Справа № 10-426/2006 року                                      Головуючий у І інстанції: Кутья С.Д.

Категорія ст. 368 ч. 2 УК України                                           Доповідач: Чепур О.М.

УХВАЛА

іменем України

24 липня 2005 року колегія суддів Судової палати з кримінальних справ Апеляційного суду Донецької області у складі:

головуючого   Огурецького В.П.

суддів                Чепура О.М., Брагіна І.Б.

з участю:

прокурора Джелалова А.К. захисника ОСОБА_1 у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань Апеляційного суду Донецької області розглянула справу по апеляції прокурора на постанову Ворошиловського районного суду м. Донецька від 17 липня 2006 року про відмову в задоволенні подання слідчого про відмову в обранні запобіжного заходу у вигляді взяття під варту щодо обвинуваченого ОСОБА_2, уродженця ІНФОРМАЦІЯ_1, працюючого на посаді ІНФОРМАЦІЯ_2, не судимого, мешкає за адресою: АДРЕСА_1 якому пред'явлено  обвинувачення у вчиненні злочину передбаченого ст. 368 ч.2 КК України.

У провадженні слідчого СВ прокуратури Донецької області знаходиться кримінальна справа, яка була порушена 7 липня 2006 року за ознаками злочину. передбаченого ч.2 ст.368 КК України у відношенні ОСОБА_2.

7 липня 2006 року на підставі ст. 115 КПК України був затриманий ОСОБА_2 Органами досудового слідства обвинуваченому ОСОБА_2 10 липня 2006 року, пред'явлено обвинувачення, що він 22 червня 2006 року будучи посадовою особою -заступником з питаннь діяльності комісії по виявленню місць нелегальної розробки вугільних шарів Сніжнянської міської ради з метою отримання хабара, почав вимагати у ОСОБА_3 передачі йому щомісяця у якості хабара 5000 грн. за неприйняття щодо ОСОБА_3 заходів по припиненню незаконного видобутку вугілля.

Продовжуючи свою злочинну діяльність, 5 липня 2006 року приблизно о 9.30 год., ОСОБА_2, знаходячись у своєму службовому кабінеті у приміщенні Сніжнянської міської ради, яка розташована за адресою: АДРЕСА_2 шляхом вимагання, за невиконання своїх службових обов'язків керівника комісії по виявленню місць нелегальної розробки вугільних шарів отримав від ОСОБА_3 частину суми хабара у розмірі 1500 грн. та 100 доларів США.

Крім того, 7 липня 2006 року приблизно о 9.30 год. ОСОБА_2, продовжуючи свою злочинну діяльність, знаходячись у службовому кабінеті, який розташований у приміщенні Сніжнянської міської ради за вищевказаною адресою, шляхом вимагання отримав другу частину хабара у розмірі 3000 грн.

Постановою судді Ворошиловського районного суду міста Донецька від 17 липня 2006 року було відмовлено в обранні запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою щодо обвинуваченого  ОСОБА_2 та обрано запобіжний захід у вигляді підписки про невиїзд.

В апеляції прокурора ставиться питання про скасування постанови суду. При цьому апелянт вказує, що судом не враховані обставини вчинення злочину, а також посилається на те, що ОСОБА_2 знаходячись на свободі буде перешкоджати встановленню об'єктивної істини по справі і буде ухилятися від виконання процесуальних рішень.

Заслухавши доповідача, прокурора, який підтримував доводи апеляції, захисника, який вважав постанову районного суду законною та обгрунтованою, вивчивши матеріали кримінальної справи, а також судові матеріали за розглядом подання слідчого, колегія суддів вважає, що апеляція прокурора не підлягає задоволенню за наступних підстав.

Згідно з вимогами ст. 148 КПК України, міри запобіжного заходу застосовуються за наявності достатніх підстав вважати, що підозрюваний, обвинувачений буде намагатися ухилитися від слідства і суду або від виконання процесуальних рішень, перешкоджати встановленню істини по кримінальній справі або продовжувати злочинну діяльність. Тримання під вартою розглядається як винятковий запобіжний захід, котрий застосовується лише тоді, коли є всі підстави вважати, що інші, менш суворі запобіжні заходи можуть не забезпечити виконання обвинуваченим процесуальних обов'язків і його належної поведінки.

В матеріалах справи відсутні фактичні дані, а також їх не наводить і прокурор у своїй апеляції, що давали б підстави вважати, що обвинувачений має намір ухилитися від слідства і суду, або перешкоджати встановленню істини по справі. Навпаки, матеріали справи, з достатньою вірогідністю надають можливість прогнозувати поведінку обвинуваченого по добросовісному виконанню ним в майбутньому процесуальних обов'язків.

Відмовляючи в задоволенні подання слідчого про обрання щодо ОСОБА_2 запобіжного заходу у вигляді взяття під варту, суд достатньо врахував дані про його особу, який має постійне місце мешкання, позитивно характеризується, раніше не судимий.

З урахуванням наведеного, колегія суддів, вважає, що сукупність наведених обставин свідчить про те, що у обвинуваченого існують такі фактори, котрі стримуватимуть його від порушення покладених на нього обов'язків, при обранні, відносно нього, більш м'якого запобіжного заходу, ніж того, що вимагає слідчий та прокурор.

Колегія суддів судової палати з кримінальних справ Апеляційного суду Донецької області вважає, що місцевий суд правильно прийшов до висновку про відмову в обранні міри запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою щодо ОСОБА_2.

На підставі викладеного, керуючись вимогами ст.ст.362, 366 КПК України, колегія суддів,

УХВАЛИЛА:

Апеляцію прокурора залишити без задоволення.

Постанову судді Ворошиловського районного суду міста Донецька від 17 липня 2006 року про відмову в задоволенні подання прокурора про обрання щодо ОСОБА_2 запобіжного заходу у вигляді взяття під варту залишити без змін.

Ухвала оскарженню не підлягає, на неї не може бути внесене подання прокурора.