Судове рішення #10953178

Справа № 1-143

                                                                                                             2010 рік

В И Р О К

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13 вересня 2010  року Шевченківський районний суд м. Києва в складі:

головуючого - судді                                        Осіпової Л.О.,

при секретарі                                            Сухіні Н.В., Мельник І.В.,

з участю прокурора                                           Попова А.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві справу за обвинуваченням

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця м. Десногороськ Смоленської області, громадянина України, з незакінченою вищою освітою, неодруженого, непрацюючого, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_2, в силу ст. 89 КК України раніше не судимого,

у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 190 КК України,

в с т а н о в и в :

підсудний ОСОБА_1 за попередньою змовою з особою, матеріали справи відносно якої виділено в окреме провадження, заволодів чужим майном шляхом обману при наступних обставинах.

Так, відповідно до злочинної змови та розподілених ролей особа, матеріали справи відносно якої виділено в окреме провадження, видавала себе за власника орендованої на одну добу квартири АДРЕСА_1, а підсудний ОСОБА_1 видавав себе за брокера, який нібито підшуковує варіанти житла для оренди, а також у мережі Інтернет та періодичних виданнях було розміщено оголошення про здачу в оренду квартири.

29 березня 2009 року приблизно о 17 год. відповідно до злочинної домовленості та розподілених ролей підсудний ОСОБА_1 зустрівся з гр. ОСОБА_2, який відповідно до розміщеного оголошення виявив бажання орендувати квартиру, та разом з останнім прийшов до квартири АДРЕСА_1, де знаходилась особа, матеріали справи відносно якої виділено в окреме провадження, та яка видавала себе за власника квартири. Знаходячись в квартирі, підсудний ОСОБА_1 та особа, матеріали справи відносно якої виділено в окреме провадження, повідомили ОСОБА_2 неправдиву інформацію щодо власника квартири АДРЕСА_1 та про намір здати квартиру вказану квартиру в оренду на тривалий час, уклавши відповідний договір.

Будучи впевненим в добросовісності та правомірності дій підсудного ОСОБА_1 та особи, матеріали справи відносно якої виділено в окреме провадження, гр. ОСОБА_2 підписав договір оренди житлового приміщення та передав підсудному ОСОБА_1 і особі, матеріли справи відносно якої виділено в окреме провадження, грошові кошти в розмірі 3750 грн. як оплату за оренду житла та брокерські послуги.

Заволодівши шляхом обману майном, належними потерпілому ОСОБА_2, а саме грошовими коштами в розмірі 3750 грн., підсудний ОСОБА_1 та особа, матеріали справи відносно якої виділено в окреме провадження, з місця вчинення злочину зникли, грошовими коштами розпорядилися на власний розсуд.

В судовому засіданні підсудний ОСОБА_1 свою вину у вчиненні вищезазначеного злочину визнав повністю та суду показав, що дійсно в 2009 році його знайомий ОСОБА_3 запропонував йому шляхом обману заволодіти чужими грошовими коштами під виглядом здачі в оренду житла, на що він, підсудний, погодився. З цією метою було надано оголошення в мережі Інтернет та періодичних виданнях про здачу в оренду житла. На вказане оголошення відгукнувся гр. ОСОБА_2, якому ОСОБА_3 представився власником квартири, а він, підсудний, - брокером. Відповідно до домовленості він, підсудний, 29 березня 2009 року зустрівся з ОСОБА_2 для огляду квартири по АДРЕСА_1, яка була орендована ОСОБА_3 на одну добу. В квартирі потерпілий, повіривши, що власником квартири є ОСОБА_3, а він, підсудний, - брокером, передав їм грошові кошти в розмірі 3750 грн. за оренду вказаної квартири та брокерські послуги, а також підписав наданий ними договір оренди квартири. Отриманими від потерпілого грошовими коштами він, підсудний, та ОСОБА_3 розпорядилися на власний розсуд.

При цьому підсудний ОСОБА_1 не оспорював розміру грошових коштів, якими він заволодів.

 З урахуванням зазначених обставин, визнання підсудним всіх фактичних обставин справи, суд в порядку ч. 3 ст. 299 КПК України визнав недоцільним дослідження доказів стосовно фактичних обставин справи та розміру цивільного позову, які ніким не оспорювалися, та обмежившись допитом підсудного, вважає повністю доведеною вину ОСОБА_1 у вчиненні вищезазначеного злочину.

Кваліфікація дій підсудного ОСОБА_1 за ч. 2 ст. 190  КК України є правильною, оскільки він за попередньою змовою групою осіб шляхом обману заволодів чужим майном.

Призначаючи підсудному вид та міру покарання, суд враховує характер та ступінь суспільної небезпеки ним скоєного, його роль та ступінь участі у вчиненому злочині, розмір заподіяних його діями збитків, всі дані, що характеризують його особу, те, що він не працює, а також його сімейний стан.

Обставиною, яка пом’якшує покарання, суд визнає те, що підсудний ОСОБА_1 щиро розкаявся в скоєному.

З урахуванням зазначених обставин, даних про спосіб життя підсудного,  його поведінку як до, так і після вчинення злочину, з урахуванням конкретних обставин справи, суд приходить до висновку, що виправлення та перевиховання ОСОБА_1 можливе лише в ізоляції його від суспільства, та вважає за необхідне обрати підсудному ОСОБА_1 покарання у виді позбавлення волі.

В строк відбування покарання підсудному ОСОБА_1 суд вважає за необхідне зарахувати час його тримання і ІТТ з 04 квітня 2009 року по 14 квітня 2009 року включно (т.1, а.с. 75-82, 88).

Цивільний позов потерпілого ОСОБА_2 підлягає задоволенню в повному обсязі як такий, що знайшов своє підтвердження в судовому засіданні.

Керуючись ст.ст. 323, 324 КПК України, суд

З А С У Д И В :

ОСОБА_1  визнати винним у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 190 КК України, і призначити йому покарання у виді 1(одного) року позбавлення волі.

Строк відбування покарання засудженому ОСОБА_1 обчислювати з  09 червня 2010 року.

Зарахувати засудженому ОСОБА_1 в строк відбування покарання час його тримання і ІТТ з 04 квітня 2009 року по 14 квітня 2009 року включно.

Запобіжний захід до набрання вироком чинності засудженому ОСОБА_1 залишити без змін - тримання під вартою.

Цивільний позов потерпілого ОСОБА_2 задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 3750 грн.

Вирок може бути оскаржено до Апеляційного суду м. Києва через Шевченківський районний суд м. Києва протягом 15 днів з моменту проголошення, а засудженим ОСОБА_1 - в той же строк з моменту вручення  йому  копії вироку.

       Суддя

Коментарі
Коментарі відсутні
Потрібна автентифікація

Потріблно залогінитись, щоб коментувати

Логін Реєстрація