САМАРСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА ДНІПРОПЕТРОВСЬКА

Справа № 2-947/10

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09 вересня 2010 року Самарський районній суд м. Дніпропетровська у складі:

    головуючого судді                 Румянцева О.П.

    при секретарі                     Бакум І.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду у м. Дніпропетровську цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на утримання повнолітньої дитини, яка продовжує навчання, -

В С Т А Н О В И В:

04 лютого 2010 року ОСОБА_1  звернулася до Самарського районного суду м. Дніпропетровська з позовом до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на утримання повнолітньої дитини, яка продовжує навчання .

Свої позовні вимоги позивачка мотивує тим, що з відповідачем вона з 16.03.1991 року  перебувала у зареєстрованому шлюбі. Рішенням суду від 29.04.2010 року шлюб між сторонами було розірвано. Від спільного життя мають повнолітню дочку ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, яка є студенткою 2 курсу денної форми навчання юридичного факультету Навчально-наукового інституту права та безпеки.  Ніяких доходів дочка не має та знаходиться на утриманні позивачки.  Відповідач є батьком вказаної дитини, працює, але не надає матеріальну допомогу на утримання дитини.  

В судовому засіданні представник позивача та позивач підтримали позов у повному обсязі, позивачка пояснила, що дочка навчається і не має можливості працювати, щоб забезпечити своє існування. Доходів позивачки на утримання дочки не вистачає. Позивач просила стягнути з відповідача аліменти на утримання дитини на період її навчання у розмірі 1000 грн.

Представник відповідача ОСОБА_4 та відповідач ОСОБА_2 в судовому засіданні заперечував проти задоволення позову в повному обсязі. Відповідач пояснив, що на сьогоднішній день він не працевлаштований та перебуває в активному пошуку роботи. На теперішній момент проживає з іншою жінкою та має сина, крім того, утримує непрацездатного паралізованого батька, який потребує постійного нагляду та піклування. Як йому відомо, позивачка має достатнє матеріальне забезпечення та в змозі утримувати дочку. Відповідач вважає позов необґрунтованим та просив відмовити у його задоволенні.  

 Допитана в судовому засіданні свідок ОСОБА_3 пояснила, що вона дійсно навчається у вищому навчальному закладі на 2 курсі денної форми навчання, їй необхідно купувати речі, витрачати кошти на проїзд, навчання, харчування. Раніше її батько надавав їй матеріальну допомогу у розмірі 1000 грн. Після чого в серпні дав 1500 грн., для поїздки на море. Її витрати на проїзд, харчування, придбання підручників в середньому складає біля 1500 грн. на місяць. Позивачка не працює і не має можливості надавати достатні кошти на її утримання. Додаткових джерел прибутку ОСОБА_3 не має, вона знає, що у батька є можливість надавати їй матеріальну допомогу, але він від цього ухиляється.

Допитаний в якості свідка відповідач ОСОБА_2 пояснив, що він не має постійного місця роботи та стабільного джерела прибутку. Він згоден надавати по мірі можливості матеріальну допомогу своїй донці, однак у зв’язку з тим, що його дохід є непостійним, він не має можливості регулярно сплачувати аліменти на утримання доньки. Коли він мав можливість надавати донці матеріальну допомогу, він давав доньці гроші у сумі 1000 грн. на місяць, однак зараз через фінансову кризу він не завжди має можливість це робити.  

Суд, вислухавши пояснення позивача, відповідача та їх представників, допитавши свідків,  дослідивши наявні докази, вважає, що позовні вимоги ОСОБА_1 підлягають  частковому задоволенню.

В судовому засіданні встановлено, що відповідач ОСОБА_2 є батьком повнолітньої ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_2, що підтверджується копією свідоцтва про народження (а.с. 4). В добровільному порядку достатньої матеріальної допомоги на утримання дочки відповідач не надає.  

Згідно довідки "Дніпропетровського державного університету внутрішніх справ" від 14.01.2010р. № 1124, ОСОБА_3 є студенткою другого курсу денної форми навчання юридичного факультету Навчально-наукового інституту права та безпеки Дніпропетровського державного університету внутрішніх справ. Термін її навчання до серпня 2012 року ( а.с. 6).

Відповідно до статті 193 Сімейного кодексу України якщо батьки не беруть участі в утриманні дитини, влаштованої до навчального закладу, аліменти на дитину можуть бути стягнуті на загальних підставах.

Згідно ч.1 ст. 191 СК України аліменти на дитину присуджуються за рішенням суду від дня пред'явлення позову.

Приймаючі рішення про часткове задоволення позовних вимог суд вважає, що відповідач має можливість надавати матеріальну допомогу своїй повнолітній доньці, що продовжує навчатися, однак при цьому суд враховує, що відповідач має на утриманні малолітню дитину та пристарілого батька, а також має нерегулярний, мінливий дохід, у зв’язку з чим вважає за необхідне стягнути аліменти на утримання повнолітньої доньки у твердій грошовій сумі 700 грн. на місяць.  

Крім цього у відповідності до ст.88 ЦПК України суд вважає за необхідне стягнути з відповідача на користь позивача витрати на правову допомогу пропорційно до розміру задоволених позовних вимог.

Також суд вважає, що витрати пов'язані з розглядом справи необхідно покласти на відповідача.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 191, 193 СК України, ст.ст. 10, 11, 60, 88, 212-215, 367 ч.1 п.1 ЦПК України, -

В И Р І Ш И В :

Позовну заяву ОСОБА_1 задовольнити частково.

Стягувати з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 аліменти на утримання повнолітньої доньки ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_2, сумі 700 гривень щомісяця.

Стягнення здійснювати починаючи з 04.02.2010 року і до 01.08.2012 року.

Допустити негайне виконання рішення в частині стягнення аліментів у межах суми платежу за один місяць.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 витрати на правову допомогу у сумі 210 грн.

Стягнути зі ОСОБА_2 на користь держави судовий збір в сумі 51,00 грн. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи у сумі 120 грн.

Рішення може бути оскаржено до апеляційного суду Дніпропетровської області через суд першої інстанції шляхом подачі апеляційної скарги в 10 денний строк з дня проголошення рішення .

Суддя                                         О.П.Румянцев