Україна АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ
Справа № 11 -628 2006 року Головуючий у 1 інстанції Кучеренко В.Г.
Категорія ст.286 ч.2 КК Доповідач Охріменко І.К
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
08 серпня 2006 року колегія суддів судової палати у кримінальних
справах апеляційного суду Черкаської області у складі:
головуючого Демиденка А.І.
суддів Охріменка І.К., Тапала Г.К.
з участю прокурора Гришанової Н.Д.
засудженого ОСОБА_1
розглянула кримінальну справу за апеляцією представника потерпілої ОСОБА_2, адвоката ОСОБА_3 на вирок Придніпровського районного суду м. Черкаси від 26.05.2006 року, яким ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, українець, з середньою освітою, не одружений, працюючий в ТБ « Поляков» проживаючий в АДРЕСА_1, раніше не судимий засуджений за ч.2 ст.286 КК України на 4 роки позбавлення волі без позбавлення права керувати транспортними засобами.
На підставі ст.75 КК України засудженого ОСОБА_1 звільнено від відбування покарання з випробуванням на два роки з зобов'язанням його, на підставі ст.76 КК України, періодично з'являтися в органи кримінально-виконавчої системи по місцю проживання для реєстрації та не змінювати без відому цих органів місця постійного проживання.
Запобіжний захід стосовно засудженого залишений попередній-підписка про невиїзд.
Стягнуто з ОСОБА_1 на користь потерпілої ОСОБА_2 , 16141 грн.43 коп. завданих матеріальних збитків та 5000 грн. моральної шкоди.
Згідно вироку, ОСОБА_1 визнано винним та засуджено за те, що він 31.01.2006 року близько 3-ї год. керуючи автомобілем « Шкода-Октавія» д.н.з. НОМЕР_1, рухаючись по бульвару Шевченка в м.Черкаси в напрямку вул.. Вербовецького на перехресті з вул. Чехова, в порушення п.п.2.3.б),12.1 Правил дорожнього руху України, проявивши не уважність, не вибрав безпечної швидкості, при якій мав можливість здійснювати контроль за рухом транспортного засобу, в момент виникнення небезпеки для руху, яку він об'єктивно спроможний був виявити, не прийняв мір для зменшення швидкості аж до зупинки транспортного засобу, внаслідок чого, не впоравшись з керуванням автомобіля, скоїв наїзд на бордюр від чого транспортний засіб розвернуло, який задньою частиною вдарився в дерево, а потім в електроопору міського освітлення. В результаті дорожньо-транспортної пригоди пасажири вказаного автомобіля отримали тілесні ушкодження: ОСОБА_4 - середньої тяжкості, а ОСОБА_5 - тяжкі тілесні ушкодження, від яких останній помер в приміщенні 3-ї лікарні м.Черкаси.
В своїй апеляції представник потерпілої ОСОБА_2 адвокат ОСОБА_3, не погоджуючись з вироком, просить його скасувати, справу направити на новий судовий розгляд, посилаючись на те, що суд першої інстанції призначив ОСОБА_1 надто м'яке покарання, яке не відповідає тяжкості вчиненого злочину, вважає, що засуджений повинен відбувати покарання в місцях позбавлення волі. Апелянт також посилається на те, що суд необгрунтовано зменшив розмір відшкодування потерпілій моральної шкоди.
В своєму запереченні на апеляцію старший помічник прокурора Придніпровського району Позарецька С.М., вважаючи вирок законним та обґрунтованим, просить його залишити без змін, а апеляцію без задоволення.
Заслухавши доповідь судді апеляційного суду, пояснення засудженого ОСОБА_1, в яких він просить залишити вирок без змін, міркування прокурора щодо залишення апеляції без задоволення, а вироку без змін, вивчивши матеріали справи та перевіривши доводи апеляції, колегія суддів вважає, що вона не підлягає задоволенню з таких підстав.
Висновок суду щодо доведеності вини засудженого ОСОБА_1 у вчиненні злочину при обставинах, наведених у вироку, відповідає матеріалам справи і ґрунтується на доказах, яким суд дав належну оцінку і які не оспорюються в апеляції.
Дії ОСОБА_1 кваліфіковано вірно, а при призначенні йому покарання суд, відповідно до вимог ст.65 КК України достатньо врахував ступінь тяжкості вчиненого ним злочину, який вчинений по необережності, дані про особу засудженого, характеризуючі його з позитивного боку, обставини, що пом'якшують його покарання за відсутністю обтяжуючих таких обставин.
Виходячи з наведеного, суд першої інстанції.обгрунтовано призначив ОСОБА_1 покарання, яке є необхідним й достатнім для його виправлення та попередження вчинення ним нових злочинів.
При цьому враховано те, що ОСОБА_1 раніше до кримінальної відповідальності не притягувався, щиро розкаюється у скоєному, злочин скоєний ним по необережності. В суді апеляційної інстанції засудженим надані документи, які свідчать про намагання ним відшкодовувати спричинені потерпілій матеріальні збитки та моральну шкоду.
Залишаючи вирок суду першої інстанції без змін, колегія суддів виходить також із того при яких обставинах виникла дорожньо - транспортна пригода, а саме в складних дорожніх умовах, враховує намагання засудженого уникнути зіткнення автомобіля з деревом та електроопорою міського освітлення, але це сталося помимо його волі.
Вказані фактори свідчать про те, що ОСОБА_1, як особа, що вчинила цей злочин по необережності, не є суспільно - небезпечною для суспільства, яку необхідно ізолювати від оточуючих, а виправлення його можливе при обранні покарання не пов'язаного з позбавленням волі, що буде сприяти як найшвидшому відшкодуванню засудженим потерпілій матеріальної та моральної шкоди.
При таких обставинах апеляція представника потерпілої про призначення покарання ОСОБА_1 у вигляді реального позбавлення волі є безпідставною.
Суд також вірно вирішив питання щодо позовних вимог потерпілої про розмір стягнення з засудженого на її користь понесених нею матеріальних збитків та моральної шкоди. Представлені в судовому засіданні квитанції засудженим ОСОБА_1 про перерахування на користь потерпілої 1500 грн. свідчить про намір останнього відшкодовувати ним суму завданих матеріальних збитків та моральної шкоди.
Згідно наданої засудженим в суді апеляційної інстанції довідки вбачається, що ЗАТ « Крафт Фудз Україна» надало допомогу сім'ї загиблого ОСОБА_5 у зв'язку із поминками та похованнями останнього, а саме перераховано 1000 грн. на зарплатний рахунок загиблого та 7514 грн. 65 коп. готівкою відшкодовано за витрати на ритуальні послуги.
При таких обставинах, колегія суддів вважає вирок законним та обґрунтованим і підстав для його зміни чи скасування не має.
Керуючись ст.ст.362, 366 КПК України, колегія суддів,
УХВАЛИЛА: Апеляцію представника потерпілої ОСОБА_2 адвоката ОСОБА_3 залишити без задоволення , а вирок Придніпровського районного суду м.Черкаси від 26 травня 2006 року стосовно засудженого ОСОБА_1 залишити без змін.
Судді