Справа № 1-1046

                                                                                                   2010 рік

В И Р О К

ІМЕНЕМ  УКРАЇНИ

    15 вересня 2010 року Шевченківський районний суд м. Києва в складі:

    головуючого - судді          Осіпової Л.О.,

    при секретарі               Сухіні Н.В., Мельник І.В.,

    з участю прокурора             Попова А.О.,

    адвоката                                 ОСОБА_1,

    розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві справу за обвинуваченням

ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця м. Горі, громадянина Грузії, з середньою освітою, одруженого, непрацюючого, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_2, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1, раніше не судимого,

        у вчиненні злочину, передбаченого ч. 1 ст. 185 КК України,

в с т а н о в и в :

12 квітня 2010  року приблизно о 18 год. 30 хв. підсудний ОСОБА_2, знаходячись в салоні маршрутного таксі № 31, що рухалося по вул. Щербакова, 46 в м. Києві, скориставшись неуважністю гр. ОСОБА_4, а також тим, тим, що за його діями ніхто не спостерігає, рукою проник до сумки, яку гр. ОСОБА_4 тримала на плечі, звідки таємно викрав майно, належне гр. ОСОБА_4, а саме гаманець вартістю 80 грн., в якому знаходились грошові кошти в  розмірі 93 грн., а також картка «Ощадбанку», студентський квиток, міжнародний студентський квиток, пропуск «Молодь майбутнього», фотокартка, дисконтна картка магазину «Космо», дисконтна картка магазину «ДЦ», які не представляють собою матеріальної цінності для потерпілої, всього майно загальною вартістю 173 грн.

З викраденим майном підсудний ОСОБА_2 вийшов із солону маршрутного таксі, через деякий час був затриманий працівниками міліції, викрадене майно було у нього вилучено.

В судовому засіданні підсудний ОСОБА_2 свою вину у вчиненні вищезазначеного злочину визнав повністю та суду показав, що дійсно 12 квітня 2010  року приблизно о 18 год. 30 хв. він знаходився в салоні маршрутного таксі № 31, рухаючись по вул. Щербакова в м. Києві, де також знаходилась дівчина, яка на плечі тримала сумку, в якій було видно гаманець. Він, підсудний, рукою проник до сумки дівчини, звідки викрав гаманець. Викрадений гаманець він поклав до кишені свого одягу та на зупинці вийшов з маршрутного таксі. Через деякий час він був затриманий працівниками міліції, викрадений гаманець з грошима та документами було у нього вилучено.

При цьому підсудний ОСОБА_2 не оспорював кількості та вартості викраденого ним майна.

З урахуванням зазначених обставин, визнання підсудним всіх фактичних обставин справи, суд в порядку ч. 3 ст. 299 КПК України визнав недоцільним дослідження доказів стосовно фактичних обставин справи, які ніким не оспорювалися, та обмежившись допитом підсудного в судовому засіданні, вважає повністю доведеною вину ОСОБА_2 у вчиненні вищезазначеного злочину.

Кваліфікація дій підсудного ОСОБА_2 за ч. 1 ст. 185  КК України є правильною, оскільки він таємно викрав чуже майно.

Призначаючи підсудному вид та міру покарання, суд враховує характер та ступінь суспільної небезпеки ним скоєного, всі дані, що характеризують його особу, те, що він офіційно не працює, та з урахуванням всіх даних в їх сукупності вважає за необхідне обрати йому покарання у виді позбавлення волі.

Разом з тим, підсудний ОСОБА_2 вперше притягується до кримінальної відповідальності, має на утриманні малолітню дитину-інваліда.

Підсудний ОСОБА_2 щиро розкаявся в скоєному, що визнається судом  обставиною, яка пом’якшує покарання.

З урахуванням зазначених обставин, конкретних обставин справи, суд приходить до висновку про можливість виправлення підсудного ОСОБА_2 без відбування покарання та вважає за доцільне звільнити його від покарання з випробуванням відповідно до ст. 75  КК України.

Суд вважає, що саме таке покарання буде необхідним і достатнім для виправлення підсудного ОСОБА_2 та попередження нових злочинів.

Речові докази по справі: гаманець, картку «Ощадбанку», студентські квитки на ім’я ОСОБА_4, дисконтні картки, 93 грн., фотокартку, пропуск «Молодь України» (а.с. 19) суд вважає за необхідне повернути потерпілій ОСОБА_4

Керуючись ст. ст. 323,  324 КПК України, суд

З А С У Д И В :

ОСОБА_2  визнати винним у вчиненні злочину, передбаченого ч. 1 ст. 185 КК України, і призначити йому  покарання  у виді 1 (одного) року позбавлення волі.

На підставі ст. 75 КК України звільнити ОСОБА_2 від відбування призначеного покарання з випробуванням, якщо він протягом іспитового строку терміном в 1(один) рік не вчинить нового злочину і виконає покладені на нього обов’язки.

Відповідно ст. 76 КК України покласти на ОСОБА_2 обов’язки:

не виїжджати за межі України на постійне проживання без дозволу кримінально-виконавчої інспекції,

повідомляти кримінально-виконавчу інспекцію про зміну місця проживання.

Запобіжний захід до набрання вироком чинності засудженому ОСОБА_2 залишити без змін - підписку про невиїзд з постійного місця проживання.

Речові докази по справі: гаманець, картку «Ощадбанку», студентські квитки на ім’я ОСОБА_4, дисконтні картки, 93 грн., фотокартку, пропуск «Молодь України» (а.с. 19) - повернути потерпілій ОСОБА_4        

Вирок може бути оскаржено до Апеляційного суду м. Києва через  Шевченківський районний суд м. Києва протягом п’ятнадцяти діб з моменту проголошення.

                 Суддя