ЧЕРНІВЕЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
П О С Т А Н О В А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
13 вересня 2010 р. м. Чернівці Справа № 2а-2658/10/2470
09:00
Чернівецький окружний адміністративний суд в складі:
головуючого судді - Бойко О.Я.;
при секретареві судового засідання – Олійник О.В.;
з участю:
представника позивача Товариства з обмеженою відповідальністю "Енергетичні стратегії та біотехнології" - Сімківа І.О. (за довіреністю);
представника відповідача Державної податкової інспекції у м. Чернівці - Кушнірова В.О., Меренчука Є.В. (за довіреністю),
розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Енергетичні стратегії та біотехнології" до Державної податкової інспекції у м. Чернівці про визнання нечинним та скасування акту,-
ВСТАНОВИВ :
Позивач - товариство з обмеженою відповідальністю «Енергетичні стратегії та біотехнології» звернувся до суду із вказаним позовом про визнання нечинним та скасування акту №86 від 14.07.2010р. по анулювання реєстрації платника податку на додану вартість ТОВ «Енергетичні стратегії та біотехнології» складений комісією ДПІ у м.Чернівці.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що 14.07. 2009 року комісією, створеною відповідно до розпорядження ДПІ у м.Чернівці від 24.06.2010р. №123-р, складений акт № 19612/10/15-206 про анулювання реєстрації платника податку на додану вартість ТОВ «Енергетичні стратегії та біотехнології» з підстав, визначених пп. «е» п.9.8 статті 9 Закону України «Про податок на додану вартість». Своє рішення Комісія мотивувала відсутністю платника податку за місцезнаходженням (м.Чернвіці, вул.. М.Тореза,70) з 10.07.2009 року по теперішній час.
З таким рішенням позивач погодитись не може, та вважає складений акт протиправним, оскільки він (позивач) протягом 2010 року звітує та відображає показники податкового зобов’язання та податкового кредиту. Також ДПІ у м.Чернівці було відоме фактичне місце знаходження ТОВ «Енергетичні стратегії та біотехнології» за адресою: м.Чернівці, вул.. Хотинська,6 про що свідчить офіційне листування між позивачем та відповідачем. В березні 2010 року за фактичним місцезнаходженням товариства органами ДПІ у м.Ченівці була проведена виїзна перевірка. Таким чином, ДПІ у м.Чернівці свідомо приховує наявність у них відомостей про фактичне місцезнаходження товариства, а оскаржуваний акт став одним із засобів тиску на відповідача до зменшення розмірів податкового кредиту. Отже, підстав для анулювання реєстрації платника податку на додану вартість – ТОВ «Енергетичні стратегії та біотехнології» не було, оскільки фактичне місцезнаходження відповідача податковим органом було відоме.
В судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав в повному обсязі посилаючись на обґрунтування викладені в позовній заяві.
Представник відповідача позовних вимог не визнав. За правилами ч.2 ст.71 КАС України подав письмові заперечення, зазначивши наступне.
ТзОВ «Енергетичні стратегії та біотехнології» зареєстроване платником ПДВ від 10.09.2008 року ( свідоцтво про реєстрацію платника податку на додану вартість №100138498). За весь період реєстрації платником ПДВ позивач подавав декларації з податку на додану вартість до ДПІ у м.Чернівці, де вказував свою юридичну адресу: м.Чернівці, вул. М.Тореза,70. На адресу ДПІ м.Чернвіці надійшли дані з відділу державної реєстрації Чернівецької міської ради , що підприємство за юридичною адресою відсутнє. Станом на 10.07.2009р. до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців внесено запис про відсутність ТзОВ «Енергетичні стратегії та біотехнології» за місцезнаходженням, стан платника – 8.
Відповідно до пп. «е» п.9.8 ст.9 Закону України «Про податок на додану вартість» від 03.04.1997р. №168/97 – ВР та Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів» від 20.05.2010р. №2275/ - ІV чітко передбачено, що реєстрація діє до дати її анулювання, яка відбувається у випадках, якщо в Єдиному державному реєстрі юридичних та фізичних осіб – підприємців зроблено запис про відсутність юридичної особи або фізичної особи за її місцезнаходженням. Керуючись даними нормами законодавства та ні підставі даних з Єдиного державного реєстру юридичних та фізичних осіб – підприємців, податковим органом був виданий акт про анулювання свідоцтва платника ПДВ від 15.07.2010р. № 19612 та прийняте оскаржуване рішення.
Вислухавши пояснення сторін, дослідивши письмові докази надані сторонами та перевіривши матеріали адміністративної справи, суд приходить до висновку, заявлений позов не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.
Судом встановлені такі обставини.
04 вересня 2009 року товариство з обмеженою відповідальністю «Енергетичні стратегії та біотехнології» зареєструвалося юридичною особою та було внесено до Єдиного державного реєстру юридичних та фізичних осіб – підприємців . У зареєстрованих відомостях про дану юридичну особу вказана юридична адреса місцезнаходження товариства, а саме: 58000, Чернівецька обл.., м.Чернівці, Садгірський район, вул..М.Тореза, будинок 70.
З 10 вересня 2008р. відповідно до Свідоцтва №100138498 товариство з обмеженою відповідальністю «Енергетичні стратегії та біотехнології» є платником податку на додану вартість.
15 липня 2010 року комісією, створеною відповідно до розпорядження Державної податкової інспекції у м.Чернівцях від 24.06.10р., було винесено рішення про анулювання реєстрації позивача, як платника податку на додану вартість, з зобов’язанням повернути податковому органу Свідоцтво про реєстрацію платника ПДВ. В акті про анулювання реєстрації платника податку на додану вартість № 86 від 15.07.2010р. №191612/10/15-206 Комісією було встановлено, що платник знаходиться в стані 8 (до ЄДР внесено запис про відсутність за місцезнаходженням ) з 10 липня 2009 року по теперішній час. Стан змінено згідно з відомостями , отриманими з Єдиного державного реєстру №23194. На цій підставі відповідно до абзацу «е» п.9.8 ст.9 Закону України «Про податок на додану вартість» відповідач виніс оскаржуване рішення.
До вказаних правовідносин суд застосовує такі положення Закону.
Правові засади щодо анулювання свідоцтва реєстрації осіб як платників податку на додану вартість регулюються Законом України «Про податок на додану вартість» №168/97 – ВР від 03.04.1997р. (надалі – Закон №168).
Відповідно до п.п. «е» п.9.8 статті 9 Закону №168 у випадку, якщо в Єдиному державному реєстрі юридичних та фізичних осіб – підприємців зроблено запис про відсутність юридичної особи або фізичної особи за її місцезнаходженням , відбувається анулювання реєстрації такої особи, як платника податку на додану вартість.
Згідно з статтею 91 Цивільного кодексу України місцезнаходженням юридичної особи є адреса органу та особи, які відповідно до установчих документів юридичної особи чи закону виступають від її імені.
Відповідно до абзацу 4 ч.2 ст.17 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб – підприємців» від 15.05.2003 р. №755 – IV (надалі – Закон №755) в Єдиному державному реєстрі містяться такі відомості про юридичну особу
- місцезнаходження юридичної особи.
Згідно з ч.5 ст.17 Закону №755 в Єдиному державному реєстрі містяться також відомості про відсутність юридичної особи за її місцезнаходженням, про відсутність підтвердження відомостей про юридичну особу, а також відомості про зарезервовані найменування юридичних осіб.
Стаття 18 Закону України №755 визначає статус відомостей Єдиного державного реєстру, а саме:
1. Якщо відомості, які підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру, були внесені до нього, то такі відомості вважаються достовірними і можуть бути використані в спорі з третьою особою, доки до них не внесено відповідних змін.
2. Якщо відомості, які підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру, є недостовірними і були внесені до нього, то третя особа може посилатися на них у спорі як на достовірні. Третя особа не може посилатися на них у спорі, якщо вона знала або могла знати про те, що такі відомості є недостовірними.
3. Якщо відомості, які підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру , не були до нього внесені, вони не можуть бути використані в спорі з третьою особою, крім випадків, коли третя особа знала або могла знати ці відомості.
Статтею 19 Закону №755 передбачено, що у разі, коли зміна відомостей про юридичну особу, які містяться в Єдиному державному реєстрі, не пов’язана із змінами до установчих документів юридичної особи або не підлягає державній реєстрації, виконавчий орган юридичної особи або уповноважена ним особа зобов’язаний подати (надіслати рекомендованим листом) державному реєстратору за місцезнаходженням реєстраційної справи юридичної особи заповнену реєстраційну картку про внесення змін до відомостей про місцезнаходження юридичної особи, до неї додається свідоцтво про державну реєстрацію юридичної особи.
З сукупного аналізу даних норм випливає, що для визначення місцезнаходження юридичної особи слід брати до уваги саме місце її державної реєстрації.
Як вбачається з наданої в матеріали справи відповідачем копії довідки з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців, на дату державної реєстрації місцезнаходження позивача зазначене за адресою: м.Чернівці, вул.. М. Тореза,70.
Відповідно до копії витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців станом на 09.08.2010 року юридична особа відсутня за місцезнаходженням.
Також органами державної податкової служби були здійснені необхідні заходи для встановлення факту відсутності позивача за зареєстрованим місцезнаходженням, що підтверджується наявними в матеріалах справи копіями запитів та актів про обстеження місцезнаходження.
Суд погоджується з позицією відповідача, що питання про місцезнаходження юридичної особи на практиці завжди має величезне значення. Так, при проведенні планової та позапланової перевірок у податкового органу виникає потреба у точному визначенні місцезнаходження юридичної особи. Така потреба виникає у відповідача на підставі ст.11-1 Закону України «Про державну податкову службу в Україні» № 509 від 04.12.1990р. Оскільки, відповідно до даної норми податковий орган зобов’язаний проводити планові та позапланові перевірки платника податків за місцезнаходженням такого платника. В іншому випадку така перевірка може бути визнана незаконною. А тому суд відхиляє твердження позивача, що відповідачу була відома фактична адреса ТзОВ «Енергетичні стратегії та біотехнології» (м.Чернівці, вул. Хотинська, 6) .
Крім того, відповідно до п.11 ст.19 Закону №755 юридична особа зобов'язана подавати (надсилати) щороку протягом місяця, що настає за датою державної реєстрації, починаючи з наступного року, державному реєстратору для підтвердження відомостей про юридичну особу реєстраційну картку про підтвердження відомостей про юридичну особу.
Оскільки позивачем не було дотримано вимог даної норми Закону, тобто товариство не довело до державного реєстратора те, що воно з липня 2009 року знаходиться вже за іншою адресою, суд вважає, що всі наслідки такого не доведення покладені на цю юридичну особу.
Відповідно до ч.1 ст.9 КАС України суд при вирішення справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов’язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України .
В ході судового розгляду представник позивача не довів належним чином протиправність, прийнятого відповідачем, рішення.
На підставі встановлених та викладених вище обставин справи, суд вважає, що відповідач при прийнятті рішення про анулювання реєстрації платника податку на додану вартість діяв за умов та обставин, які прямо визначені законами України.
Відповідно до ч.2 ст.94 КАС України якщо судове рішення ухвалене на користь сторони - суб'єкта владних повноважень, суд присуджує з іншої сторони всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати, пов'язані із залученням свідків та проведенням судових експертиз. Оскільки ДПІ у м.Чернівці ніякі судові витарти в даній справі не здійснювалися, суд не присудужє з позивача судові витрати.
На підставі викладеного, керуючись ст.9 Закону України "Про податок на додану вартість", ст.ст.17,18,19 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб – підприємців», ст.91 Цивільного кодексу України, ст.ст.2, 9, 158-163,167 КАС України, суд , -
ПОСТАНОВИВ:
1. У задоволенні адміністративного позову відмовити повністю.
Постанова набирає законної сили після закінчення строків подання апеляційної скарги, якщо вона не була подана у встановлені строки. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.
Відповідно до частини першої статті 185, частини першої-другої, четвертої статті 186 Кодексу адміністративного судочинства України, сторони які беруть участь у справі, мають право оскаржити в апеляційному порядку дану постанову повністю або частково шляхом подання апеляційної скарги до Львівського апеляційного адміністративного суду через Чернівецький окружний адміністративний суд.
Скарга про апеляційне оскарження даної постанови подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.
Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, перебачених частиною четвертою статті 167 цього Кодексу, було повідомлено про можливість отримання копіїї постанови безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.
Постанову виготовлено в повному обсязі 17.09.2010р.
Суддя О.Я.Бойко