Справа № 2-5008/10  

Р І Ш  Е Н Н Я  

І М Е Н Е М        У К Р А Ї Н И  

13   вересня  2010 року        Дарницький районний суд  міста Києва  

в складі: головуючого  судді                                     ЛЕОНТЮК Л.К.

                при  секретарі                                              КОСИНСЬКІЙ О.М.

                з участю представника

                                позивача                                       ОСОБА_2.

                представника відповідача

                Інспекції ДАБК у м. Києві                         ШЕВЧЕНКО С.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві  цивільну справу за позовом ОСОБА_4 ДО ІНСПЕКЦІЇ ДЕРЖАВНОГО АРХІТЕКТУРНО-БУДІВЕЛЬНОГО КОНТРОЛЮ У М. КИЄВІ, ГОЛОВНОГО УПРАВЛІННЯ ЖИТЛОВОГО ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ КМДА, ГОЛОВНОГО УПРАВЛІННЯ ЗЕМЕЛЬНИХ РЕСУРСІВ КМДА, треті особи: КОМУНАЛЬНЕ ПІДПРИЄМСТВО «КИЇВСЬКЕ МІСЬКЕ БЮРО ТЕХНІЧНОЇ ІНВЕНТАРІЗАЦІЇ ТА РЕЄСТРАЦІЇ ПРАВА ВЛАСНОСТІ НА ОБ’ЄКТИ НЕРУХОМОГО МАЙНА», ДАРНИЦЬКА РАЙОННА У М. КИЄВІ ДЕРЖАВНА АДМІНІСТРАЦІЯ  про визнання права власності на самочинне будівництво, суд

                        ВСТАНОВИВ:

Позивачка ОСОБА_4  звернулася до суду з позовом до Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю у м. Києві, Головного управління житлового забезпечення Київської міської державної адміністрації, Головного управління земельних ресурсів Київської міської державної адміністрації, треті особи: Комунальне підприємство «Київське міське бюро технічної інвентаризації та реєстрації права власності на об’єкти нерухомого майна», Дарницька районна в м. Києві державна адміністрація про визнання права власності на самочинно збудовані – садовий будинок площею 23,2 кв.м. та веранду 9,5 кв.м. на земельній ділянці, розташованій за адресою: АДРЕСА_1.

Обґрунтовуючи свої позовні вимоги тим, що їй належить земельна ділянка, яка розташована за адресою: АДРЕСА_1 на підставі заповіту складеного її батьком ОСОБА_7, що посвідчений державним нотаріусом Шістнадцятої Київської державної нотаріальної контори ОСОБА_8 за реєстровим номером 3у-87. Функціональне призначення вказаної земельної ділянки згідно Генерального плану м. Києва, затвердженим рішенням Київської міської ради від 28.03.2001 року № 370/1804 визначено як територія перспективно житлової садибної забудови.  На вказаній земельній ділянці нею за рахунок власних коштів у 1987 нею було самовільно збудовано садовий будинок (згідно технічного паспорта БТІ літ. «Е»)  площею 23, 2 кв.м. та веранду (згідно технічного паспорта БТІ літ. «е»)  площею 9,5 кв.м., при цьому права третіх осіб порушені не були.

На початку 2007 року вона звернулась до Київської міської ради із заявою про відведення їй у приватну власність земельної ділянки площею 0,02 га для будівництва і обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд розташованій за адресою: АДРЕСА_1.

-  2  -

Після чого вона зібрала всі необхідні документи та отримала узгодження для відведення земельної ділянки, підтвердженням цього є: доручення Київського міського голови – секретаря Київради № 225-032-6259 від 08.08.2007 року; висновок Дарницької районної у м. Києві ради № 03-356/30796 від 11.12.2007 року; висновок Головного управління містобудування, архітектури та дизайну міського середовища № 19-509 від 17.01.2008 року; висновком управління охорони навколишнього природного середовища № 071/04-4-19/6159 від 31.10.2007 року; висновком ВАТ «Київпроект» ДП «Київгенплан» № 3442 від 08.11.2007 року; висновком ГУ охорони культурної спадщини № 8292 від 30.10.2007 року, планом відведення земельної ділянки М 1:2000; довідкою КО «Центр містобудування та архітектури» № 03-789 від 13.03.2008 року; технічним паспортом на садибний (індивідуальний) житловий будинок АДРЕСА_1, згодою землекористувача, реєстраційним листом документації із землеустрою від 20.02.2008 року.

Однак, отримати у приватну власність земельну ділянку розташовану за адресою АДРЕСА_1, вона не може, оскільки на вказаній земельній ділянці самовільно збудовані будинок та веранда.

В судовому засіданні представник позивачки  ОСОБА_2, уповноважений за довіреністю ВМР № 834411 від 08.04.2010 року ( а.с. 23)  позовні вимоги підтримав та просив задовольнити їх в повному обсязі, визнати   за  ОСОБА_4  право  власності  на  самовільно  збудовані  - садовий   будинок ( літ.»Е»),  площею 23,2 кв. метри  та  веранду (літ «е»),  площею  9,5 кв. метри,  що  знаходяться  за  адресою: АДРЕСА_1. Зобов»язати Комунальне підприємство «Київське міське бюро технічної інвентаризації та реєстрації права власності на об’єкти нерухомого майна», зареєструвати   право  власності   на  вказане  нерухоме  майно.

Представник відповідача - Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю у м. Києві  ОСОБА_3, уповноважений за довіреністю від 22 червня 2010 року, в судовому засіданні проти задоволення позову заперечував, оскільки дозвіл на виконання будівельних робіт житлового будинку  за адресою: АДРЕСА_1 не видавався, в установленому порядку будинок в експлуатацію не приймався, крім того, заява про прийняття в експлуатацію вказаного будинку до Інспекції не надходила.

Представник відповідача - Головного управління житлового забезпечення Київської міської державної адміністрації ОСОБА_9 уповноважена за довіреністю від 15 січня 2010 року № 044/95-149 в судове засідання не з’явилась, надала письмові пояснення, де зазначається, що Головне управління житлового забезпечення КМДА не претендує та не оспорює права власності позивача, спір відносно вказаного у позовній заяві майна відсутній та просить справу слухати без участі їх представника ( а.с. 42 -45).

Представник відповідача - Головного управління земельного забезпечення Київської міської державної адміністрації ОСОБА_10 уповноважений за довіреністю від 09 жовтня 2010 року № 06-34/28317 в судове засідання не з’явився, надав суду  письмові заперечення, вказавши, що позовні вимоги не підлягають задоволенню, оскільки в Головному управлінні земельних ресурсів документи, які посвідчують право власності або право користування земельною ділянкою по АДРЕСА_1 на ім’я позивачки не зареєстровані, тому на даний час відсутні правові підстави для визнання права власності на самовільну забудову, так як позивачка не є власником або користувачем даної земельної ділянки ( а.с. 51 -53).

Представник третьої особи - Київського міського бюро технічної інвентаризації та реєстрації права власності на об’єкти нерухомого майна, в судове засідання не з’явився, про час та місце розгляду справи повідомлений належним чином, надав письмові заперечення на позовну заяву та просив розглянути справу у його відсутність, просив у

-  3  -

задоволенні позову відмовити у повному обсязі, оскільки державній реєстрації права власності підлягають тільки об’єкти нерухомого майна будівництво або реконструкція яких закінчені, незалежно від форм власності та які прийняті в експлуатацію у встановленому порядку( а.с. 60 -63).

Представник третьої особи - Дарницької районної в м. Києві ради М.В. Янченко, в судове засідання не з’явився, про час та місце розгляду справи повідомлений належним чином, надав письмові пояснення, вказуючи на те, що права Дарницької  районної у м. Києві державної адміністрації порушені не були, а також залучення її до даної справи є безпідставним, оскільки відсутні будь-які претензії чи позовні вимоги до  Дарницької  райдержадміністрації щодо предмету позову та просить розглядати справу у відсутності представника Дарницької  районної у м. Києві державної адміністрації ( а.с.37 -40).

Вислухавши представника позивачки ОСОБА_2, уповноваженого за довіреністю ВМР № 834411 від 08.04.2010 року, представника відповідача - Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю у м. Києві  ОСОБА_3, уповноваженого за довіреністю від 22 червня 2010 року,  вивчивши матеріали справи  у  їх  сукупності та письмові заперечення і пояснення представників відповідачів, третіх осіб, суд вважає встановленими наступні обставини та відповідні їм правовідносини.

На підставі заповіту складеного батьком позивачки ОСОБА_7 від 06.02.1992 ОСОБА_4 отримала у спадщину 1/3 частину житлового  будинку  з  відповідними  надвірними  будівлями,  що розташований  за адресою: АДРЕСА_1 (а.с.6).

Як вбачається з копії технічного паспорту на індивідуальний житловий будинок по АДРЕСА_1 виготовленого станом на 09.02.2007 року Київським міським БТІ (а.с. 17-20), ОСОБА_4 самовільне побудувала садовий будинок (згідно технічного паспорта БТІ літ. «Е»)  площею 23, 2 кв.м. та веранду (згідно технічного паспорта БТІ літ. «е»)  площею 9,5 кв.м.

Як встановлено в судовому засіданні вищевказаний будинок в установленому законом порядку в експлуатацію не введений.

З пояснень в судовому засіданні представника Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю у м. Києві встановлено, що дозволу на виконання будівельних робіт з добудови житлового будинку  за адресою: АДРЕСА_1 Інспекція не видавала.

Відповідно до ст. 10 Закону України «Про архітектурну діяльність» для забезпечення під час забудови територій, розміщення і будівництва об’єктів архітектури додержання суб’єктами архітектурної діяльності затвердженої містобудівної та іншої проектної документації, місцевих правил забудови населених пунктів, вимог вихідних даних, а також з метою захисту державою прав споживачів будівельної продукції здійснюється в установленому законодавством порядку державний архітектурно-будівельний контроль та нагляд, який в свою чергу забезпечує Державна архітектурно-будівельна інспекція України та її територіальні органи.

Згідно зі ст. 9  Закону України «Про архітектурну діяльність» будівництво об’єктів архітектури, здійснюється відповідно до затвердженої проектної документації, державних стандартів, норм та правил, місцевих правил, забудови населених пунктів у порядку, визначеному ст. 24 Закону України «Про планування та забудову територій».

Частиною 3 ст. 28 Закону України  « Про основи містобудування» встановлено, що закінчені будівництвом об’єкти підлягають прийняттю в експлуатацію в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України. Експлуатація не прийнятих у встановлених законодавством порядку об’єктів забороняється.

Згідно з пунктом 2 діючої з 01.01.2009 року Постанови Кабінету Міністрів України від 08.10.2008 року «Про порядок прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об’єктів», прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об’єктів

-  4  -

здійснюється комісією і полягає у підтвердженні нею готовності до експлуатації об’єктів нового будівництва, реконструкції, реставрації, капітального ремонту, комунікацій та споруд інженерної і транспортної інфраструктури, їх інженерно-технічного оснащення та забезпечення, пускових комплексів, черг будівництва відповідно до погодженої та затвердженої в установленому порядку проектної документації.

Відповідно до вищевказаного Порядку, приймальна комісія для прийняття в експлуатацію закінченого будівництвом об’єкту створюється Інспекцією державного архітектурно-будівельного контролю, яка видала дозвіл на виконання будівельних робіт, на підставі письмової заяви замовника об’єкта будівництва.

Згідно з пунктом 15 вказаного Порядку, датою прийняття в експлуатацію закінченого будівництвом об’єкта є дата видачі зареєстрованого інспекцією державного архітектурно-будівельного контролю свідоцтва.

Розпорядженням Київської міської державної адміністрації № 1820 від 31.08.2001 року затверджено «Положення про порядок оформлення права власності на об’єкти нерухомого майна», відповідно до якого оформлення права власності з видачею правовстановлюючих документів проводиться лише на об’єкти, введені в експлуатацію.

Відповідно до пункту 1.6 Тимчасового положення про порядок реєстрації права власності на нерухоме майно, затвердженого наказом Міністерства юстиції України № 7/5 від 07.02.2002 року, реєстрації права власності підлягають тільки на об’єкти нерухомого майна, будівництво яких закінчено та які прийняті в експлуатацію у встановленому порядку, за наявності матеріалів технічної інвентаризації, підготовлених тим БТІ, яке проводить реєстрацію права власності на ці об’єкти.

Відповідно до п.п. 4.1, 4.2, 4.3 Положення «Про порядок прийняття в експлуатацію об’єктів будівництва», затвердження Розпорядження Київської міської державної адміністрації №249 від 01.03.1993 року, індивідуальні житлові будинки, що закінчені будівництвом(реконструкцією, розширенням) їх власником(фізичною особою) приймаються в експлуатацію на підставі дозволу на введення в експлуатацію, кий видається управлінням Держархбудконтролю м. Києва власнику індивідуального житлового будинку.

Власник індивідуального житлового будинку пред’являє в управлінні Держархбудконтролю для одержання дозволу на введення в експлуатацію закінченого будівництвом будинку наступні документи: - заяву по встановленій формі; - дозвіл держадміністрації на будівництво житлового будинку; - проект будівництва, узгоджений Головкиївархітектурою; - документи на право користування (власності) земельною ділянкою, на якій здійснено будівництво; - акти технічного прийняття в експлуатацію комунікацій житлового будинку відповідними міськими службами; - контрольну геодизічну зйомку генплану забудови ділянки з нанесеними на ній межами; - довідку БТІ м. Києва про технічну інвентаризацію споруд і мереж, що знаходяться на території домоволодіння і належать власнику і приймаються в експлуатацію; - висновки районної санепідемстанції, пожінспекції про відповідність споружених об’єктів встановленим санітарно-гігієнічним та протипожежним вимогам; - технічний висновок про несучу спроможність конструкцій, який видається госпрозрахунковими організаціями, що мають право або ліцензію на здійснення якості будівель-монтажних робіт.

Отже, судом встановлено, що садовий будинок площею 23, 2 кв.м та веранда площею 9,5 кв.м. по АДРЕСА_1 є самочинним будівництвом, оскільки відсутній дозвіл на проведення будівельних робіт, що посвідчує право власника здійснити забудову земельної ділянки; будинок до експлуатації не прийнятий, а позивачка не зверталась до Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю у м. Києві для отримання вказаного дозволу та прийняття будинку в експлуатацію, тому суд приходить до висновку, що позивачка не набула права власності на збудований нею будинок та веранду по АДРЕСА_1.

-  5  -

Без звернення у встановленому порядку до відповідних компетентних органів звернення з даним позовом до суду не є належним здійсненням своїх прав, оскільки суд не є уповноваженим органом у сфері містобудування. Отже, нереалізоване право позивачки не може бути порушене, оскаржене чи не визнане відповідачами.

Відповідно до ст. 3 ЦПК України, судовому захисту підлягає право особи, яке порушене, оспорене чи не визнане , а нереалізоване (нездійснене) право судовому захисту не підлягає, оскільки це не передбачене чинним законодавством.

Враховуючи, що будівля являє собою нерухоме майно, пов’язане фундаментом із землею і створене з відповідних будівельних матеріалів і конструкцій, поєднаних між собою в певній технологічній послідовності, визначений проектною документацією, державними будівельними стандартами, нормами та правилами, суд не має права приймати такі рішення, та брати на себе відповідальність за:

1.правильне поєднання між собою будівельних матеріалів і конструкцій, результатом якого є створення нерухомого майна;

2. те, що створена будівля, споруда відповідає державним будівельним нормам і правилам;

3. те, чи володіє створена будівля, споруда необхідною міцністю, стійкістю та експлуатаційною надійністю;

Тобто, це ті питання, які засвідчуються сертифікатом відповідності закінченого будівництвом об’єкта який видає Інспекція.

Враховуючи викладене, суд приходить до висновку, що підстави для визнання за позивачкою ОСОБА_4 права власності на самочинно збудоване нерухоме майно відсутні, тому в задоволені позову про визнання права власності на самочинно збудований садовий будинок площею 23, 2 кв.м та веранду площею 9,5 кв.м., а також зобо’язання Київського міського БТІ зареєструвати право власності позивачки на вказаний об’єкт нерухомого майна - необхідно відмовити.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 3, 10, 11, 57, 60, 61, 209, 213, 215, 218  ЦПК України, ст. 328, 331, 375, 376, 392 ЦК України, ст. 18 Закону України « Про основи містобудування»,  ст. 23, 24, 29 Закону України «Про планування і забудову територій», ст. 7,9  Закону України «Про архітектурну діяльність», Постанови Кабінету Міністрів України № 923 від 08.10.2008 року, Положення «Про порядок прийняття в експлуатацію об»єктів будівництва» затвердження Розпорядження Київської міської державної адміністрації №249 від 01.03.1993 року, суд, -

                         ВИРІШИВ:

В задоволенні позову ОСОБА_4 ДО ІНСПЕКЦІЇ ДЕРЖАВНОГО АРХІТЕКТУРНО-БУДІВЕЛЬНОГО КОНТРОЛЮ У М. КИЄВІ, ГОЛОВНОГО УПРАВЛІННЯ ЖИТЛОВОГО ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ КМДА, ГОЛОВНОГО УПРАВЛІННЯ ЗЕМЕЛЬНИХ РЕСУРСІВ КМДА, треті особи: КОМУНАЛЬНЕ ПІДПРИЄМСТВО «КИЇВСЬКЕ МІСЬКЕ БЮРО ТЕХНІЧНОЇ ІНВЕНТАРІЗАЦІЇ ТА РЕЄСТРАЦІЇ ПРАВА ВЛАСНОСТІ НА ОБ’ЄКТИ НЕРУХОМОГО МАЙНА», ДАРНИЦЬКА РАЙОННА У М. КИЄВІ ДЕРЖАВНА АДМІНІСТРАЦІЯ про визнання права власності на самочинне будівництво  – відмовити.

Рішення може бути оскаржене до Апеляційного суду м. Києва через Дарницький районний суд протягом 10 днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справ, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання цього рішення.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

СУДДЯ                                                                                                              ЛЕОНТЮК Л.К.