання дозволу на виконання будівельних робіт дозвіл на виконання будівельних робіт з нового будівництва є документом, що посвідчує право забудовника (замовника) та генерального підрядника на виконання будівельних робіт.

Згідно з п. 5.1 Положення про порядок надання дозволу на виконання будівельних робіт виконання будівельних робіт на об’єктах без одержання дозволу є самовільним будівництвом.

В ході судового розгляду встановлено, що при виконанні робіт з будівництва спірних об’єктів нерухомого майна не було отримано відповідних дозволів на проведення будівельних робіт, отже, результат таких робіт є самочинним будівництвом у розумінні ст. 376 ЦК України.

У відповідності з ч. 5 ст. 376 ЦК України на вимогу власника (користувача) земельної ділянки суд може визнати право власності на нерухоме майно, яке самочинно збудовано на ній, якщо це не порушує права інших осіб.

Стаття 16 ЦК України передбачає, що кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Способом захисту цивільних прав та інтересів може бути визнання права.

Оцінюючи усі докази, досліджені в ході судового засідання в їх сукупності, приймаючи до уваги, що позивач, згідно свідоцтва про право на спадщину, є власником спірного домоволодіння, земельна ділянка під спірним майном виділялася у встановленому законом порядку, виконане самовільне будівництво зроблено із додержанням встановлених норм й правил, суд вважає за можливе задовольнити позов.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 16, 376 Цивільного кодексу України, ст.ст. 11, 18,  208, 209, 212 – 215, 218 Цивільного процесуального кодексу України, суд,

В И Р І Ш И В :

Позовну заяву ОСОБА_1 задовольнити.

Визнати за ОСОБА_1, право власності на самовільно переобладнані приміщення 1-1 площею 5,7 кв.м. та 1-3 площею 5,5 кв.м. - у нежитлові, приміщення 1-8 площею 5,5 кв.м. – у житлове, що знаходиться у житловому будинку А-1, а також гараж «Б», літню кухню – «Г», сарай – «Д», розташованій на території АДРЕСА_1

Рішення може бути оскаржено до апеляційного суду Дніпропетровської області через суд першої інстанції шляхом подачі в 10 денний строк з дня проголошення рішення заяви про апеляційне оскарження і подання після цього протягом 20 днів апеляційної скарги або в порядку ч.4 ст.295 ЦПК України.  

Суддя                                         О.П.Румянцев