САМАРСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА ДНІПРОПЕТРОВСЬКА

Справа № 2-223/10

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17 травня 2010 року Самарський районній суд м. Дніпропетровська у складі:

    головуючого судді                     Румянцева О.П.

    при секретарі                     Бакум І.М.  

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду у м. Дніпропетровську цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до Виконавчого комітету Самарської районної у м. Дніпропетровська Ради, треті особи: Комунальне підприємство «Дніпропетровське міжміське бюро технічної інвентаризації», Інспекція державного архітектурно-будівельного контролю Дніпропетровської області, Головне архітектурно-планувальне управління Виконавчого комітету Дніпропетровської міської Ради, Обслуговуючий кооператив «Садівниче товариство «Шиянка» про визнання права власності на самовільно побудоване нерухоме майно, -

В С Т А Н О В И В:

14.05.2009 року позивач звернувся до Самарського районного суду м. Дніпропетровська з позовом до Виконавчого комітету Самарської районної в м. Дніпропетровську Ради,  треті особи: Комунальне підприємство «Дніпропетровське міжміське бюро технічної інвентаризації», Інспекція державного архітектурно-будівельного контролю Дніпропетровської області, Головне архітектурно-планувальне управління Виконавчого комітету Дніпропетровської міської Ради, Обслуговуючий кооператив «Садівниче товариство «Шиянка» про визнання права власності на самовільно побудоване нерухоме майно.

 В обґрунтування своїх вимог позивач посилається на те, що йому на праві  власності на підставі державного акту на право приватної власності на землю, виданого на підставі рішення виконавчого комітету Дніпропетровської міської Ради народних депутатів від 17.02.2000 року № 290, належить земельна ділянка площею 0,0678 га. На земельній ділянці був переобладнаний садовий будиночок в дачний будинок літ. «А-2» загальною площею – 53,5 кв.м., з прибудовою «а-1», що складається з тамбуру, площею 3,8 кв.м., кухні, площею 12,2 кв.м., житлової кімнати, площею 18,2 кв.м., житлової кімнати площею 19,3 кв.м., крім того на земельній ділянці знаходяться душова літ. «Б» площею 1,0 м.кв.; вбиральня літ. «В» площею 1,0 м.кв.. Самочинно побудований дачний будинок відповідає будівельним нормам і правилам, а також не порушує законних прав та інтересів суміжних землекористувачів. Позивач просила визнати за нею право власності на дачний будинок  в обслуговуючому кооперативі «Садівничому товаристві «Шиянка».      

    В судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав в повному обсязі та просив визнати   за позивачем право власності на дачний будинок, розташовані на земельній ділянці за адресою: АДРЕСА_1

    Представник відповідача виконкому Самарської районної в м. Дніпропетровську ради Пастернак В.В. в судовому засіданні позов визнала в повному обсязі, не заперечувала проти його задоволення.

Представник відповідача – інспекції державного архітектурно-будівельного контролю Дніпропетровської міської ради в судове засідання не з’явився, про час та місце судового розгляду був повідомлений належним чином, про причини неявки суду не повідомив.

    Представники третіх осіб – Головного архітектурно-планового управління Дніпропетровської міської Ради та  Комунального підприємства «Дніпропетровське міжміське бюро технічної інвентаризації» в судове засідання не з’явилися, повідомлені належним чином, причина неявки суду не відома.

Представник третьої особи – обслуговуючого кооперативу Садівничого товариства «Шиянка» в судове засідання  не з’явився, про час та місце судового розгляду був повідомлений належним чином.

  Зазначені правовідносини регулюються Цивільним Кодексом України.

В судовому засіданні встановлено, що на підставі державного акту на право приватної власності на землю  ІV-ДП № 091977 від 13.03.2000 року, виданого на підставі рішення виконавчого комітету Дніпропетровської міської ради народних депутатів від 17.02.2000 року № 290 позивачу ОСОБА_1 належить земельна АДРЕСА_1  площею 0,0678 Га. (а.с. 9).

  Під час експлуатації земельної ділянки в 1989 році був збудований дачний будинок «А-2» з прибудовою «а-1» загальною площею – 53,5 кв.м, жилою площею 37,5 м.кв.,  що складається з: тамбуру, площею 3,8 кв.м.; кухні, площею 12,2 кв.м.; житлової кімнати, площею 18,2 кв.м.; житлової кімнати площею 19,3 кв.м.; душової літ. «Б», площею 1,0 м.кв.; вбиральні літ. «В», площею 1,0 м.кв.. Інвентаризація будівель була проведена в жовтні 2007 році, що підтверджується копією технічного паспорту (а.с.  40-46).

04 серпня 2008 року був складений акт  державної приймальної комісії  про прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об’єктів, відповідно до якого дачний будинок літ. «А-2» з прибудовою «а-1» за адресою АДРЕСА_1 є закінченим будівництвом об’єктом готовим до експлуатації. (а.с. 13). Зазначений акт був затверджений Рішенням Виконавчого комітету Самарської у місті Дніпропетровську Ради № 708 від 19.09.2008 року (а.с.12).

Згідно з  висновком експерта, виконаним ВАТ «Дніпропетровський науково-дослідний інститут будівельного виробництва» стан будівельних конструкцій спірних об’єктів є нормальним, самочинні об’єкти придатні для подальшої експлуатації (а.с. 19-38).

Вказані вище спірні правовідносини регулюються Цивільним кодексом України, Положенням про порядок надання дозволу на виконання будівельних робіт, затвердженим Наказом Державного комітету будівництва, архітектури та житлової політики України від 05.12.2000 р. № 273.

В силу с ч. 1 ст. 376 ЦК України жилий будинок, будівля, споруда, інше нерухоме майно вважається самовільним будівництвом, якщо вони побудовані або будуються на земельній ділянці, яка не була відведена для цієї мети, або без належного дозволу або належним чином затвердженого проекту, або з суттєвими порушеннями будівельних норм і правил.

Відповідно до п. 1.1 Положення про порядок надання дозволу на виконання будівельних робіт дозвіл на виконання будівельних робіт з нового будівництва є документом, що посвідчує право забудовника (замовника) та генерального підрядника на виконання будівельних робіт.

Згідно з п. 5.1 Положення про порядок надання дозволу на виконання будівельних робіт виконання будівельних робіт на об’єктах без одержання дозволу є самовільним будівництвом.

В ході судового розгляду встановлено, що при виконанні робіт з будівництва спірних об’єктів нерухомого майна не було отримано відповідних дозволів на проведення будівельних робіт, отже, результат таких робіт є самочинним будівництвом у розумінні ст. 376 ЦК України.

У відповідності з ч. 3 ст. 376 ЦК України право власності на самовільно побудоване нерухоме майно може бути за рішенням суду визнано за особою, яка здійснила самовільне будівництво на земельній ділянці, яка не була йому відведена для цієї мети, за умови надання земельної ділянки у встановленому порядку особі під уже побудоване нерухоме майно.

Стаття 16 ЦК України передбачає, що кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Способом захисту цивільних прав та інтересів може бути визнання права.

Оцінюючи усі докази, досліджені в ході судового засідання в їх сукупності, приймаючи до уваги, що позивач, згідно державного акту на право приватної власності на землю, є власником земельної ділянки, що під спірним майном виділялася у встановленому законом порядку, виконане самовільне будівництво зроблено із додержанням встановлених норм й правил, суд вважає за можливе задовольнити позов.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 16, 376  Цивільного кодексу України, п.п. 1.1, 5.1 Положення про порядок надання дозволу на виконання будівельних робіт, затвердженого Наказом Державного комітету будівництва, архітектури та житлової політики України від 05.12.2000 р. № 273, ст.ст. 11, 18,  208, 209, 212 – 215, 218 Цивільного процесуального кодексу України, суд,

В И Р І Ш И В :

Позовну заяву ОСОБА_1 задовольнити.

Визнати за ОСОБА_1, право власності на самочинно побудований дачний будинок літ.«А-2» з прибудовою літ. «а-1» загальною площею – 53,5 м.кв., жилою площею – 37,5 м.кв.; душову літ. «Б» площею 1,0 м.кв.; вбиральню літ. «В» площею 1,0 м.кв., розташовані на земельній ділянці АДРЕСА_1  

Рішення може бути оскаржено до апеляційного суду Дніпропетровської області через суд першої інстанції шляхом подачі в 10 денний строк з дня проголошення рішення заяви про апеляційне оскарження і подання після цього протягом 20 днів апеляційної скарги або в порядку ч.4 ст.295 ЦПК України.  

Суддя                                         О.П.Румянцев