Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М  У К Р А Ї Н И

справа номер 2-о-30/2010р.

    18 серпня 2010 року Славутицький міський суд Київської області у складі:

головуючого : Малишенко Т.О.

при секретарі: Брагіда А.А.

за участі сторін: представника заявника ОСОБА_1, зацікавленої особи:  ОСОБА_2

Розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за заявою ОСОБА_3,  зацікавлена  особа ОСОБА_2 – про встановлення факту, що має юридичне значення,

в с т а н о в и в  :

До суду звернулася ОСОБА_3., з заявою про визнання факту належності їй правовстановлюючого документа - Договору дарування, посвідченого 31 травня 1996 року приватним нотаріусом Славутицького міського нотаріального округу Київської області за реєстровим № 2207, на підставі якого вона придбала у приватну власність житлове приміщення, розташоване за адресою: АДРЕСА_1, що 10 червня 1996 року було зареєстровано у Славутицькому міському бюро технічної інвентаризації Київської області у реєстровій книзі № 1 за реєстровим № 378/9. Встановлення даного факту їй необхідно для вирішення питання відчуження даного об'єкту нерухомого майна, що вона не може здійснити, в зв'язку з неправильним написанням її прізвища на українській мові у вищевказаному правовстановлюючому документі, так як її прізвище за паспортом громадянки України записано як «ОСОБА_3», а в договорі дарування як «ОСОБА_3». Виправити дану помилку через нотаріуса вона не може, оскільки на момент посвідчення даного правочину вона була громадянкою Російської Федерації і мала російській паспорт. Крім того, приватний нотаріус, що посвідчував договір дарування в м. Славутичі вже не працює, а архівні документи зберігаються у м. Ірпінь.

В судове засідання ОСОБА_3. не з'явилася, належним чином повідомлена про час і місце слухання даної справи, її інтереси за довіреністю представляє ОСОБА_1

Представник заявника ОСОБА_1 повністю підтримав вимоги свого довірителя та додатково пояснив, що вказане у Договорі дарування житлове приміщення було подаровано заявнику її матір'ю ОСОБА_3., яка була його попереднім власником. Вважає, що виправити помилку в написанні прізвища заявника у вищевказаному правочині неможливо, оскільки його довіритель на час його посвідчення не мала ще громадянства України, так як була громадянкою РФ, і, відповідно, нотаріусом вказувалися її анкетні дані, так як їх переклав на українську мову сам нотаріус з її паспорту громадянки Російської Федерації. Паспорт громадянки України ОСОБА_3 отримала вже після вчинення договору дарування - 29 квітня 1996 року. Тому її особа нотаріусом була встановлена відповідно до вимог ст. 43 Закону України «Про нотаріат» на підставі паспорту громадянки Російської Федерації. Враховуючи дані обставини, а також вимоги п. 23 Інструкції про порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, яким передбачено, що дописки і виправлення можуть бути зроблені тільки під час вчинення нотаріальної дії, вважає неможливим іншим шляхом усунути помилку в написанні прізвища заявника у договорі дарування.

Зацікавлена особа ОСОБА_2 повністю підтримала вимоги заявника та пояснила, що вона дійсно 31 травня 1996 року подарувала своїй дочці - ОСОБА_3. житлове приміщення за адресою: АДРЕСА_1, власником якого остання є по цей час. Дочка має наміри продати квартиру та переїхати на постійне місто проживання у м. Київ, але не може це зробити, оскільки її прізвище у договорі неправильно було записано на українській мові. На момент посвідчення договору дарування її дочка мала ще паспорт громадянки РФ.

Відповідно до п.6 ч.1 ст. 256 ЦПК України суд розглядає справи про встановлення факту належності правовстановлюючих документів особі, прізвище, ім'я, по-батькові, місце і час народження якої, що зазначені в документі, не збігаються з ім'ям, по батькові, прізвищем, місцем і часом народження цієї особи, зазначеної в свідоцтві про народження або в паспорті.

Заслухавши представника заявника, зацікавлену особу, та дослідивши письмові матеріали справи, суд прийшов до висновку про обґрунтованість вимог ОСОБА_3. та наявність підстав для їх задоволення.

Договір дарування житлового приміщення за адресою: АДРЕСА_1 від 31.05.1996 року посвідчений між заявником ОСОБА_3 та зацікавленою стороною ОСОБА_2., яка виступала в якості дарувальника та є її рідною матір'ю. В судовому засіданні зацікавлена особа ОСОБА_2 підтвердила обставини укладення між нею та дочкою вищевказаного договору дарування.

Витяг з реєстру прав власності на нерухоме майно, виданий 7 червня 2010 року у ВП БТІ КП «АРБ» м. Славутич, підтверджує факт реєстрації на праві приватної власності вищевказаного житла за ОСОБА_3.

З наданих суду письмових доказів: паспорта громадянки України, довідки про присвоєння ідентифікаційного номера, пенсійного посвідчення, вбачається, що правильне написання прізвища заявника на українській мові «ОСОБА_3».

Надана суду довідка форми № 3 з КП «ЖКЦ» про осіб, зареєстрованих у житловому приміщенні за адресою: м. АДРЕСА_1, підтверджує факт належності даного приміщення заявнику, яка вказана як його власник.

Таким чином надані ОСОБА_3. документи про її особу та належність їй на праві приватної власності житлового приміщення, свідчать про допущену помилку у написанні її прізвища на українській мові під час посвідчення договору дарування.

Відповідно до Інструкції про порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженої наказом № 20/5 від 03.03.2004 року Міністерством юстиції України, дописки і виправлення можуть бути зроблені нотаріусом тільки під час вчинення нотаріальної дії.

Враховуючи вищенаведені обставини та вимоги підзаконного акту, який офіційно зареєстрований Міністерством юстиції України та є обов'язковим до виконання внесення виправлення в Договір дарування житлового приміщення неможливо, оскільки нотаріальна дія по його посвідченню відбулася ще 31 травня 1996 року, а особа громадянки ОСОБА_3. була встановлена на підставі паспорта громадянки Російської Федерації, який в неї вилучений після отримання громадянства України.

За таких обставин суд вважає, що встановлення факту належності заявнику ОСОБА_3. правовстановлюючого документа - договору дарування житлового приміщення, посвідченого 31.05.1996 року можливо тільки в судовому порядку. Надані заявником докази, що були досліджені судом, дають всі підстави для висновку щодо належності саме їй ОСОБА_3. зазначеного договору.

Керуючись ст. 209, 215, 259 ЦПК України, -

в и р і ш и в :

Заяву задовольнити.

Встановити факт належності ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженки м. Красноярськ, Російської Федерації, проживаючої за адресою АДРЕСА_1, Договору дарування посвідченого 31 травня 1996 року приватним нотаріусом Славутицького міського нотаріального округу Київської області за реєстровим № 2207,  та зареєстрованого у  Славутицькому міському бюро технічної інвентаризації Київської області у реєстровій книзі №1 за реєстровим №378/9, у відповідності до якого було придбано житлове приміщення за адресою АДРЕСА_1.

Рішення суду може бути оскаржене в апеляційному порядку до апеляційного суду Київської області через Славутицький міський суд шляхом подачі в 10-денний строк з дня проголошення рішення апеляційної скарги з подачею її копії до апеляційної інстанції.

            Суддя