ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б     тел.230-31-34

 

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ  УКРАЇНИ

р.

№

за позовом          заступника прокурора в м. Рівному в інтересах держави в особі управління Пенсійного фонду України у м. Рівне

до                     Аграрної біржі  (по Рівненському регіональному відділенні Аграрної біржі)

про                    стягнення 1304,68 грн.

Суддя Копитова О.С.

Секретар с/з: Ільмухіна Т.Ф.

За участю представників:

прокуратури Костюк М.А., прокурор відділу прокуратури м. Києва

позивача:           Танцюра В.А., представник за довіреністю № 3103/07 від 03.05.07р.

відповідача:          не з'явився.

Розгляд справи здійснюється за правилами Кодексу адміністративного судочинства України відповідно до п. 6 Розділу УІІ Прикінцеві та перехідні положення цього Кодексу.

На підставі ч. 3 ст. 160 КАС України в судовому засіданні 25.09.2007 року  проголошено вступну та резолютивну частини постанови.

Обставини справи:

Заступник прокурора в м. Рівному в інтересах держави в особі управління Пенсійного фонду України в м. Рівному звернувся до господарського суду міста Києва з позовною заявою до аграрної біржі України (по Рівненському відділенні Аграрної біржі України) про стягнення заборгованості по страховим внескам на загальнообов’язкове державне пенсійне страхування за грудень 2006 в розмірі 1304,68 грн.

Обґрунтовуючи свої вимоги, прокурор посилається на Закон України “Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування”, відповідно до ст. 18 якого страхові внески є цільовим загальнообов’язковим платежем, який справляється по всій території України у порядку встановленому цим Законом. Страхові внески не включаються до складу податків, інших обов’язкових платежів, що складають систему оподаткування. На ці внески не поширюється податкове законодавство

Прокурор вказує на те, що відповідно до ч.3 ст. 108 вказаного Закону, управління Пенсійного фонду України надіслало відповідачу вимогу про сплату недоїмки в розмірі 1304,68 грн. за грудень 2006.

Підсумовуючи викладене, прокурор просить задовольнити позов та стягнути з відповідача заборгованість по сплаті страхових внесків на загальнообов’язкове державне пенсійне страхування в сумі 1304,68 грн. за грудень 2006.

Позивач підтримав правову позицію прокуратури та просив суд задовольнити позовні вимоги в повному обсязі.

Відповідач проти задоволення позову, заперечує вказуючи на той факт, що після відкриття провадження у справі повністю погасив заборгованість по страховим внескам на загальнообов’язкове державне пенсійне страхування та просить відмовити  в задоволенні позову в повному обсязі.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, що з’явились в судове засідання господарський суд, -        

ВСТАНОВИВ:

22.01.2007 Рівненським регіональним відділенням Аграрної біржі у встановленому законодавством порядку було подано до управління Пенсійного фонду України у м. Рівне розрахунок суми страхових внесків на загальнообов’язкове державне пенсійне страхування за грудень 2006, визначивши суму зобов’язання в розмірі 1304,68 грн.

Головним підприємством Рівненського регіонального відділення Аграрної біржі є Аграрна біржа (далі відповідач), ідентифікаційний код 33947314

Принципи, засади і механізми функціонування системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування, призначення, перерахунку і виплати  пенсій, надання соціальних послуг з коштів Пенсійного фонду, що формуються за рахунок страхових внесків роботодавців, бюджетних та інших джерел, передбачених Законом, регулювання порядку формування Накопичувального пенсійного фонду та фінансування за рахунок його коштів видатків на оплату договорів страхування довічних пенсій або одноразових виплат застрахованим особам, членам їхніх сімей та іншим особам встановлюються та регулюються Законом України „Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування”.

Відповідно до ст. 1 зазначеного Закону страхові внески  - кошти відрахувань на соціальне страхування та збір на обов'язкове  державне  пенсійне  страхування,  сплачені згідно із законодавством, що діяло раніше; кошти, сплачені на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування відповідно до цього Закону; страхувальники - роботодавці та інші особи, які відповідно до цього Закону сплачують страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування.

Перелік страхувальників визначений ст. 14 Закону, зокрема визначено, що страхувальниками є роботодавці: підприємства, установи і організації, створені відповідно до законодавства України, незалежно від форми власності, виду діяльності та господарювання, об'єднання громадян,  профспілки, політичні партії (у тому числі філії, представництва, відділення  та  інші відокремлені підрозділи зазначених підприємств, установ, організацій, об'єднань громадян, профспілок, політичних партій, які мають окремий баланс і самостійно  ведуть  розрахунки із застрахованими особами).

Відповідно до ст. 15 зазначеного Закону платниками страхових внесків до  солідарної системи є страхувальники, зазначені в статті 14 цього Закону, і застраховані особи, зазначені в частині першій статті 12 цього Закону; платниками страхових внесків до Накопичувального фонду є застраховані особи, зазначені в пунктах 1-7, 9, 10, 12, 15 статті 11 та частині першій статті 12 цього Закону(ч.1, 2).

Страхувальники набувають статусу платників страхових внесків із дня їх реєстрації у територіальному органі Пенсійного фонду, а особи, визначені частиною  першою статті 12 цього Закону, - з дня набрання чинності договором про їх добровільну участь (ч.3).

Платникам страхових внесків у десятиденний термін після їх реєстрації видається повідомлення про реєстрацію платника страхових внесків за формою, встановленою правлінням Пенсійного фонду (ч.4).

Розмір страхових внесків, згідно ст. 18 Закону, у тому числі розмір частини внесків, що спрямовуються до Накопичувального фонду, встановлює Верховна Рада України відповідно для страхувальників і застрахованих осіб за результатами актуарних розрахунків, виходячи з того, що вони повинні забезпечувати  надання особам пенсійних виплат і соціальних послуг, передбачених цим Законом, а також покриття адміністративних витрат для забезпечення функціонування системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування (ч.1).

Страхові внески є цільовим загальнообов'язковим платежем, який справляється  на   всій території України в порядку, встановленому цим Законом (ч.3).

Страхові внески не включаються до складу податків, інших обов'язкових платежів,  що складають систему оподаткування. На ці внески не поширюється податкове законодавство (ч. 4).

Законодавством не можуть встановлюватися пільги з нарахування та сплати страхових внесків або звільнення від їх сплати (ч.6).

Порядок нарахування страхових внесків визначається ст. 19 Закону, зокрема визначено, що страхові внески до солідарної системи  для роботодавця нараховуються на суми фактичних витрат на оплату праці (грошового  забезпечення) працівників, що включають витрати на виплату основної і додаткової заробітної плат та інших заохочувальних та компенсаційних виплат, у тому числі в натуральній формі, які визначаються згідно з нормативно-правовими актами,  прийнятими  відповідно до Закону України  "Про  оплату праці", виплату  винагород  фізичним  особам  за виконання  робіт (послуг) за угодами цивільно-правового характеру, що підлягають обкладенню податком на доходи фізичних осіб, а також на суми оплати перших п'яти днів тимчасової непрацездатності, яка здійснюється за рахунок коштів роботодавця, та допомоги по тимчасовій непрацездатності.

Відповідно до ч. 1 ст. 20 Закону страхові внески обчислюються виключно в грошовій формі, у тому числі з виплат (доходу ), що здійснюються в натуральній формі.

Обчислення страхових внесків застрахованих осіб, зазначених у пунктах 1, 2, 5-7, 9, 10, 12 і 15 статті 11 цього Закону, здійснюється страхувальниками на підставі бухгалтерських та інших документів, відповідно до яких  провадиться нарахування (обчислення) або які підтверджують нарахування (обчислення) заробітної плати (доходу), на які відповідно до цього Закону нараховуються страхові внески (ч.2).

Сплата страхових внесків здійснюється виключно в грошовій формі шляхом внесення відповідних сум страхових внесків до солідарної системи на банківські рахунки виконавчих органів Пенсійного фонду, а сум страхових внесків до накопичувальної системи пенсійного страхування - на банківський рахунок Накопичувального фонду або на банківський рахунок обраного застрахованою особою недержавного пенсійного фонду (ч. 4).

Страхові внески сплачуються страхувальниками шляхом перерахування безготівкових сум з їх банківських рахунків (абз. 1 ч. 5).

Страхувальники зобов'язані сплачувати страхові внески, нараховані за відповідний базовий звітний період, не пізніше ніж через 20 календарних днів із дня закінчення цього періоду.

Базовим звітним періодом для страхувальників, зазначених у пунктах 1, 2, 4 статті 14 цього Закону, - календарний місяць; для страхувальників, зазначених у пункті 5 статті  14 цього Закону, - квартал.

Страхові внески підлягають сплаті незалежно від фінансового стану платника страхових внесків.

Відповідно до п. 8.1. Інструкції про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України затвердженої постановою правління Пенсійного фонду України від 19 грудня 2003 року №21-1 зареєстрованої в Міністерстві юстиції України від 16 січня 2004 р. за N 64/8663 (далі Інструкції) суми страхових внесків, своєчасно не нараховані та/або не сплачені страхувальниками у строки, у тому числі обчислені органами Пенсійного фонду, вважаються простроченою заборгованістю зі сплати страхових внесків (далі недоїмка).

Відповідно до п. 3 ст. 106 Закону  територіальні органи Пенсійного фонду за формою і у строки, визначені правлінням Пенсійного фонду, надсилають страхувальникам, які мають недоїмку, вимогу про її сплату.

Вимога про сплату недоїмки є виконавчим документом.

Протягом десяти робочих днів із дня одержання вимоги про сплату недоїмки страхувальник зобов'язаний сплатити суми недоїмки та суми фінансових санкцій.

Страхувальник у разі незгоди з розрахунком суми недоїмки, зазначеної у вимозі про сплату недоїмки, узгоджує її з органами Пенсійного фонду в порядку, встановленому правлінням Пенсійного фонду, а в разі неузгодження вимоги із органами Пенсійного фонду має право на оскарження вимоги в судовому порядку.

Як вбачається з матеріалів справи, позивачем було направлено на адресу відповідача вимогу про сплату недоїмки від 05.02.2007  № Ю-510.

Відповідно до п. 3 ст. 106 Закону у разі якщо страхувальник, який одержав вимогу територіального органу Пенсійного фонду про сплату недоїмки і протягом десяти робочих днів після її отримання не сплатив зазначену у вимозі суму недоїмки разом з застосованою до нього фінансовою санкцією, включеної до вимоги, або не узгодив вимогу з відповідним органом Пенсійного фонду, або не оскаржив вимогу в судовому порядку, а також у разі якщо страхувальник узгодив вимогу, але не сплатив узгоджену суму недоїмки протягом десяти робочих днів після отримання узгодженої вимоги, відповідний орган Пенсійного фонду звертається в установленому законом порядку і подає вимогу про сплату недоїмки до відповідного підрозділу державної виконавчої служби. У зазначених випадках орган Пенсійного фонду також має право звернутися до суду чи господарського суду з позовом про стягнення недоїмки. У разі звернення органу Пенсійного фонду з позовом про стягнення недоїмки до господарського суду передбачені законодавством заходи досудового врегулювання спорів не застосовуються.

Враховуючи той факт, що відповідач у встановлені строки суму недоїмки не сплатив позивач звернувся до господарського суду з адміністративним позовом про стягнення заборгованості у примусовому порядку.

При цьому, відповідно до доданих до матеріалів справи доказів, після відкриття провадження у справі, відповідач самостійно сплатив суму недоїмки по страховим внескам на загальнообов’язкове державне пенсійне страхування за грудень 2006 року в розмірі 1304,68 грн. (докази в матеріалах справи).

Незважаючи на добровільну сплату відповідачем заборгованості, прокурор та  позивач від позову не відмовились, пояснюючи це тим, що сплачена відповідачем недоїмка в розмірі 1304,68 грн. була зарахована в рахунок заборгованості, що виникла у липні 2006 року.

При цьому, до матеріалів справи додано копію постанови господарського суду міста Києва 46/6-А від 22.03.2007 року, якою задоволено позовні вимоги управління Пенсійного фонду України у м. Рівне та присуджено до стягнення з Аграрної біржі заборгованість по страховим внескам на загальнообов’язкове державне пенсійне страхування в розмірі 7 482,48 грн. за липень-листопад 2006. На примусове виконання зазначеної постанови видано виконавчий лист, який на дату прийняття постанови знаходиться в органах виконавчої служби, доказів відкликання виконавчого листа матеріали справи не містять.

Враховуючи викладені обставини, зокрема факт добровільного погашення боргу відповідачем, наявність виконавчого провадження щодо примусового стягнення з відповідача заборгованості за липень-листопад 2006, господарський суд вважає позовні вимоги такими, що не підлягають задоволенню.

Керуючись ст.ст. 23, 71, 72, 94, 158-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

ПОСТАНОВИВ:

В задоволенні позовних вимог відмовити повністю.

Постанова відповідно до ч. 1 ст. 254 КАС України набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, встановленого цим Кодексом, якщо таку заяву не було подано.

Постанова може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції протягом десяти днів з дня її складення в повному обсязі за правилами, встановленими ст. ст. 185-187 КАС України, шляхом подання через суд першої інстанції заяви про апеляційне оскарження з наступним поданням протягом двадцяти днів апеляційної скарги.

Суддя

О.С. Копитова