Справа № 1-1091

                                                                                                   2010 рік

                    В И Р О К

                ІМЕНЕМ  УКРАЇНИ

    31 серпня 2010 року Шевченківський районний суд м. Києва в складі:

    головуючого - судді                              Осіпової Л.О.,

    при секретарі                                 Мельник І.В., Сухіні Н.В.,

    з участю прокурора                       Попова А.О.,  Колнишевої М.Г.,

          адвоката                                                         ОСОБА_1,

    законного представника

          неповнолітньої підсудної                           ОСОБА_2,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві справу за обвинуваченням

ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженки м. Києва, громадянки України, з неповною середньою освітою, незаміжньої, учениці спеціалізованої шкоди № 73 Шевченківського району м. Києва, зареєстрованої та проживаючої за адресою: АДРЕСА_1, раніше не судимої,

у вчиненні злочину, передбаченого ч. 1 ст. 185 КК України,

в с т а н о в и в :

16 березня 2010 року приблизно о 09 год. 15 хв. підсудна ОСОБА_3,  знаходячись в приміщенні роздягальні спеціалізованої шкоди № 73 Шевченківського району м. Києва, розташованої по проспекту Перемоги, 86 в м. Києві,  скориставшись тим, що за її діями ніхто не спостерігає, із кишені куртки неповнолітньої ОСОБА_4 таємно викрала належне гр. ОСОБА_5 майно, а саме мобільний телефон «Соні Еріксон С903» вартістю 2000 грн. з картою оператора мобільного зв’язку «Лайф» вартістю 10 грн., на рахунку якої знаходилось 30 грн., та картою пам’яті об’ємом 4 Гб вартістю 119 грн., всього майно загальною вартістю 2159 грн.

З викраденим майном підсудна ОСОБА_3 з місця вчинення злочину зникла, викраденим майном розпорядилась на власний розсуд.

  В судовому засіданні підсудна ОСОБА_3 свою вину у вчиненні зазначеного злочину визнала повністю та суду показала, що дійсно 16 березня 2010 року приблизно о 09 год. вона, знаходячись в приміщенні роздягальні спеціалізованої шкоди № 73, в якій навчається, помітила, що в кишені чужої куртки, яка знаходилась в роздягальні, знаходиться мобільний телефон. Скориставшись тим, що за її діями ніхто не спостерігає, вона із кишені куртки викрала мобільний телефон «Соні Еріксон», який в подальшому продала, виручені від продажу телефону грошові кошти витратила на власні потреби.

При цьому підсудна ОСОБА_3 не оспорював вартості викраденого нею майна.

З урахуванням зазначених обставин, визнання підсудною всіх фактичних обставин справи,  суд в порядку ч. 3 ст. 299 КПК України визнав недоцільним дослідження доказів стосовно фактичних обставин справи, які ніким не оспорювалися, та обмежившись допитом підсудної, вважає повністю доведеною вину ОСОБА_3 у вчиненні вищезазначеного злочину.

Кваліфікація дій підсудної ОСОБА_3 за ч. 1 ст. 185  КК України є правильною, оскільки вона таємно викрала чуже майно.

Призначаючи підсудній вид та міру покарання, суд враховує характер та ступінь суспільної небезпеки нею скоєного, всі дані, що характеризують її особу, те, що вона навчається, має вік 14 років, не працює, та вважає за необхідне обрати їй покарання у виді позбавлення волі.

Разом з тим, підсудна ОСОБА_3 є неповнолітньою, щиро розкаялася в скоєному, що визнається судом обставинами, які пом’якшують покарання.

ОСОБА_3 позитивно характеризується за місцем проживання, навчання, проживає з матір’ю.

Тяжких наслідків від дій підсудної ОСОБА_3 не настало.

ОСОБА_3 раніше ні в чому ганебному помічена не була, вперше вчинила злочин середньої тяжкості.

Враховуючи зазначені обставини,  суд приходить до висновку, що внаслідок щирого розкаяння та подальшої бездоганної поведінки  ОСОБА_3 на момент постановлення вироку не потребує застосування покарання, та вважає за необхідне на підставі ст. 105 КК України звільнити її від покарання із застосуванням примусового заходу виховного характеру – передачі її під нагляд матері, яка реально здатна забезпечити позитивний виховний вплив на підсудну та постійний контроль за її  поведінкою .

Речовий доказ по справі – мобільний телефон «Соні Еріксон С903» (а.с. 21) суд вважає за необхідне повернути потерпілому ОСОБА_5

Керуючись ст. ст. 323, 324 КПК України, суд

З А С У Д И В :

ОСОБА_3  визнати винною у вчиненні злочину, передбаченого ч. 1 ст.  185 КК України, та  призначити їй покарання  у виді 1 (одного) року позбавлення волі.

На підставі ст. 105 КК України звільнити ОСОБА_3 від призначеного покарання та застосувати до неї примусовий захід виховного характеру, передавши її під нагляд матері ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_5, строком на 2 (два) роки.

Запобіжний захід до набрання вироком чинності ОСОБА_3 залишити без змін - підписку про невиїзд з постійного місця проживання.

Речовий доказ по справі - мобільний телефон «Соні Еріксон С903» (а.с. 21) - повернути потерпілому ОСОБА_5

Вирок може бути оскаржено до Апеляційного суду м. Києва через  Шевченківський районний суд м. Києва  протягом п’ятнадцяти діб з моменту проголошення.

                    Суддя