КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа: №   2-а-1528/09                                                           Головуючий у 1-й інстанції:  Шевчук А.В.

Суддя-доповідач:  Горяйнов А.М.

ПОСТАНОВА

І М Е Н Е М   У К Р А Ї Н И

"16" вересня 2010 р.                                                                                 м. Київ

          Колегія  суддів Київського апеляційного адміністративного суду у складі:

          головуючого  судді            - Горяйнова  А.М.,

          суддів                                  - Безименної Н.В. та Мамчура Я.С.,  

розглянувши в порядку письмового провадження в м. Києві апеляційну скаргу ОСОБА_2  на постанову Оболонського районного суду м. Києва від 15 липня 2009 року по справі за адміністративним позовом ОСОБА_2  до інспектора роти ДПС м. Вінниці –Чуловського Володимира Миколайовича про скасування постанови про адміністративне правопорушення, -

ВСТАНОВИЛА:

У квітні 2009 року ОСОБА_4 звернувся до суду з позовом, у якому просив скасувати постанову АВ № 018345 від 28 січня 2009 року по справі про адміністративне правопорушення та закрити провадження у справі у зв’язку з відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення.

Постановою Оболонського районного суду м. Києва від 15 липня 2009 року в задоволенні вказаного адміністративного позову було відмолено.

Не погоджуючись із прийнятим судовим рішенням позивач подав апеляційну скаргу в якій просить скасувати оскаржувану постанову та прийняти нове рішення про задоволення позову. Свої вимоги обґрунтовує тим, що судом першої інстанції було порушено норми матеріального права, що призвело до неправильного вирішення справи. Зокрема апелянт вказує на те, що в його діях відсутні ознаки правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 122 КУпАП.

Сторони, будучи належним чином повідомлені про дату, час та місце апеляційного розгляду справи, в судове засідання не з’явилися. Всі особи, які беруть участь у справі, з клопотаннями про розгляд справи за їх участю –не зверталися. В матеріалах справи достатньо письмових доказів для вирішення апеляційної скарги, а особиста участь сторін у розгляді справи не обов’язкова.

З огляду на викладене, колегія суддів визнала можливим розглянути справу в порядку письмового провадження, як це передбачено ст. 197 КАС України.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи, доводи апеляційної скарги та заперечення на неї, колегія суддів вважає необхідним апеляційну скаргу ОСОБА_4 –задовольнити, постанову Оболонського районного суду м. Києва від 15 липня 2009 року –скасувати та прийняти нове рішення про задоволення позову виходячи із наступного.

Відповідно до ст. 159 КАС України судове рішення повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з’ясованих обставин у адміністративній справі, підтверджених такими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

У відповідності до ст. 202 КАС України суд апеляційної інстанції скасовує рішення суду першої інстанції та ухвалює нове якщо встановить порушення норм матеріального або процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи або питання.

Приймаючи рішення про відмову в задоволенні позовних вимог ОСОБА_2 суд першої інстанції виходив з того, що факт вчинення позивачем адміністративного правопорушення підтверджується показниками контрольного приладу «ВИЗИР».

Колегія суддів не погоджується із зазначеним висновком суду першої інстанції, оскільки він не відповідає вимогам закону.

Судом встановлено, що 28 січня 2009 року інспектором роти ДПС м. Вінниці –Чуловським В.М. було винесено постанову АВ № 018345 про притягнення директора ПП «Ястреб»до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 122 КУпАП та накладено штраф у розмірі 340 грн. 00 коп. У мотивувальній частині вказаної постанови зазначено, що позивач 28 січня 2009 року о 11 год. 38 хв. на 370 км. 550 м. а/д Старій-Знам’янка, керуючи автомобілем Шкода, державний номер НОМЕР_1 рухався зі швидкістю 88 кілометрів на годину та перевищив дозволену швидкість руху транспортного засобу на 28 кілометрів за годину, чим порушив п. та  12.4 Правил дорожнього руху України.

Для фіксації наведених в постанові даних інспектором було використано прилад «ВИЗИР» серійний номер 0111244.

Директор ПП «Ястреб»не визнав вини у вчиненні вказаного правопорушення та, користуючись правом на оскарження постанови по справі про адміністративне правопорушення, наданим його ст. 287 КУпАП, звернувся до суду з позовом про оскарження акту індивідуальної дії.

У відповідності до ч. 1 ст. 122 КУпАП перевищення водіями транспортних засобів встановлених обмежень швидкості руху транспортних засобів більш як на двадцять кілометрів на годину тягне за собою накладення штрафу від п’ятнадцяти до двадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Таким чином, для застосування до директора ПП «Ястреб»адміністративного стягнення  у вигляді штрафу в розмірі 340 грн. 00 коп. відповідачу необхідно було встановити та підтвердити доказами факт перевищення водієм автомобіля Шкода, державний номер НОМЕР_1, швидкості руху більш як на двадцять кілометрів на годину.

Відповідно до ст. 251 КУпАП доказами у справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи у його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються зокрема і показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху.

Як вбачається з позовної заяви та постанови про адміністративне правопорушення перевищення позивачем швидкості руху на 26 кілометрів за годину було зафіксовано відеозаписуючим вимірювачем швидкості «ВИЗИР». При цьому протокол про адміністративне правопорушення не складався.

У відповідності до ч. 6 ст. 258 КУпАП у разі виявлення адміністративного правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксованого за допомогою працюючих в автоматичному режимі спеціальних технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, протокол про адміністративне правопорушення не складається, а постанова у справі про адміністративне правопорушення виноситься без участі особи, яка притягається до адміністративної відповідальності.

Таким чином, органи ДАІ мають право застосовувати безпротокольну форму фіксації адміністративних правопорушень та розглядати справи без участі особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, лише у разі виявлення правопорушень у сфері дорожнього руху, зафіксованих за допомогою працюючих в автоматичному режимі спеціальних технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису.

За інформацією, наданою ДП «Укрметртестстандарт», вимірювач швидкості «ВИЗИР»не належить до спеціальних технічних засобів, що працюють в автоматичному режимі, оскільки він має лише обмежені функції для автоматичного процесу вимірювань і не може працювати без участі оператора.

Доказів того, що «ВИЗИР»є приладом, працюючим в автоматичному режимі –відповідачем не надано.

В такому випадку відповідач, у відповідності до ч. 1 ст. 254 КУпАП, зобов’язаний був скласти протокол про адміністративне правопорушення.

Не складення інспектором роти ДПС м. Вінниці протоколу про адміністративне правопорушення у разі фіксації виявленого правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху не за допомогою працюючого в автоматичному режимі спеціального технічного засобу є порушенням порядку оформлення матеріалів про адміністративне правопорушення, встановленого КУпАП.

Постанова у справі про адміністративне правопорушення, винесена за результатами розгляду матеріалів про адміністративне правопорушення, які оформлені без дотримання ч. 1 ст. 254 КУпАП, не може вважатися законною і обґрунтованою та підлягає скасуванню.

У відповідності до ч. 2 ст. 71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Під час розгляду справи відповідач не довів правомірності своїх дій при винесенні постанови АВ № 018345 від 28 січня 2009 року про притягнення директора ПП «Ястреб»до адміністративної відповідальності та не надав доказів вини позивача у вчиненні правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 122 КУпАП.

Так, відповідача не надав суду протокол про адміністративне правопорушення, хоч його складення у даному випадку було обов’язковим, а також не надав інших доказів, передбачених ст. 251 КУпАП.

Враховуючи викладене, суд приходить до висновку, що відповідачем у даній справі не було доведено обставин, встановлення яких передбачено законом, зокрема –чи було позивачем вчинено правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 122 КУпАП.

Таким чином, висновок суду першої інстанції про те, що вина позивача у вчиненні правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 122 КУпП, є доведеною спростовується вищевикладеним.

За таких обставин колегія суддів приходить до висновку, що постанова АВ № 018345 від 28 січня 2009 року про накладення на позивача адміністративного стягнення була винесена з порушенням ст.ст. 251, 254, 280 КУпАП. та підлягає скасуванню.

Звертаючись до суду з позовом ОСОБА_2 просив скасувати постанову АВ № 018345 від 28 січня 2009 року та закрити провадження по справі про адміністративне правопорушення.

Вимога позивача про закриття провадження по справі про адміністративне правопорушення не ґрунтується на вимогах закону та не може бути задоволена судом.

Повноваженнями щодо закриття провадження по справі про адміністративне правопорушення наділений орган, який розглядає справу про накладення адміністративних стягнень за правилами, встановленими Кодексом України про адміністративне правопорушення.

Натомість дана справа розглядається в порядку, передбаченому Кодексом адміністративного судочинства України.

У відповідності до п. 3 ч. 2 ст. 17 КАС України компетенція адміністративних судів не поширюється на публічно-правові справи про накладення адміністративних стягнень.

З огляду на викладене колегія суддів приходить до висновку, що судом першої інстанції було порушено норми матеріального права, що призвело до неправильного вирішення справи. В зв’язку з цим колегія суддів вважає необхідним апеляційну скаргу ОСОБА_2 –задовольнити частково, постанову Оболонського районного суду м. Києва від 15 липня 2009 року –скасувати та постановити нове рішення про часткове задоволення позову.

Керуючись ст.ст. 160, 167, 195, 197, 198, 202, 205, 207, 212, 254 КАС України, колегія суддів, -       

ПОСТАНОВИЛА:

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 – задовольнити.

Постанову Оболонського районного суду м. Києва від 15 липня 2009 року –скасувати.

Адміністративний позов ОСОБА_2 –задовольнити частково.

Постанову інспектора роти ДПС м. Вінниці АВ № 018345 від 28 січня 2009 року по справі про адміністративне правопорушення –скасувати.

В задоволенні іншої частини позовних вимог ОСОБА_2 –відмовити.

Постанова набирає законної сили в порядку, встановленому ч. 5 ст. 254 КАС України та може бути оскаржена у строки, передбачені ч. 2 ст. 212 КАС України.

          Головуючий  суддя                                                                               А.М. Горяйнов

Судді                                                                                       Н.В. Безименна

                                                                                                Я.С. Мамчур