Р І Ш Е Н Н Я
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
«06» вересня 2010 року колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Автономної Республіки Крим у складі:
Головуючого, судді: Белинчук Т.Г.
Суддів: Підлісної І. А.
Ісаєва Г.А.
При секретарі: Фінайкіній І.О.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Сімферополі цивільну справу за позовом ОСОБА_5 до ОСОБА_6 про усунення перешкод у користуванні власністю шляхом виселення з житлового приміщення і про стягнення судових витрат у справі,
за зустрічним позовом ОСОБА_6 до ОСОБА_5, третя особа ОСОБА_7, про визнання права власності на житлове приміщення,
за апеляційною скаргою ОСОБА_6 на рішення Сакського міськрайонного суду АР Крим від 09 грудня 2009 року, -
В с т а н о в и л а :
22 квітня 2009 року ОСОБА_5 звернулася до суду з позовом до ОСОБА_6 про усунення перешкод у користуванні власністю шляхом виселення з житлового приміщення і про стягнення судових витрат у справі.
Свої вимоги мотивує тим, що 19 липня 2002 року вона купила 1/3 частину житлового будинку АДРЕСА_1, а власником других 2/3 частин є відповідачка. Рішенням Сакського міськрайонного суду АР Крим від 09 квітня 2006 року їй було виділено у власність кімнату № 1, яка входила до складу цієї 1/3 частини. Але відповідачка безпідставно користується цією кімнатою і відмовляється її звільнити.
ОСОБА_6 звернулася до суду із зустрічним позовом до ОСОБА_5, третя особа ОСОБА_7, про визнання права власності на жилу кімнату № 1 житлового будинку літер «А» АДРЕСА_1
Свої вимоги мотивує тим, що 07 серпня 1985 року вона придбала 2/3 частки цього житлового будинку, до складу яких входить кімната № 1, якою вона користується від дати придбання.
Рішенням Сакського міськрайонного суду АР Крим від 09 грудня 2009 року позовні вимоги ОСОБА_5 задоволені частково. ОСОБА_6 зобов’язано звільнити жиле приміщення № 1 житлового будинку літер «А» АДРЕСА_1 і не чинити ОСОБА_5 перешкод у користуванні цим приміщенням. З ОСОБА_6 стягнуто на користь ОСОБА_5 понесені у справі судові витрати: судовий збір у розмірі 08 грн. 50 коп.; витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи в сумі 07 грн. 50 коп.; витрати на правову допомогу в сумі 800 грн., а усього 816 грн. В решті позову відмовлено. В задоволенні зустрічних позовних вимог ОСОБА_6 відмовлено.
В апеляційній скарзі ОСОБА_6 просить рішення суду першої інстанції скасувати, посилаючись на порушенням норм матеріального та процесуального права, невідповідність висновків суду фактичним обставинам справи, на неповне з’ясування обставин, які мають суттєве значення для вирішення справи.
Заслухавши суддю-доповідача, пояснення осіб, які з’явилися до суду апеляційної інстанції, перевіривши матеріали справи і доводи скарги, колегія суддів вважає що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню.
Ухвалюючи рішення про часткове задоволення позову в частині зобов’язання ОСОБА_8 звільнити приміщення кімнати № 1 та зобов’язання не чинити перешкоди у користуванні цім приміщенням, суд першої інстанції виходив з обґрунтованості позовних вимог та їх доведеності.
З даними висновками суду першої інстанції погоджується колегія суддів, оскільки вони відповідають вимогам закону і підтверджені зібраними по справі доказами.
Проте колегія суддів вважає помилковими висновки суду в частині стягнення судових витрат по оплаті правової допомоги у розмірі 800 грн., та в цій частині рішення суду належить скасуванню, з ухваленням нового рішення про відмову в стягненні судових витрат по оплаті правової допомоги.
З матеріалів справи вбачається, що сторони є співвласниками житлового будинку АДРЕСА_1. Позивачу належить 1\3 частка вказаного будинку, а відповідачу 2\3 частки. Відповідно до правовстановлюючих документів сторін вказані частки є ідеальними.
Рішенням Сакського міськрайонного суду АР Крим від 09 квітня 2006 року визначено порядок користування вказаним будинком та земельною ділянкою. У користування ОСОБА_5 виділені відповідні приміщенні у тому числі і житлове приміщення № 1. Вказане рішення суду набрало чинності. Таким чином вказаним рішенням встановлено право позивача ОСОБА_5 на користування спірною кімнатою № 1.
У зв’язку з наведеним суд першої інстанції обґрунтовано прийшов до висновку, що право позивача на користування спірною кімнатою є порушеним та підлягає судовому захисту шляхом зобов’язання відповідача звільнити спірну кімнату та не чинити перешкоди у її користуванні.
Доводи апеляційної скарги про те, що оскільки ОСОБА_6 придбала свою частку будинку у 1985 року та з цього часу поселилася у будинку та користується спірною кімнатою, а тому на підставі набувальної давності має право на цю кімнату, колегія суддів апеляційного суду не приймає до уваги , як такі, що ґрунтуються на помилковому тлумаченні норм матеріального права, а саме статті 344 ЦК України. Крім того вищенаведене судове рішення від 09.04.2006 р. встановлений порядок користування будинком.
Що стосується доводів апеляційної скарги, про те, що при розгляді справи не було залучено до участі у справі інших осіб, яки проживають у будинку, то колегія суддів виходить з того, що особи, яки вважають своє право порушеним мали право апеляційного оскарження зазначеного рішення суду, проте з апеляційними скаргами не зверталися.
Оскільки суд першої інстанції поклав обов’язок саме на власника частки будинку по звільненню спірного приміщення та зобов’язав його не чинити перешкоди у користуванні спірним приміщенням, то члени сім’ї власника розпоряджаються тими приміщеннями які належать власнику, а у даному випадку тими приміщеннями, які за рішенням суду від 09.04.2006 року визначені йому у користування.
Колегія судів погоджується з доводами апеляційної скарги про безпідставність стягнення судових витрат по оплаті правової допомоги у розмірі 800 грн.
Відповідно до ч.3 п.2 статті 79 ЦПК України до витрат , пов’язаних з розглядом судової справи належать витрати на правову допомогу. Частина 2 статті 84 ЦПК України зазначає, що граничний розмір компенсації витрат на правову допомогу встановлюється законом.
З матеріалів справи встановлено, що адвокат ознайомився з матеріалами справи 04.12.2009 року та приймав участь у судовому засіданні від 09.12.2009 року. Оскільки ні суду першої інстанції, ні колегії суддів не надано розрахунок робочого часу адвоката у зв’язку з наданням правової допомоги, то судове рішення в частині задоволення вимог про стягнення витрат на правову допомогу у розмірі 800 грн. належить скасуванню, з ухваленням в цій частині нового рішення про відмову в стягненні витрат на правову допомогу, у зв’язку з недоведеністю.
В решті рішення суду колегія суддів вважає законним і обґрунтованим, підстав для його скасування не має.
Виходячи з наведеного та керуючись статтями 303, 307, 308, 314, 315, 316, 325 Цивільного процесуального кодексу України, колегія суддів судової палати у цивільних справах,
В И Р І Ш И Л А:
Апеляційну скаргу ОСОБА_6 задовольнити частково.
Рішення Сакського міськрайонного суду АР Крим від 09 грудня 2009 року в частині стягнення судових витрат по оплаті правової допомоги у розмірі 800 грн. скасувати, ухвалити в цій частині нове рішення про відмову в стягненні судових витрат по оплаті правової допомоги.
В решті рішення залишити без змін.
Рішення апеляційного суду набирає законної сили з моменту 1ого проголошення і може бути оскаржено безпосередньо до суду касаційної інстанції протягом двадцяти днів.
Судді:
Белинчук Т.Г. Підлісна І.А. Ісаєв Г.А.