У х в а л а
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
Колегія суддів Судової палати у кримінальних справах
Верховного Суду України у складі:
головуючого - судді |
Присяжнюк Т.І., |
суддів |
Косарєва В.І., Школярова В.Ф., |
за участю прокурора |
Матюшевої О.В. |
розглянула в судовому засіданні в м. Києві 2 жовтня 2007 року справу за касаційним поданням заступника прокурора м. Києва на постанови Печерського районного суду м. Києва від 28 лютого 2006 року, якими кримінальну справу за обвинуваченням у вчиненні злочину, передбаченого ч.2 ст.186 КК України щодо
ОСОБА_1,
ІНФОРМАЦІЯ_1,
громадянина України,
раніше не судимого, та
ОСОБА_2,
ІНФОРМАЦІЯ_2,
громадянина України,
раніше не судимого
- на підставі ст.ст.73,448 КПК України, ч.1 ст.22 КК України провадженням закрито і застосовано примусовий захід виховного характеру у виді передачі на поруки ОСОБА_1 законному представнику - матері ОСОБА_3, ОСОБА_2 - законному представнику - матері ОСОБА_4 за умови, що вони з дня передачі їх на поруки і до досягнення 18 річного віку не ухилятимуться від заходів виховного характеру та не порушуватимуть громадського порядку.
Цими постановами суду постановлено стягнути із законного представника ОСОБА_1 - ОСОБА_3 на користь законного представника потерпілої ОСОБА_5 - 800 грн. на відшкодування матеріальної шкоди; із законного представника ОСОБА_2 - ОСОБА_4 на користь законного представника потерпілої ОСОБА_5 - 800 грн. і на користь законного представника потерпілої ОСОБА_6 - 850 грн. на відшкодування матеріальної шкоди.
В апеляційному порядку постанови суду не переглядались.
У касаційному поданні заступник прокурора м. Києва просить постанови суду від 28.02.2006р. скасувати у зв'язку з істотними порушеннями кримінально-процесуального закону при розв'язанні цивільних позовів. Вважає, що суд звільнивши ОСОБА_1 і ОСОБА_2 від кримінальної відповідальності та закривши кримінальну справу, в порушення вимог ст.328 КПК України розглянув цивільний позов, а повинен був залишити його без розгляду.
Заслухавши доповідача, думку прокурора, який підтримав касаційне подання, перевіривши матеріали справи та обговоривши доводи касаційного подання, колегія суддів вважає, що подання підлягає задоволенню з таких підстав.
Як видно із вироку, суд постановами від 28 лютого 2006 року кримінальну справу ОСОБА_1 і ОСОБА_2 на підставі ст.ст.73,448 КПК України, ч.1 ст.22 КК України провадженням закрито і застосовано примусовий захід виховного характеру у виді передачі на поруки. Тобто суд кримінальну справу щодо ОСОБА_1 і ОСОБА_2 закрив.
Відповідно до ст.328 КПК України цивільний позов вирішується при постановленні обвинувального вироку.
У разі закриття справи з передбачених законом підстав цивільний позов не розглядається. Вимоги позивача про відшкодування матеріальної шкоди в цьому разі можуть бути вирішені в порядку цивільного судочинства.
Статтею 448 КПК України не передбачено при застосуванні примусових заходів виховного характеру вирішення цивільного позову про відшкодування шкоди, заподіяної злочином або суспільно - небезпечним діянням.
Крім того, в п.21 роз'яснень Пленуму Верховного Суду України від 31.05.2002р. “Про практику розгляду судами справ про застосування примусових заходів виховного характеру” зазначено, що цивільний позов про відшкодування шкоди, заподіяної злочином чи суспільно-небезпечним діянням, у справі про застосування примусового заходу виховного характеру не вирішується, а має розглядатися в порядку цивільного судочинства.
Отже, суд повинен був залишити цивільні позови без розгляду.
Потерпілі не позбавлені законом можливості заявити свої позовні вимоги в порядку цивільного судочинства.
Тому колегія суддів вважає, що постанови суду в частині вирішення цивільного позову підлягають скасуванню, а в решті необхідно залишити без зміни.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 394-396 КПК України, колегія суддів, -
ухвалила:
Касаційне подання заступника прокурора м. Києва задовольнити.
Постанови Печерського районного суду м. Києва від 28 лютого 2006 року щодо ОСОБА_1 і щодо ОСОБА_2 в частині вирішення цивільного позову скасувати.
Судді:
Присяжнюк Т.І. Косарєв В.І. Школяров В.Ф.