УХВАЛА
Іменем України
10 серпня 2006 року м. Ужгород
Апеляційний суд Закарпатської області в складі
головуючого судді ДОРЧИНЕЦЬ С.Г.
суддів КОНДОРА Р.Ю.,ДІДИКАВ.М.
за участю прокурора ЧУРЕЯ В.М.
розглянув у відкритому судовому засіданні матеріали за апеляційним поданням помічника прокурора Виноградівського району Лендєла І.В. на постанову Виноградівського районного суду Закарпатської області від 8 червня 2006 р., якою за скаргою
ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженки та мешканки АДРЕСА_1.,
скасовано постанову органу дізнання - Виноградівського РВ УМВС України в Закарпатській обл. від 27 січня 2006 р. про відмову в порушенні кримінальної справи за ознаками злочину, передбаченого ст. 286 КК України, за фактом заподіяння ОСОБА_1 тілесних ушкоджень внаслідок дорожньо-транспортної пригоди.
Як вбачається з постанови суду, 20.01.2006 р. водій ОСОБА_2, керуючи легковим автомобілем „Міцубісі-Галант", НОМЕР_1, та порушивши п. 12.2. ПДР скоїв у м. Виноградові наїзд на пішохода ОСОБА_1, внаслідок чого останній були завдані тілесні ушкодження. Згідно акту судово-медичного обстеження від 25.01.2006 р. ОСОБА_1 поряд з іншими завдані тілесні ушкодження у вигляді струсу головного мозку із скальпованою раною чола, що є невиправним ушкодженням обличчя та може бути розцінене як тяжке тілесне ушкодження. Незважаючи на ці обставини та не провівши відповідну перевірку, орган дізнання передчасно та необгрунтовано постановою від 27.01.2006 р. відмовив в порушенні кримінальної справи. У зв'язку з наведеним постанову скасовано, матеріали повернуто органу дізнання для додаткової перевірки.
В апеляційному поданні прокурор порушує питання про скасування постанови суду та повернення справи на новий судовий розгляд. Апелянт, погоджуючись із необхідністю вирішення питання про характер завданих ОСОБА_1 тілесних ушкоджень шляхом проведення судово-медичної експертизи та вказуючи, що судмедексперт фактично кваліфікував ушкодження як легкі, вважає, що без попереднього рішення суду щодо можливості кваліфікації цих ушкоджень як зні-
вечення обличчя питання про порушення кримінальної справи вирішити неможливо.
Заслухавши доповідь судді, промову прокурора Чурея В.М. про підтримання апеляції, обговоривши доводи сторін, перевіривши матеріали справи за скаргою та відмовний матеріал № 83/2006, суд приходить до наступного.
Справа № 11-491/2006 р.
Категорія 11-А
Головуючий у 1-й інстанції НАЗАРОВ П.О.
Доповідач КОНДОР Р.Ю.
27.01.2006 р. органом дізнання відмовлено в порушенні кримінальної справи за ознаками злочину, передбаченого ст. 286 КК України, за фактом заподіяння ОСОБА_1 тілесних ушкоджень внаслідок ДТП (а.с. з)- При цьому, в постанові не зазначено, які тілесні ушкодження особі були завдані, якою частиною ст. 286 КК України передбачено відповідний злочин, а також постановлено: кінцеве рішення за даним фактом прийняти після закінчення лікування потерпілої.
З акту судово-медичного обстеження ОСОБА_1 від 25.01.2006 р. (а.с. 5-7) вбачається, що поряд з іншими їй були завдані тілесні ушкодження у вигляді скальпованої рани чола, що є невиправним ушкодженням обличчя та може бути розцінене як тяжке тілесне ушкодження у випадку, якщо буде визнане таким, що знівечило обличчя. На час обстеження, закінченого 30.01.2006 р., ОСОБА_1 перебувала на стаціонарному лікуванні.
В судовому засіданні ОСОБА_1 пояснювала, зокрема, що перенесла операцію, в голову їй вживлено пластину і відтоді в неї постійно болить голова (а.с. 15). Водночас кінцевих даних про тривалість розладу здоров'я та час і характер лікування в справі немає.
Ці факти на даний час не спростовані.
Відповідно до ст.ст. 94, 97, 98 КПК України, кримінальна справа порушується за наявності приводів для цього та достатніх даних, які вказують на наявність ознак злочину, у необхідних випадках до порушення справи може бути проведена відповідна перевірка у строк до 10-ти днів. Для встановлення тяжкості і характеру тілесних ушкоджень обов'язково призначається експертиза (ст.ст. 75, 76 КПК України). Кримінальним та кримінально-процесуальним законами передбачено також можливість звільнення особи від кримінальної відповідальності, від покарання та закриття кримінальної справи за наявності для того відповідних підстав.
З урахуванням викладеного, оцінивши докази у сукупності, апеляційний суд приходить до висновку про необґрунтованість апеляційного подання.
Рішення про відмову в порушенні кримінальної справи за даним фактом є передчасним, необгрунтованим та прийнятим без належного з'ясування обставин, що мають значення для цього. Орган дізнання неповністю використав і передбачений законом час для відповідної перевірки.
Доводи апелянта щодо необхідності потерпілої самостійно звернутися до суду для встановлення ступеня тяжкості завданих їй тілесних ушкоджень безпідставні, надумані та не відповідають вимогам закону, оскільки порушують права потерпілої. Питання про кваліфікацію завданих потерпілій тілесних ушкоджень за їх наслідками належить до відповідної компетенції органу досудового слідства та суду в рамках провадження в кримінальній справі.
Отже, задовольняючи скаргу ОСОБА_1, суд прийняв законне рішення. За таких обставин, апеляційне подання слід залишити без задоволення, а постанову суду першої інстанції - без зміни.
Керуючись ст.ст. 3б5, 366 КПК України, -
ухвалив:
подання помічника прокурора Виноградівського району Лендє
ла І.В. залишити без задоволення, а постанову Виноградівського район
ного суду Закарпатської області від 8 червня 2006 р. за скаргою ОСОБА_1 -
без зміни.