Справа № 2-330/10

    Р І Ш Е Н Н Я

      І М Е Н Е М    У К Р А Ї Н И  

21 вересня 2010 року                                                                                          м. Перечин

Перечинський районний суд Закарпатської області в складі:

                                                  головуючого - судді Чепурнова В.О.,

                                                 при секретарі – Багара Н.М.,

                                                 за участю прокурора – Чурей О.В.,

                                                 представника відділу охорони здоров’я  

Перечинської РДА – Долинської О.В.,

відповідачки – ОСОБА_2,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м.Перечин цивільну справу за позовом прокурора Перечинського району Закарпатської області в інтересах держави в особі відділу охорони здоров’я Перечинської районної державної адміністрації до ОСОБА_2 про стягнення 368 грн. 94 коп., коштів витрачених на лікування потерпілої ОСОБА_3,-

В С Т А Н О В И В :

Прокурор Перечинського району Закарпатської області в інтересах держави в особі відділу охорони здоров’я Перечинської районної державної адміністрації звернувся до суду з позовом до ОСОБА_2 про відшкодування витрат в сумі 368 грн.         94 коп., понесених закладом охорони здоров'я на стаціонарне лікування потерпілої від злочину. Свої позовні вимоги мотивує тим, що 11 квітня 2010 року біля 17 год. 00 хв. відповідачка ОСОБА_2, перебуваючи в стані алкогольного сп’яніння, знаходячись у будинку АДРЕСА_1, під час сварки, яка переросла в бійку завдала ОСОБА_3 тілесні ушкодження середньої тяжкості. Внаслідок отриманих тілесних ушкоджень ОСОБА_3 перебувала на стаціонарному лікуванні в Перечинській центральній районній лікарні Закарпатської області у хірургічному відділенні в період з 16 квітня 2010 року по 27 квітня 2010 року і загальна вартість її лікування склала 368 грн. 94 коп. Згідно вироку Перечинського районного суду Закарпатської області від 15 липня 2010 року ОСОБА_2 визнано винною у спричиненні вищевказаних тілесних ушкоджень ОСОБА_3, тому на підставі вищенаведеного просить позов задовольнити.

У судовому засіданні представник позивача, помічник прокурора Чурей О.В. позовні вимоги підтримала повністю та просила їх задовольнити, посилаючись на обставини викладені у позовній заяві.

Представник відділу охорони здоров’я Перечинської районної державної адміністрації Долинської О.В., позовні вимоги представника прокурора також підтримала і просила їх задовольнити.

Відповідачка ОСОБА_2 у судовому засіданні позов визнала повністю.

Суд, заслухавши учасників процесу, дослідивши матеріали справи, приходить до висновку, що позов підлягає задоволенню виходячи з таких підстав.

Згідно ч. 1 ст. 1166 ЦК України, майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

У судовому засіданні встановлено, що вироком Перечинського районного суду Закарпатської області від 15 липня 2010 року ОСОБА_2 визнано винною у вчиненні злочину, передбаченого ч. 1 ст. 122 КК України, а саме в тому, що вона 11 квітня 2010 року біля 17 год. 00 хв., будучи в стані алкогольного сп’яніння, знаходячись у будинку АДРЕСА_1, який належить ОСОБА_3, під час сварки з останньою, умисно штовхнула її на підлогу та нанесла їй п’ять ударів рукою та ногою по різним частинам тіла, чим спричинила ОСОБА_3 тілесні ушкодження у вигляді закритих множинних переломів ребер, які згідно висновку судово-медичного експерта кваліфікуються як тілесні ушкодження середньої тяжкості.

Також встановлено, що згідно вищевказаного вироку ОСОБА_2 визнано винною у вчиненні злочину, передбаченого ч. 1 ст. 122 КК України і в межах санкції зазначеної норми закону призначено 2 (два) роки позбавлення волі. На підставі ст.75 КК України ОСОБА_2 звільнено від відбування призначеного покарання з випробуванням, якщо вона протягом одного року іспитового строку не вчинить нового злочину.

Згідно довідки № 321 від 02 червня 2010 року Перечинської центральної районної лікарні Закарпатської області вартість затрат на лікування гр.ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, яка лікувалася в хірургічному відділенні з 16.04.2010 року по 27.04.2010 року, становить 368 грн. 94 коп.

Відповідно до вимог ст.1206 ЦК України, особа, яка вчинила злочин, зобов'язана відшкодувати витрати закладу охорони здоров'я на лікування потерпілого від цього злочину, крім випадку завдання шкоди при перевищенні меж необхідної оборони або у стані сильного душевного хвилювання, що виникло раптово внаслідок насильства або тяжкої образи з боку потерпілого. Якщо лікування проводилося закладом охорони здоров'я, що є у державній власності, у власності Автономної Республіки Крим або територіальної громади, кошти на відшкодування витрат на лікування зараховуються до відповідного бюджету.

Згідно з ст. 93-1 КПК України, кошти, витрачені закладом охорони здоров'я на стаціонарне лікування особи, потерпілої від злочину, за винятком випадку завдання такої шкоди при перевищенні меж необхідної оборони або в стані сильного душевного хвилювання, що раптово виникло внаслідок протизаконного насильства чи тяжкої образи з боку потерпілого, стягуються  судом  при постановленні вироку за позовом закладу охорони здоров'я, органу Міністерства фінансів України або прокурора в порядку, передбаченому статтею 28 та частинами другою і третьою статті 93 цього Кодексу. У разі, коли при   постановленні вироку рішення про відшкодування коштів, витрачених на стаціонарне лікування потерпілого, не було прийнято, стягнення їх провадиться в порядку цивільного судочинства за позовом осіб, зазначених у частині першій цієї статті. У такому ж порядку відшкодовуються витрати на стаціонарне лікування особи, яка постраждала від злочинного діяння,  в разі закриття кримінальної справи чи відмови у порушенні справи за обставин, передбачених пунктами 3, 4, 6 частини першої статті 6, статтями 7, 7-2, 8, 9 і 10 цього Кодексу.

Враховуючи, що відповідачка вчинила злочин передбачений ст. 122 ч. 1 КК України, внаслідок якого заклад охорони здоров'я – Перечинська районна центральна лікарня понесла витрати на лікування потерпілої ОСОБА_3, тому суд прийшов до висновку, що позов підлягає до задоволення.

Також, з відповідачки підлягають стягненню судовий збір та витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи, що відповідає положенням ст. 88 ЦПК України.

На підставі наведеного та керуючись  ст. ст. 1166, 1206 ЦК України, ст. ст.  10, 11, 88, 174 ч. 4, 212-215, 218 ЦПК України, суд, –

          В И Р І Ш И В :

Позов – задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_2, мешканки АДРЕСА_1 на користь Перечинської центральної районної лікарні Закарпатської області кошти, витрачені на стаціонарне лікування ОСОБА_3, потерпілої від злочину у сумі 368 (триста шістдесят вісім) грн. 94 коп.                                    

Стягнути з ОСОБА_2 на користь держави судовий збір у сумі 51 (п’ятдесят одної) грн. 00 коп. та 120 (сто двадцять) грн. 00 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи.

 Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

 Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до апеляційного суду Закарпатської області через суд першої інстанції шляхом подачі в десятиденний строк з дня проголошення рішення апеляційної скарги. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

             Головуючий:                                                                                        Чепурнов В.О.