Справа №  2-1340/10

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ  УКРАЇНИ

 05 травня 2010 року  Авдіївський міський суд  Донецької області  у складі головуючого: судді Соболєвої І.П.,

при секретарі: Злагода Н.Ю.,

 розглянувши  у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Авдіївка цивільну справу за позовом:

ОСОБА_1   до Управління пенсійного фонду України у місті Авдіївка про  зобов’язання нарахувати та виплатити  недоплачену  щомісячну  державну соціальну допомогу, як дитині війни,  -  суд  -

ВСТАНОВИВ:

              Позивач  звернувся  до суду з позовом  до Управління Пенсійного фонду України в  місті Авдіївка  про зобов’язання нарахувати та виплатити недоплачену  щомісячну  державну соціальну допомогу, як дитині війни  за період з 9 липня 2007 року по 31 грудня 2009 року, з 22 травня 2008 року по 31 грудня 2008 року, та з 01 січня 2009 року по 31 грудня 2009 року  для осіб, що втратили працездатність.

            Свої вимоги позивач обґрунтовував тим, що він народився ІНФОРМАЦІЯ_1 згідно законодавства його віднесено до категорії дітей війни. Відповідно до ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» виплачувана йому пенсія повинна підвищуватись на 30 відсотків мінімальної пенсії за віком. Однак рішенням Конституційного Суду України № 6рп/2007 від 9 липня 2007 року визнано таким, що не відповідають Конституції України вказані положення  Закону України “Про Державний бюджет України на 2007 рік”.

        Рішенням Конституційного Суду України  від 22.05.2008 року положення п.41 п.п.2 розділу  11 ЗУ “Про державний бюджет на 2008 рік  та про внесення змін до деяких законодавчих актів України” в цієї частині також були визнанні неконституційними.

        Рішення Конституційного Суду України в даній справі має преюдиціальне значення для судів загальної  юрисдикції при розгляді ними позовів у зв’язку з правовідносинами, які виникли внаслідок дії Закону України «Про державний бюджет на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України». Вважає, що невиплата йому  соціальної допомоги, передбаченої Законом  України  “Про соціальний захист дітей війни” є протиправною та такою, що суперечить  Конституції України і законам України.

  Позивач  просив визначити дії Управління Пенсійного Фонду України в місті Авдіївка незаконними. Зобов’язати Управління Пенсійного Фонду України в місті Авдіївка  нарахувати щомісячну доплату до пенсії, “як дитині війни” в розмірі 30% мінімальної пенсії за віком з  9 липня 2007 року по 31 грудня 2009 року, з 22 травня 2008 року по 31 грудня 2008 року, та з 01 січня 2009 року по 31 грудня 2009 року та надалі, доки діє закон, виходячи з розміру  мінімальної пенсії за віком, встановленої ч.1 ст. 28 Закону України “Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування”  з урахуванням встановленого законодавством прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність.

Позивач, який про час та місце розгляду справи повідомлений належним чином, надав письмову заяву, в якій вказав, що позовні вимоги він підтримує у повному обсязі. Просив розглянути справу у його відсутність.

Відповідач, який про час та місце розгляду справи повідомлений належним чином, свого представника для участі у справі не направив, надав судові письмову заяву, згідно, якої заявлені позивачкою позовні вимоги не визнає, вважає, що нарахування та виплата позивачці, як “дитині війни” , як підвищення до пенсії провадиться відповідно до діючого законодавства, порушень з боку відповідача не допущено, тому підстав для задоволення позовних вимог немає.  Просив про розгляд справи у відсутності представника.

Матеріалів справи достатньо для розгляду у відсутності  позивача та представника відповідача.

Суд, дослідивши матеріали справи, вважає, що позов підлягає задоволенню, виходячи з наступних підстав.  

Відповідно до Закону України “Про соціальний захист дітей війни” до дітей війни віднесені особи, які є громадянами України, та яким на час закінчення Другої Світової Війни (2 вересня 1945 року) було менш 18 років.

Позивач  віднесений до категорії дітей війни, знаходиться на обліку в Управлінні Пенсійного Фонду України в місті Авдіївка, що підтверджується відповідним пенсійним посвідченням  серії НОМЕР_1

Враховуючи зазначений статус позивача, він відповідно до ст. 6 Закону України “Про соціальний захист дітей війни” має право на отримання державної соціальної підтримки, а саме підвищення до пенсії в розмірі 30%  мінімальної пенсії за віком.                        

          Відповідно до ст. 7 Закону України "Про соціальний захист дітей війни" фінансове забезпечення соціальних гарантій, передбачених зазначеним законом, здійснюється за рахунок коштів Державного бюджету України.

           Дію статті 6 цього Закону  зупинено на 2006 рік,  згідно із Законом України від 20.12.2005 р. N 3235-IV «Про Державний бюджет України на 2006 рік». Зупинення дії нормативного акту не дає права на його застосування, а тому у позивача  не було права на отримання зазначеної в позові доплати до пенсії у  2006 році.

            Відповідно до п.12 ст. 71 Закону України «Про Державний бюджет України на 2007 рік» з метою приведення окремих норм законів у відповідність із цим законом на 2007 рік зупинено, зокрема, дію статті 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни".            

            9.07.2007 року Конституційним Судом України у справі № 1-29/2007 (справа про соціальні гарантії громадян) ухвалено Рішення № 6-рп/2007, відповідно до якого визнані такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними), положення, зокрема, пункту 12 статті 71 Закону України «Про Державний бюджет України на 2007 рік», приписи якого втратили чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України цього Рішення. Пунктом 5 наведеного Рішення визначено, що воно має преюдиціальне значення для судів загальної юрисдикції при розгляді ними позовів у зв'язку з правовідносинами, які виникли внаслідок дії положень статей зазначених законів, що визнані неконституційними.            

    Конституційний Суд України  відзначив, що положеннями Закону України «Про Державний бюджет України на 2007 рік» не можуть скасовуватися чи змінюватися обсяги прав і обов’язків, пільг, компенсацій і гарантій громадян, передбачених іншими законами України, не можуть вноситися зміни, зупинятися дія чинних законів України, а також встановлюватися інше (додаткове) правове регулювання відносин, що є предметом інших законів України.

  Таким чином, положення статті 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» стосовно того, що дітям війни пенсії або щомісячне довічне грошове утримання чи державна соціальна допомога, що виплачується замість пенсії, підвищуються на 30 відсотків мінімальної пенсії за віком були чинними лише з 9 липня 2007 року ( з дня ухвалення рішення Конституційним Судом України) до 31 грудня 2007 року.

   Відповідно до статті 62 Закону України «Про Державний бюджет України на 2007 рік» та абзацу першого частини 1 статті 28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» у 2007 році діяли наступні розміри мінімальної пенсії за віком: з 1 квітня – 410, 06 грн., з 1 жовтня - 415.11 грн.            

   Таким чином  за період з 09.07.2007 року до 31.12.2007 року позивач  мав  право на отримання підвищення до пенсії на підставі ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» у розмірі 710,91 грн. (410, 06 грн. х 30%  : 31 х 23 дні ) +(  410.06 грн. х 2 х 30%)  +( 415,11 грн. х З х 30%).              

  Законом України «Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України» було внесено зміни до ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», відповідно до яких дітям війни до пенсії або щомісячного довічного грошового утримання чи державної соціальної допомоги, що виплачується замість пенсії, виплачується підвищення у розмірі надбавки, встановленої для учасників війни. Ветерани війни мають право на отримання підвищення до пенсії або щомісячного довічного грошового утримання чи державної соціальної допомоги, що виплачується замість пенсій, відповідно до цього Закону та Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» зазначене підвищення провадиться за їх вибором згідно з одним із законів. Згідно Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" від 22.10.1993 року № 3551-ХІІ учасникам війни, нагородженим орденами і медалями колишнього Союзу РСР за самовіддану працю і бездоганну військову службу в тилу в роки Великої Вітчизняної війни, пенсії або щомісячне довічне грошове утримання чи державна соціальна допомога, що виплачується замість пенсії, підвищуються на 15 процентів прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, іншим учасникам війни - на 10 процентів прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність.            

 Відповідач, виконуючи приписи зазначеного закону в період з 1.01.2008 року по 22.05.2008 року діяв правомірно, тому визнати протиправними дії останнього за зазначений період неможливо.              

Разом з тим, Рішенням Конституційного Суду України від 22 травня 2008 року № 10-рп/2008 визнані неконституційними, серед іншого, і положення підпункту 2 пункту 41 розділу 11 Закону України «Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України».            

Отже, з 22.05.2008 року відновлена дія ст. 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни" в редакції до 01.01.2008 року, відповідно до якої дітям війни пенсії або щомісячне довічне грошове утримання чи державна соціальна допомога, що виплачується замість пенсії, підвищуються на 30 відсотків мінімальної пенсії за віком.

А, тому  вимоги позивача,  щодо зобов'язання Управління Пенсійного фонду України  провести нарахування та виплати щомісячної доплати до пенсії у розмірі 30 відсотків мінімальної пенсії за віком,  як дитині війни у 2008 році підлягають  задоволенню  з 22 травня 2008 року.            

28 травня 2008 року Кабінетом Міністрів України була прийнята Постанова № 530 «Деякі питання соціального захисту окремих категорій громадян», відповідно до пункту 8 якої встановлено, що дітям війни до пенсії або щомісячного довічного грошового утримання чи державної соціальної допомоги, що виплачується замість пенсії, підвищення проводиться у твердих розмірах: з 22 травня - 48, І0 грн., з 1 липня - 48,20 грн., з І жовтня - 49,80 грн.            

Таким чином, підвищення дітям війни виплачуються органами Пенсійного фонду відповідно до зазначеної Постанови, а не Закону, внаслідок чого є наявними правові підстави для визнання бездіяльність відповідача неправомірною в порушенні права на отримання підвищеного розміру пенсії з 22 травня 2008 року відповідно до статті 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни».

 Відповідно до ст. 58  Закону  України « Про державний бюджет України на 2008 рік»   прожитковий мінімум  для осіб які втратили  працездатність з 1.04.2008 року  встановлено – 481 грн, з  1.07. – 482 грн., з 1.10 -  498 грн.  Розміри державних соціальних  гарантій  на 2008 рік, що визначаються залежно від прожиткового  мінімуму, встановлюються відповідними законами, цим Законом,  та нормативно - правовими  актами КМ України.

  Визначення прожиткового мінімуму, закладення правової основи для його встановлення, затвердження та врахування при реалізації державою конституційної гарантії громадян на достатній життєвий рівень, дає Закон України «Про прожитковий мінімум» від 15 липня 1999 року № 966-14, а також Закон України "Про державні соціальні стандарти та державні соціальні гарантії" від 5 жовтня 2000 року № 22017-Ш, згідно статті 1 якого прожитковий мінімум використовується для визначення, у тому числі мінімального розміру пенсії за віком, який відповідно до статті 28 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" встановлюється у розмірі прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, визначеного законом.            

Частиною 3 статті 4 даного Закону (в редакції Закону № 2505-4 від 25 березня 2005 року, що діє з 31 березня 2005 року) передбачено, що прожитковий мінімум на одну особу, а також окремо для тих, хто відноситься до основних соціальних і демографічних груп населення, щороку затверджується Верховною Радою України в законі про Державний бюджет України на відповідний рік. Прожитковий мінімум публікується в офіційних виданнях загальнодержавної сфери розповсюдження.            

Постановляючи судове рішення у даній справі, слідує виходити з того, що конституційні принципи, на яких базується здійснення прав і свобод людини і громадянина в Україні, включаючи і право, на пенсійне забезпечення, передбачені статтями І, 3, частиною 2 статті 6, статтею 8, частиною 2 статті 19, статтями 22, 23, частиною І статті 24 Конституції України, набуте у сфері пенсійного забезпечення, не може бути скасоване, звужене. Правовою гарантією забезпечення державою даного права є виконання прийнятих на себе зобов'язань, виходячи з положень принципу верховенства права, закріпленого як статтею 8 Конституції України, так і статтею 8 Кодексу адміністративного судочинства України.

Конституційний Суд України неодноразово розглядав проблему (про що зокрема зазначено у рішенні № 8- рп/ 2005 від 11 жовтня по справі № 1-21/2005), пов’язану з реалізацією права на соціальний захист, неприпустимістю обмеження конституційного права громадян на достатній життєвий рівень, і сформулював правову позицію, згідно з якою Конституція та закони України виокремлюють певні категорії громадян України, що потребують додаткових гарантій соціального захисту з боку держави. До них зокрема, належать  громадяни, яким пенсія призначається за спеціальними законами. У рішеннях Конституційного Суду України зазначалося, що пільги, компенсації, гарантії є видом соціальної допомоги і необхідно складовою конституційного права на достатній життєвий рівень, тому звуження змісту та обсягу цього права шляхом прийняття нових законів або внесення змін до чинних законів за статтею 22 Конституції України.

Враховуючи, що позивачу,  починаючи з 01.01.2008 року сплачується підвищення: до пенсії у розмірі 10 % прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, за період з 22.05.2008 року до 31.12.2008 року відповідач повинен до нарахувати позивачу  715, 23 грн. (481 грн. х 30% : З1 х 10 днів  - 481 грн. х 10% : 31 х 10 днів ) + (481 грн. х 30% - 481 гри. х 10 % )+ (482 грн.  х 3 х 30 % - 482 грн. х 3 х 10 % ) +( 498 грн. х 3 х 30 % - 498 гри. х 3 х 10%).          

Таким чином,  відповідача слідує  за необхідне зобов'язати  нарахувати та сплатити позивачу  підвищення до пенсії, як дитині війни  з 09.07.2007 року до 31.12.2007 року  та з 22.05.2008 року по 31.12.2008 рік.  

Стосовно позовних вимог щодо здійснення позивачу доплати до пенсії за 2009 рік, суд вважає їх такими, що підлягають задоволенню з наступних підстав.

Статтею 71 Закону України “Про державний бюджет України на 2009 рік” -  Кабінету Міністрів України надано право у 2009 році встановлювати розміри соціальних виплат, які відповідно до законодавства визначаються залежно від розміру мінімальної заробітної плати, в абсолютних сумах у межах асигнувань,  передбачених за відповідними  бюджетними програмами. Вказана норма передбачає встановлення в абсолютних сумах розмірів лише тих виплат, вихідним критерієм розрахунку яких є розмір мінімальної заробітної плати. Відповідно її дія не поширюється на спірні відносини, оскільки розмір зазначених соціальних виплат згідно із Законом України “Про соціальний захист дітей війни” залежить від розміру мінімальної пенсії за віком. Отже, нарахування та виплата у 2009 році дітям війни підвищення до пенсії або щомісячного довічного грошового утримання чи державної соціальної  допомоги, яка виплачується замість пенсії, повинні здійснюватися відповідно до норм Закону України “Про соціальний захист дітей війни”.

Згідно ч. 1 ст. 28 Закону України “Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування” № 1058-1У від 09.07.2003 року (набрав чинності з 01.01.2004 року), мінімальний розмір пенсії за віком за наявності у чоловіків 25, а у жінок – 20 років страхового стажу встановлюється у розмірі прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, визначеного законом.

Згідно абз. 2 ч. 1 ст. 2 Закону України “Про прожитковий мінімум” № 966-Х1 від 15.07.1999 року, прожитковий мінімум застосовується для встановлення розмірів мінімальної пенсії за віком.

Згідно ч. 3 ст. 46 Конституції України, пенсії, інші види соціальних виплат та допомоги, що є основним джерелом існування, мають забезпечувати рівень життя, не нижчий від прожиткового мінімуму, встановленого законом.

Згідно ч.ч.2, 3 ст. 17 Закону України “Про державні соціальні стандарти та державні соціальні гарантії” – до числа основних  державних соціальних гарантій включаються ...мінімальний розмір пенсії за віком.... Основні державні соціальні гарантії, які є основним джерелом існування, не можуть  бути нижчими від прожиткового мінімуму, встановленого законом.

Згідно ст. 54 Закону України “Про державний бюджет України на 2009 рік”, установлено  у 2009 році прожитковий мінімум  на одну особу та для тих, хто відноситься до основних соціальних і демографічних груп населення в розмірах, що діяли у грудні 2008 року.

Згідно  п. 8 Постанови Кабінету Міністрів України “Про деякі питання соціального захисту окремих категорій громадян” № 530 від 28.05.2008 року, дітям війни до пенсії або щомісячного довічного грошового утримання чи державної соціальної допомоги, що виплачується замість пенсії, підвищення проводиться у твердих розмірах.

Вирішуючи заявлені позовні вимоги щодо підвищення позивачу пенсії, як “дитині війни” на 30% мінімальної пенсії за віком у період з 01.01.2009 року по 31.12.2009 року та надалі доки діє закон, суд виходить з того, що в період  2009 року та до дня ухвалення рішення було чинним закріплене  ст. 6 Закону України “Про соціальний захист дітей війни” право позивача, як “дитині війни”  на підвищення її пенсії на 30% мінімальної пенсії за віком, яка визначається у розмірі прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, визначеного законом. Однак нарахування та виплата підвищення пенсії в період з 01.01.2009 року по 05.05.2010 року здійснювалося у розмірі, визначеному Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до ч. 2 ст. 6 Конституції України органи законодавчої, виконавчої та судової влади здійснюють свої повноваження у встановлених Конституцією межах і відповідно до законів України.

Згідно абз. 1 п. 1 Положення Про Пенсійний Фонд України, затвердженого Указом Президента України від 01.03.2002 року за № 121/2001 Пенсійний Фонд України є центральним органом виконавчої влади.

Пунктом 1.1. Положення про управління Пенсійного Фонду України в районах, містах і районах у містах, затвердженого постановою правління Пенсійного Фонду України від 30.04.2002 року за №8-2 управління Пенсійного Фонду України у районах, містах та районах у містах є органами Пенсійного Фонду України, підвідомчими відповідно головним управлінням цього фонду в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі, що разом з цими управліннями утворюють систему органів Пенсійного фонду України та мають завданням – забезпечення призначення та виплати пенсії.

Отже, обов’язок по нарахуванню та виплаті пенсії, яка передбачена Законом України “Про соціальний захист дітей війни” , покладено саме на органи Пенсійного Фонду України.

Враховуючи, що держава взяла на себе обов’язок щодо виплати позивачу 30% доплати до пенсії та поклала виконання цього обов’язку на центральний орган виконавчої влади – Пенсійний Фонд України, який діє через свої місцеві органи, що  входять в систему його органів, але вони не вчинили жодної дії для нарахування цих коштів та їх виплати, суд вважає, що вони не виконали своїх повноважень без поважної причини.

Виходячи з системного аналізу приписів Конституції України та наведених нормативно-правових актів, суд вважає безпідставними посилання відповідача на відсутність коштів, як на обґрунтовування правомірності невиконання своїх зобов’язань перед позивачем.

Отже, відсутність коштів у відповідача, який не вчинив жодної дії щодо їх отримання для забезпечення виконання своїх зобов’язань  або невиконання іншим органом виконавчої влади свого обов’язку щодо виділення коштів на здійснення позивача виплат, гарантованих їй Конституцією України, не є підставою для відмови у задоволенні позову та визнання правомірними дій або бездіяльності відповідача.

Між тим, виходячи зі змісту позову та для повного захисту прав позивача, суд вважає за необхідне визнати протиправною бездіяльність Управління Пенсійного Фонду України у місті Авдіївка по невиконанню приписів ст. 6 Закону України “Про соціальний захист дітей війни”, яка призвела до порушення прав позивача на своєчасне нарахування та отримання доплати до пенсії.

При цьому суд, враховуючи, що позивач отримує пенсію за віком, зобов’язує  відповідача нарахувати не державну соціальну допомогу, як того вона просить, а доплату до призначеної пенсії.

Вимоги позивача щодо виплати конкретної  суми на вимогах закону не базуються , оскільки розрахунок та виплата певної суми є обов’язком відповідача, а не суду.

 Керуючись Конституцією  України, Законом України «Про соціальний захист дітей війни», Законом України «Про Державний бюджет України на 2007 рік», Законом України від 20.12.2005 р. N 3235-IV «Про Державний бюджет України на 2006 рік», Законом України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" від 22.10.1993 року № 3551-ХІІ, Законом України “Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування” № 1058-1У від 09.07.2003 року (набрав чинності з 01.01.2004 року),  Законом України «Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України», Рішенням Конституційного Суду України від 09.07.2007 року № 6-рп/2007, Законом України «Про державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України», Рішенням Конституційного Суду України № 10-рп/2008 від 22.05.2008 року, ст.  ст. 10,11, 57, 60,  209, 212-215, 217, 218 ЦПК України -

ВИРІШИВ:

               Позов   ОСОБА_1   до Управління пенсійного фонду України у місті Авдіївка про  зобов’язання нарахувати та виплатити  недоплачену  щомісячну  державну соціальну допомогу, як дитині війни  – задовольнити.

             Визнати незаконною бездіяльність Управління Пенсійного Фонду України в місті Авдіївка щодо невиплати ОСОБА_1   пенсії у розмірах, передбаченої ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни за період з 09.07.2007 року по 31.12.2007 року та з 22.05.2008 року по 05.05.2010 року.

             Стягнути з Управління Пенсійного Фонду України в місті Авдіївка  надбавку до пенсії  на користь ОСОБА_1   в розмірі 30% мінімальної пенсії за віком з розміру, встановленого ч. 1 ст. 28 Закону України “Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування”  за період з 9 липня 2007 року по 31 грудня 2007 року, з 22 травня 2008 року по 31 грудня 2008 року, з 01 січня 2009 року по 31 грудня 2009 року, з 01 січня 2010 року по 05 травня 2010 року включно з врахуванням фактично отриманих позивачкою сум.

            Стягнути з Управління Пенсійного Фонду України в місті Авдіївка   на користь   ОСОБА_1   державне мито у сумі 3 гривень 40 копійок, витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи в сумі 37 гривень, а всього 40 гривень 40 копійок.

     Рішення може бути оскаржене в  Апеляційний суд Донецької області  через Авдіївський  міський суд.

      Заяву про апеляційне оскарження рішення суду може бути подано  протягом 10 днів з дня проголошення рішення, апеляційну скаргу може бути подано протягом 20  днів після подання заяви про апеляційне оскарження, якщо заяву про апеляційне оскарження не було подано, рішення суду набирає законної сили.

         Суддя: