Справа №  1-248/10  

ВИРОК                                      

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 вересня 2010 року Прилуцький міськрайонний суд Чернігівської області в складі:

                                            головуючого судді  Білоуса М.В.

                                            при секретарі Карпенко В.О.  

                                            за участю прокурорів  Луценка М.В. та Ляшенка В.П.

розглянувши у відкритому судовому засіданні   в залі суду м.Прилук матеріали кримінальної справи щодо ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця ІНФОРМАЦІЯ_2, мешканця АДРЕСА_1, українця, гр.України, ІНФОРМАЦІЯ_4, одруженого, раніше судимого 21.06.1994 року Бахмацьким районним судом за ч.3 ст.140 КК України до 3-х років позбавлення волі з відстрочкою на 2 роки; 29.08.2003 року Бахмацьким районним судом за ч.1 ст.185 КК України  до 1-го року позбавлення волі, звільнений від покарання за ст..6 1п. «б» ЗУ «Про амністію»; 12.03.2004 року Бахмацьким районним судом за ч.2-3 ст.185 КК України до 4-х років позбавлення волі, 18.04.2007 року умовно достроково звільнений, обвинуваченого за ч.2 ст.186 КК України,-

ВСТАНОВИВ:

    ОСОБА_1 будучи раніше неодноразово засудженим за корисливий злочин та маючи не зняту та не погашену в установленому порядку судимість, на шлях виправлення не став та скоїв новий злочин.

Так, 09.06.2010 року близько 02 години ОСОБА_1 перебуваючи в стані алкогольного сп»яніння поблизу будинку №120, що розташований по вул..Костянтинівський у м.Прилуках маючи не зняту судимість за корисливий злочин, тим самим повторно відкрито заволодів у ОСОБА_2 грошовими коштами в сумі 450 грн., після чого з місця скоєння злочину зник, а кошти витратив на власні потреби.              

    Будучи допитаним в якості підсудного, ОСОБА_1 визнав себе винним  в обвинуваченні повністю та підтвердив факт відкритого заволодіння грошовими коштами. Він усвідомлює свою вину  та відповідальність, розкаюється в скоєному і запевняє про недопущення в подальшому подібного, просить не призначати  суворої міри покарання.

Після допиту в судовому засіданні підсудного та потерпілого, останній просив справу розглянути без дослідження  письмових доказів по справі, правильно розуміючи зміст даних обставин справи і наявних  доказів, згідно пред”явленого  йому обвинувачення за  ч.2 ст.186 КК України. Інші учасники судового розгляду не заперечували проти цього, а тому  суд, відповідно до  ст.299  КПК України, обмежив фактичні обставини справи допитом підсудного, визнавши недоцільним дослідження інших доказів по справі, які  ніким не оспорювались. Учасникам  процесу  роз”яснено, що в такому разі,  вони будуть позбавлені права оспорювати ці фактичні обставини справи в апеляційному порядку.

  Заслухавши пояснення підсудного, потерпілого ОСОБА_3, суд знаходить доведеною винуватість в обвинуваченні підсудного ОСОБА_1, що він  відкрито заволодів  грошовими коштами потерпілого.

Від так, будучи раніше засудженим за корисливий злочин судимість за який не знята не погашена та відкрито викравши чуже майно, ОСОБА_1 тим самим за ознакою повторності, скоїв злочин відповідальність за який передбачений ч.2 ст.186 КК України.

Обираючи підсудному покарання суд враховує, що ОСОБА_1 визнав себе винним в обвинуваченні, своїми діями сприяв розкриттю злочину, добровільно відшкодував збитки від нього, має дитину яка хворіє хронічною тяжкою хворобою.

Також, сам потерпілий, знаходячись в стані алкогольного сп»яніння, належним чином не контролюючи своїх дій по збереженню свого майна тим самим спровокував підсудного на скоєння злочину, що слід визнати поряд з пом»якшуючими- виключними обставинами для винного.  

Обставиною, що обтяжує відповідальність ОСОБА_1, є те, що скоєння злочину відбулося в стані алкогольного сп»яніння.

На підставі зазначених обставин у своїй сукупності, суд вважає можливим і доцільним  у відповідності з вимогами закону,   призначити  винному покарання хоча і у вигляді позбавлення волі, однак нижче від найнижчої межі.

       Керуючись ст.ст.323,324, 327 КПК Украни, суд-    

ЗАСУДИВ:

ОСОБА_1 визнати винним за  ч.2 ст.186 КК України та призначити йому з застосуванням ст.69 КК України покарання нижче від найнижчої межі встановленої законом у вигляді 2 ( двох) років позбавлення волі.

Запобіжний захід ОСОБА_1  залишити попереднім - тримання під вартою в СІЗО №31 м.Чернігова до вступу вироку в законну силу.

Початок відліку відбування покарання ОСОБА_1 – рахувати з моменту його затримання тобто з 19 червня 2010 року.

На вирок суду може бути подана апеляція до апеляційного суду Чернігівської області  через Прилуцький міськрайонний суд засудженим протягом 15 діб з моменту вручення йому копії вироку, іншими учасниками розгляду справи – з моменту його проголошення .

            ГОЛОВУЮЧИЙ :                                                               М.В.Білоус