Справа № 2-а-5451
2010 рік
П О С Т А Н О В А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
06 серпня 2010 року Ялтинський міський суд АР Крим у складі головуючого судді Прищепа О.І., при секретарі Амірджанян Н.М., розглянувши у відкритому письмовому провадженні в залі суду в м. Ялті адміністративну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до інспектора дорожньо-патрульної служби окремого батальйону дорожньо-патрульної служби відділу Державної автомобільної інспекції з обслуговування адміністративної території м. Дніпропетровськ та автомобільно-технічної інспекції підпорядкованого Управлінню ДАІ ГУ МВС України в Дніпропетровської області Карпенка Романа Миколайовича про визнання протиправною та скасування постанови про притягнення до адміністративної відповідальності, -
В С Т А Н О В И В:
Позивачка звернулась до суду з позовною заявою до відповідача та просить суд визнати протиправною та скасувати постанову АЕ №208109 від 01 травня 2010 року про накладення адміністративного стягнення у виді штрафу у розмірі 260 гривень.
Позовні вимоги мотивовані тим, що відповідачем 01 травня 2010 року винесено постанову про притягнення її до адміністративної відповідальності по ч.1 ст.122 Кодексу України за скоєння адміністративного правопорушення у виді штрафу у сумі 260 гривень.
Вказану постанову вважає неправомірною та винесеною з порушенням встановленого порядку притягнення до адміністративної відповідальності, не встановив обставини, підлягаючі з’ясуванню при розгляді справи про адміністративне правопорушення.
Крім того, будь-якого порушення правил вона не скоювала.
Позивачка у судове засідання не з’явилась, про день, час та місце розгляду справи сповіщена у встановленому порядку, від представника позивачки ОСОБА_3 до суду надійшла заява с проханням розглянути справу у його відсутність.
Відповідач у судовому засіданні не з’явився, про день, час та місце розгляду справи сповіщений у встановленому порядку, причин неявки суду не надав.
Третю особу відділу Державної автомобільної інспекції з обслуговування адміністративної території м. Дніпропетровськ та автотехнічної інспекції підпорядкованого Управлінню ДАІ ГУ МВС України в Дніпропетровської області виключеного з числа осіб які приймають участь у справі, оскільки будь-які позовні вимоги на нею ні заявлено.
Згідно із вимогами ч.6 ст. 128 КАС України суд вважає за можливе розглянути справу у порядку письмового провадження.
Вислухавши сторони, вивчивши матеріали справ, суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню з наступних підстав.
Відповідно до п.1 ст.6 Європейської Конвенції про захист прав і основних свобод людини, ратифікованої Верховною Радою України 17 липня 1997 року, кожна людина при визначенні її прав і обов'язків має право на справедливий і відкритий розгляд справи протягом розумного терміну незалежним і безстороннім судом, створеним відповідно до закону.
Відповідно до вимог ст.7 КУоАП, ніхто не може бути підданий заходам впливу в зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом.
Судом встановлено, що о 15.00 годин 01 травня 2010 року по пр.Правди мост №2 у м. Дніпропетровськ працівниками міліції було зафіксовано прибором «Сокол» транспортний засіб – автомобіль КИА СИД, державний номерний знак НОМЕР_1, якій рухався зі швидкістю 86 кмгод (а.с.7).
В подальшому відповідачем після розгляду справи відносно позивача винесено постанову АЕ № 208109 від 01 травня 2010 року про накладення адміністративного стягнення у виді штрафу за порушення п.12.4 ПДР та скоєння правопорушення, передбаченого ч.1 ст.122 КУоАП та визначено розмір штрафу у сумі 260 гривень. (а.с.6).
Постанову відносно позивача складено на підставі фіксації правопорушення приладом «Сокол», відповідно до вимог ст. 14-1, 258 КУоАП. (а.с.6).
Постанову відносно позивачки складено на підставі протоколу серії АЕ №280388 та у зв’язку з тим, що вона 01 травня 2010 року о 15.00 годин по пр. Правди міст №2 у м. Дніпропетровську, керуючи транспортним засобом – автомобілем КИА СИД, державний номерний знак НОМЕР_1 рухалась зі швидкістю 86 кмгод., чим порушила п. 12.4 ПДР (а.с.7).
Відповідно до вимог ст.19 Конституції України правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством.
Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов’язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до вимог п.1.1 гл.1 ПДР затверджених Постановою КМ України №1306 від 10 жовтня 2001 року Правила відповідно до Закону України "Про дорожній рух" встановлюють єдиний порядок дорожнього руху на всій території України.
Інші нормативні акти, що стосуються особливостей дорожнього руху (перевезення спеціальних вантажів, експлуатація транспортних засобів окремих видів, рух на закритій території тощо), повинні ґрунтуватися на вимогах цих Правил.
Відповідно до вимог п.1.3 ПДР учасники дорожнього руху зобов'язані знати й неухильно виконувати вимоги ПДР, а також бути взаємно ввічливими.
Особи, відповідно до вимог п.1.9. ПДР, які порушують ПДР, несуть відповідальність згідно із законодавством.
Відповідно до п.12.4 ПДР у населених пунктах рух транспортного засобу дозволяється не більше 60 кмгод.
Відповідно до вимог ч.1 ст.122 КУпАП передбачена адміністративна відповідальність за п еревищення водіями транспортних засобів встановлених обмежень швидкості руху транспортних засобів більш як на двадцять кілометрів на годину . . . .
Відповідно до вимог ст.ст. 254, 256, 280, 283 КУпАП законодавець чітко встановив вимоги до протоколу, постанови та порядок розгляду справи.
Про діяльність ДПС підрозділів ДАІ, чим вони повинні керуватись при несенні служби, їх завдання та обов’язки при фіксації порушень ПДР, викладено в Інструкції з діяльності підрозділів дорожньо-патрульної служби Державтоінспекції МВС України, затвердженої наказом Міністерства внутрішніх справ України № 111 від 27 березня 2009 року, інструкції з оформлення матеріалів про адміністративні правопорушення, затвердженою наказом МВС № 185 від 22 лютого 2001 року, інструкції з оформлення працівниками Державтоінспекції МВС матеріалів про адміністративні порушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху №77 від 26 лютого 2009 року.
Таким чином, судом достовірно встановлено, що позивач керуючи транспортним засобом – автомобілем КИА СИД, державний номерний знак НОМЕР_1 при обставинах викладених в протоколі та постанові знаходився на вказані ділянці дороги у м. Дніпропетровськ.
Відповідно до вимог ст.245 КУпАП завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.
Крім того, у постанові пленуму ВС України від 23 грудня 2005 року №14 «Про практику застосування судами України законодавства про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатацію транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті» ВС України звернув увагу на те, що при розгляді справ зазначеної категорії необхідно з’ясовувати всі обставини, перелічені у статтях 247, 280 КУпАП, у тому числі шляхом допиту свідків та призначення експертиз, зміст постанови має відповідати вимогам, передбаченим ст.ст. 283,284 КУпАП. У ній, зокрема, потрібно навести докази, на яких ґрунтується висновок про вчинення особою адміністративного правопорушення, та зазначити мотиви відхилення інших доказів, на які посилався правопорушник, чи висловлених останнім доводів.
Відповідно до вимог ст. 69 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються судом на підставі пояснень сторін, третіх осіб та їхніх представників, показань свідків, письмових і речових доказів, висновків експертів.
Відповідно до вимог ч.2, 4 ст.70 КАС України сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень.
Обставини, які за законом повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися ніякими іншими засобами доказування, крім випадків, коли щодо таких обставин не виникає спору.
Відповідно до вимог ч.1, 2, 6 ст.71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених ст. 72 КАС України.
В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб’єкта владних повноважень обов’язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
В судовому засіданні відповідач не з’явився та будь-яких доказів наявності на вказані території дорожнього знаку п.3.29 «обмеження максимальної швидкості», або п.п.5.45, 5.46 "Початок чи кінець населеного пункту", а так саме і дислокацію розташування дорожніх знаків, суду не надав.
Крім того, технічний засіб вимірювання швидкості руху, якім зафіксовано швидкість руху транспортного засобу – автомобілю КІА СІД, державний номерний знак НОМЕР_1, під керуванням позивача, фіксує тільки швидкість руху а ні транспортний засіб, які рухався по дорозі.
Також керівник органу, де працює відповідач на вимогу суду, а саме ухвалу про відкриття провадження по справі від 16 липня 2010 року був зобовґязаний надати адміністративний матеріал відносно позивача, але вказану вимогу не виконав, матеріал не надав, також не надав жодного письмового доказу щодо правомірності застосування відповідачем вказаного технічного засобу вимірювання швидкості руху, а саме на підставі якого документу (наказ начальника Департаменту ДАІ України або наказ, постанова чи розпорядження Міністра МВС України) про застосування працівниками підрозділів ДАІ технічного засобу «СОКІЛ».
Таким чином, в судовому засіданні встановлено, що дійсно позивач на вказаній ділянці дороги рухався, але будь-якого знаку щодо обмеження швидкості, тобто дислокації розташування дорожніх знаків, правомірності застосування технічного засобу, суду надано не було, як не було і доведено той факт, що позивач керуючи транспортним засобом рухався зі швидкістю 82 кмгод.
На підставі викладеного та враховуючи обставини справи, аналізуючи вказані норми діючого законодавства України, суд дійшов висновків про те, що позовні вимоги позивача засновані на законі та підлягають судовому захисту.
На підставі викладеного та керуючись ст. 6 Конвенції про захист прав і основних свобод людини Рим 4 листопада 1950 року), ратифікованою Верховною Радою України 17 липня 1997 року, ст.19 Конституцією України, Інструкції з діяльності підрозділів дорожньо-патрульної служби Державтоінспекції МВС України, затвердженої наказом Міністерства внутрішніх справ України № 111 від 27 березня 2009 року, інструкцією з оформлення матеріалів про адміністративні правопорушення, затвердженою наказом МВС № 185 від 22 лютого 2001 року, інструкції з оформлення працівниками Державтоінспекції МВС матеріалів про адміністративні порушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху №77 від 26 лютого 2009 року, д.з. 5.16 додатку №1, п.п. 1.1, 1.3, 1.9, 12.4 ПДР України зі змінами та доповненнями, ст.ст. ч.1 ст.122, 245, 251, 252, 254, 256, 280-283 КУпАП, ст.ст. 1, 2, 8-12, 14, 69 - 72, 128, 138, 139, 143, 158-163 КАС України, суд, суд, -
П О С Т А Н О В И В:
Позовні вимоги ОСОБА_1 до інспектора дорожньо-патрульної служби окремого батальйону дорожньо-патрульної служби відділу Державної автомобільної інспекції з обслуговування адміністративної території м. Дніпропетровськ та автомобільно-технічної інспекції підпорядкованого Управлінню ДАІ ГУ МВС України в Дніпропетровської області Карпенка Романа Миколайовича про визнання протиправною та скасування постанови про притягнення до адміністративної відповідальності – задовольнити
Постанову інспектора дорожньо-патрульної служби окремого батальйону дорожньо-патрульної служби відділу Державної автомобільної інспекції з обслуговування адміністративної території м. Дніпропетровськ та автомобільно-технічної інспекції підпорядкованого Управлінню ДАІ ГУ МВС України в Дніпропетровської області Карпенка Романа Миколайовича серії АЕ № 208109 від 01 травня 2010 року про накладення на ОСОБА_1 адміністративного стягнення за скоєння адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.121 Кодексу України про адміністративні правопорушення – визнати протиправною та скасувати.
В частині позовних вимог про закриття провадження по справі про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 за скоєння правопорушення, передбаченого ч.1 ст.122 КУпАП – відмовити.
Відповідно до ч.2 ст.171-2 Кодексу адміністративного судочинства України постанова є остаточною і оскарженню не підлягає.
Суддя