Справа 22ц- 6664 /10                                       Головуючий по 1 інстанції Кваша С.В.      

Категорія 27                                                         Доповідач апеляційного суду Колосовський С.Ю.

Р І Ш Е Н Н Я

І м е н е м  У к р а ї н и

21 вересня 2010р. колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Миколаївської області в складі:

головуючого – Лисенка П.П.,

суддів: Базовкіної Т.М., Колосовського С.Ю.,  

при секретарі судового засідання – Голубкіній О.О.,        

за участю: представника позивача Свічкарьова О.В., відповідача ОСОБА_3 та його представника – ОСОБА_4,  

розглянула у відкритому  судовому  засіданні  в  м.  Миколаєві цивільну справу

за апеляційною скаргою акціонерного банку „Енергобанк” (далі – АБ „Енергобанк”)

на рішення Заводського районного суду м. Миколаєва від 31 березня 2010р.

за позовом АБ „Енергобанк” до ОСОБА_3 про стягнення заборгованості за кредитом

за позовом ОСОБА_3 до АБ „Енергобанк”, ОСОБА_5 про визнання кредитора таким, що прострочив,

встановила:

    У жовтні 2008р. АБ „Енергобанк” пред’явив позов до ОСОБА_3 про стягнення 26000 грн. заборгованості за кредитним договором від 26 вересня 2003р. та 4888 грн. 16 коп. процентів за користування кредитом.

У травні 2009р. ОСОБА_3 пред’явив позов до АБ „Енергобанк”, ОСОБА_5 про визнання на підставі ст.613 ЦК першого відповідача таким, що прострочив по кредитному договору від 26 вересня 2003р. через неприйняття до реалізації заставного майна зі звільненням позичальника від обов’язку погасити проценти та пеню за цим кредитним договором.

Рішенням Заводського районного суду м. Миколаєва від 31 березня 2010р. позов АБ „Енергобанк”  відхилено, а ОСОБА_3 - задоволено.

В апеляційній скарзі  АБ „Енергобанк”, посилаючись на незаконність рішення суду просив його скасувати і ухвалити нове рішення про задоволення його позову.

Апеляційна скарга підлягає задоволенню, а рішення суду – скасуванню з наступних підстав.

Ухвалюючи рішення про задоволення позову про визнання кредитора таким, що прострочив та відхиляючи позов про стягнення заборгованості за кредитом, суд виходив з того, що ОСОБА_3 у повному обсязі погасив заборгованість по кредитному договору.

Проте з таким висновком суду погодитись не можна.

Як вбачається з матеріалів справи, 26 вересня 2003р. АБ „Енергобанк” уклав з ОСОБА_3 кредитний договір за яким останній отримав до 26 березня 2004р. 26000 грн. зі сплатою 23% річних за користування кредитом.

Виконання кредитного договору було забезпечено договором застави, укладеного 29 вересня 2003р., при цьому заставлене майно було раніше передано в заставу іншому кредитору. У зв’язку з цим вироком Ленінського районного суду м. Миколаєва від 20 травня 2005р. ОСОБА_3 визнано винним у скоєні злочину, передбаченого ч.2 ст.222 КК за надання АБ „Енергобанк” завідомо неправдивої інформації з метою одержання кредиту зі стягненням на користь останнього 31353 грн. 43 коп. заборгованості за кредитом.

На виконання вироку суду ОСОБА_3 сплатив 31400 грн. заборгованості лише 28 липня 2008р.  

Доказів того, що АБ „Енергобанк” відмовлявся прийняти належне виконання за кредитним договором ОСОБА_3 не надав. Що ж стосується звернення на предмет застави, то це є правом заставодержателя і відсутність таких вимог не могло вплинути на виконання обов’язків боржника. Більше того, як встановлено зазначеним вироком суду права на заставлене майно раніше передані АБ „Укрінбанк”.  

Таким чином, дія кредитного договору не була припинена, оскільки зобов’язання за цим правочином у повному обсязі виконані не були з вини позичальника, а зазначені кошти були зараховані АБ „Енергобанк” у відповідності з черговістю, передбаченою ст.534 ЦК.

Отже, вимоги АБ „Енергобанк” про стягнення 26000 грн. заборгованості за кредитним договором від 26 вересня 2003р. та 4888 грн. 16 коп. процентів за користування кредитом з 01 липня 2007р. по 23 вересня 2008р. є обґрунтованими і на підставі ст.1054 ЦК, п.п.1.1., 3.1. кредитного договору підлягають задоволенню у повному обсязі.

В той же час, підстави, передбачені ст.613 ЦК для задоволення позову ОСОБА_3 відсутні.

За таких обставин рішення суду в зазначеній частині в силу п.4 ст. 309 ЦПК підлягає скасуванню.

Керуючись ст.ст. 307, 309 ЦПК, колегія суддів

вирішила:

Апеляційну скаргу АБ „Енергобанк” задовольнити.

Рішення Заводського районного суду м. Миколаєва від 31 березні 2010р. скасувати і ухвалити нове рішення про задоволення позову АБ „Енергобанк” до ОСОБА_3 про стягнення заборгованості за кредитом та про відмову в позові останнього до АБ „Енергобанк”, ОСОБА_5 про визнання кредитора таким, що прострочив.

Стягнути з ОСОБА_3 на користь АБ „Енергобанк” 30888 грн. 16 коп. (тридцять тисяч вісімсот вісімдесят вісім гривень шістнадцять копійок) заборгованості за кредитним договором з яких 26000 грн. заборгованість по кредиту і 4888 грн. 16 коп. заборгованість по процентам та 767 грн. 76 коп. (сімсот шістдесят сім гривень сімдесят шість копійок) судових витрат.  

    Рішення апеляційного суду набирає законної сили з моменту проголошення і може бути оскаржене в касаційному порядку протягом двадцяти днів.

    Головуючий:                     Судді: