Судове рішення #1100162
У х в а л а

У х в а л а

ІМЕНЕМ   УКРАЇНИ

 

              Колегія суддів Судової палати у кримінальних справах

Верховного Суду України у складі:

 

головуючого - судді

Присяжнюк Т.І.,

суддів

Косарєва В.І., Школярова В.Ф.,

за участю прокурора

Матюшевої О.В.

розглянула в судовому засіданні в м. Києві 2 жовтня 2007 року справу за касаційним поданням заступника прокурора м. Києва на постанови Печерського районного суду м. Києва від 28 лютого 2006 року, якими кримінальну справу за обвинуваченням у вчиненні злочину, передбаченого ч.2 ст.186 КК України  щодо

                                

                                    ОСОБА_1,

       ІНФОРМАЦІЯ_1,

       громадянина   України,

                                        раніше не судимого,   та

 

                                       ОСОБА_2,

       ІНФОРМАЦІЯ_2,

       громадянина   України,

                                        раніше не судимого 

 

- на підставі ст.ст.73,448 КПК України, ч.1 ст.22 КК України   провадженням закрито  і  застосовано примусовий захід виховного  характеру у виді передачі на поруки ОСОБА_1   законному представнику  - матері  ОСОБА_3,  ОСОБА_2  - законному представнику  - матері ОСОБА_4 за умови, що вони з дня передачі їх  на поруки і до досягнення 18  річного  віку не ухилятимуться від заходів виховного характеру та не порушуватимуть громадського порядку.

     Цими постановами суду постановлено стягнути із законного представника ОСОБА_1 - ОСОБА_3 на користь законного представника потерпілої  ОСОБА_5 - 800 грн. на відшкодування матеріальної шкоди; із законного представника ОСОБА_2 - ОСОБА_4 на користь законного представника потерпілої  ОСОБА_5 - 800 грн. і на користь законного представника потерпілої ОСОБА_6 - 850 грн. на відшкодування матеріальної шкоди.

 

      В апеляційному порядку постанови суду  не переглядались.

      У касаційному поданні заступник прокурора м. Києва просить постанови суду від 28.02.2006р. скасувати у зв'язку з істотними порушеннями кримінально-процесуального закону  при розв'язанні цивільних позовів.  Вважає, що суд  звільнивши ОСОБА_1  і  ОСОБА_2  від кримінальної відповідальності та закривши кримінальну справу, в порушення вимог ст.328 КПК України розглянув цивільний позов, а повинен був залишити його без розгляду.

   Заслухавши доповідача, думку прокурора, який підтримав касаційне подання, перевіривши матеріали справи та обговоривши доводи касаційного подання, колегія суддів вважає, що подання підлягає  задоволенню  з таких підстав. 

 

   Як видно із вироку, суд постановами від 28 лютого 2006 року кримінальну справу ОСОБА_1  і ОСОБА_2  на підставі ст.ст.73,448 КПК України, ч.1 ст.22 КК України   провадженням закрито  і  застосовано примусовий захід виховного  характеру у виді передачі на поруки. Тобто суд кримінальну справу щодо ОСОБА_1  і ОСОБА_2  закрив.

 

   Відповідно до ст.328 КПК України  цивільний позов вирішується при постановленні  обвинувального вироку.

  У разі закриття справи з передбачених законом підстав цивільний позов не розглядається. Вимоги позивача про  відшкодування матеріальної шкоди в цьому разі можуть бути вирішені в порядку цивільного судочинства.

 

   Статтею 448 КПК України  не передбачено при застосуванні примусових заходів виховного характеру вирішення цивільного позову про відшкодування  шкоди, заподіяної злочином або суспільно - небезпечним діянням. 

 

   Крім того, в п.21 роз'яснень Пленуму Верховного Суду України від 31.05.2002р. “Про практику розгляду судами справ про застосування примусових заходів виховного характеру” зазначено, що цивільний позов про відшкодування шкоди, заподіяної злочином чи суспільно-небезпечним діянням, у справі про застосування примусового заходу виховного характеру не вирішується, а має розглядатися в порядку цивільного судочинства. 

 

    Отже, суд повинен був залишити цивільні позови без розгляду.

    Потерпілі не позбавлені законом можливості заявити свої позовні вимоги в порядку цивільного судочинства.       

   

   Тому колегія суддів вважає, що  постанови суду в частині вирішення цивільного позову підлягають скасуванню, а  в решті необхідно залишити без зміни.

    

      На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 394-396 КПК України, колегія суддів, -

 

                                                 ухвалила:

 

    Касаційне подання заступника прокурора м. Києва задовольнити.

 

    Постанови Печерського районного суду м. Києва від 28 лютого 2006 року щодо ОСОБА_1  і щодо ОСОБА_2 в частині вирішення цивільного позову  скасувати.

 

 

                                                    Судді:

 

           

  Присяжнюк Т.І.                Косарєв В.І.                Школяров В.Ф.      

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Коментарі
Коментарі відсутні
Потрібна автентифікація

Потріблно залогінитись, щоб коментувати

Логін Реєстрація