Справа № 2-2130
2010р.
Р І Ш Е Н Н Я
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
13 вересня 2010 року Деснянський районний суд м.Києва в складі:
головуючого-судді Іванченко М.М.
при секретарі - Дакал В.О.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2, третя особа, Публічне акціонерне товариство Приват Банк філії Шулявського відділення Київського Головного регіонального управління, Закрите акціонерне товариство СКІНГОСТРАХ про відшкодування матеріального збитку, заподіяного в наслідок ДТП,
В С Т А Н О В И В:
ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_2 про відшкодування матеріального збитку, заподіяного в наслідок ДТП.
Свої позовні вимоги обґрунтовує тим, що 05.09.2006 року між позивачем та ПАТ КБ Приват Банк був укладений кредитний договір № KIVVAK04090029, згідно якого ОСОБА_1 надає банку належним чином оформлені, згідно п. 1.3 договору застави, іпотеки, поруки для забезпечення виконання зобовязань за даним договором, договір страхування, заставного майна, договір страхування наземного транспорту і договір особистого страхування позичальника. Під оформленням договорів сторони розуміють – письмове узгодження з банком договорів страхування, вибір страхувальника, переліку страхових ризиків, які підлягають страхуванню. Письмовим узгодженням банку є віза вповноваженого представника банку на договорах страхування. Банк прийняв належним чином оформлений договір страхування, не заперечивши будь-які його положення. На грудень 2009 саме цей договір був чинним і саме на підставі його норм було відмовлено у виплаті страхового відшкодування. Автомобіль ВАЗ 21150 належить позивачу на праві особистої власності. Відповідно до п. 15.5 договору застави рухомого майна від 05.09.2006 року, укладеного між ПАТ КБ Приват Банк та ОСОБА_1 у випадку пошкодження, або знищення, або втрати (повністю або частково), або псування предмету застави – банк має право вимагати від заставодавця відновлення предмету застави, або заміни іншим майном не меншої вартості, а якщо це не зроблено – вимагати виконання забезпечених заставою зобовязань, або звернути стягнення на предмет застави, незалежно від настання термінів виконання зобовязань за кредитним договором.
Згідно п. 12 договору застави ризик випадкового знищення, випадкового пошкодження або псування предмету застави несе заставодавець, тобто позивач ОСОБА_1, який в даному випадку і втратив свої кошти та відновив заставне майно. Банк не приймав участі у відновленні транспортного засобу, оскільки банк не являється вигодонабувачем.
19 грудня 2009 року приблизно о 13.00 год. на підставі довіреності виданої 07 грудня 2009 року відповідач ОСОБА_2 керуючи автомобілем ?42 АЗ-21250 д.н.з. НОМЕР_1, по вул. Радунській в м. Києві, не врахував дорожню обстановку, та здійснив зіткнення з автомобілем "ДЕУ Ланос д.н.з. НОМЕР_2, під керуванням водія ОСОБА_4
В результаті дорожньо - транспортної пригоди, було пошкоджено автомобіль позивача, який отримав ряд механічних, пошкоджень, відновлення яких згідно з калькуляції №11-ф/02/10, згідно АКТу технічного огляду, та висновку про вартість відновного ремонту з врахуванням амортизації складає 24164 грн. 39 коп. За складання висновку позивач сплатив 500 грн.. За транспортування автомобіля позивачем сплачено 400 грн. Які позивач просить стягнути з відповідача, крім того позивач просить стягнути з відповідача на його користь понесені ним витрати за послуги адвоката в розмірі 2000 грн. Оскільки відповідач не відшкодовує завдані збитки, він змушений звертатись до суду з вказаним позовом.
В ході розгляду справи судом було залучено в якості третьої особи Публічне акціонерне товариство Приват Банк філії Шулявського відділення Київського Головного регіонального управління, оскільки автомобіль позивача ?42 АЗ-21250 д.н.з. НОМЕР_1 знаходиться під заставою в даному банку, на підставі кредитного договору № KIVVAK04090029 від 05.09.2006 року. Крім того судом залучено до участі у справі в якості третьої особи – Закрите акціонерне товариство Страхова компанія ІНГОССТРАХ, оскільки між ними та власником автомобіля ?42 АЗ-21250 д.н.з. НОМЕР_1 ОСОБА_1 було заключено договір обовязкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів.
В судовому засіданні позивач та представник позивача підтримали позовні вимоги, просили суд винести рішення яким стягнути з ОСОБА_2 на користь позивача матеріальний збиток на загальну суму 24164 грн. 39 коп., сплату за складання висновку про вартість відновного ремонту в розмірі 500 грн., а також стягнути з відповідача на користь позивача понесені ним витрати за транспортування транспортного засобу в розмірі 400 грн,. оплату за правову допомогу 2000 грн., витрати по сплаті за інформаційно – технічне забезпечення розгляду справи у розмірі 120 грн., та витрати по сплаті судового збору у розмірі 270 грн. 65 коп..
Відповідач та представник відповідача в судове засідання 21.08.2010 р. та 13.09.2010 року не зявились, причини їх неявки суду не відомі, суд вважає, що в матеріалах справи є достатньо даних про права та взаємовідносини сторін для її розгляду за відсутності відповідача та його позивача. Крім того в судових засіданнях які відбулись 28.04.2010р., 27.07.2010 р. та 19.08.2010 р. ними позовні вимоги були не визнані, відповідач не заперечував проти того, що дійсно 19 грудня 2009 року по його вині сталось ДТП, однак відповідач та його представник заперечували проти відшкодування матеріальних збитків які зазначає позивач, оскільки вважають їх занадто завищеними, також на їх думку позивач не мав право звертатись до суду з вказаним позовом оскільки його автомобіль знаходиться в заставі ПАТ КБ Приват Банку. Таким чином відповідач та його представник просили суд відмовити позивачу у позовних вимогах у повному обсязі.
Третя особа представник ПАТ КБ Приват Банк філії Шулявського відділення Київського Головного регіонального управління – Гончаренко Л.С. в судовому засіданні підтримала позовні вимоги позивача, та не заперечувала проти їх задоволення.
Представник третьої особи Закритого акціонерного товариства Страхова компанія ІНГОССТРАХ в судове засідання не зявився, однак на адресу суду надійшла від нього заява де вони просили слухати справу у відсутність їхнього представника, та пояснили, що 19.12.2009 року до них звернувся ОСОБА_1 з заявою про виплату страхового відшкодування, однак згідно страхового акту № И-15119 від 31.12.2009 року ними було прийнято рішення про відмову у виплаті страхового відшкодування на підставі п. 15.2, 16.6, п. 15.1.4, 16.2 та прав передбачених в п. 13.3.7 договору страхування в звязку з ненаданням страхувальником копії медичного протоколу і управлінням застрахованого автомобіля особою яка не мала на це право. А за таких обставин просили суд винести рішення на його розсуд.
Заслухавши пояснення сторін по справі, дослідивши письмові докази, суд приходить до висновку, що позовні вимоги є доведеними та такими, що підлягають задоволенню з наступних підстав.
Судом встановлено, що 19 грудня 2009 року приблизно о 13.00 год. на підставі довіреності виданої 07 грудня 2009 року відповідач ОСОБА_2 керуючи автомобілем ?42 АЗ-21250 д.н.з. НОМЕР_1 який належить ОСОБА_1 по вул. Радунській в м. Києві, не врахував дорожню обстановку, та здійснив зіткнення з автомобілем "ДЕУ Ланос д.н.з. НОМЕР_2, під керуванням водія ОСОБА_4
Відповідно до постанови Деснянського районного суду м. Києва від 22 січня 2010 р. було визнано ОСОБА_2 винним у вчиненні правопорушення передбаченого ст. 124 КУпАП, та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 25 неоподаткованих мінімумів доходів громадян.
Як вбачається з висновку Про вартість відновного ремонту за № 11-ф/02/10 від 04 лютого 2010 року, вартість ремонту з врахуванням амортизації складає 24.164 грн. 39 коп.
Відповідно до ст.8 Закону України Про страхування, страхова компанія при настанні страхового випадку сплачує страхувальнику страхове відшкодування. На виконання зазначеного Закону та згідно з Договором обовязкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів. Судом встановлено, що закрите акціонерне товариство Страхова компанія ІНГОССТРАХ прийнято рішення про відмову у виплаті страхового відшкодування на підставі п. 15.2, 16.6, п. 15.1.4, 16.2 та прав передбачених в п. 13.3.7 договору страхування в звязку з ненаданням страхувальником копії медичного протоколу і управлінням застрахованого автомобіля особою яка не мала на це право.
Для визначення розміру заподіяної позивачу матеріальної шкоди позивач оплатив вартість складання висновку відновного ремонту 500 грн., яку він і просить стягнути з відповідачів.
Крім цього позивач ставить питання про стягнення з відповідача на його користь сплату за транспортування транспортного засобу в розмірі 400 грн., сплату за послуги адвоката в розмірі 2000 грн., та витрат по сплаті судового збору у розмірі 270 грн. 65 коп., та витрат по сплаті за інформаційно – технічне забезпечення розгляду справи у розмірі 120 грн.
Згідно вимог цивільного кодексу України, відповідальність за збитки, які заподіяні майну, покладаються на особу, яка завдала збитки. Особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування.
В ст. 1166 ЦК України зазначено, що майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.
Судом при розгляді справи було встановлено, що автомобіль ?42 АЗ-21250 д.н.з. НОМЕР_1, на момент ДТП 19 грудня 2009 року знаходився в заставі ПАТ КБ Приват Банку на підставі кредитного договору № KIVVAK04090029 від 05.09.2006 року, що в судовому засіданні не заперечував сам позивач і представник ПАТ КБ Приват Банку, однак в даному випадку банк не являється вигодонабувачем.
07 грудня 2009 року ОСОБА_1 уклав доручення від свого імені на ОСОБА_2 яке посвідчено приватним нотаріусом Вороною Т.С.,та зареєстрованою у державному реєстрі за № 1671, згідно якої ОСОБА_2 мав право керування даним автомобілем.
Відповідно до вимог ч. 1 ст. 3 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів. Тобто діюче процесуальне законодавство, гарантуючи особі право на звернення до суду, обов»язковою умовою для такого звернення встановлює порушення, невизнання чи оспорювання її прав, свобод чи інтересів.
Враховуючи викладене, заподіяна відповідачем позивачу матеріальна шкода, факт настання якої від винних дій відповідача ОСОБА_2 в судовому засіданні був доведений дослідженими судом доказами, підлягає відшкодуванню у повному обсязі шляхом стягнення з відповідача на користь позивача в розмірі 24.164 грн. 39 коп., матеріальних збитків, заподіяних автомобілю ?42 АЗ-21250 д.н.з. НОМЕР_1.
Відповідно до вимог ст.12 ЦПК України особа, яка бере участь у справі, має право на правову допомогу, яка надається адвокатами або іншими фахівцями у галузі права в порядку, встановленому законом.
Право на допомогу також закріплено і статтею 27 ЦПК України.
Згідно вимог ст.79 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов’язаних з розглядом справи, до яких належать і витрати на правову допомогу (п.2 ч.3 ст.79 ЦПК України).
Статтею 84 ЦПК України передбачено, що витрати, пов’язані з оплатою правової допомоги адвоката або іншого фахівця у галузі права, несуть сторони, крім випадків надання безоплатної правової допомоги. Граничний розмір компенсації витрат на правову допомогу встановлюється законом.
За таких обставин, згідно договору № 01-02/10 від 19 лютого 2010 року укладеного між ОСОБА_1 та ФОП ОСОБА_7 про надання юридичних послуг, та калькуляцією (витрат понесених за надання юридичних послуг), суд вважає за необхідне стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1., понесені ним витрати, пов’язані з оплатою правової допомоги адвоката у розмірі 2000 грн..
Крім того підлягає стягненню з відповідача на користь позивача понесені ним витрати за сплату на складання висновку про вартість відновного ремонту в розмірі 500 грн., а також понесені ним витрати за транспортування транспортного засобу в розмірі 400 грн
Підлягають також стягненню з відповідача на користь позивача судовий збір у розмірі 270 грн. 65 коп., та витрати за інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи у розмірі 120 грн., відповідно до вимог ст.81, 88 ЦПК України.
На підставі викладеного та керуючись ст.3 ч. 1, ст.10,12, 27, 60, 79, 81, 84, 88, 169 ч.4, 212 – 215, 224-226, 228 ЦПК України , ст.ст.23, 1166 ЦК України, - суд
В И Р І Ш И В:
Позовні вимоги ОСОБА_1 – задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 матеріальний збиток в розмірі 24.164 грн. 39 коп.
Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 сплату за складання висновку про вартість відновлювального ремонту в розмірі 500 грн., та за транспортування транспортного засобу в розмірі 400 грн.
Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 сплату за юридичні послуги в розимірі 2000 грн., витрати по сплаті судового збору у розмірі 270 грн. 65 коп., та витрати по оплаті інформаційно-технічного забезпечення розгляду справи у розмірі 120 грн., а всього стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 загальну суму матеріальних витрат у розмірі- 27.455 грн. 04 коп.
Рішення може бути оскаржено до Апеляційного суду м.Києва через Деснянський районний суд м.Києва протягом десяти днів з дня проголошення рішення шляхом подачі апеляційної скарги.
Суддя: