УКРАЇНА
АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЖИТОМИРСЬКОЇ ОБЛАСТІ
Р І Ш Е Н Н Я
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
9 вересня 2010 року колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Житомирської області в складі:
головуючого – судді Матюшенка І.В.
суддів: Малахової Н.М., Жизневської А.В.
при секретарі судового
засідання Назаренко К.С.
з участю: представника апелянта ОСОБА_2 та представника позивачів ОСОБА_3
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Житомирі апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю „Ружин-Агро” на рішення Ружинського районного суду Житомирської області від 31 березня 2010 року у справі за позовом ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_11, ОСОБА_12, ОСОБА_13, ОСОБА_14, ОСОБА_15, ОСОБА_16, ОСОБА_17, ОСОБА_18, ОСОБА_19, ОСОБА_20 та ОСОБА_21 про визнання договорів оренди земельних ділянок недійсними та зобов’язання повернути самовільно зайняті земельні ділянки,
в с т а н о в и л а :
У січні 2010 року ОСОБА_4, ОСОБА_22, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_11, ОСОБА_12, ОСОБА_13, ОСОБА_14, ОСОБА_15, ОСОБА_16, ОСОБА_17, ОСОБА_18, ОСОБА_19, ОСОБА_20 та ОСОБА_21 звернулися до суду з позовами в яких просили визнати недійсними з моменту укладення договори оренди належних їм на праві власності земельних ділянок та зобов’язати ТОВ „Ружин-Агро” повернути самовільно зайняті земельні ділянки. На обґрунтування позову усі позивачі зазначали, що вони з відповідачем 01.10.2006 року уклали договори за якими передали ТОВ „Ружин-Агро” в оренду належні їм на праві власності земельні ділянки сільськогосподарського призначення строком на п’ять років. Пізніше їм стало відомо, що акти приймання-передачі належних їм земельних ділянок відповідачу, були підписані не орендодавцями а сторонніми особами. Крім того, договори оренди були підписані без виготовлення необхідної технічної документації із землеустрою щодо встановлення меж земельних ділянок в натурі (на місцевості), планів або схем земельних ділянок, які передавалися в оренду, кадастрових планів земельних ділянок з відображенням обмежень (обтяжень) у їх використанні та встановлених земельних сервітутів, а тому відповідач не мав права приступати до їх використання згідно ст. 125 ЗК України. Оскільки відповідач використовував їх земельні ділянки протиправно, останні підлягають поверненню власникам.
Рішенням Ружинського районного суду від 31 березня 2010 року позовні вимоги задоволені в повному обсязі.
У поданій апеляційній скарзі ТОВ „Ружин-Агро”, посилаючись на порушення судом норм процесуального права та неправильне застосування норм матеріального права, просить скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нове про відмову у задоволенні позову. Апелянт зазначає, що суд безпідставно не зупинив провадження у справі у зв’язку з процедурою приєднання юридичної особи (ТОВ „Ружин-Агро”), не врахував, що усі позивачі є власниками земельних ділянок, переданих в оренду, що підтверджується відповідними державними актами, які і містять дані про зовнішні межі земельних ділянок, їх розташування на місцевості. Договори оренди пройшли державну реєстрацію і всі позивачі тривалий час погоджувалися з існуючими правовідносинами.
Позивачі ОСОБА_22 та ОСОБА_12 визнали доводи апеляційної скарги, інші позивачі проти задоволення апеляційної скарги заперечують.
Апеляційна скарга підлягає до задоволення з таких підстав.
Встановлено, що ОСОБА_4, ОСОБА_22, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_11, ОСОБА_12, ОСОБА_13, ОСОБА_14, ОСОБА_15, ОСОБА_16, ОСОБА_17, ОСОБА_18, ОСОБА_19, ОСОБА_20 та ОСОБА_21 є власниками земельних ділянок, що підтверджується відповідними державними Державними актами (т. 1, а.с.8, 28,48, 68, 88, 109, 129, 150-140, 170, 190-192, 212, 234, 254, 274, 295, 316, 339 та 359). 1 жовтня 2006 року між позивачами та ТОВ „Ружин-Агро” були укладені договори оренди землі (т. 1, а.с. 9, 29, 49, 69, 89, 110, 130, 151, 171, 193, 213, 235, 255, 275, 296, 317, 340 та 360), які були 1 жовтня 2006 року зареєстровані у встановленому законом порядку, а відтак вони є укладеними в силу ч. 3 ст. 640 ЦК України.
Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції, як на підстави визнання вище вказаних договорів недійсними, послався на невідповідність їх вимогам закону, а саме, що акти приймання-передачі земельних ділянок позивачами не підписувалися, що під час підписання договорів не була виготовлена технічна документація із землеустрою щодо встановлення меж земельних ділянок в натурі (на місцевості), що до оспорюваних договорів не додано планів або схем земельних ділянок, які передавалися в оренду та кадастровий план земельних ділянок з відображенням обмежень (обтяжень) у їх використанні та встановлених земельних сервітутів.
Проте, з таким висновком суду першої інстанції погодитися неможливо.
Так, відповідно до положень ст. 215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання в момент його вчинення стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п’ятою та шостою статті 203 цього кодексу. Договір оренди землі також може бути визнаний недійсним у разі відсутності у договорі оренди землі однієї з істотних умов, передбачених ст. 15 Закону України „Про оренду землі”, а також порушення вимог статей 4-6, 11, 17 та 19 вказаного Закону.
Статтею 3 Закону України „Про оренду землі” встановлено, що об’єктом оренди землі є земельні ділянки, що перебувають у власності громадян, юридичних осіб, комунальній або державній власності. Власність позивачів на спірні земельні ділянки засвідчена Державними актами на право власності на земельні ділянки у яких відображено місце розташування земельних ділянок, їх межі та розміри. Оскільки вище вказані Державні акти... сторонами не оспорюється, у суду першої інстанції не було підстав вважати, що при укладенні договорів оренди мали місце порушення положень ст. 55 Закону України „Про землеустрій” щодо не визначення на місцевості меж земельних ділянок, що були передані в оренду ТОВ „Ружин-Агро”.
Відсутність кадастрового плану земельних ділянок з відображенням обмежень (обтяжень) у їх використанні та встановлених земельних сервітутів, в якості невід’ємної частини договору оренди, не є підставою для визнання договору недійсним, оскільки обмеження щодо цільового використання земельної ділянки оговорені в договорі оренди (як земля сільськогосподарського призначення), а обтяження або земельні сервітути відповідно спірних земельних ділянок відсутні.
Не може у даному випадку бути підставою для визнання договорів оренди земельних ділянок недійсними і підписання актів приймання-передачі спірних земельних ділянок іншою від їх власників особою, оскільки послідуючі дії власників земельних ділянок, позивачів у справі, (отримання з 2006 року орендної плати, відсутність звернень до суду до січня 2010 року) свідчать про наявність у них волевиявлення щодо передачі належних їм земельних ділянок в оренду відповідачу.
Крім того, представник позивачів ОСОБА_3 пояснила апеляційному суду, що її довірителі пов’язують порушення їх прав щодо оренди відповідачем належних їм земельних ділянок численними змінами власника ТОВ „Ружин-Агро”.
Спірні земельні ділянки перебувають у користуванні ТОВ „Ружин-Агро” на підставі вище вказаних договорів оренди, а тому, суд першої інстанції дійшов помилкового висновку про наявність підстав для задоволення позову в частині їх повернення власникам, як самовільно зайнятих.
Оскільки висновки суду першої інстанції не відповідають фактичним обставинам справи та судом неправильно застосовані норми матеріального права, рішення суду підлягає скасуванню з ухваленням нового рішення про відмову у задоволенні позовних вимог за безпідставністю.
Керуючись ст. 640 ЦК України, ст. ст. 303, 307, 309, 313, 314, 316 ЦПК України, колегія суддів,
в и р і ш и л а:
Апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю „Ружин-Агро” задовольнити.
Рішення Ружинського районного суду Житомирської області від 31 березня 2010 року скасувати, ухваливши нове рішення про відмову у задоволенні позовних вимог ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_11, ОСОБА_12, ОСОБА_13, ОСОБА_14, ОСОБА_15, ОСОБА_16, ОСОБА_17, ОСОБА_18, ОСОБА_19, ОСОБА_20 та ОСОБА_21 про визнання договорів оренди земельних ділянок недійсними та зобов’язання повернути самовільно зайняті земельні ділянки за безпідставністю.
Рішення набирає законної сили з моменту його проголошення і з цього часу може бути оскаржене у касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду України протягом двадцяти днів.
Головуючий Судді
Справа № 22ц-4250/10 Головуючий в суді 1-ї інстанції Нейло В.М.
Категорія 45 Доповідач Матюшенко І.В.