Справа № 2-7637/2010 р.
Р І Ш Е Н Н Я
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
22 вересня 2010 року
Жовтневий районний суд м. Луганська у складі:
Головуючого судді Сергєєва В.М.,
При секретарі Вітковській Л.Л.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду у м. Луганську цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Управління Пенсійного фонду України в Жовтневому районної міста Луганська, третя особа на стороні відповідача – Головне управління Державного казначейства України в Луганській області про визнання бездіяльності неправомірною, зобов'язання зробити перерахунок та виплату доплати до пенсії,
В С Т А Н О В И В :
22.07. 2010 року позивач звернувся з зазначеним адміністративним позовом до Управління Пенсійного фонду України в Жовтневому районної міста Луганська про визнання бездіяльності вказаної установи по нарахуванню та виплаті щомісячної соціальної допомоги згідно ЗУ „Про соціальний захист дітей війни” незаконною, про зобов'язання здійснити нарахування та виплату підвищення до пенсії у відповідності до ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» як дитині війни з січня 2007 року по грудень 2009 року у розмірі 3345,60 грн.
В обґрунтування позовних вимог позива чем зазнач ено , що він має статус «дитини війни» у зв'язку з чим, у відповідності до ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», виплачувана пенсія повинна підвищуватись на 30 відсотків мінімальної пенсії за віком. Вваж ає , що положення Законів України «Про Державний бюджет України на 2007 рік» та «Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчій актів України», «Про Державний бюджет України на 2009 рік та про внесення змін до деяких законодавчій актів України» в частині зміни ст.6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» не відповідають Конституції України і тому не можуть застосовуватись.
Позивач задовольнити позов у повному обсязі, стягнути з відповідача понесені судові витрати, розглянути справу за його відсутності.
Представник відповідача у судове засідання не з'явився, просив розглядати справу без його участі. На адресу суду надійшли заперечення проти позову, у яких відповідач посилається на те, що пенсія позивачу призначена за віком. Відповідно до ст. 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни", дітям війни до пенсії виплачується підвищення у розмірі надбавки, встановленої для учасників війни. Дана надбавка виплачувалася особам, які є інвалідами, в розмірі 50% мінімальної пенсії за віком. У ч. 3 ст. 28 Закону №1058-ІУ закладено однозначну вимогу щодо застосування мінімального розміру пенсії за віком, встановленого у абз. 1 ч. 1 цієї статті, - виключно для визначення розмірів пенсій, призначених згідно з цим Законом. Непоширення мінімального розміру пенсії за віком на правовідносини, що виникають на підставі інших законів, дає підстави стверджувати про наявність прогалини у механізмі вирахування мінімальної пенсії за віком, на 30% якої мають підвищуватися дітям війни пенсії або щомісячне довічне грошове утримання чи державна соціальна допомога, що виплачується замість пенсії. Надбавка дітям війни у період 2007 – 2009 р. р. виплачується правильно. На підставі вищевикладеного, відповідач вважає адміністративний позов безпідставним та необґрунтованим та просить суд відмовити у задоволенні позову.
Представник третьої особи – ГУ ДКУ України у Луганській області у судове засідання не з’явився, вказана установа просила розглянути справу за відсутності їх представника.
Дослідивши матеріали справи, суд вважає, що позов підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.
Відповідно до ст.11 ЦПК України суд розглядає цивільну справу в межах заявлених вимог і на підставі представлених сторонами доказів. Ст.60 ЦПК України визначено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
З матеріалів справи вбачається, що позивач має правовий статус «дитина війни», що підтверджується пенсійним посвідченням.
Відповідно до статті 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» від 18.11.2004 року, що набрав чинності 01 січня 2006 року, дітям війни пенсії або щомісячне довічне грошове утримання чи державна соціальна допомога, що виплачується замість пенсії, підвищуються на 30 відсотків мінімальної пенсії за віком.
Статтею 71 Закону України «Про державний бюджет України на 2007 рік» дія статті 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» зупинена.
Рішенням Конституційного Суду України від 09 липня 2007 року №6-рп/2007 положення статті 71 Закону України «Про державний бюджет на 2007 рік», якими була зупинена дія статті 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», визнані такими, що не відповідають Конституції.
Таким чином, за період з 01 липня 2007 року до 31 грудня 2007 року, за який заявлено позовні вимоги, положення статті 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» стосовно того, що дітям війни пенсії або щомісячне довічне грошове утримання чи державна соціальна допомога, що виплачується замість пенсії, підвищуються на 30 відсотків мінімальної пенсії за віком були чинними лише з 9 липня 2007 року (день ухвалення рішення Конституційним Судом України) до 31 грудня 2007 року.
Законом України «Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчій актів України» від 28.12.2007 р. внесено зміни до Закону України «Про соціальний захист дітей війни», зокрема статтею 6 вказаного Закону після внесення змін передбачалось, що дітям війни до пенсії або щомісячного довічного грошового утримання, державної соціальної допомоги, що виплачується замість пенсії, виплачується підвищення у розмірі надбавки, встановленої для учасників війни.
Рішенням Конституційного Суду України № 10-рп/2008 від 22.05.2008 року положення пункту 28 розділу II «Внесення змін до деяких законодавчих актів України», Закону України «Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України» від 28.12.2007р. щодо внесення змін до Закону України «Про соціальний захист дітей війни» визнані такими, що не відповідають Конституції України.
Тобто, з 22.05.2008 року було відновлено дію статті 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни»
Статтею 71 Закону України "Про Державний бюджет України на 2009 рік" Кабінету Міністрів України надано право у 2009 році встановлювати розміри соціальних виплат, які відповідно до законодавства визначаються залежно від розміру мінімальної заробітної плати, в абсолютних сумах у межах асигнувань, передбачених за відповідними бюджетними програмами.
Названа норма передбачає встановлення в абсолютних сумах розмірів лише тих виплат, вихідним критерієм розрахунку яких є розмір мінімальної заробітної плати. Відповідно її дія не поширюється на спірні відносини, оскільки розмір зазначених соціальних виплат згідно із Законом України "Про соціальний захист дітей війни" залежить від розміру мінімальної пенсії за віком.
Отже, нарахування та виплата у 2009 році дітям війни підвищення до пенсії або щомісячного грошового довічного утримання чи державної соціальної допомоги, що виплачується замість пенсії, повинні здійснюватися відповідно до норм Закону України "Про
соціальний захист дітей війни".
Виходячи з наведеного, враховуючи, що у судовому засіданні встановлено, що відповідач УПФУ у Жовтневому районі м. Луганська, у період з 09.07.2007 року по 31.12.2007 року, з 22.05.2008 року по 31.12.2009 року сплачував позивачу підвищення до пенсії у розмірі 10% прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, суд дійшов висновку, що дії УПФУ у Жовтневому районі м. Луганська в цій частині слід визнати неправомірними та зобов’язати УПФУ у Жовтневому районі м. Луганська провести донарахування та доплату позивачеві підвищення до пенсії у розмірі 30 відсотків мінімальної пенсії за віком як дитині війни за період з 09.07.2007 року по 31.12.2007 року, з 22.05.2008 року по 31.12.2009 року відповідно до положень статті 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни».
З огляду на положення ст. 4 ЦПК України, ч. 2 ст. 1 ЦК України та, враховуючи відповідні спеціальні законодавчі акти, які підлягають застосуванню у справах, що виникли із зазначених соціальних правовідносин, які носять публічно – правовий характер, суд, встановивши, що відповідачем порушені норми права, які регулюють спірні правовідносини, визнає такі дії незаконними та зобов»язує відповідача провести нарахування та виплату належних сум відповідно до закону, а не ухвалює рішення про стягнення конкретних сум.
Що стосується позову в частині стягнення судових витрат, то відповідно до ст. 88 ЦПК України, стороні, на користь якої ухвалено рішення, суд присуджує з другої сторони понесені нею та документально підтверджені судові витрати.
Як вбачається з квитанцій позивачем сплачено судовий збір на користь держави у розмірі 51 грн. та витрати на інформаційно – технічне забезпечення розгляду справи у розмірі 120 грн.
Таким чином, з відповідача на користь позивача підлягають стягненню понесені судові витрати у розмірі 171 грн.
На підставі вищевикладеного, керуючись ЗУ «Про соціальний захист дітей війни», ЗУ «Про Державний бюджет України на 2007 рік", ЗУ «Про Державний бюджет України на 2008 рік", ЗУ «Про Державний бюджет України на 2009 рік", ст. ст. 10, 11, 27, 31, 60, 88, 212-215 ЦПК України, суд, -
В И Р І Ш И В:
Позовні вимоги ОСОБА_1 задовольнити частково.
Визнати неправомірними дії Управління Пенсійного Фонду України у Жовтневому районі м. Луганська, які виразилися у виплаті на користь ОСОБА_1 у період з 09.07.2007 року по 31.12.2007 року, з 22.05.2008 року по 31.12.2009 року підвищення до пенсії у розмірі 10 відсотків мінімальної пенсії за віком як дитині війни.
Зобов'язати Управління Пенсійного фонду України в Жовтневому районної м. Луганська здійснити донарахування та доплату на користь ОСОБА_1 до пенсії у розмірі 30 відсотків мінімальної пенсії за віком як дитині війни за період з 09.07.2007 року по 31.12.2007 року, з 22.05.2008 року по 31.12.2009 року з урахуванням здійснених виплат.
Стягнути з Управління Пенсійного Фонду України у Жовтневому районі м. Луганська на користь ОСОБА_1 понесені судові витрати у розмірі 171 грн. / сто сімдесят одна гривня/.
У задоволенні інших позовних вимог відмовити через їх необґрунтованість.
Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги через Жовтневий районний суд м. Луганська у 10-денний строк з моменту його проголошення.
СУДДЯ: